...

Пряма мова — це точно відтворене висловлювання певної особи, пере­дане від її імені, вона має слова автора (вони вказують кому вона належить).

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після або посередині (схематично зображається пм — пряма мова, са — слова автора).

Слова автора стоять перед прямою мовою. Після слів автора ставиться двокрапка, пряма мова береться в лапки й пишеться з великої букви, а в кінці прямої мови ста­виться крапка, знак оклику чи знак питання.

Са: «Пм».

Са: «Пм!».

 

Са: «Пм?».

Са: «Пм...».

Слова автора стоять після прямої мови. Пряма мова береться в лапки й пишеться з великої букви, після неї ставиться кома або знак питання чи знак оклику, а після них — тире, слова автора після прямої мови починаються з малої літери.

«Пм», — са.

«Пм!» — са.

«Пм?» — са.

«Пм...» — са. 

Слова автора стоять всередині. Пряма мова береться в лапки й пишеться з великої букви, після неї ставиться кома або знак питання чи знак оклику, а після них — тире, слова автора після прямої мови починаються з малої літери. Після слів автора ставиться кома або крапка і тире. Якщо після слів автора стоїть кома, тоді пряма мова береться в лапки й пишеться з малої букви, а в кінці прямої мови ста­виться крапка; якщо після слів автора стоїть крапка, тоді пряма мова береться в лапки й пишеться з великої букви, а в кінці прямої мови ста­виться крапка, знак оклику чи знак питання.

«Пм, — са, — пм».

«Пм, — са. — Пм».

«Пм! — са. — Пм».

«Пм? — са. — Пм».

Пряму мову вимовляють підвищеним тоном, слова автора — зниженим і прискорено.

Монолог — висловлювання однієї особи.

Діалог — розмова двох осіб.

Полілог — розмова трьох і більше осіб.

Слова кожного зі співрозмовників називають реплікою. Перед кожною реплікою ставлять тире й пишуть її з великої букви. Якщо висловлювання особи супроводжується словами автора, то ставляться ті ж розділові знаки, що й при прямій мові, але без лапок.

 

    

...