Інші правила дивись тут...

При однорідних членах речення може бути слово із загальним значенням щодо перелічуваних однорідних членів ре­чення, яке називають узагальнювальне слово. Воно є їхньою об'єднувальною назвою (все, всі, ніхто, всюди, завжди тощо) та є тим самим членом речення, що й однорідні члени, яких воно стосується.

Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речен­ня, після нього ставлять двокрапку (У нашому саду розцвіли усі дерева: яблуні, груші, сливи).

Якщо узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речен­ня, а після них речення продовжується, то після узагальнювального слова ставлять двокрапку, потім після однорідних членів речення ще ставлять тире (Усі дерева, які розквітли у саду: яблуні, груші, сливи - заполонили ароматом повітря).

Якщо узагальнювальне слово а саме, як-от, наприклад, тобто стоїть у середині речення перед однорідними членами речен­ня, то перед узагальнювальним словом ставлять кому, після нього ставлять двокрапку (Різна погода восени, а саме: віє, гріє, лиє).

Після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставиться тире (Яблуні, груші, сливи усі дерева розцвіли у нашому саду).

 

Узагальнювальні слова виражаються займенниками, прислівниками, рідше - прикметниками, іменниками, числівниками, дієсловами.

 

Узагальнювальне слово вимовляють з підвищеною інтонацією, а одно­рідні члени речення — з інтонацією переліку. Якщо узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів, його вимовляють з пониженою інтонацією, а перед ним роблять паузу.

 

Узагальнювальне слово може бути відділене від однорідних членів речення одним або кількома словами: Чому в природі все гарне: небо, вода, очерети? (Олесь Гончар). Усе навкруг сміється: луки, гай, ріка (М. Познанська).    

Інші правила дивись тут...