Вставними словами (сполученнями слів) мовець виражає ставлення до висловленого.
Вони не є членами речення, до них не можна поставити питання.
Інтонація: в усному мовленні перед вставними словами й після них робимо невелику паузу, а самі слова читаємо трохи швидше й більш низьким голосом.
Розділові знаки: на письмі вставні слова завжди виділяємо комами.
Крізь густе гілля сосен, здається, пробивався сонячний зайчик.
Можливо, буде дощ.
Найуживаніші вставні слова (сполучення слів): звичайно, безумовно, безперечно, щоправда, здається, мабуть, може, можливо, очевидно, на щастя, на радість, на жаль, як на біду, як навмисне, на диво, на мою думку, по–моєму, по–твоєму, отже, таким чином, до речі, наприклад.
Зверніть увагу! Слова навіть, майже, усе-таки, мовби, начебто, ніби, особливо вставними не бувають.