1. Уставте пропущені букви. Порівняйте вимову звуків [ґ] і [г]. З виділеним словом складіть і запишіть речення. Буква ґ.
гості
ґанок
ґрунт
гуси
горох
ґудзик
На сорочці був гарний ґудзик.
Застебни ґудзик.
2. Вилучіть зайве слово в кожному рядку. Запишіть їх.
Береза, верба, аґрус, тополя.
Черевики, чоботи, ґазда, босоніжки.
Бджола, комар, оса, ґава.
Просо, рис, гриби, овес.
Береза, верба, тополя. Дерева, а аґрус – кущ.
Черевики, чоботи, босоніжки. Взуття, а ґазда – господар.
Бджола, комар, оса. Комахи, а ґава – птах.
Просо, рис, овес. Рослини, а гриби відрізняються від рослин.
3. З'єднайте частини речення. Запишіть їх. Вимовте звуки у виділених словах.
Загубила ґава ґудзик біля ґанку.
Біля груші ріс кущ аґрусу.
Будь уважний і не лови ґав.
4. ГАРБУЗИЩЕ.
На городі між огудинням зацвіла яскрава жовта квітка. Молоденький джмелик побачив її і здивувався:
— Що з тебе виросте, з такої великої?
— Здоровенний гарбуз виросте. Ось я його покажу.
Квітка зібрала пелюстки вузликом — і на стеблі зазеленів гарбузик.
— Оце велетень? Цей ґудзик? Ой, розсмішила! — джмелик затрясся, загудів від
сміху.
— Я ще маленький... — зніяковів гарбузик, — але стану більший.
І він почав рости. День росте, другий росте, тиждень росте. Залопотіли соняхи, затріщало огудиння — то Михась бігав у кукурудзі.
— О, гарбузик! Дай-но зроблю з тебе корову. Роги будуть із прутиків, хвіст із прядива...
— Не чіпай мене, Михасю, бо я ще малий! Хай стану завбільшки, як твоя
голова.
— Гаразд, почекаю.
Росте гарбузик та й росте. Чималий зробився. Вітер його обвіває, сонечко зігріває.
— Якби ще дощику...
Після дощу, як роса опала, прийшов на город Михасько.
— Де тут мій гарбузик? О, який! Уже й за голову більший.
— Не зривай мене, Михасю! Почекай трохи. Ще я стану, як млинове коло.
— Невже, як коло? Що ж, хай буде по-твоєму. Тільки дивись, не обдури.
Уже й осінь на порі, а гарбуз знай росте. Зробився великий, аж у землю вгруз.
— Якби ще сонечка... — просить. (Промовте).
Визирнуло сонечко, вересневим променем пригріло гарбузові боки. Вони й пожовтіли.
Прилетів джмелик. Сів на гарбуз та й питає:
— Де той ґудзик, що нахвалявся вирости?
— Ось де я, під тобою! — гуде гарбузище. — Тепер мене здалека видно.
— Хіба це ти? Це ж гора! І чого ти жовтий?
— Бо на кашу пора!
Прийшов на город Михась, прийшов тато, прийшов і дід, ще й сусіда покликали. Ледве гуртом гарбуз у двір допровадили. А що вже було з нього каші — з пшоном, з маслом — на всю вулицю! (За Зіркою Мензатюк).
Прочитайте текст. Поміркуйте, хто з ким спілкується. З якою інтонацією потрібно читати останні три речення? Випишіть питальні речення.
Прилетів джмелик. Сів на гарбуз та й питає:
— Де той ґудзик, що нахвалявся вирости?
— Ось де я, під тобою! — гуде гарбузище.
— Хіба це ти? Це ж гора! І чого ти жовтий?
(За Зіркою Мензатюк)
Прочитайте текст. Поміркуйте, хто з ким спілкується. З якою інтонацією потрібно читати останні три речення? Випишіть питальні речення.
Прилетів джмелик. Сів на гарбуз та й питає:
— Де той ґудзик, що нахвалявся вирости?
— Ось де я, під тобою! — гуде гарбузище.
— Хіба це ти? Це ж гора! І чого ти жовтий?
(За Зіркою Мензатюк)
Спілкується джмелик із гарбузом. Останні речення треба читати зі здивуванням.
Питальні речення: Де той ґудзик, що нахвалявся вирости? Хіба це ти? І чого ти жовтий?
5. Дайте відповідь на запитання (усно). Що відповів гарбузище?
Ось де я, під тобою!