Урок 76. Весна квітуча.
Вивчи скоромовку.
Вже весна і тане крига.
Врешті, весняна відлига.
Край городу вишні білі
Наробили заметілі –
Розметали пелюстки.
Понад луки, понад поле
Поспішають бистрі бджоли
Мед збирати залюбки.
Я беру тоненьку гілку.
А вона: - Пусти, Васильку,
- так почулося мені.
- Не ламай мойого цвіту:
Скоро-скоро бути літу –
Вродять вишеньки смачні. (Василь Діденко)
Про яку заметіль ідеться на початку вірша?
На початку вірша ідеться про заметіль, що наробили квітучі вишні. З їхніх білих квіток осипались пелюстки. Перецвітало дерево.
Про що вишня просила хлопчика?
Вишня просила хлопчика не ламати гілку, адже з квіток потім будуть соковиті вишеньки.
Прочитай прохання вишні та запам'ятай його.
Не ламай мойого цвіту:
Скоро-скоро бути літу –
Вродять вишеньки смачні.
Пиши.
ПРОЛІСОК.
Я пролісок синенький,
І перший навесні
Сказати вам раденький:
«Кінець! Кінець зимі!»
З-під снігу мій листочок
До сонця простягну,
кожний мій дзвіночок
Вітатиме весну. (Катерина Перелісна)
Запам'ятай!
|
Російською мовою |
Українською мовою |
|
метель |
заметіль |
|
лепестки |
пелюстки |
|
с удовольствием |
залюбки |
|
лед |
крига |
|
наконец |
врешті |
|
оттепель |
відлига |
Урок 77. Свято Великодня.
Відгадай загадку.
Ану вгадайте, дітки:
Я гарна, наче квітка.
Розписана, мальована,
В Великий день дарована.
Відгадка: писанка.
ПИСАНКА.
Гарна писанка у мене,
Мабуть, кращої й нема.
Мама тільки помагала,
Малювала ж я сама.
Змалювала дрібно квіти,
Вісім хрестиків малих,
І дрібнесенько ялинку,
Й поясочок поміж них.
Хоч не зразу змалювала,
Зіпсувала п'ять яєць, -
Та як шосте закінчила,
Тато мовив: «Молодець!»
Я ту писанку для себе,
Для зразочка залишу,
А для мами і для тата
Дві ще кращих напишу. (Катерина Перелісна)
Чи одразу дівчинка змогла розмалювати писанку?
Дівчинка зіпсувала п'ять яєць, шоста писанка у неї вийшла гарна. Щоб розмалювати писанку, потрібна неабияка майстерність.
Що вона зображувала на писанці?
На писанці дівчинка намалювала дрібні квіти, вісім хрестиків, ялиночку та поясочок.
Пиши. Великдень, свято, писанка, паска.
Запам'ятай!
|
Російською мовою |
Українською мовою |
|
ежегодно |
щороку |
|
узор |
візерунок |
|
почетное |
почесне |
|
кулич |
паска |
|
мелко |
дрібно |
|
разрисовать |
розмалювати
|
Урок 78. Скринька цікавинок.
КІТ ЧУДИЛО.
До нас приблудилося кошеня, і ми взялися його вчити, але як треба - не знали, то вчили його по-собачому.
- Ляж! - і котик лягав і дивився на нас, що ми йому дамо за це.
- Уперед! - і котик біг уперед що мав сили.
- Назад! - і котик вертався до нас. Тоді ми йому давали трішки сиру або риб'ячу голову. Так ми і вивчили його по-собачому. Зробили йому нашийничок зі старого ремінця, і став він зватись Чудило.
Так і бігав за нами кіт Чудило, немов собачка. Тільки не скрізь. У річку не ходив. Ми купаємося, а він сидить на березі, чекає. Ми - до човна, а він не хоче, нявчить, бігає берегом, а до нас не допливе. Не люблять коти мокрого!
Одного разу поїхали ми човном вудити рибу. Кіт дійшов з нами до берега, у човен не поліз. Вибрався на дошку, що над водою, та й задрімав на сонечку.
А ми наловили багато верховодок у здоровенний синій глек і попливли човном додому. Прокинувся кіт Чудило, протер лапками очі й дивиться, чи не привезли ми йому чогось смачненького. Полазив у нас по плечах, по кишенях - немає нічого. Тоді як глянув у наш глек, так і закам'янів: рибок у глеку так рясно, що й води не видно; плавають, плавають, одна на одну налазять. Крутився кіт, крутився, поближче до них нахилявся - дістати хотів. Та й шубовсть у воду! Заметушився, заборсався, забився у воді - аж глек ходором ходить. І не вистрибує. Уже ми хотіли його рятувати, коли вилазить! Мокрий, сердега, нечепурний, ніби цілу ніч під дощем був, але рибка в зубах. Виліз, рибку поклав долі, обтерся, облизався й почав їсти. Рибку з'їв, облизався - і знову в глек поліз. Отак і привчився кіт Чудило до мокрого й потім охоче рибалив з нами на човні (За Майком Йогансеном).
Як діти навчали кота?
Діти навчали кота по-собачому: виконувати команди.
Чому кіт не ходив з дітьми на річку?
Кіт не ходив з дітьми на річку тому, що не любив мокрого.
Як повів себе кіт, коли угледів рибок у глеку?
Коли кіт угледів рибок у глеку, крутився, поближче до них нахилявся, щоб дістати, та й шубовснув у воду.
Що видалося тобі найцікавішим у цій оповіді про кота?
