Гамлет належить до так званих «вічних» образів. Він виходить за рамки твору, має загальнолюдське значення для різних епох.

      Спадкоємець датської корони Гамлет – молодий чоловік, який навчається в університеті. Його люблять батьки. Після повідомлення про смерть батька юнак повертається на батьківщину, де примара батька закликає його до помсти. Із цієї миті й починається «вічний образ». Він хоче переконатися і дізнається про страшні речі: рідний  дядько Клавдій виявився убивцею батька, мати Гертруда вийшла заміж за вбивцю, університетські друзі Розенкранц і Гільденстерн стали зрадниками, навіть чиста та наївна Офелія стала зброєю в інтригах свого батька Полонія. Тому вбити Клавдія – означає стати таким самим як інші, стати убивцею.  Гамлет – один проти світу зла, брехні, лицемірства та марнославства. Він нікому більше не вірить, крім Гораціо. Його душа страждає, турбує одвічне запитання до самого себе «бути чи не бути». Випадково Гамлет убиває Полонія, його син Лаерт стає учасником змови проти нього. Тільки смерть матері, відкриє усім очі, але вже занадто пізно…  

    Цей суперечливий і незвичайний образ настільки цікаво розкриває людську натуру, що люди, розмовляючи про Гамлета, вважають його “вічним” образом світової літератури.