§ 1. Звуки і букви. Абетка (алфавіт)
Вправа 1.1. Послухайте вірш.
КРАСИВА ОСІНЬ ВИШИВАЄ КЛЕНИ
Красива осінь вишиває клени
червоним, жовтим, срібним, золотим.
А листя просить: — Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим. (Ліна Костенко.)
1.2. Що робила осінь? Про що попросило листя в осені?
Осінь фарбувала листя у жовтий колір. Листя просило в осені залишити його зеленими.
1.3. Назвіть звуки у слові осінь.
[о с' і н']
Вправа 2.1. Прочитай і відгадай загадку.
ХТО ВОНА?
Дуже я потрібна всім — і дорослим, і малим.
Всіх я розуму учу, хоч сама завжди мовчу. (Грицько Бойко)
Відгадка: книга.
2.2. Виразно вимов слово-відгадку. Назви всі звуки в цьому слові. Склади звукову модель слова книга.
[к н и г а]
2.3. Перевір правильність виконання завдання: [ – – ●'| – ●]
Вправа 3.1. Прочитай вірш. Розкажи, до чого закликає поет.
Учіться, любі дітки, думайте, читайте!
Як та бджілка меду з квітки, розуму збирайте. (Юрій Федькович)
Поет закликає читати книжки.
3.2. Спиши перший рядок вірша.
Учіться, любі дітки, думайте, читайте!
3.3. Знайди слова, які відповідають звуковим моделям
[ = ●'| – – ●] [ = ●'| = ●]. Чітко вимов кожен звук у цих словах.
Дітки [ д' і т к и], любі [ л' у б' і].
Вправа Вправа 4.1. Склади слова з таких звуків: [ш], [о], [л], [а], [к]; [у], [к], [о], [р]; [у], [е], [ч], [н].
4.2. Запиши утворені слова.
Школа, урок, учень
4.3. Послідовно назви звуки в утворених словах.
[ш к о л а], [у р о к], [у ч е н']
Вправа 5.1. Прочитайте прислів'я. Поясніть одне одному, як ви розумієте їх зміст.
Земля багата — народ багатий.
Земля — наша мати, усіх годує.
5.2. Запишіть одне прислів'я (на вибір).
Земля — наша мати, усіх годує.
5.3. Вимовте звуки у записаних словах.
Земля [з е м л' а] багата [б а г а т а] – народ [н а р о д] багатий [б а г а т и й].
Вправа 6.1. Прочитай текст.
СТРІЧКИ ДЛЯ БЕРІЗОК
Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплела їх берізкам у зелені коси.
Вийшло із-за хмар сонце. Подивилося воно на берези і не впізнало їх: у зелених косах — золотисті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують (За Василем Сухомлинським).
6.2 Запиши перші три речення. Чому берези сумували?
Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплела їх берізкам у зелені коси.
Берези сумували тому, що листя пожовкло і скоро опаде.
6.3. Послідовно вимов звуки у виділених словах. Склади їх звукові моделі.
Осінь [о с' і н'] [●'| = ● =]
стрічки [с т р' і ч к и] [– – = ●'| – – ●]
їх [й і х] [= ●' –]
Вправа 7. 1. Прочитай і відгадай загадку.
На неї птах сідає,
вона його гойдає.
А г на б змініть —
звірятком стане вмить.
7.2. Запиши відгадки.
Гілка, білка
7.3. Вимов звуки в словах-відгадках.
Гілка [г' і л к а], білка [б' і л к а]
Вправа 8.1. Добери до поданих слів такі, що відрізняються першим звуком.
Клин, калина, чайка, колос, пічка, шибка, парта, балка.
Млин, малина, майка, голос, річка, рибка, карта, галка.
8.2. Запиши слова за зразком, підкресли букви, якими вони відрізняються. Усно склади речення з двома словами. Зразок: калина - малина.
Клин - млин, калина - малина, чайка - майка, колос - голос, пічка - річка, шибка - рибка, парта - карта, балка - галка.
