План характеристики дівчинки Люби.
1. Люба – перша подруга та шкільна приятелька Михайлика.
2. Портретна характеристика.
3. Риси характеру: смілива, співчутлива, добра, працьовита, дбайлива, щира, товариська, спостережлива.
4. Прагнення Люби: спостережливе пізнання світу, любов до тварин, потяг до читання.
5. Вчинки персонажа: допомагає по господарству, розраджує Михайлика в горі, поважно ставиться до старших, щедро вгощає суницями.
6. Значення образу Люби.
7. Ставлення письменника до свого персонажа.
Характеристика образу Люби за повістю «Гуси-лебеді летять».
У автобіографічній повісті «Гуси-лебеді летять» з дівчинкою Любою читач знайомиться в останніх розділах. Проте розповідь про неї наділена такою щирістю, що розумієш – дівчинка стала першим справжнім другом письменника.
«Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум'янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». Саме такою побачив дівчинку малий Михайлик при першій зустрічі.
Любі часто доводиться залишатися самій та стерегти пасіку, коли дорослі зайняті справами. Навіть Михайлик дивується такій сміливості та перепитує, чи її не страшно серед лісів. «Трохи страшнувато, — обвела поглядом ліси. — Але ось-ось надійде тітка Василина або тато. А зараз я в курінь заберуся, щоб ніхто, навіть борсук, не бачив мене». Спостережлива дівчинка уже знає багато таємниць природи, цікаво про них розповідає та захоплено показує другові деяких лісових мешканців.
Риси характеру відбиваються в багатьох поступках Люби. Працьовита дівчинка допомагає по господарству, уміє варити страви, слідкує за вогнищем, дбайливо заготовляє ягоди в лісі. Небайдуже дитяче серце щиро співчуває Михайликовому горю. «Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того й хотіла побачити тебе». Щедро пропонує суниці, найкращі вишні. «Хочеш суниць? — простягає до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком». Удома добра Люба залюбки доглядатиме маленьку сестричку. Також усією родиною виходжують маленьке козеня з перебитою ніжкою, його батько взимку знайшов у лісі. Допитлива дівчинка любить читати, тому запрошує Михайлика приходити пасти коняку з книжкою, щоб читати її разом.
Люба вчить читача бути добрим, щедрим та співчутливим до чужого горя.
У житті письменника вона залишила незабутній слід, адже в автобіографічній повісті через піввіку серед найдорожчих людей він з таким теплом, ніжністю та вдячністю згадує свою першу дитячу подругу.
Цитатна характеристика Люби.
|
Портретна характеристика |
«Біля самого вориння з козубом у руці стояла чорнява худенька дівчинка років восьми, очі в неї карі, з краплинами роси, рум'янці темні, а губи відстовбурчились рожевим потрісканим вузликом і чогось радіють собі». «Довірливо каже дівчина і двома пальцями перебирає скляне з краплинами сонця намистечко». «Показує чорнява свої рідкуваті зуби». «Повела довгими чорними брівками, а над ними жалісно затремтіли дві сумні оборочки зморщок». «Побачив між деревами тоненьку постать Люби» |
|
Працьовита, доглядає пасіку |
«Бери, я ще назбираю. Тут їх багато». «Пасіку доглядаю». «І справді, куліш її вдався на славу» |
|
Щедра |
«Хочеш суниць? — простягає до мене повну козубеньку, посередині скріплену прутиком». |
|
Піклується про тварин |
«А в нас дома козеня є, — дівчині все хочеться розказати мені. — Тато взимку знайшов його з перебитою ніжкою» |
|
Дбайлива |
«Я суниці збиратиму. Насушимо їх на зиму, то й простуда буде не страшна». «Ось ми й кулешу наваримо, — Люба побігла в курінь, винесла звідти казанок, таган і торбинку з пшоном, в якому ще розкошував шматок старого сала» |
|
Любить читати |
«Приїжджай, Михайлику, і книжку гарну привозь, — попрохала, прощаючись, дівчина, в голосі її озвався смуток. — Коняка буде пастися, а ми щось читати, та й знову черешень нарвеш, не шкода добрій людині» |
|
Смілива |
«Трохи страшнувато, — обвела поглядом ліси. — Але ось-ось надійде тітка Василина або тато. А зараз я в курінь заберуся, щоб ніхто, навіть борсук, не бачив мене» |
|
Щира, товариська |
«Помітивши мене, дівчина радісно скрикнула, поправила хустинку на голові й метнулась до галявини, де я стояв» |
|
Співчутлива до чужого горя |
«Я знаю: у тебе горе, а коли горе — в усіх болить серце. Того й хотіла побачити тебе» |
|
Щебетуха |
«Отак до надвечір'я жебонів і жебонів струмком дівочий голос і потроху розмивав мою печаль» |
|
Соромлива |
«Хтось із дітвори побачить і почне дражнити нас: молодий — молода. Є такі безсовісні» |
|
Шкільна приятелька Михайлика |
«А ми з Любою, узявшись за руки, йдемо до школи, ідемо по тих свіжих коліях, що залишились на березневій дорозі» |