— Ми із сестричкою вже прикрасили ялинку. Вона справжня лісова красуня. У кімнаті лісом пахне.

— А у нас штучна ялинка. Вона висока і струнка. А ще ми поставили у вазу соснову гілочку. І теж пахне хвоєю.

— Вам не подобаються живі лісові красуні?

— Зовсім ні. Звичайно, нам дуже подобаються зелені ялинки. Проте ми свідомо не купуємо їх.

— Чому?

— Така традиція дуже шкодить природі. Люди заради розваги необдумано вирубують у лісах ці дерева.

— За самовільну вирубку можуть оштрафувати. Ми купуємо ялинки, спеціально вирощені для новорічних свят на ялинкових фермах.

— Ти собі тільки уяви, скільки дерев кожного року вирощують спеціально для того, щоб зрубати на Новий Рік. Пишна красуня, позбавлена коріння, гине у святковий час. Незабаром її місце буде на смітнику.

— Так, дуже сумно стає, коли про таке думаєш…

— Ось тому, мої батьки є прихильниками того, щоб у приміщенні стояла штучна ялинка. А живу красуню ми теж приберемо. Вона росте на нашому  подвір’ї. До того ж нею будуть милуватися не тільки ми, а й усі перехожі.

— Напевно, не варто нищити природу заради короткочасного задоволення. Чому би і нам не наслідувати ваш приклад?

— Обов’язково поговори на цю тему з батьками. Думаю, що штучна ялинка тепер не зможе засмутити тебе і сестру.

— Бувай. Наша розмова була дуже корисною.

— Рада, що переконала тебе стати другом природи. До зустрічі.