План до характеристики образу дядька Себастіяна.
1. Дядько Себастіян — перший наставник хлопчика.
2. Портретна характеристика.
3. Риси характеру: справедливий, відповідальний, добрий, правдивий, тактовний, щирий.
4. Вчинки героя: захищає соціальну справедливість, поширює освіту, бореться з бандитизмом, відстоює правду, виховує підростаюче покоління.
5. Позитивний вплив голови комнезаму на майбутнє письменника.
Характеристика образу дядька Себастіяна за повістю «Гуси-лебеді летять».
В автобіографічній повісті «Гуси лебеді летять» детально змальований дядько Себастіян. У житті цей небайдужий чоловік став першим щирим наставником для малого Михайлика.
У повоєнний час дядько – голова комнезаму. Портретна характеристика теж підтверджує непросте заняття Себастіяна: «на його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет, … його рудий чуб вогнистим начосом метнувся над бровами, і чоловік починає запихати його в стареньку будьонівку».
Дядько Себастіян справедливий, відповідальний, добрий, правдивий, тактовний, щирий. Він веселий та життєрадісний чоловік, часто «примружується і починає натрушувати сміх на ворота». Його риси характеру проявляються у багатьох вчинках.
До доброго дядька часто приходять прості люди, кожному він може дати щиру пораду, відчуває відповідальність за них. Непосидючий голова комбіду переслідує зі своїм загоном бандитів, проте милосердний до тих, хто вирішив скласти зброю. «Краще було б, дитино, аби ні ми, ні ви не знали цих забавок», – про це мріє Себастіян, своєю відданою роботою наближаючи мирне життя. Перемогти неписьменність – це ще одне щире прагнення голови комнезаму. Тому сприяє показові першої вистави, знаходить час для читання з Михайликом. «Сьогодні ти дитя убогих, не маєш навіть у чому до школи ходити, а перегодя, дивись, зможеш у науку піти і навіть учителем стати, бо таке врем'я настало». Щиро вірить у майбутню соціальну справедливість. Не боїться говорити правду в вічі, з презирством та гнівом ставиться до хитрих та підступних людей таких, як Юхрим Бабенко.
Дядько Себастьян позитивно вплинув на майбутнє автора повісті. Голова комнезаму мудрими порадами вів здібного Михайлика до великої мрії: «От колись, як вивчишся, згадаєш мої слова, згадаєш і мене, уже старого. І тоді в хату мою заглянеш і мене чогось научиш». Хлопець виріс, став відомим письменником. «Досі мені світять ваші глибокі очі, і досі ваша сердечність ходить з людьми, що знали вас», – такими вдячними словами згадує Михайло Стельмах свого першого наставника в автобіографічній повісті.
Цитатна характеристика дядька Себастіяна
|
Портретна характеристика |
«На його високій статурній постаті метляється кавалерійська шинелина, з-під якої відстовбурчується пістолет». «Його рудий чуб вогнистим начосом метнувся над бровами, і чоловік починає запихати його в стареньку будьонівку». «Він косує довгастим оком, приміряється, через ворота хоче вхопити мене за руку». «Підводить на мене глибокі довгасті очі, в яких зараз стигне смуток» |
|
Голова комнезаму, бореться з бандитизмом |
«Голова комнезаму назбирує навколо очей добрі зморшки». |
|
Доброзичливий |
«Він примружується і починає натрушувати сміх на ворота, і нам приємно дивитися один на одного, хоча один з нас взутий, а другому взуття тільки сниться» |
|
Привітний, ввічливий |
«Добрий ранок, парубче! — забачивши мене, привітно здоровкається дядько Себастіян». |
|
Схвильований, хоче мирно жити |
«Найшов забавку! — хмурніє обличчя дядька. — Краще було б, дитино, аби ні ми, ні ви не знали цих забавок» |
|
Вірить у нове майбутнє |
«Сьогодні ти дитя убогих, не маєш навіть у чому до школи ходити, а перегодя, дивись, зможеш у науку піти і навіть учителем стати, бо таке врем'я настало» |
|
Любить дітей |
«Я, гигикаючи, відскакую од нього, а потім знову наближаюсь — і все починається заново. Така забава подобається нам обом, хоча я з опаскою інколи поглядаю на вікна» |
|
Порадник, перший наставник Михайликові |
«От колись, як вивчишся, згадаєш мої слова, згадаєш і мене, уже старого. І тоді в хату мою заглянеш і мене чогось научиш» |
|
Сердечний |
«Досі мені світять ваші глибокі очі, і досі ваша сердечність ходить з людьми, що знали вас» |
|
Приділяв увагу Михайликові, має вплив на підростаюче покоління |
«З того вечора я часто приходив у комбід до дядька Себастіяна, і, коли він мав час, ми разом читали якусь книгу, газети чи гомоніли про всяку всячину» |
|
Цінує людське життя |
«Іди додому! От і все моє казання! — спідлоба насмішкувато дивиться дядько Себастіян». «До твого папірця я ще в повіті, де треба, скажу слово: як-не-як на одній парті сиділи…» |
|
Тактовний |
«Я знаю, чого дядько Себастіян не зупинився: він бачив, що мої сльози були на підході, а він мав делікатну душу» |
|
Сміливий, справедливий |
«Дядько Себастіян з презирством поглянув на непроханого гостя; в очницях його стояла така темінь, за якою зовсім не видно було очей». «А характеристики тобі не дам!». «Що ти мені!? — дядько Себастіян презирливо націлив на Юхрима вії» |
|
Не боїться говорити правду в вічі |
«За шкуру, тільки за свою шкуру болієш ти з практичного і теоретичного боку! — розгнівався дядько Себастіян» |