ЗАХОЧЕШ І БУДЕШ

Захочеш — і будеш. В людині, затям¹,

Лежить невідгадана сила.

Зрослась небезпека з відважним життям,

Як з тілом смертельника крила.

І легко тобі, хоч і дивишся ниць²,

Аби не спіткнутись ні разу,

І нести солодкий тягар таємниць

І гостру петарду³ наказу.

Навчишся надать блискавичність думкам

І рішенням важкість каміння.

Піти чи послати і стать сам на сам

З своїм невблаганним сумлінням⁴.

^{1 Затям — зрозумій, запам’ятай.}

^{2 Ниць — униз.}

^{3 Петáрда — вибуховий пристрій застережної дії.}

^{4 Сумлíння — совість, внутрішній голос, суддя, який оцінює думки та вчинки}

Тема: роздум про можливості кожної особистості (життя і боротьба сина свого народу)

Головна думка: «в людині, затям, лежить невідгадана сила» (заклик бути патріотом)

Ідея: заклик до реалізацій своїх можливостей

Провідний мотив: утвердження сильної і сміливої особистості

Рід літератури: лірика

Вид лірики: громадянська (патріотична)

Збірка: «Вежі» (1940)

Жанр: вірш

Художні засоби

Епітети: невідгадана сила, відважним життям, солодкий тягар, гостру петарду, невблаганним сумлінням

Метафора: «в людині … лежить … сила», «Зрослась небезпека з … життям», «нести тягар … таємниць», «петарду наказу», «надать блискавичність думкам», «рішенням важкість каміння», «стать сам на сам з … сумлінням».

Порівняння: «зрослась …, як з тілом смертельника крила»

Повтори (анафора, єдинопочаток): «І …»

Кількість строф: три

Вид строфи: катрен (чотиривірш)

Віршований розмір: тристопний амфібрахій (трискладова стопа з наголосом на середньому складі U_ U)

За |хо       |чеш| — і | бу  |деш |В лю| ди |ні,      |за   |тям,

Ле |жить  | не | ві    |дга |да    |на   |си  |ла.

Зро|слась| не  |без  |пе   |ка    |з ві  |два|жним |жи  |ттям,

Як  |з ті   |лом|смер|тель|ни   |ка    |кри|ла.

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).  

U_ U / U_ U / U_ U / U_

U_ U / U_ U / U_ U /  

U_ U / U_ U / U_ U / U_

U_ U / U_ U / U_ U /  

Римування: перехресне  (АБАБ) 

Рими: затям – життям, сила – крила, ниць – таємниць, разу – наказу, думкам – сам, каміння – сумлінням

Композиційна будова вірша

1 Захочеш – і будеш (багато у житті людини залежить від неї самої, бо «в  людині, затям, лежить невідгадана сила»)

2 Зрослась небезпека з відважним життям (справжнє життя, наповнене боротьбою, тільки для відважних)

3 Не спіткнутись ні разу (приймати виважені рішення, щоб виконати свій обов’язок)

4 Навчишся надать (віра у себе, в успіх розпочатої справи)

5 Стать сам на сам з …невблаганним сумлінням (власне сумління – найвище мірило кожного поступку перед вибором «піти чи послати»)

Якщо розглядати вірш не в контексті біографії  автора, то він насамперед сприймається як роздуми про можливості кожної  особистості. Якщо взяти до уваги життєвий шлях та вибір самого автора, то він про глибоку віру в силу українців у боротьбі за національне визволення.

Ліричний герой – це відважна та сильна духом людина, котра вірить у невідгадану силу, великі можливості українців у боротьбі за відродження державності.