— Я маю маленького котика.

— Ти раніше не мала тварин. Де ти його взяла? 

— Восени я знайшла його на дорозі. Він був голодний, втомлений і самотній. А попереду була холодна зима.

— Він міг не пережити зиму.

—  Я теж так подумала. Мені стало жаль його. Принесла додому. Тепер він живе у нас. 

— Як ти його назвала?

— Мурчик.

— Гм. Чому ?

— Він любить леститись та часто муркотить.

—  А мій Барс у захваті від ігор зі мною. Він швидко приносить палку, любить щоб я її далеко кидав.

— Ти завжди казав, що тобі цікаво та весело, бо в тебе є домашній улюбленець. Тепер я розумію тебе.

— Ну все. Бувай. Мій Мурчик вже мене зачекався.

— Бувай.

Ми відповідаємо за тих, кого полюбили і хто любить нас