Настала холодна зимова пора. Проте не лякає вона вільного зайчика. Затишно в  теплому домі, що заздалегідь збудував над ніркою.

   Захотів якось домашній кролик на волю. Не послухався слушних слів своїх батьків. Втік від родини кріль у молодий бір. Довго самотньо блукав серед білого кольору, аж ніжки без чобіт померзли. Нарешті побачив хатинку на невисокій гірці. На дверях висів дзвінок.  

    Впустив зайчик змерзлого гостя на поріг. Він якраз вечеряти хотів, кролика теж посадив за стіл. Угостив смачним пирогом.  Зігрівся кролик біля розжареної  печі.

   Довго чекали родичі кролика. Уже й вечір з першою зорею прилетів, а дитини усе нема.  Коли по слідах знайшли малого в зайчика, їхній радості не було меж. Щиро подякували господареві та щасливі уночі поверталися в село.

    Від тої пригоди шість років були приятелями  кріль і заєць.

Пора – пір, вільного – воля, дім – домі - домашній, нірка – нора, кролик – кріль, слів – слово, кольору – колір, ніжка – нога, чобіт – чоботи, бір – бору, рідня – родичі, гірка – гора, дзвінок – дзвони, гостя – гість, поріг – порога, вечір – вечеря, гостя – гість, стіл – столи, пиріг – пирогом, зоря – зірка, радості – радість, прилетить – літає, село – сіл, уночі - ніч, років – рік, шість – шести.