Загрузка...

Одного разу синичка вилетіла зі свого гнізда. Треба бу­ло нагодувати малих пташенят. І тут вона побачила сусідку:

— Добридень, сестричко!

— Добрий день, сусідко! Де літала ти?

— На березі даремно поживу шукала, але потім на полі знайшла.

— Уже останній листок з гілки впав. Що ж ти там знайти могла?

— Мишка зернята загубила, коли в нірку носила. Там їх доволі. Ось дивись.

— Мої пташенята голодні. Мало поживи змогла знайти сьогодні.

— Летімо разом за зернятами. Їх усім вистачить.

— Дякую тобі, сестричко! Колись тобі допоможу.

— Ми сусіди. По-сусідськи жити повинні.

— Будьте чемними, дітки. З поживою мене чекайте.

— Ну ж бо. Летимо.

— З радістю.

 

      

Загрузка...