СТОРІНКА 96.
• Яку картину змалював у вірші «Береза розвивається» Анатолій Камінчук? Настала весна, береза розпускає зелене листя, у небі яскраве сонце, на пеньку сидить зайчик.
• Які звуки автор почув у гайку і передав у вірші? Зауваж: це прийом звуконаслідування (передача словом звуків природи). «Ку-ку, ку-ку, ку-ку!»
• Як ти розумієш назву твору? Настала весна, пробуджується природа, у гайку береза розпускає зелене листя, стовбур наповнюється соками.
• Прочитай вірш Анатолія Камінчука «Ремез». Що розповів поет про ремеза? Яке в нього гніздо? Ремез – невеличка пташка, котра живе біля води (річок, озер). Його гніздо висить на лозині, нагадує рукавичку, «великий палець» якої має дірочку-вхід.
• Знайди в тексті слова, які звучать ніжно. Як ти гадаєш, чому їх так багато? Пестливі слова зі зменшуваними суфіксами: невеличка, гніздечко, рукавичку, водичка, хвильки. Автор захоплюється гармонією природи, хоче зацікавити читача.
• Знайди у вірші звуконаслідування (передача словом звуків природи). «Фіть-тю-ві, фіть-тю-ві».
• А тепер прочитай, як пише про ремеза Віктор Терен. Порівняй цей текст із віршем. Що в них спільного, а що відмінного? Спільне.
| Вірш Анатолія Камінчука | Уривок Віктора Терена |
| «На лозині» | «Гойдається на кінці тоненької гілки» |
| «Біля річки» | «Над рікою, над водою» |
| «В'є гніздечко-рукавичку» | «плетена рукавичка висить...» |
| «Пташка невеличка» | «А от і сам ремез. Груди жовтувато-білі, а спинка в нього коричнева» |
Відмінне. У вірші Анатолія Камінчука йдеться про спів ремеза, в уривку Віктора Терена – про вигодовування пташенят. По-різному описана пташка.
СТОРІНКА 97.
• Переглянь вірші Анатолія Камінчука про весну. За допомогою яких художніх прийомів поет створює образ весняного сонця, пухнастих вербових котиків, передає музику природи? Порівняння: «сонце по діброві ходить, як лисичка». Персоніфікація (наділення людськими рисами): «сонце ходить», «котики вербові жмурять личка, … не хочуть спати, … трішки сонні, гріють лапенята», «сонце усміхається», «сонце в зеленому вінку». Пестливі слова: «лисичка», «лапенята». Звуконаслідування (передача словом звуків природи): «Ку-ку, ку-ку, ку-ку!», «Фіть-тю-ві, фіть-тю-ві».
• Прочитай вірш Тамари Коломієць «Нагідка». Якими ти уявляєш квіти з прочитаного вірша? Зверни увагу на виділені слова. Скромна руда нагідка журиться через свою «руду косу», а доброзичливі біла ромашка та чорнявий чорнобривець бачать її красунею. Пестливі слова: білявенькі, чорнявенькі, гарнесенька, яснесенька.
СТОРІНКА 98.
• Який настрій був у нагідки? Чому? Чи варто було їй журитися? У нагідки був сумний, розчарований настрій. Вона вважала себе негарною, самотньою. Їй не варто було журитися бо інші квіти вважали її гарною: «Звідкіля ти, гарнесенька, як сонечко, яснесенька?»
• Продовж міркування: Авторка у вірші доводить, що кожна квітка красива, до того ж неповторна і цим особливо цінна. Так само... нагідка по-своєму гарна. Інші квіти бачать її схожість з улюбленим сонечком.
• Робота в групі. Порадьтеся, як за прочитаним віршем поставити міні-виставу: скільки може бути дійових осіб, що вони говоритимуть і що робитимуть. Підготуйтеся й розіграйте сценку.
• Прочитай вірш Тамари Коломієць «біле поле полотняне». Простеж, як поетеса створює художній образ вишитого українського рушника. По «полі полотняному» (на тканині); «голка ходить за собою нитку водить» (вишивальниця вишиває); «зацвіте червоний мак,.. василечки зацвітуть» (квіткові узори); «біле поле полотняне рушником барвистим стане» (так створюється вишитий рушник).
• Як ти розумієш виділені вислови? «Поле полотняне» - тканина. «Голка ходить, за собою нитку водить» - вишивання.
• Чи справді голка вишивала рушник сама? Чому в неї все так вправно виходило? Голці допомагала майстриня-вишивальниця.
СТОРІНКА 99.
• Які слова вживає поетеса, щоб ми уявили живі квіти, колоски, листочки? Мак зацвіте, василечки (волошки) зацвітуть, зажовтіють колоски, заряхтять (замерехтять) листочки.
• Намалюй рушник, що виник у твоїй уяві під час читання вірша. Порівняй його з малюнком художника. Який малюнок тобі подобається більше? На білому рушнику вишиті червоні маки, блакитні волошки, жовті колоски пшениці. На малюнку художник ще образно показує, як жива природа переноситься на полотно. Обидва малюнки дуже гарні.
• Дізнайся, чим особливий вишитий рушник у твоєму краї. Чи має твоя родина такий рушник? Хто його вишив? «У кожному куточку України візерунки та кольори вишивки різні. Наприклад, подільські майстрині використовували червоні, жовті, сині, зелені й чорні нитки. А от на Полтавщині вишивали виключно червоними. На Чернігівщині додавали синій колір, на Дніпропетровщині - зелений і жовтий. В орнаментах українських рушників передано пишність і красу природи, її буйне цвітіння».
Кожна українська родина має такий рушник, коли підростають діти. Вишитий рушник стелять нареченим на щасливу життєву дорогу. Такий рушник може вишити наречена, мама, бабуся, він може передаватися у спадок з покоління в покоління.
• Назви героїв із творів Тамари Коломієць. Хто з них сумує, а хто невтомно працює? Сумує нагідка, невтомно працює голка.
• Ігор Калинець також створив образ нагідки — у казці (с. 100). Прочитай початок цього твору і порівняй образи квітки, створені Тамарою Коломієць та Ігорем Калинцем.
| Тамара Коломієць «Нагідка» | Ігор Калинець «Про що розповіла нагідка» |
| «коса руда,...гарнесенька, як сонечко, яснесенька» | «була молода і квітуча, який би місяць у календарі не розпочинався, … бідняків я лікувала безкоштовно різними цілющими напоями» |
СТОРІНКА 101.