Найцікавішим у цій оповіді мені видалось те, що випадок із глеком з рибками навчив кота не боятися мокроти, з рибалками він потім ходив на рибалку.
Пригадай цікаву історію про своїх домашніх улюбленців.
Пиши. Цікавинка, оповідання, диво, чудовий.
Запам'ятай.
|
Російською мовою |
Українською мовою |
|
Кувшин |
глек |
|
Карман |
кишеня |
|
Вкусненькое |
смачненьке |
|
Наклониться |
нахилитися
|
Урок 79. Багато в світі є чудес
Відгадай загадку.
Вірно людям я служу,
Їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
Шкідників ним добуваю.
Відгадка: дятел.
Які склади «загубилися» в словах? Со_ко, гніз_ко, си_ка, _тел, _ва, _бур.
Сонечко, гніздечко, синичка, дятел, сова, стовбур.
Прочитай цікаву історію про винахідливість птахів.
ДЯТЕЛ.
Дятел на вигляд короткий: адже хвостик у нього маленький. Летів, насадив на дзьоб велику ялинкову шишку. Сів він на березі, де в нього була майстерня для чищення шишок. Пробіг вгору по стовбуру із шишкою у дзьобі до знайомого місця. Раптом бачить, що в розщелині, де він защемляє шишки, стирчить розібрана і не скинута шишка, а нову шишку нікуди дівати. І горе яке! - нічим скинути стару: дзьоб же зайнятий.
Тоді дятел вчинив саме так, як зробила б людина: нову шишку притиснув грудкою до дерева, звільнивши таким чином дзьоба, і дзьобом же швидко викинув стару шишку. Потім нову вклав у свою майстерню і застукав. Такий він розумний, завжди жвавий і діловий (Михайло Пришвін).
Для чого дятлу майстерня?
Дятел мав майстерню для чищення шишок.
Як дятел чистить шишки?
Приносить шишку, защемляє шишку в розщелині, стукає по ній дзьобом, потім викидає.
Як учинив птах у складній ситуації?
У складній ситуації птах вчинив як людина.
ПОВЕРХИ ЛІСУ.
У птахів і звірів у лісі є свої поверхи: миші живуть у коренях - у самому низу; різні пташки, наприклад соловей, в'ють свої гніздечка прямо на землі; дрозди - ще вище, на чагарниках; дуплині птахи - дятел, синички, сови - ще вище; на різній висоті по стовбуру дерева і на самій верхівці селяться хижаки: яструби та орли. Отже, у звірів і птахів не як у нас у хмарочосах: у нас завжди можна з кимось помінятися, у лісі кожна порода живе неодмінно на своєму поверсі (Михайло Пришвін).
Чому оповідання має таку назву?
В оповіданні розповідається про те, що різні птахи живуть на різних висотах лісу: на землі, на чагарниках, у дуплах дерев, на верхівках дерев. Це дуже нагадує поверхи будинків, але в лісі. Тому назва оповідання дуже дотепна.
Хто з птахів займає який поверх у лісі?
1) На землі в'ють свої гніздечка солов'ї;
2) у чагарниках живуть дрозди;
3 ) у дуплах дерев поселяються дятли, синички, сови;
4) хижі птахи яструби та орли займають верхівки лісу.
Пиши. Чудо, дивина, цікавинка, казка.
Запам'ятай!
|
Російською мовою |
Українською мовою |
|
вдруг |
Раптом |
|
еловая |
Ялинкова |
|
мастерская |
Майстерня |
|
этажи |
Поверхи |
|
заросли |
Чагарники
|
Урок 80. Хліб - усьому голова.
Вимовляй правильно.
Хліб, коровай, паляниця, тістечко, булочка, бублик, пиріжок, печиво, пампушка.
ХЛІБ І ЗОЛОТО (Українська народна казка).
Пекли в пекарні хліб. Одна паляниця схопилася і покотилася дорогою. Прикотилася до воріт одного пана. Почала у двері стукати і говорити:
- Прийміть мене до себе! Усі будете ситі!..
- У нас і калачів досить! - каже пан.
Хлібина покотилася далі. Докотилася вона до краю села, до хати бідняка. Надворі бавилися діти. Побачили її, вхопили в обійми і радо занесли до хижі. Відразу діти почали краяти ножем її та їсти. З'їли майже всю, залишився тільки окраєць. А з окрайця виросла нова хлібина. І так у хаті бідного був хліб і не було більше голоду.
Одного разу з високої гори відірвався кусень золота. Покотився і зупинився перед хатою бідняка. Стукає у двері і просить, щоб його прийняли. Вийшов бідняк, подивився і каже:
- У нас тепер є що їсти, нам тебе не треба.
Покотилося золото далі й зупинилося перед палацом. З того часу діти пана почали погано вчитися в школі, панська земля перестала родити, худобина множитися, а слуга що не робив - усе було погано.
Не стало в пана хліба. Як не шкодував, а взяв кусень золота і поніс до бідняка, щоб поміняти на хліб. Бідняк не взяв золота, але відрізав половину хлібини панові, половину залишив собі. З окрайця в бідняка виросла нова хлібина.
Що, на твій погляд, важливіше мати - хліб чи золото? Поясни свою думку.
041
Запиши і вивчи напам'ять.
З хлібом у нас зустрічають гостей,
Хліб на весіллях цвіте в короваї.
І краще немає на світі вістей,
Ніж - хліб уродився у рідному краї. (Платон Воронько)
Запам'ятай.
|
Російською мовою |
Українською мовою |
|
объятия |
обійми |
|
кусок |
кусень |
|
дворец |
палац |
|
краюшка |
окраєць |