ПРО КНИЖКУ
|
Книжка скаржилась Мар'яні; — Я у тебе не в пошані. Звідкіля це на мені плями сині та масні?
Подивися, от сторінка: намальована хатинка, під хатинкою — маля, і написано: «Це я». |
А за дві сторінки далі — різні звірі небувалі: сині, жовті, та рябі, що й не снилися тобі.
Люди кажуть: — Ой, чия ти!? Як тебе тепер читати? Скільки ми читали книг, а не бачили таких! |
Тема: монолог книжки до дівчинки Мар’яни.
Головна думка: «Скільки ми читали книг, а не бачили таких!».
Мета: заклик бережно поводитися з кожною книжкою.
Рід літератури: лірика.
Жанр: вірш.
Художні засоби
Епітети: «плями сині та масні», «намальована хатинка», «звірі небувалі».
Уособлення: «книжка скаржилась».
Метафора: «у тебе не в пошані».
Перелічення: «сині, жовті, та рябі».
Риторичні запитання: «Як тебе тепер читати?».
Зменшувані суфікси: «хатинка».
Кількість строф: чотири.
Вид строфи: чотиривірш (катрен).
Віршовий розмір: чотиристопний хорей.
|
а |
за |
дві |
сто |
рін |
ки |
да |
лі |
|
зві |
рі |
рі |
зні |
не |
бу |
ва |
лі |
|
си |
ні |
жов |
ті |
та |
ря |
бі |
|
|
що |
не |
сни |
ли |
ся |
то |
бі |
|
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_U/
/_U/_U/_U/_
/_U/_U/_U/_
Римування: суміжне (ААББ)
Точні рими: Мар’яні – пошані, мені – масні, сторінка – хатинка, маля – я, далі – небувалі, рябі – тобі, чия ти – читати.
Цікавий вірш про ставлення дівчинки Мар’яни до книжки.
Сині та масні плями, помальовані сторінки – це все про книжку дівчинки.
Щоб книжка не скаржилася читачеві, як дівчинці Мар’яні, треба шанобливо до неї ставитися. Чисту книжку так і хочеться взяти до рук, бо роль книжок у тому, щоб їх прочитало якнайбільше читачів.
Правила бережного поводження з книгами
Чи доводилося вам «лікувати» пошарпані бібліотечні книжки