Зацвіла у лузі червона калина. Ягоди малини солодкі й соковиті.
Мороз розмалював шибки чарівними узорами. Ловись, рибко, велика і мала!
Вправа 9.1. Прочитайте. Поясніть, що наплутав автор. Виправте помилки.
БУКВИ ПОЖАРТУВАЛИ
Рік пішов гуляти в сад,
не дійшов, бо повз назад.
* * *
Лисичка знає назубок
смачненьку казку «Колосок».
* * *
Соловей затьохкав швидко,
як побачив гарну клітку. (Ігор Січовик)
9.2. Запишіть слова за зразком.
Зразок. Рік — рак.
Рік – рак, «Колосок» - «Колобок» , клітку – квітку.
9.3. Послідовно вимовте звуки у записаних словах.
[р' і к] - [р а к], [к о л о с о к] - [к о л о б о к], [к л' і т к у] - [к в' і т к у]
Хвилинка спілкування
— Яка цікава наша мова! От є такі слова, які читаються однаково і зліва направо, і справа наліво: зараз, дід, корок, біб.
— А я знаю слова, які вимовляєш, а чуєш інше слово: банка-банка-банка. Кабан!
Продовжіть розмову...
Вправа 10.1. Прочитай слова. Вилучи один звук так, щоб вийшло інше слово.
Косар, страва, рукав, перон, умова.
Коса, трава, рука, перо, мова.
10.2.Запиши утворені слова. Послідовно вимов усі звуки.
Коса [к о с а], трава [т р а в а], рука [р у к а], перо [п е р о], мова [м о в а].
10.3. Усно склади речення зі словом мова.
Мова – велике багатство для людини. Я уважно вивчаю рідну мову.
Українська мова дуже милозвучна.
Вправа 11.1. Напиши якнайбільше нових слів, змінюючи у слові рік першу букву.
Бік, вік, Дік, Нік, пік, сік, тік.
11.2. Поясни, що означає кожне з утворених слів.
Бік (бокова сторона), вік (період часу), Дік (ім’я хлопця), Нік (ім’я хлопця), пік (вершина), сік (напій), тік (млин).
11. 3. Наведи власні приклади слів, що розрізняються тільки одним звуком.
Мак – рак – лак – гак.
Гора - нора - кора - пора - Жора.
Коса - роса - боса.
Коса - Кола - кора - кома.
Лис - рис - мис.
Каса - маса - раса
Млин - клин - Олин.
Вправа 12.1. Прочитай і відгадай загадку.
Ми, звичайно, не хитруєм:
нас і бачать, нас і чують.
Зовсім це не дивина!
Що це в нас за імена?
12.2 Запиши слова-відгадки.
Букви та звуки.
12.3. Послідовно назви звуки і букви у слові чують.
Чують [ч у й у т']
Вправа 13.1. Прочитай вірш.
ЗВУКИ І БУКВИ.
Звуки шадку-невидимку одягли
і у книгу непомічені ввійшли.
Хай працюють наші вуха!
Звуки можна тільки слухать.
Букви ж треба розглядати,
друкувати і писати. (Надія Становська)
13.2. Поясни, чим відрізняються звуки від букв.
Звуки ми чуємо і вимовляємо. З них утворюються слова. Букви ми бачимо, читаємо і пишемо.
13.3. Спиши три останні рядки вірша. Запам'ятай!
Звуки можна тільки слухать.
Букви ж треба розглядати,
друкувати і писати.
Вправа 14.1 Переставте рядки так, щоб можна було прочитати вірш.
Їх 33 — від А до Я.
Щасливо й дружно, як сім'я,
Усі тут літери живуть.
Це місто алфавітом звуть.
14.2. Як по-іншому можна назвати алфавіт?
Азбука, абетка.
Вправа 15.1. СКІЛЬКИ БУКВ У АБЕТЦІ?
— Скільки букв у абетці? — запитала вчителька.
— Шість, — відповів Сашко. — А, бе, е, те, ка, а.
