Групи слів за вживанням:
• загальновживані слова — слова, які використовують усі люди незалежно від фаху, місця проживання, їх використовують усі люди в усному й писемному мовленні, таких слів у мові — більшість, вони називають явища й предмети:
родина, неділя;
красивий, легкий;
ходити, говорити, мати, дочка, брат, сестра, хліб, сіль, вода, пшениця.
• стилістично забарвлені слова, які вживають у текстах різних стилів.
До стилістично забарвлених слів належать:
• книжна лексика — слова, властиві передовсім писемному мовленню:
держава, мир, істина, намір, меценатство, спостереження, рішення;
• розмовна лексика — слова, що їх уживають у побутовому мовленні (у словниках біля таких слів роблять позначку розм.) і які виразно передають оцінку осіб, предметів, явищ і почуттів:
синок, мастак, смакота, хапуга, злюка, горлопанити, байдикувати, електричка, мобілка, маршрутка, велик, телик.
Книжна лексика поділяється на такі групи:
• суспільно-політична лексика — слова, пов'язані з політичним і громадським життям суспільства і людини в суспільстві:
Верховна Рада, парламент, народний депутат, Рада Європи, вибори, преса;
• наукова лексика — слова, що вживаються в науковій літературі та мовленні науковців:
аргумент, дослід, спостереження, зіставлення, експеримент, іменник, словосполучення, речення, клітина, радіус, систематизувати, класифікувати, пульсари, магнітні хвилі;
• офіційно-ділова лексика — слова, уживані в діловому спілкуванні, зокрема в документах (ділових паперах):
закон, наказ, заява, реєстрація, інструкція, відрядження, угода, посвідчення, протокол.
Слова, які надають висловлюванню емоційного забарвлення:
• слова, що виражають різні почуття та емоції:
безнадія, любов, дружба, рідний, любий, ніжний, чарівний, дорогий;
• слова зі зменшуваними або згрубілими суфіксами -ик-, -ок-, -очок-, -еньк-, -есеньк-, -иц-, -ищ-, -иськ-, -яг-, -юг-, -юр-:
дитинка, вітрисько, дівчисько, чолов'яга, багнюка, писака, грубезний, маленький, сестронька, малесенький, казарлюга;
• слова дитячого мовлення:
цяця, буба, ляля, їстоньки, вава;
• просторічні слова, проте їх не вживаємо в літературній мові:
дурень, бовдур, телепень, тупака, зараза, роззява.