Склад — це частина слова, яку вимовляють одним поштовхом повітря. Склад може мати тільки голосний звук або поєднання голосного і одного або більше приголосних звуків. У слові стільки складів, скільки у ньому голосних звуків.
Слово із одним складом називається односкладовим (рак, мак), двома – двоскладовим (ко-ма, па-ва, па-вин), …, багатьма – багатоскладовим (по-лу-ни-ця).
Склад, що закінчується голосним звуком, називається відкритим (риб-ка). Склад, що закінчується приголосним звуком, називається закритим (мак, риб-ка).
Склад, що починається голосним звуком, називається неприкритим (а-на-нас, О-ля). Склад, що починається приголосним звуком, називається прикритим (а-на-нас, О-ля). Українська мова має переважно прикриті склади.
Склад, на який падає наголос, називається наголошеним (ки-ли-ма́-ми).
Для правильного поділу на склади треба знати:
� Дзвінкі приголосні:
• сонорні приголосні [м],[й],[р],[р'],[в],[л],[л'],[н],[н'] (пам’ятаємо вираз «майорів лан» або «майоріла нива» )
• шумні дзвінкі приголосні [б],[д],[д'],[з],[з'],[дз],[дз'],[ж],[дж],[ґ],[г]
� Глухі приголосні [х],[ч],[ц],[ц'],[ф],[к],[c],[c'],[ш],[п],[т],[т'] (пам’ятаємо вираз про цирк «хочу «це»: фокус і шапіто»)
� Також враховуємо звуковий розбір слова
Слова на склади ділять скандуючи або плескаючи в долоні. Проте такий поділ не є довільним, а підпорядкований правилам.
Найчастіше межа складоподілу проходить після голосного перед приголосним, оскільки в українській мові переважають прикриті та відкриті склади.
Правила складоподілу стають зрозумілими на основі теорії сонорності (гучності). За цією теорією звуки поділяються на групи в порядку зменшення гучності: голосні (найгучніші, складотворчі), сонорні приголосні, дзвінкі шумні приголосні, глухі приголосні.
Межа між складами проходить у місці найбільшого спаду гучності. Коли між складами виявляється збіг приголосних, то межа між складами повинна пройти так, щоб гучність звуків попереднього складу поступово спадала, а наступного — зростала.
ПРАВИЛА ПОДІЛУ НА СКЛАДИ:
— сполучення букв дз, дж, які позначають звук [дз], [дж] не розриваються (пе-ре-дзвін)
— подовжений приголосний об’єднуються в склад із наступним голосним (зав-да́-ння, зна-ння, гі-лля, стра-хі́-ття)
— між голосними звуками один приголосний звук
приголосний звук іде до наступного складу (ки-ли-ма́-ми, я́-вір, ма́-ре-во)
— між голосними звуками два приголосних звуки
Дзвінкий-глухий
• один звук дзвінкий, а інший глухий, то вони належать до різних складів (бе-рі́́з-ка, буз-ко́-вий, шви́д-ко, сте́ж-ка, гли́б-ше, ї́дь-те)
Дзвінкий-дзвінкий
• два сонорні звуки належать до різних складів (зем-ля́, де́в-ять, чо-тир-ма́, су́м-но, міль-йо́н, та-єм-ни́-че)
• сонорний і шумний дзвінкий належать до різних складів (зав-да́-ння, гар-буз)
• два шумні дзвінкі йдуть до наступного складу (ві-дбір, ко-бзар)
• шумний дзвінкий і сонорний ідуть до наступного складу (ху-до́-жник, бли-зня́-та)
Глухий-глухий
• два глухі йдуть до наступного складу (ща́-стя, ка-шта́н, го-спо́-дар. те-хні́-чка, лі-сни́-цтво)
Глухий-дзвінкий
• Глухий і дзвінкий (сонорний або шумний дзвінкий) ідуть до наступного складу (те-хні-ка, лі-сни́-цтво)
— між голосними звуками більше приголосних звуків
• сонорний звук після голосного відходить до попереднього складу, а наступні звуки – до наступного складу (май-сте́р-ня, мор-квя́-ний, гір-ськи́й, ди-ско́н-тний, за́в-тра)
• в інших випадках усі приголосні відносяться до наступного складу
Склад — це чисто вимовна одиниця, тому складоподіл не завжди збігається із морфемною будовою слова.
Проте в усній мові іноді вплив морфологічної будови слова позначається. Наприклад, у слові розбивати можливі два поділи слів на склади — ро-зби-ва-ти і роз-би-ва-ти, у слові підживити — пі-джи-ви-ти і під-жи-ви-ти тощо.
У цілому український складоподіл ще не досліджений остаточно.