До кравця, до свого друга,

Вбіг задиханий папуга.

- На концерт лечу, – кричить,-

Фрак поший мені за мить!

- Неможливо, – майстер каже, -

Діло неквапливе наше.

- Що ти мелеш юринду?!

- Ший негайно! Я пожду.

- Та нема ж матеріалу, -

Знов кравець веде помалу.

- То бери шматочки ці,

Клапті, линдики, клинці,

Позшивай те все докупи -

Буде модно, кравче глупий!

Майстер згодився: – Ах, так!..

Сів і зшив папузі фрак.

Жовті груди – цвіт люпина,

Синій хвіст, червона спина,

І зелені рукави -

Колір ситої трави.

Каже майстер: – Я здурію

Через цю твою затію!

А папуга: – Ти – мастак!

Це найкращий в світі фрак!

Скільки кольорів прекрасних,

Головне ж – пошито вчасно!

Вийшло те, що я хотів! –

Одягнувся й полетів.