Гобсек – філософ чи скнара. За твором Оноре де Бальзака "Гобсек"

На уроках зарубіжної літератури ми прочитали твір Оноре де Бальзака «Гобсек». У ньому змальована постать головного героя, котрий поєднує в собі «жадібність зі своєрідним характером».

Гобсек постає перед нами, як філософ. Він завжди роздумує, порівнює та робить свої висновки. Його розмова з Дервілем заставляє нас задуматися над тим, якими треба бути та як треба діяти. Проживши чимало літ, пройшовши крізь немалі випробування, він пізнає сутність людини та недоліки того часу. Це підтверджується його словами: «Золото, ось духовна сутність всього нинішнього суспільства». У думках та в розмовах з Дервілем Гобсек показує себе як філософ. Проте у реальному житті він поводиться, як типовий скнара. Головний герой вважає, що нікому не варто довіряти й давати поблажок, бо якщо тебе обманули раз, то обманять і другий раз. Він так і говорить: «Я не вірю нікому...». Саме ця втрата віри в людей перетворила його з особистості на лихваря. Йому подобалося грати з долями багатьох людей, даючи їм гроші під великий відсоток, а також «приймав усе, починаючи від кошика з рибою, піднесеною якимось бідняком, і закінчуючи пакунком свічок — дарунком людей скупуватих, брав столове срібло від багатих людей і золоті табакерки від спекулянтів». Гобсек був дуже ощадливий, на жаль, згодом це переростає у надмірну скупість. Через це він живе у старому будинку та носить подертий одяг, як злидар. З часом та сама влада грошей, якою хотів володіти Гобсек, поглинає його самого.

Наприкінці твору навіть Дервіль дав таку характеристику Гобсеку «у ньому співіснують двоє людей: скнара і філософ, створіння нице і створіння шляхетне».

***

На уроках зарубіжної літератури, ми прочитали твір Оноре де Бальзак «Гобсек». У ньому цікаво висвітлюється ставлення до золота і влади.

На мою думку, автор показує нам головного героя Гобсека більш як скнару, а ніж філософа. Читаючи твір, ми звертаємо увагу на його скупість і жагу до збагачення. Гобсек живе у самотності, без друзів, рідних та коханих. Автор показує нам, як через надмірне багатство особистість втрачає людяність та добре серце. Таку думку супроводжує словами «Золото — ось духовна сутність всього нинішнього суспільства». Гобсеку подобалося гратися з долями багатих людей, даючи їм гроші під великий відсоток, а також «приймав усе, починаючи від кошика з рибою, піднесеною якимось бідняком, і закінчуючи пакунком свічок — дарунком людей скупуватих, брав столове срібло від багатих людей і золоті табакерки від спекулянтів». Головний герой переконаний, що має владу над світом, що підтверджується його словами «Я володію світом.. а світ не має наді мною ані найменшої влади». Гобсек, ставши лихварем, з гордістю підкреслює, що «світом править — золото, золотом править — лихвар». Проте надмірна ощадливість з переконаннями для оправдання переростає у надзвичайну скупість. Саме через це він живе, як злидар, носить порваний одяг, а також особисто приходить до людей збирати борги. У творі показано, як Гобсек стає рабом золота і влади, але це не приносить йому щастя та насолоди.

У Гобсека більше проявляється «скнарість», яка гарно приправлена певними філософськими переконаннями. Саме через це він даремно збирає усі багатства, які не допомагають ні йому, ні іншим.

Цитати:

•«Золото — ось духовна сутність всього нинішнього суспільства».

•«А хіба можуть відмовити тому, у кого в руках мішок золота?»

•«Світом править — золото, золотом править — лихвар».

•«Що таке життя, як не машина, яку приводять в рух гроші?»

•«Щоб здійснити свої примхи, ми потребуємо часу, засобів і зусиль. Так от,

у золоті все це є у зародку, і воно все дає у житті».

•«З усіх земних благ є тільки одне, досить надійне, щоб людина прагнула його. Це золото. У золоті втілено всі людські сили».

•«Щастя або в сильних емоціях, які підточують наше життя, або в розмірених заняттях»;

•«Краще самому утискувати, ніж дозволяти, щоб тебе утискували інші»;

•«Я володію світом.. а світ не має наді мною ані найменшої влади»;

•«Я читаю в серцях, від мене ніщо не сховається».