Читання 2 клас Савченко О Я сторінки 144 – 154 Програма 2012 року ГДЗ/ відповіді

Серія "Вчимось разом" до підручника "Літературне читання 2 клас Савченко О."

СТОРІНКА 145.

• Де і коли хлопчик побачив живу казку за оповіданням Василя Струтинського «Жива казка»? Живу казку хлопчик побачив на зеленому березі, коли прийшов до річки.

• Прочитай, яку пораду дав дідусь хлопчикові. Як ти думаєш, чому він так сказав? «Правду дідусь казав: ходити над річкою треба тихо», щоб не сполохати її мешканців.

• Де розпочалася для Сергійка наступна казка? Коли хлопчик побачив у воді видру.

• Знайди в тексті й прочитай описи краснопірки, зеленого коника й окуня.

Опис краснопірки: «маленька краснопірка…вистрибнула на нього і завмерла,… почала підстрибувати на листочку, … стомилася рибка танцювати, чемно вклонилася товариству і пірнула у воду».

Опис зеленого коника: «зелений коник, гойдаючись над водою на тонкій травинці, …дістав свою жовту скрипочку».

Опис окуня: «гнався смугастий окунь, настовбурчивши колючки свого плавця, … окунь стрілою промчав мимо».

• Який епізод твору зображено на малюнку? «Краснопірка почала підстрибувати на листочку».

• Поясніть значення виділених висловів. Як ви гадаєте, чому твір називається «Жива казка»? За допомогою порівняння: «ходи тихо, як ходить сонечко», «зелений листочок, схожий на долоню», «окунь стрілою промчав», «бабки, схожі на вертольоти», жива природа набуває казкових рис. Хлопчик спостерігав за природою та бачив на яву нову казку.

• Які якості Сергійка допомогли йому побачити казку? Допитливість, спостережливість, любов до природи.

СТОРІНКА 146.

• Пофантазуй. Як можна продовжити цю казку про видру за оповіданням Василя Струтинського «Жива казка»?

• А може, ти складеш власну «живу» казку? Білочка і чарівниця.

• Знайдіть у бібліотеці книжки Василя Струтинського. У них ви відкриєте для себе нові таємниці. «Чому рипить сніжок», «Сідайте, будь ласка», «Річчина хвороба», «Казка про хлопчика Абихто».

• Прочитай вірш Дмитра Онковича «Город, мов килим…» і знайди порівняння. Що вони допомагають уявити? «Город, мов килим, квітчастий, розстелений», бо на ньому розцвіла картопля, сонях. «По листку сповзає зозулька-сонечко, наче крапля, — червона роса», бо зозулька маленька, кругла, червоного кольору . «Сонях квітка – квітка золота», бо вона жовтий колір нагадує цей дорогоцінний метал. «Зацвіла картопля – хмара метеликів тріпотить на вітрі і не зліта», бо цвіт картоплі нагадує метеликів, які присіли на кущ.

Порівняння збагачують нашу мову, допомагають виразно передати істотну ознаку предмета, висловити власне ставлення до нього.

• Які картини можна намалювати за цим віршем? Довга грядка, де зацвіла картопля, золоті соняхи обабіч городу, багряна зозулька на зеленому листочку.

• З чим ти можеш порівняти літню зелень на дачі, квіти у парку, городину? Літню зелень з килимом, квіти у парку з метеликами, ранню цибулю зі стрілою, стиглу суничку зі зозулькою, помідори на зеленому кущі з кульками на новорічній ялинці.

СТОРІНКА 147.

• Добери порівняння:

ранок, мов пробудження після ночі;

річка, наче велике дзеркало;

вітерець, як веселий пустунець;

день, як мить серед вічності;

соняшник, наче золоте сонце;

книжка, неначе мудрий порадник.

ранок, мов цікава новина;

річка, наче небесна блакить;

вітерець, як дитячі пустощі, наробив шкоди;

день, як новина після ночі;

соняшник, наче в золотому вінку, дівчина;

книжка, неначе ріка, яка напуває мудрістю .

• Прочитай вірш Степана Жупанина «Підкажи словечко», добираючи назви днів тижня.