2. Розкажи, чи правильно зрозумів Сашко запитання вчительки.
Сашко неправильно зрозумів запитання вчительки.
3. Дай правильну відповідь на це запитання.
В абетці 33 букви.
Вправа 16.1. Попрацюйте разом! Пригадайте українську абетку (алфавіт). Назвіть усі букви.
А а а
Б б бе
В в ве
Г г ге
Ґ ґ ґе
Д д де
Е е е
Є є є
Ж ж же
З з зе
И и и
І і і
Ї ї ї
Й й йот
К к ка
Л л ел
М м ем
Н н ен
О о о
П п пе
Р р ер
С с ес
Т т те
У у у
Ф ф еф
Х х ха
Ц ц це
Ч ч че
Ш ш ша
Щ щ ща
Ь ь знак м’якшення
Ю ю ю
Я я я
16.2. Полічіть букви, назви яких закінчуються на е (наприклад, «бе», «ве»,...)
Дванадцять.
16.3. Пограйтесь у гру «Звуки і букви». Один учень чітко вимовляє будь-який звук буква або звуки, а інший — називає відповідну букву. Наприклад: [ґ] — «ґе»; [н], [н'] — «ен»; [о] — «о».
Вправа 17.1. Назви рукописні букви і запиши їх за зразком.
І, ї, и, й, л, м, н, а, о, с
17.2 Усно добери слова, у яких треба писати ці букви.
Ліс, їм, сани, оса, млин, сани, мило, сало, їй, малина, осінній, насос, малий.
17. 3. Запиши три слова (на вибір). Послідовно назви всі букви в цих словах.
Ліс (ел,і,ес), їм (ї, ем), сани (ес, а, ен, и), оса (о, ес, а), млин (ем, ел,и,ен), сани (ес,а,ен,и), мило (ем,и,ел,о), сало (ес,а,ел,о), їй (ї,йот), малина (ем,а,ел,и,ен,а), осінній (о,ес,і,ен,ен,і,йот), насос (ен,а,ес,о,ес), малий (ем,а,ел,и,йот).
Вправа 18. Порівняйте слова рак і мак. Які звуки у них різні?
Вони відрізняються першими звуками [р], [м].
18.2. Запишіть ці слова. Підкресліть букви, які змінюють значення слів.
Рак - мак
18.3. Складіть два речення з цими словами. Порівняйте свої речення.
Рак змінив свій шлях. Серед колосків запишався червоний мак.
Вправа 19.1. У лівому і правому стовпчиках знайди слова, які різняться одним звуком.
нора каска
ранок мак
коса ґанок
казка гора
майка гайка
рак коса
19.2. Запиши слова за зразком і підкресли в них різні букви. Зразок. Нора — гора.
Нора – гора, ранок- ґанок, коса – роса, казка – каска, майка – гайка, рак - мак
19.3. Назвй звуки і букви у слові ґанок.
Ґанок 5 зв., 5 б. [ґ а н о к]
Вправа 20.1. Склади і запиши речення зі словом вересень. Запам'ятай його написання.
Вересень знову покличе учнів до школи.
Вересень осінь починає.
20.2. Побудуй звукову модель цього слова.
Вересень 7 зв., 8 б. [в е р е с е н'] [– ●'| – ● | – ● =]
20.3. Поясни, чому в цьому слові звуків менше, ніж букв.
Буква ь не є звуком, вона тільки пом’якшує попередній приголосний звук.
Вправа 21.1. Пригадай великі букви української абетки. Прочитай їх, правильно називаючи.
А (а) Б (бе) В (ве) Г (ге) Ґ (ґе) Д (де)
Е (е) Є (є) Ж (же) З (зе) И (и) І (і)
Ї (ї) Й (йот) К (ка) Л (ел) М (ем) Н (ен)
О (о) П (пе) Р (ер) С (ес) Т (те) У (у)
Ф (еф) Х (ха) Ц (це) Ч (че) Ш (ша) Щ (ща)
Ь (знак м’якшення) Ю (ю) Я (я)
21.2. Учися писати великі букви. Вибери ті, які тобі писати найважче.
