ОЙ, МОРОЗЕ, МОРОЗЕНКУ
Ой, Морозе, Морозенку, ти, славний козаче,
За тобою, Морозенку, вся Вкраїна плаче.
Не так тая Україна, як та стара мати,
Заплакала Морозиха, та стоячи біля хати.
Ой з-за гори та з-за кручі буйне військо виступає,
Попереду Морозенко сивим конем виграває.
То не грім в степу грохоче, то не хмара світ закрила, -
То татар велика сила козаченьків обступила.
Бились наші козаченьки до ночі глухої, -
Полягло наших чимало, а татар утроє.
Не вернувся й Морозенко, голова завзята -
Замучили молодого вороги прокляті.
Вони, ж його не стріляли і на чверті не рубали,
Тільки з нього, молодого, живцем серце виривали.
Поставили Морозенка на Савур-могилу:
“Дивись тепер, Морозенку, та на свою Україну!”
Вся ти єси, Україно, славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами, та кров'ю полита!
І поки над білим світом світить сонце буде, -
Твої думи, твої пісні не забудуть люди.
Тема твору: розповідь про героїчну боротьбу та загибель народного героя Морозенка та невмирущу славу народного героя в пісні.
Ідея твору: уславлення подвигу героїв, котрі віддали життя за визволення народу.
Основна думка: подвиг героїв житиме вічно.
Рід літератури: ліро-епічний твір.
Жанр: історична пісня.
Композиція:
Пролог: заспів про Морозенка.
Експозиція: погані передчуття матері.
Зав'язка: «військо виступає, попереду Морозенко».
Розвиток дії: «татар … сила козаченьків обступила», Морозенка захопили в полон.
Кульмінація: страта Морозенка.
Розв’язка: сум та гордість матері України за свого мужнього сина.
Художні засоби.
Епітети: «буйне військо», «сивим конем», «велика сила», «ночі глухої», «голова завзята»
Постійні епітети: «славний козаче», «стара мати», «білим світом», «вороги прокляті»
Метафора: «славою покрита»
Персоніфікація: «вся Вкраїна плаче», «хмара світ закрила»
Порівняння: «Не так тая Україна, як та стара мати».
Гіпербола: «... татар велика сила козаченьків обступила».
Антитеза:
Полягло наших чимало,
А татар утроє.
Пестливі слова: козаченьків, козаченьки
Риторичні оклики:
Вся ти єси, Україно,
Славою покрита,
Тяжким горем, та сльозами,
Та кров'ю полита!
Паралелізм:
«То не грім в степу грохоче, то не хмара світ закрила, -
То татар велика сила козаченьків обступила».
Анафора (єдинопочаток):
То не грім в степу грохоче, то не хмара світ закрила, -
То татар велика сила козаченьків обступила.
Кількість строф – десять.
Вид строфи: двовірш.
Віршований розмір: силабічний у чергуванні 8-складових і 6-складових рядків з двома постійними наголосами у кожному рядку, що закінчується словами з жіночою римою (наголос на передостанньому складі)
Ой /Мо / ро/ зе,/Мо /ро/зен/ ку, /
Ти //слав/ний/ко / за /че,/
За / то / бо/ ю, /Мо /ро /зен/ку,
Вся//Вкра/ ї /на /пла/ че!/
Не/так/ та/я / У /кра/ї/ на,
Як// та/ ста/ра /ма/ти,
За/пла/ ка /ла/Мо/ро/зи/ха,
Та//сто / я /чи/ бі /ля/ха/ти
(знаком / ділимо на склади; // - цезура, або пауза в рядку; жирним шрифтом виділили віршовий наголос)
Рими: козаче – плаче, мати – хати, виступає – виграває, закрила – обступила, глухої – утроє, рубали – виривали, Савур-могилу – Україну, покрита – полита, буде – люди.
Будь уважним до слова.
Савур-могила — височина в східній частині Донецької області