При однорідних членах речення може бути слово із загальним значенням щодо перелічуваних однорідних членів речення, яке називають узагальнювальне слово. Воно є їхньою об'єднувальною назвою (все, всі, ніхто, всюди, завжди тощо) та є тим самим членом речення, що й однорідні члени, яких воно стосується.
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, після нього ставлять двокрапку (У нашому саду розцвіли усі дерева: яблуні, груші, сливи).
Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, то після узагальнювального слова ставлять двокрапку, потім після однорідних членів речення ще ставлять тире (Усі дерева, які розквітли у саду: яблуні, груші, сливи - заполонили ароматом повітря).
Якщо узагальнювальне слово а саме, як-от, наприклад, тобто стоїть у середині речення перед однорідними членами речення, то перед узагальнювальним словом ставлять кому, після нього ставлять двокрапку (Різна погода восени, а саме: віє, гріє, лиє).
Після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставиться тире (Яблуні, груші, сливи – усі дерева розцвіли у нашому саду).
Узагальнювальні слова виражаються займенниками, прислівниками, рідше - прикметниками, іменниками, числівниками, дієсловами.
Узагальнювальне слово вимовляють з підвищеною інтонацією, а однорідні члени речення — з інтонацією переліку. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, його вимовляють з пониженою інтонацією, а перед ним роблять паузу.
Узагальнювальне слово може бути відділене від однорідних членів речення одним або кількома словами: Чому в природі все гарне: небо, вода, очерети? (Олесь Гончар). Усе навкруг сміється: луки, гай, ріка (М. Познанська).