Оголошення.
Кіт у чоботях збанкротував. Загубив свої чоботи. Просимо повернути їх за велику винагороду. Нею буде маленький жмут котячої шерсті.
Друзі кота у чоботях.
Оголошення.
Розшукуються кошик з пиріжками, Червона шапочка та вовк. Бабуся залишилась голодною. Хто зустріне вовка, викличте мисливців, щоб він не з'їв дівчинки.
Бабуся Червоної шапочки.
Оголошення.
Продається солом’яний бичок. Він не їсть і не п’є, отже, витрат не потребує. Звертатися до Діда або Баби за адресою : село за долиною, хата під калиною, стріха із соломи, нема нікого вдома. Будьте із бичком обережні, а то втече.
Дід та Баба.
Оголошення.
Куплю шапку-неведимку. Тільки без обману. А то ще буде, як минулого разу. З товаром чекаю у палаці.
Іван Царенко.
Оголошення.
Принц розшукує дівчину, котра загубила соболевий черевичок, що не дуже важливо. Адже з палацу зникли слуги, дорогі прикраси і розкішний кінь з каретою. Недалеко від замку знайдено підкову. Хто побачить дівчину, телефонуйте 102.
Принц.
СУЧАСНА КАЗКА ПРО ЧЕРВОНУ ШАПОЧКУ
Жила-була в одному селі дівчинка. Мати і бабуся любили її без пам’яті. А на день народження подарували червоний капелюшок. Від того часу всі стали називати дівчинку Червоною Шапочкою.
Одного дня мати знову спекла смачні-пресмачні пиріжки. Як зазвичай вона попросила доньку віднести їх любій бабусі. Зібралася дівчинка і пішла в сусіднє село. А стежка до того села завжди вела через густий ліс. Іде вона лісом, а назустріч їй – Сірий Вовк. У той день вовк був дуже голодним, тому поцікавився куди вона йде. Червона Шапочка відповіла, що несе бабусі пиріжки. Як почув вовк це смачне слово, аж у животі забуркотіло. Почула той буркіт дівчинка і все зрозуміла. Вона хутко витягнула з кошика пиріжок і щедро простягнула Сірому Вовкові. Той швидко з’їв пиріжок. Потім другий, третій. І Сірий Вовк знову був ситим.
А сміливість та щедрість дівчинки настільки сподобалися йому, що від того часу вони стали друзями.