ПІДКАЖИ СЛОВЕЧКО

Вранці ми із добрим ділом день вітали понеділок.

Ніченька минула скоро, трудовий іде вівторок.

За ним спритна, молода поспішає середа

А четвертий день тепер називається четвер.

Діло добре ладиться, як настала п'ятниця.

Дома скрізь кипить робота, як почнеться день субота.

А субота — хлібом-сіллю привела сестру неділю.

Ось і тижневі кінець, хто трудився — молодець. (Степан Жупанин)

• Яку пораду автор хоче передати читачам? Працювати, не марнувати час даремно.

• Прочитайте вірш Галини Малик «Що для чого треба?», добираючи відповідні слова.

Щоб город перекопати, треба взяти нам лопати.

Щоб забить в стіні гвіздок, треба мати молоток.

Щоби дрова нарубати, треба нам сокиру мати.

А без чого жодне діло не кипіло б, не горіло?

Без кмітливих і робочих, до усяких справ охочих,

здібних до усіх наук, двох твоїх умілих рук.

• З яким настроєм читатимеш вірш? Радісним, веселим.

• Які треба мати руки, щоб робота кипіла і горіла? Кмітливі, робочі, до усяких справ охочі, здібні до усіх наук, умілі руки.

• Продовж речення:

Руки людини можуть зробити багато різних справ.

Мої руки вміють підливати квіти, застеляти ліжко, писати, малювати, допомагати мамі.

• 3-під землі біжить водичка, але це не озерце, не струмочок, не річка, а цілюще джерельце.

СТОРІНКА 150.

• Яку Сергійка з'явився Боба? На іменини батьки подарували Сергійкові клоуна Боба.

• Як хлопчик пояснював клоуну, що таке рима? «Я тобі зараз скажу слово, а ти придумай до нього таке слово, щоб було прикладно. Я скажу лопата, а ти скажи хата».

• Прочитай. Чи зрозумів Боба, як складати вірші? «Значить, треба, щоб слово прикладалося?»

• Які слова клоуна тебе найбільше насмішили? «Боба ноти знає всі: до-ре-мо-ре-тру-ля-сі».

СТОРІНКА 151.

• Добери порівняння:

біжить, наче найкращий спортсмен;

співає, мов соловейко в гаю;

говорить, як медом маже;

працює, як віл.

біжить, наче заєць від вовка;

співає, мов жайворонок;

говорить, як сопілкою грає;

працює, як бджілка.

• Будьте дослідниками! Знайдіть у бібліотеці вірші Павла Глазового.

Мученик науки.

Повернувся першокласник із занять додому.

Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому.

— Що з тобою, мій синочку? — засміялась мати. —

Та невже ти в школі носом учишся писати?

— Смійся, смійся, — каже хлопчик. — Зараз ти заплачеш,

Коли двійку у моєму зошиті побачиш.

Однокашник.

— Хто там, синку, в двері стукав?

— Та якийсь дідок,

Зовсім лисий, у куфайці, у руках ціпок.

Він говорить, що приїхав із села до нас,

Що колись ходив з тобою у четвертий клас.

— Йди скажи: немає татка. То якесь брехло.

У четвертім нашім класі лисих не було.

• Прочитай вірш Анатолія Качана «Забавлянка». Пофантазуй! Придумай «середину казок» так, щоб вийшли невеличкі смішні розповіді.

ЗАБАВЛЯНКА

— Хочеш послухати казочку про горобця?

— Хочу.

— Тоді слухай уважно:

Жив собі горобець,

Шукав золоте зерно.

Називав себе молодець —

от і казочці кінець.

А тепер послухай казочку про порося:

Жило собі порося, —

В Панаса дідуся.

У кориті купалося,

от і казочка уся.

— А куди ж середина казок пропала?

— Пішла до лісу і заблукала (Анатолій Качан)

СТОРІНКА 152.

