Колишній писар

«Довелося мені сьогодні звернутися до колишнього підписаря Юхрима Бабенка, … Єдине, що мав гарного Бабенко, — то це почерк. Дивно було, як артистично красиві літери вміщували різну погань, що вимізковувала Юхримова голова».

«Юхрим, хизуючись підписарською вченістю, пишається серед парубків»

Портретна характеристика

«Торкаю парубка за не простецьке, а з мудруватим вирізом галіфе, в кишенях якого вмістилося б по доброму поросяті. Тоді саме у нас пішла — мода на галіфе — чим більше, тим краще».

«Округлені щоки й підбірчасті уста парубка»

«Зараз він уже не в галіфе, а в буденних потертих штанях сидить на лаві і вказівним пальцем правої руки вибиває не то стогін, не то гарчання із балалайки».

«Фасоновито переступає поріг довгий і гнучкий, наче навсторч поставлений вуж, Юхрим Бабенко. Маленький картузик прикриває йому маленьку голову, в якій не було де розгулятись добрим думкам. А очі в Юхрима такі, що в них і сміх не може засклити потаємної злоби».

«В слизькуватих Юхримових очах затрепетав лихий полиск»

Самовдоволений

«З задоволенням прислухається до своєї мови»

«Є ж такі недоколихані, що не мають ані поняття, ані елеганції, а тільки й соображають насмішечки собі, — на когось гніваються очі й уста, окантовані грубими пружками».

«Скидає картуза і здмухує з нього невидиму пилинку».

«Спокійнісінько любується картузом»

Насміхається з менших та слабших

«Усе в мене є, але що тобі до того, пуцьверінку?».

«Хіба що на ремінцеві, — веселішає парубок. — Соскучився, натурально, за ним?»

Не має поваги від односельчан

«Якого люди поза очі звали пройдошним, шалапутним, слизькооким і розпронесучим сином».

«Я знаю одне: в тебе не вистачило часу стати людиною».

«Обернувся до Юхрима, докірливо похитав головою: мовляв, хоч і високий ти до неба, та дурний, як не треба».

«Дана ця Юхриму Бабенку, який у нашому селі народився, хрестився і виріс, та, натурально, розуму не виніс. Основні прикмети даного індивідуума: ледачий, як паразит, брехливий, наче пес, кусючий, мов гад, а смердючий, ніби тхір: що видить, те бридить. Основа життя і діяльності його — на чужому горі попасти в рай і зачинити за собою двері, щоб туди більше ніхто не потрапив. Люди кажуть, що Юхрим Бабенко зшитий з гадючих спинок, але документально підтвердити цього не можу, а підтверджую, що він соціальне небезпечний на всіх державних посадах, без них теж буде каламутити воду, але з меншими коментаріями…»

Хитрий, пустомеля

«Хитрюзі й пустомолоту Юхриму Бабенку…»

Облесливий, лицемір

«А Юхрим Бабенко облесно викруглював у посмішці коржасті щоки, розводив довгими руками і, поолививши голос, удавано дивувався»

Зарозумілий, самовпевнений

«У всякого свій нрав і характер, і розум іміється, — не дуже й зобиджався Юхрим. — Ви ще почуєте про мене і в селі, і поза селом!».

«Та це не заважало Юхримові думати про себе, що він розумніший за всіх у селі, і чекати свого часу»

Лінивий

«До роботи Юхрим був рідким, наче юшка».

«Юхрим Бабенко, який любив не так працювати, як просторікувати і добре попоїсти»

Підступний, лукавий

«Круто міг замісити якусь сутягу чи паскудство і на ньому показати спритність своєї невеликої голови, мізки якої найбільше були націлені на свіжу копійку»

«Значно пізніше, розпізнавши дрібненьку, злукавлену і підступну душу Юхрима Бабенка».

Прагне вислужитися до посади, пише доноси

«Юхриму Бабенку потрібна була пильність і недремність викривача, щоб на цих конях доскочити до служби поки що хоча б у повіті».

«Він усе хотів вирватись у будь-яке, аби тільки начальство і, де міг, спідтишка кусав і оббріхував отих керівників у свитах і шинелях, що, ледве вміючи розписатися, у революцію розписувалися за нову владу своєю кров'ю».

«Він принишк на якийсь день, а далі почав розпускати чутки про потаємних ворогів революції, які виживають його з села, і, висолопивши язика, розшукував собі достойну посаду в місті»

«Юхрим і зараз «строчить» якийсь матеріал, а щоб краще строчилося, він ще й музикою бавиться».

«Ввечері Юхрим, уже в буденному одязі, горбився перед чорним каламарем і строчив матеріали: допис у газету, а заяви в повіт, губернію і столицю»

Діє з вигодою, дріб’язковий, скупий, прагне до наживи

«Добре, дам тобі, пуцьверінку, почитати книгу, але принеси за це в подяку дядьку Юхриму чотири склянки гарбузового насіння. Міряй точно, бо я перемірятиму»

«То я, де вже моє не пропадало, дам тобі за нього почитати казки»

Безжалісний, байдужий, недоброзичливий

«Восени я сам понятія знайду, де брати насіння, — безжалісно відрізає старий парубок, не дивлячись на мене»

Боягузливий, егоїстичний

«Проколов собі пальця, відкрутився від фронту ще й інвалідність відхопив та й дуриш своїми мартоплясівськими соображеніями голови молодицям»