ЧАСТИНА ІX. Нарешті можна повернутися додому.

Композиція.

Експозиція: безсніжна зима на чужині.

Зав’язка: тривожне чекання повернення ханового сина.

Розвиток дії: переживання хлопця та хана Девлет-Гірея, повернення Мустафи-аги.

Кульмінація: хан дає волю Павлусеві та Ганнусі.

Розв'язка: Павлусь просить волю для Остапа Швидкого, сльози радості.

 

Що мене найбільше вразило у дев'ятій частині повісті «За сестрою»?

   У дев'ятій частині повісті «За сестрою» мене найбільше вразив діалог Павлуся з ханом наприкінці твору.

   Позаду було невільницьке приниження та страждання хлопця, дуже далеко знаходилось село Коджамбак. Здавалося можна забути всі лиха, а думати тільки про найшвидше повернення додому. Благородний хлопець не може залишитися байдужим до долі Остапа Швидкого, адже раніше собі «поклявся віддячитись йому». Земляк-невільник у свій час проявив до Павлуся найбільше співчуття, «був  рідним  батьком», «завивав…рани», підтримував щирим словом. Тепер хлопець наважився попросити волю для невільника-друга.

    Хан, вдячний за врятованого сина, сказав: «Добре в тебе серце,  мій  хлопче! Остап Швидкий, невільник, вернеться з тобою в Україну». Адже для всіх найкращим є вільне життя в рідному краї.

 

План.