Цитатна характеристика головного персонажа Павлуся.

Козацький нащадок

«Жив славний козацький рід Судаків»

Мрійливий, вміє фантазувати

«Снилися відтак бої з татарвою, широкий степ, і він мріяв усе про те, коли то й він підросте  та стане славним козаком»

Вміє слухати

«Діти слухали залюбки оповідань дідуся»

Завзятий

«Вироблялася в Павлуся завзята козацька вдача»

Бешкетник

«В такім молодечім пориві робив  він  не  одне  таке, за що хотіли його батьки покарати»

Люблячий брат, сердечний

«З цього завелась між дітьми така любов, що одне без одного жити не могло і, здасться, не було нічого такого, чого б  не  зробив  Павлусь  для Ганнусі»

Готовий дати відсіч кривднику, запальний

«Не зачіпай Гані, - говорив Павлусь, - ніхто не сміє її  торкнути, а то поб'ю...».

«Павлусів противник був старший і дужчий»

Ділиться своїми навиками, доброзичливий

«Він  її  вчив  потай діда тих усіх штук, яких навчився від дідуся, бо дідусь усе говорив, що це не жіноче, а козацьке діло»

Виріс у батьківській турботі

«Павлусеві приходило на  гадку  забрати Ганю, скочити в город та сховатися в бур'ян.  Та  йому  здавалося,  що  за плечима  тата  й  діда  безпечніше».

Не виказує свого страху

«Дрижачи  із  страху,  він  голубив  і заспокоював сестру»

Хоробрий, самовідданий

«У розпуці схопив татарина зубами  за  руку  і  вкусив  так,  що татарин аж засичав з болю».

«Павлусь втратив пам'ять і впав на землю»

Кмітливий, розторопний

«Тепер вже нікому його боронити, і він поліз поза хату і сховався в бур'яни».

«Цю хвилину використав Павлусь. Він виліз із  куща,  підв'язав  уздечку, заспокоїв коня, закинув поводи на шию і видряпався на сідло».

«Моя казка про знахаря була добра».

 «Тепер признаюся, що я збрехав. То я все бачив, а навмисне сказав на  сестру,  щоб  ти  її  казав шукати»

Переляканий від побаченого

«Павлусь дивився на все наляканими очима»

Емоційний, вразливий

«Йому здавалося, що це якийсь страшний сон, з якого не може прокинутися».

«Його наче прикув хто до того пекельного образу, який бачив».

«В його уяві татарва була такою силою, що її ніхто не переможе»

Не зважає на біль, поранений ворожою стрілою

«Кропива парила йому руки й лице, але він на те не зважав».

«З-за плеча звисала стріла, що зачепилась залізцем за жупан».

«З плечей текла йому кров»

Вправно тримається на коні

«Серед такої шаленої їзди міг він легко злетіти з коня, мов перце. Тому схилився і держався обіруч його гриви»

Згорьований, зажурений

«Батька й сестру в ясир взяли, дідуся й маму вбили на моїх очах...».

«Павлусь розплакався».

Співчутливий

«Хіба ж, тату, так її нещасну залишимо без помочі?»

Наївний, ризикований, не втрачає надію

«Ось ми три їдьмо в Крим, то її освободимо».

«Завзяте хлоп'я поїхало шукати сестри, а звідти напевно не вернеться, пропаде».

«Він почував у душі  певність,  що  сестру  знайде  й визволить».

«Дорогу я знаю  добре і з коня не впаду»

Уміє орієнтуватися по зорях

«0сь це  великий  віз,  - повторяв собі Павлусь, - а ця зоря над нами показує  північ.  Ну,  напроти неї мусить бути південь»

Спостережливий

«Під час дороги Павлусь пильно придивлявся,  куди  їхали.  Старався запам'ятати кожну річку, кожний брід і все те, по чому цю дорогу  можна  б пізнати»

Тямущий

«Вчився запопадливо татарської мови, …був понятливий».

«За  той  час  Павлусь підучився татарської мови настільки, що розумів, коли до нього говорили, і знав дещо відповісти».

Цілеспрямований

«Заховав  собі  на  дні душі, що він їде в Крим, щоб рятувати сестру з полону. Коли б не те, він вже давно втік би, не надумуючись, бо мав до цього багато нагоди».

Перші враження на чужині

«Чужина аж била в вічі. Павлусеві тепер стало лячно. Поки ще бачив степ, йому здавалося, що він дома. Тепер ні сліду по Україні. Його звичайна відвага кудись пропала; йому стало моторошно»

Сподівається на краще

«Може воно так ліпше», подумав Павлусь, «що я між татар попався. Вони мене завезуть у Крим, то може й сестру легше знайду».

Терпеливий

«На долині  в челядній вибили Павлуся так, що аж кров текла  із  спини».

«Хлопцеві  текли сльози з очей, але закусив губи до крови і не видав ні одного  стону»

Твердий у своїй вірі, вчинках

«Павлусь плюнув би татаринові в очі за таку зневагу християнської віри».

«Я не хочу, я ще не прийняв вашої віри...»

«Ні, не прийму і моєї християнської не покину»

Незламний, непокірний, нелицемірний

«Хоч і дуже боліла спина, та він дививсь на татар згорда».

Волелюбний

«Приготовлявся  до  втечі,  помалу  і  з  розмислом»

Зазнає поневірянь, починає втрачати надію

«Цього зухвалого джавра випарити і до конюхів дати!».

«Назначив таку кару: сто нагаїв  дротяних на спину, а коли від цього не здохне, так продати його  першому  стрічному татаринові.. .і  перемінив свій засуд на двадцять дротянок і продати».

«Коли виїхали в степ, він важко задумався над тим, що довідався від земляка. Він втратив надію на те, щоб визволити сестру».

«А бідної Ганнусі, мабуть, таки не  відшукаю,  пасучи табуни або послугуючи татаринові у дворищі»

 Зростає ненависть до гнобителів  «Або втечу і вернусь сюди з козаками й усі ті шатра поперевертаю, або мене зловлять і повісять.  Довше в такім жити не можу..»

Працьовитий, старанний

«Не було йому спочинку від світу до  ночі».

«Та  Павлусь робив своє діло, слухаючи у всім Муя».

«Тепер післав його Муйо пасти табун».

Передбачливий, далекоглядний, догадливий

«Павлусь усе думав про те, чого йому в дорозі буде треба,  і  зараз  для себе ховав».

«Я  бачив  на вічі Мустафу-агу в бою, але що відтак з ним сталося, це  знає  моя  сестра Ганна Судаківна»

Добрий

«Добре в тебе серце,  мій  хлопче»

Товариський, вірний слову, справедливий

«Він  завивав  мені  рани,  як  мене били нагаями. Я поклявся віддячитись йому. Хочу йому свободу випросити»

Щасливий, милосердний

«Він забув про всі злидні, про всю злість до татар. Простив їм усе відразу...»

     

  • пыпырка
    дякую
    26 листопада 2019 19:25