...

ЧИ НЕ ТОЙ ТО ХМІЛЬ (пісня про Богдана Хмельницького)

Чи не той то хміль1, що коло тичин2 в'ється?

Ой той то Хмельницький, що з ляхами б'ється.

 

Чи не той то хміль, що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.

 

Чи не той то хміль, що у пиві кисне?

Ой той то Хмельницький, що ляшеньків тисне.

 

Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду3, —

Гей, не один лях лежить головою в воду.

 

«Не пий, Хмельницький, дуже Золотої Води, —

їде ляхів сорок тисяч хорошої вроди».

 

«А я ляхів не боюся і гадки не маю —

За собою великую потугу я знаю,

 

Іще й орду татарськую за собой веду, —

А все тото, вражі ляхи, на вашу біду».

 

Ой втікали вражі ляхи — погубили шуби...

Гей, не один лях лежить, вищеривши зуби!

 

Становили собі ляхи дубовії хати, —

Ой прийдеться вже ляшенькам в Польщу утікати.

 

Утікали вражі ляхи, де якії повки4, —

їли ляхів собаки і сірії вовки.

 

Гей, там поле, а на полі цвіти —

Не по однім ляшку заплакали діти.

 

Гей, там річка, через річку глиця5

Не по однім ляшку зосталась вдовиця...

 

Тема твору: зображення перемоги козаків під проводом Богдана Хмельницького у битві під Жовтими Водами.

Ідея твору:  уславлення винахідливості та мужності талановитого полководця Богдана Хмельницького.

Основна думка: народ не забуває та оспівує в піснях своїх героїв.  

Рід літератури: ліро-епічний твір.

Жанр: історична пісня.

 

Композиція

Експозиція:  Богдан Хмельницький воює проти ляхів.

Зав’язка: Хмельницький з військом прибуває до Жовтих Вод.

Розвиток подій: до Жовтих Вод «їде ляхів сорок тисяч», Хмельницькому допомагають  татари у битві проти ляхів.

Кульмінація: перемога над ненависним ворогом, бо «утікали вражі ляхи».

Розв’язка:  «не по однім ляшку зосталась вдовиця».

 

Художні засоби.

Епітети: «хорошої вроди», «великую потугу», «сірії вовки» 

Постійний епітет: «орду татарськую», «вражі ляхи» 

Метафора: «становили дубовії хати»

Персоніфікація: «хміль грає», «хміль кисне»

Гіпербола: 

«Гей, поїхав Хмельницький к Золотому Броду, —

Гей, не один лях лежить головою в воду» 

Риторичне запитання: «Чи не той то хміль, що коло тичин в'ється?», «Чи не той то хміль, що по пиві грає?..», «Чи не той то хміль, що у пиві кисне?» 

Звертання: «Не пий, Хмельницький, …» 

Пестливі слова: ляшенькам

Оклики: «Гей, не один лях лежить, вищеривши зуби!»

Рефрен (повтор) : «Чи не той то хміль…», «Ой той то Хмельницький…».

Паралелізми:

«Гей, там поле, а на полі цвіти —

Не по однім ляшку заплакали діти».

«Гей, там річка, через річку глиця —

Не по однім ляшку зосталась вдовиця...».

Вигук: «гей»

 

Кількість строф – дванадцять.

Вид строфи: двовірш.

 

Рими:  в'ється – б'ється, грає – рубає, кисне – тисне, Броду – воду, Води – вроди, маю – знаю, веду – біду, шуби – зуби, хати – утікати, повки – вовки, цвіти – діти, глиця – вдовиця.

Римування: паралельне (АА)

Чи не той то хміль, що по пиві грає?..

Ой той то Хмельницький, що ляхів рубає.

 

Будь уважним до слова.

1. Хміль  — однорічна або багаторічна витка рослина, яку використовують

у пивоварінні.

2. Тичина — довга палиця, жердина для підтримування витких рослин, під¬пирання гілок плодових дерев.

3. Золотий Брод. Золота Вода — поетичні назви урочища Жовті Води.

4. Глиця — листя деяких дерев у вигляді голок, шпильок; хвоя.

5. Повк — тут полк.

 

...