ВИ ЩАСЛИВІ, ПРЕЧИСТІЇ ЗОРІ...
Ви щасливі, пречистії зорі,
ваші промені — ваша розмова;
якби я ваші промені мала,
я б ніколи не мовила слова.
Ви щасливі, високії зорі,
все на світі вам видко звисока;
якби я так високо стояла,
хай була б я весь вік одинока.
Ви щасливі, холоднії зорі,
ясні, тверді, неначе з кришталю;
якби я була зіркою в небі,
я б не знала ні туги, ні жалю.
Історія написання.
Вірш "Ви щасливі, пречистії зорі..." написаний Лесею Українкою в 1900 році. Увійшов у третю збірку "Відгуки", цикл "Хвилини", що вперше вийшла друком 1902 року в Чернівцях.
Поетеса відчувала себе щасливою, бо зустріла своє перше кохання (Сергія Мержинського), водночас цей період був сповнений переживань і страждань, адже вона знала, що її коханий невиліковно хворий. Ці почуття смутку, болю, прагнення не знати страждань яскраво передані у вірші.
Рід літератури: лірика.
Вид лірики: філософська.
Жанр: вірш.
Тема: бажання ліричної героїні стати зіркою, щоб не знати «ні туги, ні жалю».
Ідея: заклик бути сильними перед життєвими випробуваннями, бо неможливо жити і не сприймати людського болю та жалю.
Основна думка: «я б не знала ні туги, ні жалю», виховання в собі твердості духу.
Художні засоби.
Художній засіб |
Приклад з вірша | Роль художнього засобу |
Епітети |
«щасливі зорі», «високі зорі», «холодні, ясні, тверді» | Виразно описують |
Епітет-старослов’янізм |
«пречистії» | Надають урочистості |
Порівняння |
«зорі, наче з кришталю…» | Яскравіше змальовує |
Звертання |
«холоднії зорі», «пречистії зорі», «високії зорі» |
Наближує до читача |
Метафора |
«ваші промені — ваша розмова» | Надає образності |
Персоніфікація |
«на світі вам видко» | Надає образності |
Анафора (єдинопочаток) |
«Ви щасливі...», «Якби...», «Я б...» | Звертає увагу |
Епіфора (єдинозакінчення строф) |
«...зорі» | Звертає увагу |
Умовний спосіб |
«якби я мала», «якби я була» | Підкреслює значення чогось (мрії) |
Художні образи: зорі (найвищі висоти, незбагненність)
Зорові образи: яснії зорі, твердий кришталь.
Образи кольорів: ясні.
Слухові образи: розмова без слів (тиша).
Віршований розмір: тристопний анапест.
Ви | ща| сли| ві, | пре| чис|ті |ї |зо |рі, ва |ші | про|ме |ні— |ва |ша |роз|мо |ва; як |би |я | ва |ші |про|ме |ні |ма|ла я б|ні |ко |ли |не |мо |ви |ла |сло|ва. |
U U_ / UU_ / UU_ / U U_ / UU_ / UU_ / U U_ / UU_ / UU_ / U U_ / UU_ / UU_ / |
Римування: АБАБ (перехресне)
Ви щасливі, холоднії зорі,
ясні, тверді, неначе з кришталю;
якби я була зіркою в небі,
я б не знала ні туги, ні жалю.
Рими чисті: розмова - слова, звисока - одинока, кришталю - жалю.