Нещодавно я прочитала казку братів Грімм «Пані Метелиця». Як у кожній казці добро перемогло зло.

    Пасербиця старанно працювала, винагородою для неї стало золото. Воно не змінило її, дівчина надалі залишилась сердечною та працьовитою. Ледащиця повернулась до рідної домівки з дьогтем. Але той дьоготь був не звичайним, а чарівним. Почне дівчина працювати, тоді зникає він. Хоче полінуватись, тоді чорні плями знов знаходять її. Так дівчина навчилась працювати. Вже ніхто не називає її ледащицею.

    Тепер сестри разом починають прясти, ще й пісні співати. І згадують добрим словом стареньку паню Метелицю.