Вправа 22.1. Назви букви, якими мають починатися ці імена (Імена хлопчиків і дівчаток треба писати з великої літери).
..иколка ..оманко ..алинка
..ксанка ..офійка ..етрик
Миколка, Романко, Галинка, Оксанка, Софійка, Петрик.
22.2 Запиши спочатку імена дівчаток, а потім — хлопчиків.
Галинка, Оксанка, Софійка.
Миколка, Романко, Петрик.
22.3. Усно склади речення з двома іменами (на вибір).
Моя сестра називається Оленка. Петрик є учнем другого класу.
Софійка є моєю найкращою подружкою. Миколка є моїм найкращим другом.
Галинка знає математику найкраще від усіх. Романко бігає найшвидше від усіх.
Вправа 23.1. Прочитай і спиши речення. Розкажи про Київ.
Київ – столиця України.
23.2. Вимов звуки і назви букви у словах Київ, Україна.
Київ – звуків 5 [к и й і в], [–' • | = • –], букв 4 (ка, и , ї, ве).
Україна – звуків 8 [у к р а й і н а], [• – | – • | = •' | – • ], букв 7 (у, ка, ер, а, ї,
ен, а)
23.3. Поясни, чому в них звуків більше, ніж букв.
Буква ї завжди передає два звуки [й] [і].
Вправа 24.1. Пригадайте назви трьох сусідніх 5 країн України. Запишіть їх в абетковій послідовності.
Білорусь, Молдова, Польща, Румунія, Угорщина.
24.3. Розкажіть, що ви знаєте про ці країни за таким планом:
1 Які міста є столицями цих країн?
2. Якою мовою розмовляють там громадяни?
З. Які слова ви знаєте з цих мов?
Мінськ є столицею Білорусії. Громадяни розмовляють білоруською мовою.
Кишинів є столицею Молдови. Громадяни розмовляють румунською мовою.
Варшава є столицею Польщі. Громадяни розмовляють польською мовою.
Бухарест є столицею Румунії. Громадяни розмовляють румунською мовою.
Будапешт є столицею Угорщини. Громадяни розмовляють угорською мовою.
Вправа 25.1. Випиши з підручника «Літературне читання» імена і прізвища трьох поетів, чиї вірші там уміщені.
Платон Воронько, Володимир Лучук, Ліна Костенко.
Ганна Чубач, Марійка Підгір'янка, Наталя Забіла.
Степан Жупанин, Олена Пчілка, Грицько Бойко.
Оксана Сенатович, Тарас Шевченко, Леся Українка.
Олександр Олесь, Олесь Гончар, Катерина Перелісна.
Микола Вороний, Любов Забашта, Володимир Лучук.
25.2. Вивчи один із віршів напам'ять.
25.3. Послідовно назви звуки і букви у слові поетеса.
Поетеса – звуків 7 [п о е т е с а], букв 7 (пе, о, е, те, е, ес, а)
Вправа 26.1. Прочитай слова. Вимов звуки кожного слова.
Курча, рис, кури.
26.2. Перестав у словах букви так, щоб утворилися інші слова:
курча — круча, рис – сир, кури – руки.
26.3. Запиши утворені слова за абеткою.
Круча, руки, сир.
Вправа 27.1. Розгляньте малюнки.
Калина, полуниця, малина, смородина, черешня, ожина.
27.2. Запишіть назви зображених предметів за абеткою.
Калина, малина, ожина, полуниця, смородина, черешня.
27.3. Поясніть, чому корисно вживати ягоди.
Ягоди мають багато вітамінів. Вони корисні для нашого здоров’я.
Хвилинка спілкування
— Найбільше я люблю клубніку і землянікуі
— Таких назв немає. Українською мовою треба казати полуниця і суниця.
— Добре, запам'ятаю. А які ягоди тобі найбільше смакують?
— Для мене особливо смачна малина.
— Чому?
— Вона дуже солодка. Росте у бабусиному саду. Я тебе пригощу якось.
