— У мене таке речення: «Мою бабусю звуть Лілія, тому її улюблена квітка — лілія».

— Поясни, будь ласка, чому ти пишеш те саме слово то з великої букви, то з малої.

— Щоби правильно писати слова, дуже важливо розрізняти їхні значення. В одному реченні це слово я вжила у двох значеннях.

— Звичайно, бо ти пишеш про бабусю й квітку.

— Коли я пишу, що мою бабусю звуть Лілія, я називаю її ім’я. А прізвища, імена та по батькові людей треба писати з великої літери.

— А хіба квітка не називається так само?

— Маки, лілії, ромашки – це загальні назви різних на вигляд квітів. А загальні назви предметів завжди пишуть з малої букви.    

— Я зрозуміла. Щоб правильно писати, треба розрізняти, які слова є назвами загальними і власними.

— Молодець! Звичайно, треба розрізняти. А також не забувати, що тільки власні назви пишуть з великої букви.

Велика літера у власних назвах