Нещодавно на уроці світової літератури ми прочитали повчальну й цікаву притчу "Десять прокажених". Її записав апостол Лука. У ній розповідається про десятьох хворих людей, яких вилікував Ісус. 

    Я дізналась, що ці люди малу страшну хворобу – проказу, вона й на сьогоднішний час невиліковна. Та найважче було пережити їм забору перебувати та спілкуватися  між іншими здоровими людьми, щоб не поширювалась хвороба. Хворі були приречені на одиноке вимирання.

    Здалека десять прокажених, напевно, прочувши про чудодійні зцілення кричали про допомогу: «Ісусе, Наставнику, змилуйся над нами»».  Ті голосіння, повні страждання та болю, не могли не привернути уваги Ісуса Христа – заступника усіх стражденних. Христове милосердя завжди буде прикладом.     

    Оточуючі люди з острахом відступили, а Ісус, коли вони наблизились, наказав їм піти до священика. Щоб прокажений повернувся в суспільство, засвідчити одужання  міг тільки священик. Христос, промовляючи слова, знав що десять прокажених стануть здоровими. У сучасному житті ці слова «Прийдіть, покажіться священикам» означають не просто формально відвідувати церкву, а бути наслідувачем Ісуса Христа. Як десять людей зцілилися по дорозі до священика, так християнська душа духовно зцілюється, ідучи до церкви. 

    На жаль, тільки один із них повернувся і припав до ніг рятівника, щоб подякувати за допомогу. На мою думку, самаритянин був вдячний за Боже благословення, хоч його вважали невіруючим. Віра дев'ятьох іудеїв фальшива, бо вони, насправді, уповали тільки на себе, не побачивши чудодійності зцілення. У сучасному житті притча вчить не забувати дякувати Богові за благословення та ласки, котрі він нам дарує.     

    Наприкінці притчі Ісус сказав: «Підведися й іди: віра твоя врятує тебе». Я вважаю, що це означає, що треба вірити в Бога, допомагати іншим , як Ісус допоміг самаритянину, щоб бути врятованим.