— Усі слова є членами речення.

— Ні, я з тобою не можу погодитися! Хіба є членами речення слова з, на?

— Думаю, що є.

— Неправильно.

— Чому?

— Згадаймо правило: членами речення є слова, що відповідають на певні питання. А на них відповідають тільки самостійні частини мови.

— Звичайно, я знаю, що слова з, на, і, але та багато інших служать для зв’язку слів у реченні. Вони є службовими частинами мови.

— То який висновок треба робити?

— Я зрозуміла. Не всі слова є членами речення. Ними є слова, виражені самостійними частинами мови.

— Молодець. Тепер з тобою можу погодитися!

— Дякую за пояснення.