...

           ОСІНЬ

Облітають квіти, обриває вітер 

пелюстки печальні в синій тишині. 

По садах пустинних їде гордовито 

осінь жовтокоса на баскім коні.

 

В далечінь холодну без жалю за літом 

синьоока осінь їде навмання. 

В’яне все навколо, де пройдуть копита, 

золоті копита чорного коня.

 

Облітають квіти, обриває вітер 

пелюстки печальні й розкида кругом. 

Скрізь якась покора в тишині розлита, 

і берізка біла мерзне під вікном.

 

1938

  

Тема: зображення приходу осінньої пори.

Ідея: вираження душевної тривоги ліричного героя через зображення осінньої природи.

Рід літератури: лірика.

Жанр: вірш з пейзажної лірики.

 

Художні засоби.

Епітети: пелюстки печальні, синій тишині, садах пустинних, їде гордовито,  

осінь жовтокоса, далечінь холодну,  синьоока осінь, золоті копита,  чорного коня. 

Постійний епітет: баскім коні, берізка біла. 

Метафора: «покора розлита», «В’яне все навколо, де пройдуть копита».

Персоніфікація: «обриває вітер пелюстки», «їде осінь», «вітер пелюстки розкида», «берізка мерзне».

Інверсія: обриває вітер, пелюстки печальні, садах пустинних, їде осінь, берізка біла 

Асонанс (повторення голосних звуків): «Золоті копита чорного коня»

 

Кількість строф – три.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

 

Точні рими:  тишині – коні, навмання – коня, кругом – вікном. 

Римування: перехресне (АБАБ)

Облітають квіти, обриває вітер 

пелюстки печальні й розкида кругом. 

Скрізь якась покора в тишині розлита, 

і берізка біла мерзне під вікном.

   

 

 

...