• Прочитай, як синій колір змінив в уяві хлопчика світ. Що йому вбачалось у знайомих речах? З яким настроєм розповідає хлопчик? Комбайн їде на широкому полі – дивний корабель пливе по безмежному морі. Я іду полем – я пливу синім морем. Ліс з рослинами – велетенські гори, вкриті таємничими підводними рослинами. Зелені кущі – дивовижні істоти. Зайчик – дивний звір. У голосі хлопця спочатку здивування, потім острах, в кінці твору радість.

• Доповни вислови:

не широке поле, а безмежне море; не комбайн, а дивний корабель; не ліс, а велетенські гори; не зелені кущі, а дивовижні істоти; дивний звір — то зайчик.

• Чи не траплялося і з тобою щось подібне? Розкажи. Подібне може трапитися ввечері, бо в темноті важко розрізнити предмети, може привидітися що-завгодно.

• Як по-іншому можна назвати цей текст? «Дивний світ».

СТОРІНКА 153.

• Прочитай вірш Володимира Коломійця «Ліс і лис» мовчки. Чим був розчулений лис? Про що він міг мріяти і писати вірші? Чи звернув ти увагу, в якому блокноті лис писав вірші? Лис був розчулений ароматом квіток, красою та звуками сонячного лісу. Лис мріє мати багато друзів. «В лиса блокнот — із блискучих листків, бура кора — палітурки».

• Підготуйся прочитати вголос. Як ти вважаєш, швидко чи повільно треба читати цей вірш? Поміркуй, після яких слів слід зробити найдовшу паузу. Вірш треба читати повільно, спокійно, розчулено, останні два рядочки піднесено та радісно. На мою думку, найдовша пауза перед двома останніми рядочками.

• Зміст яких рядків вірша відображено на малюнку? «Присів на пеньок. Пише, розчулений лісом... Добре йому від хороших думок».

СТОРІНКА 154.

ПЕРЕВІР СВОЇ ДОСЯГНЕННЯ

• Знаю... Як називається розділ? «Я хочу сказати своє слово».

• Які вірші ти прочитав? Хто їх автори? З яких віршів ці рядки:

Пише, розчулений лісом;	Володимир Коломієць «Ліс і лис».
Буде весело мені, будуть всі сміятися;	Павло Глазовий «Як Сергійко вчив клоуна Бобу складати вірші».
Ось і тижневі кінець, хто трудився — молодець?	Степан Жупанин «Підкажи словечко».

• До яких поезій у підручнику вміщено малюнки? Тамара Коломієць «Задзвонив синенький дзвоник», Дмитро Оникович «Город, мов килим, …», Володимир Коломієць «Ліс і лис».

• Про кого розповідається у «Живій казці»? Хто її автор? У «Живій казці» Василя Струтинського розповідається про мешканців річки: риб, білу лілію, пуголовків, жуків, жабу, видру. Про зеленого коника, який мешкає на її березі.

• Які з прочитаних віршів — гумористичні? «Задзвонив синенький дзвоник» Тамари Коломієць, «Забавлянка» Анатолія Качана.

• Розумію, можу пояснити. Чому хлопчику через звичайну синю склянку вдалося побачити дивовижний світ? Він був мрійником.

• Чому у природі казки у шапках-невидимках? Хто може побачити живу казку? Уява дозволяє кожному, при бажанні, бачити щось казково. Щоб у природі побачити казки, треба бути уважними, спостережливими, допитливими, творчими, любити прогулянки на природі.

• Хто з героїв прочитаних творів вміє дружити, а хто — ні? Чому ви так думаєте?

На мою думку, не вміє дружити Боба, бо він не прислухається до чужої думки. Зарозумілий, хвалиться, що все вміє.

На мою думку, вміє дружити Сергійко. Він прислухається до слушних порад, ходить тихо біля річки. Допитливий хлопець стане цікавим співрозмовником.

• Що об'єднує твори, які ви прочитали у цьому розділі? Заклик до творчості.

Вмію...

• Доповнити речення: cказати своє слово може кожен, хто уміє, щось зробити, хто хоче навчитись чомусь.

• Дібрати порівняння:

біжить, наче молода лань.

співає, мов соловей.

говорить, як соловей співає.

працює, наче бджілка.

біжить, наче найкращий спортсмен;