Про назву концтабору Бухенвальд

Як близько звідси Веймар гомонів! 

А тут — навіки мовкли голоси... 

Мене проймає невимовний гнів, 

Бо й край мій зветься: Букові ліси.

 

Давно було це: килим з ніжних трав 

Ліс буковий, так пам'ятний мені. 

Хлопчиськом на поляні я лежав, 

Пливли біляві хмари в вишині.

 

О лютий час, що сон дитячий стер

І кожен спомин взяв у колію!.. 

Коли я чую слово це тепер — 

Не можу юність згадувать свою.

 

Бо в спомини мої вповза кошмар, 

Який виймає серце із грудей: 

А чи оте біляве пасмо хмар 

Було не димом спалених людей?         (Переклад Петра Рихла)

 

Жанр: патріотична лірика.

Тема: розповідь про назву концтабору Бухенвальд та гіркі спомини про його страждання та трагедію.

Ідея: заклик не забувати жахи фашизму.

Мета: засудження фашизму, застерегти людство від страждань та лиха війни.

Художні засоби.

Епітети: невимовний гнів, з ніжних трав, біляві хмари, лютий час, біляве пасмо.

Персоніфікація: «Веймар гомонів», «мовкли голоси», «пливли хмари», «вповзе кошмар».

Метафора: «лютий час, що сон дитячий стер», «виймає серце із грудей», «біляве пасмо хмар».

Риторичне запитання : «А чи оте біляве пасмо хмар Було не димом спалених людей?».

Контраст: «Як близько звідси Веймар гомонів! А тут — навіки мовкли голоси».

 

З історії. 

Бухенвальд (з нім. буковий ліс) — один із найбільших концтаборів на території фашистської Німеччини, що був розташований неподалік м. Веймара. З 1937 по 1945 р. у таборі перебувало майже чверть мільйона людей. Кількість жертв становить близько 60 тисяч чоловік.

   Концтабір знаходився неподалік від міста Веймара — одного з найважливіших культурних осередків Німеччини. Основоположник нацизму любив і  шанував Веймар як символ національної культури, прагнув перетворити його на взірцеве місто нової Німеччини. За його задумом, поряд з таким містом мала бути сувора «виправна колонія для не гідних жити в нацистській державі». Однак за межами нацистської ідеології це сприймалося як поєднання непоєднуваного, трагічне співіснування гуманістичної культурної традиції та антигуманістичної політики в самому серці Німеччини.

У своєму вірші Маргул-Шпербер натякає не лише на ганебну близькість Веймара та Бухенвальда, а й на певні перегуки між назвами концтабору і його рідної землі: дослівно «Бухенвальд» перекладається як «буковий ліс»; Буковина — край буків. Через такі перегуки поет висвітлює свою особисте відношення до Німеччини, її історії, культури, зрештою — до тих трагедій, що відбувалися на німецькій землі за часів нацизму й Другої світової війни.

 

  • НОС
    Грустная история...
    7 грудня 2015 19:26
  • eferal
    Жалко тих людей які туди попали
    21 грудня 2015 16:03
  • Петя
    Cпасібо
    13 листопада 2016 13:13
  • Вася Вєтров
    Грустный стих.. ( Мне жаль людей, которые попали под тот массовый расстрел)
    21 листопада 2016 22:00
  • Юрій
    Чудова інформація про твір навіть краще ніж у вікіпедії
    1 грудня 2016 22:42