— Дякую. Бувай!
— До зустрічі!
Вправа 28.1. Послухайте вірш.
Ми садили ліс у полі —
І дубочки, і тополі,
і осику, і ліщину,
і червону горобину.
Виростай, наш ліс могучий,
піднімайсь під самі тучі...
(Михайло Стельмах)
Вправа 28.2. Випишіть слова — назви дерев за абеткою.
Горобина, дубочок, ліщина, осика, тополя.
28.3. Складіть звукову модель слова, у якому звуків більше, ніж букв.
Ліщина – 6 букв, звуків 7 [л' і ш ч и н а] [= ●'| – – ● | – ●]
Вправа 29.1. Поміркуйте самостійно, яка буква «випала» зі слова.
Лі.., са.., горо.., гри.., уро.., кла...
29.2. Поверніть букви в слова і запишіть їх.
Лід, сад, город, гриб, клас.
29.3. Порівняйте, чи однакові слова ви записали.
Лід, ліс; город, горох; гриб, грип; клас, клад.
Вправа 30.1. Прочитай речення.
Учні зібрали для класної бібліотеки книжки Шевченка Т. Г., Франка І. Я., Рильського М. Т., Воронька П. М., Бойка Г. П., Глібова Л. І., Тичини П. Г.
30.2. Запиши прізвища письменників у такій послідовності, в якій треба поставити їхні книжки на поличках шафи.
Бойка Г. П., Воронька П. М., Глібова Л. І., Рильського М. Т., Тичини П. Г., Франка І. Я., Шевченка Т. Г.
Вправа 31.1. Пригадай назви днів тижня.
Понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя.
31.2. Запиши їх в абетковій послідовності.
Вівторок, неділя, понеділок, п'ятниця, середа, субота, четвер.
31.3. Приготуйся до розповіді про те, чим запам'яталися тобі вихідні дні.
Урок розвитку мовлення.
Вправа 32.1. Розгляньте орфографічний словник для учнів початкової школи.
Слова в ньому розміщені за абеткою. До уваги береться не тільки перша буква в слові, а й усі наступні.
32.2. Випишіть зі словника три слова, які відповідають на питання хто?, і три слова, які відповідають на питання що?
Лелека, художниця, дівчина.
Сонце, вітер, лимон.
32.3. Усно складіть зі своїми словами речення.
На березі озера стояв гарний лелека. Катерина Білокур – відома українська художниця. Оленка була дружелюбною та веселою дівчиною.
Сонце пекло своїм яскравим промінням. Раптом здійнявся сильний вітер. Лимон має багато вітамінів.
Вправа 33. Запиши слова за абеткою, беручи до уваги першу і другу букви в слові. Дятел, вулиця, ґудзик, диктант, жайворонок, виразно, чотирнадцять, ґанок, олень, червоний, портфель, шофер.
Виразно, вулиця, ґанок, ґудзик, диктант, дятел, жайворонок, олень, портфель, червоний, чотирнадцять, шофер.
Вправа 34.1. Прочитай назви українських міст за абеткою. Назва якого міста потрапила до вправи помилково?
Київ, Харків, Запоріжжя, Канів, Донецьк, Париж, Горлівка, Рівне, Вінниця, Дніпропетровськ, Ніжин.
Вінниця, Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Канів, Київ, Ніжин, Рівне, Харків.
Париж – столиця Франції.
34.2. Усно доведи, чому слово Дніпропетровськ необхідно написати перед словом Донецьк; а слово Київ — після слова Канів.
У слові Дніпропетровськ друга буква н стоїть у алфавіті перед буквою о.
У слові Київ друга буква и стоїть у алфавіті після букви а.
34.3. Спиши назви українських міст за абеткою.
Вінниця, Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Канів, Київ, Ніжин, Рівне, Харків.
Вправа 35.1. Прочитайте свої слова. Усно розташуйте їх за абеткою.
1. Осінь, восени, осінній. 2. Зима, взимку, зимовий. 3. Весна, навесні, весняний. 4. Літо, влітку, літній.
