Акровірш — це вірш, у якому перші літери кожного рядка утворюють слово, словосполучення або речення. Часто акровірші є загадками.
СВІТЛИЙ ХРАМ
Шумливий плац, майдан а чи глухий провулок,
Коли стоїть вона, рідніші нам;
Освячена трудом, завжди кипить, як вулик, —
Ласкавий і суворий світлий храм,
Адже писались тут і перша буква й нулик!
(Дмитро Білоус)
Навкруги речей багато,
А у школі малюки
Вчаться слухати, писати,
Чергувати залюбки.
Акуратне виконання
Недописаних завдань
Надиха на здобування
Якнайшвидше добрих знань.
(Наталія Внукова)
Разом пишемо, читаємо
І в правописі тренуємось.
Дуже добре справу знаємо,
На уроці не нудьгуємо.
А в підручнику ми знайдемо
Мелодійні вірші, роздуми з
Описами, порівняннями.
Всіх здивуємо сьогодні ми
Акуратними завданнями.
(Наталія Внукова)
Грізну хмару-громовицю
розірвала блискавиця,
і в ту ж мить — гучний удар!
Мов гора упала з хмар!
(Василь Довжик)
Барвами ніжними сяє,
усмішки в нас викликає,
знову у травні буяє
озеро духмяних зірочок.
Кущ цей називається .
(Тетяна Лисенко)
О, вона — перлина моря!
Дуже тепла й неозора!
Едельвейсом квітне зранку,
Сонцем тішить і голубить.
А це місто кожен любить!
(Любов Сердунич)
Квітує білим і червоним квітом,
все вгору-вгору пнеться ціле літо.
А потім диво — де були квітки,
стебло народжує стручки.
Отам, у зеленавих колисках,
лежить малеча в пелюшках.
Яка ж вона смачна у пиріжках!
(Ольга Довгоп'ят)
ХТО ДОНЯ? (акровірш)
Мати доні молодій
Огородик наділила.
Розкошує доня мила,
Каже неньці — тісно їй:
«В земляній сиджу коморі,
А коса моя надворі» .
Хочу цей раз штуку втнуть:
Не скажу, як доню звуть;
Ви ж до загадки верніться,
З краю пильно придивіться .
(Леонід Глібов)
Авторські акровірші/загадки про вітер, маму, ручку, гумку, книгу