Юрко, Іван та Катруся часто ходили до лісу. Знали там усі стежинки, адже їхнє село було зовсім поруч.
Одного дня, друзі побачили на протоптаній стежині поранену косулю. Немічна тварина мовчки кликала на допомогу. Катруся обережно підійшла до неї. Ніжно погладила і промовила лагідні слова. Косуля була ще малою і виявилась напрочуд спокійною. Дівчинка рішуче зняла свою хустинку та перев’язала рану. Згодом треба було вертатися додому. Юрко оглянувся. Позаду за ними йшла довірлива тварина. Вдома він нагодували її молоком. Батьки дозволили залишити косулю, щоб вона швидше одужала. Вона жила у стайні. Діти щоденно підгодовували її. Так пройшов деякий час. Від рани не залишилося жодного сліду.
Косуля виросла. Настав час попрощатися з нею. Діти відпустити косулю до рідного лісу. Юрко довго махав рукою їй услід.
Розкажіть, де ви бачили косулю та що ви знаєте про неї