НЕВДЯЧНИЙ КІНЬ

Хто в воза Коней запряга,

То гречно їх не просить.

Та добрий пан сказав, що вже

Того порядку досить.

І, загнуздавши раз коня,

Він став питати в його:

— Чи вас у корінь запрягти,

Чи з боку — і з якого?

Коштовні віжки почепить

Чи з простої сириці?

У голу руку взять батіг

Чи брати й рукавиці?

Та, мабуть, Кінь невдячний був,

А то й дурненький, може,

Бо на ласкаві ці слова

Він одповів негоже:

— Язик ваш любо так бринить,

Як добрії цимбали,

Але було б мене спитать,

Як ще не загнуздали.

Я знаю — віжки всі цупкі,

Чи з шовку, чи з ременю.

Батіг усякий дошкуля,

Як вам попався в жменю.

Та й ще скажу: як чортвіть-що

Я тут возити маю,

То краще б я не запрягавсь

Ні в корінь, ані скраю.

 

1906