На уроці я дізналася багато цікавого про петриківський розпис.
Зародилося народне малярство у селі Петриківка, яке майже п’ятсот років тому заснував козак на прізвище Петрик. Там селилися вихідці з Полтавщини, Слобожанщини та Поділля. Відоме село знаходиться у Дніпропетровській області. Здавна його мешканці любили гарно розмальовувати хати, паркани, меблі, посуд. Згодом виник вид мистецтва - петрикі́вський ро́зпис, або «петрикі́вка», який розвивається дотепер. Народні художники малюють на своїх виробах неповторні зображення квітів, ягід, птахів.
Тарелі, таці, скриньки з петриківським розписом відомі на весь світ.
|
Фарби у давнину |
робили з лушпиння цибулі, з буряку, чорної шовковиці, навіть із бур'яну. |
|
Що малюють |
квіти (троянди, чорнобривці, айстри, соняхи, мальви), півнів, голубів, зозуль, волів, коней, калину, полуниці, виноград, папороть (дрібне листя і трава), а часом і козаків з дівчатами. Тварин і людей малювали серед квітів. |
|
На чому малюють |
на стінах, тарелях, скриньках, шовкових хустинках, дитячих колисках, чайниках, парканах, печах. |
|
Де виник |
у селі Петриківка Дніпропетровської області, що розташоване у степу на півдні України |
|
Малярські таємниці |
у фарбу додають курячий жовток, калину малюють просто пальцем, прожилки на листі наводять дерев'яним кінчиком пензлика, зрізаною рогозиною, пензлики не купують у крамниці, а роблять їх самі з котячої шерсті. |
Опис картини Галини Назаренко «Колядники»