ТЕПЛІ СЛОВА

Співаймо пісні про кохання, 

щоб не вмерло слово “Дунай”,

гуляймо весілля своїм дітям, 

щоб не вмерло слово “коровай”,

розповідаймо казки своїм онукам, 

щоб не вмерло слово “Змій” –

наповнюймо 

цей холодний всесвіт 

теплими словами нашої мови, 

які народжуються разом із диханням.

лютий 1995

Тема: поетична розповідь про теплі слова – символ нерозривності мови та України. 

Основний мотив вірша: мова в житті людини й народу.

Головна думка: «без мови нема народу».

Жанр: верлібр (неримований нерівнонаголошений віршорядок, що має фольклорне замовляння).

Художні засоби.

Епітети: холодний всесвіт, теплими словами.

Метафора: «щоб не вмерло слово», «наповнюймо … всесвіт … словами».

Повтори (рефрен):  «щоб не вмерло слово …».

Протиставлення (антитеза): «холодний всесвіт теплими словами».