ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ…

Якщо не можеш вітер змалювати, 

прозорий вітер на ясному тлі, — 

змалюй дуби, могутні і крислаті, 

котрі од вітру гнуться до землі.

Тема: поетична розповідь про багатогранність творчої уяви.

Головна думка: заклик до творчості.

Художні засоби.

Епітети: прозорий вітер, ясному тлі, дуби могутні, крислаті.

Метафора: гнуться до землі

Римування: АБАБ (перехресне).

Віршований розмір: п’ятистопний ямб.

Закономірність ямбу: ненаголошений склад чергується з наголошеним (U_).

Як   | що  | не   | мо | жеш |ві     |тер  |зма |лю | ва |ти

Про |    зо| рий  |  ві | тер  |на    |яс    | но  |му  |тлі

Зма |люй  |ду     | би |мо   | гут   |ні    |і     | кри|сла|ті

Кот | рі    |   од  |віт | ру   |гнуть | ся  |до   | зем |лі  

Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).  

U_ / U_ / U_ / U_/ U_ / U

U_ / U_ / U_ / U_/ U_ 

U_ / U_ / U_ / U_/ U_ / U

U_ / U_ / U_ / U_/ U_ 

Кількість строф: одна.

Вид строфи: чотиривірш (катрен).

Рими: змалювати – крислаті, тлі – землі.