В КАЗЕМАТІ (уривок)

VI

 

Ой три шляхи широкії 

Докупи зійшлися. 

На чужину з України 

Брати розійшлися. 

Покинули стару матір. 

Той жінку покинув, 

А той сестру. А найменший 

Молоду дівчину. 

Посадила стара мати 

Три ясени в полі. 

А невістка посадила 

Високу тополю. 

Три явори посадила 

Сестра при долині… 

А дівчина заручена – 

Червону калину. 

Не прийнялись три ясени, 

Тополя всихала, 

Повсихали три явори, 

Калина зов'яла. 

Не вертаються три брати. 

Плаче стара мати, 

Плаче жінка з діточками 

В нетопленій хаті. 

Сестра плаче, йде шукати 

Братів на чужину… 

А дівчину заручену 

Кладуть в домовину. 

Не вертаються три брати, 

По світу блукають, 

А три шляхи широкії 

Терном заростають.

                   [Між 17 квітня і 19 травня 1847, С.-Петербург]