ЯКЩО НЕ МОЖЕШ ВІТЕР ЗМАЛЮВАТИ…
Якщо не можеш вітер змалювати,
прозорий вітер на ясному тлі, —
змалюй дуби, могутні і крислаті,
котрі од вітру гнуться до землі.
Тема: поетична розповідь про багатогранність творчої уяви.
Головна думка: заклик до творчості.
Художні засоби.
Епітети: прозорий вітер, ясному тлі, дуби могутні, крислаті.
Метафора: гнуться до землі
Римування: АБАБ (перехресне).
Віршований розмір: п’ятистопний ямб.
Закономірність ямбу: ненаголошений склад чергується з наголошеним (U_).
Як | що | не | мо | жеш |ві |тер |зма |лю | ва |ти
Про | зо| рий | ві | тер |на |яс | но |му |тлі
Зма |люй |ду | би |мо | гут |ні |і | кри|сла|ті
Кот | рі | од |віт | ру |гнуть | ся |до | зем |лі
Схема ненаголошених (U) й наголошених (__) складів, стоп (/).
U_ / U_ / U_ / U_/ U_ / U
U_ / U_ / U_ / U_/ U_
U_ / U_ / U_ / U_/ U_ / U
U_ / U_ / U_ / U_/ U_
Кількість строф: одна.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Рими: змалювати – крислаті, тлі – землі.