СУЧАСНИКАМ
«Не треба слів! Хай буде тільки діло!
Його роби — спокійний і суворий,
Не плутай душу у горіння тіла,
Сховай свій біль. Зломи раптовий порив».
Але для мене — у святім союзі:
Душа і тіло, щастя з гострим болем.
Мій біль бринить, зате коли сміюся,
То сміх мій рветься джерелом на волю!
Не лічу слів. Даю без міри ніжність.
А може, в цьому й є моя сміливість:
Палити серце в хуртовині сніжній,
Купати душу у холодній зливі.
Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив,
Та там, де треба, — я тверда й сувора.
О краю мій, моїх ясних привітів
Не діставав від мене жодний ворог.
Тема: патріотичне звернення ліричної героїні до своїх сучасників
Головна думка: ««Не треба слів! Хай буде тільки діло!»
Ідея: заклик до сучасників посвятити життя Батьківщині
Провідний мотив: прагнення переповнити кожну мить життя, патріотичне прозріння
Рід літератури: лірика
Вид лірики: філософська
Збірка: «Душа на сторожі» (1946), «Дороговказ. Поезії О. Теліги та О. Ольжича» (1994)
Жанр: вірш
Художні засоби
Епітети: раптовий порив, святім союзі, гострим болем, я тверда й сувора, ясних привітів, хуртовині сніжній, холодній зливі
Персоніфікація: купати душу
Метафора: «горіння тіла», «сховай свій біль», «зломи раптовий порив», «у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем», «біль бринить», «сміх … рветься джерелом на волю», «даю без міри ніжність», «палити серце в хуртовині», «вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив»
Антитеза (протиставлення): «Не плутай душу у горіння тіла», «Не треба слів! Хай буде тільки діло!», «щастя з гострим болем»
Риторичне звертання: «О краю мій, моїх ясних привітів не діставав від мене жодний ворог»
Риторичні оклики: «Не треба слів!», «Хай буде тільки діло!», «Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!»
Інверсія: «в хуртовині сніжній»
Кількість строф: чотири
Вид строфи: катрен (чотиривірш)
Віршований розмір: п’ятистопний ямб (двоскладова стопа з наголосом на другому складі U_)
Не |тре|ба |слів|Хай| бу|де |тіль|ки |ді |ло |
Йо |го |ро |би—|спо|кій|ний| і | су |во|рий,|
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/)
U_/U_/U_/U_/U_/U
U_/U_/U_/U_/U_/U
Римування:
перехресне (АБАБ) Але для мене — у святім союзі: Душа і тіло, щастя з гострим болем. Мій біль бринить, зате коли сміюся, То сміх мій рветься джерелом на волю! |
суміжне (ААББ) Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі. |
Спокійна і сувора лірична героїня закликає сучасників теж жити повним життям, наповненим горем і щастям, болем і сміхом, бути без міри щирим та щедрим, поважати тільки діло, а не порожні слова