Казка «Пані Метелиця » розповідає про двох дівчат. Вони були одного віку, жили в одному будинку, але ставилися до них по-різному.

  Одна з них була рідною дочкою, тому жилося їй дуже добре. Інша була пасербицею. Мала злу мачуху.  Рідна дочка нічого не робила. Нерідна дочка важко працювала, багато пряла. Тому й виростали одна ледащицею, друга працьовитою.

  Бог наділив пасербицю гарною вродою,  її названа сестра була негарною.

Працьовита дівчина мала добре серце, була ввічливою, співчутливою, допомагала іншим. Тому не змогла байдуже пройти повз яблуньки та пічки. Ледащиця була черствою, невихованою і злою, тому не виконала прохання яблуні та пічки.

  Старанно та безкорисливо працювала пасербиця у пані Метелиці, там її чекала заслужена винагорода – золото. Заздрісна рідна дочка все робила аби як, не прагнула навчитись працювати, всі думки її були тільки про золото. Тому дьоготь став справедливою винагородою для неї.

  Казка вчить на бути порядними та працьовитими. Тоді подяка прийде сама.