35.2. Запишіть свою групу слів, розташовуючи їх в абетковій послідовності.
1. Восени, осінній, осінь. 2. Взимку, зима, зимовий. 3. Весна, весняний, навесні. 4. Влітку, літній, літо.
35.3. Усно складіть із цими словами коротку розповідь про пору року.
Прийшла золота осінь. Осінні дні коротшають. Вони наповнені рясними дощами та прохолодою. Восени відлітають птахи у теплі краї. Дерева багряніють. Згодом скидають жовте листя.
Вправа 36.1. Пригадай назви місяців року і напиши їх на окремому аркуші паперу.
Січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень.
36.2. Поміркуй і запиши їх у зошит за абеткою. У яких словах довелося брати до уваги другу букву?
Березень, вересень, грудень , жовтень, квітень, липень, листопад, лютий, серпень, січень, травень, червень.
36.3. Назви слова, у яких звуків менше, ніж букв.
Січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень.
§2 Склад. Перенос слів із рядка в рядок.
Вправа 37.1. Додай до частин слів склади так, щоб утворилися слова. Запиши їх.
сини.., лиси.., яго.., ..равель, біл.., сли.., со…вей, ..жак, ..гірок
Синиця, лисиця, ягода, журавель, білка, слимак, соловей, хижак, огірок.
37.2. Визнач, скільки складів і скільки голосних звуків у кожному слові. Зроби висновок. Перевір його, користуючись правилом.
Си-ни-ця (3 склади), ли-си-ця (3 склади), я-го-да (3 склади), жу-ра-вель (3 склади), біл-ка (2 склади), сли-мак (2 склади), со-ло-вей (3 склади), хи-жак (2 склади), о-гі-рок (3 склади).
37.3. Пригадай прислів'я, у якому вживаються перші два слова першого стовпчика.
Краще синиця в руці, ніж журавель в небі.
Вправа 38.1. Прочитай. Назви ті слова, які не можна поділити на склади. Поясни свою думку.
Лелека, грак, синиця, горобець, дятел, орел, шпак, зозуля, іволга.
Односкладові слова: грак, шпак.
Слово із одним складом називається односкладовим. Воно не поділяється для переносу.
38.2. Спиши спочатку слова, що містять один склад, потім — два і, нарешті, — три склади. Підкресли склади, які позначено однією буквою.
Грак, шпак.
Дя-тел, о-рел.
Ле-ле-ка, си-ни-ця, го-ро-бець, зо-зу-ля, і-вол-га.
38.3. Поміркуй, чому слова грак і шпак не можна поділити на склади.
Слова грак і шпак є односкладовими, вони не поділяються для переносу. оскільки склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься.
Вправа 39.1. Спиши слова, поділяючи їх рисками для переносу.
Суниця, яблуня, горобина, урожай, лілея, гладіолус.
Су-ни-ця, яб-лу-ня, го-ро-би-на, у-ро-жай, лі-ле-я, гла-ді-о-лус.
39.2. У яких словах є склади, яких не можна залишити в рядку або перенести (Склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься)?
Урожай, лілея, гладіолус.
39.3. Визнач слова, у яких звуків більше, ніж букв.
Яблуня, лілея.
Вправа 40.1. Поміркуйте, які з поданих слів можна переносити. Запишіть, поділяючи рисками для переносу.
Уроки, урок, читаю, мию, степ, степи, край, краї, ґрунт, театр, герой.
Уро-ки, урок, чи-таю, мию, степ, сте-пи, край, краї, ґрунт, театр, ге-рой.
40.2. Поясніть, чому решта слів не ділиться для переносу.
Односкладові слова не діляться для переносу. Склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься.
Вправа 41.1. Запиши, поділяючи для переносу імена людей.
Олена, Ірина, Олег, Галина, Софія, Борис, Юрій, Лідія.
Оле – на, Іри – на, Олег, Га – ли – на, Со – фія, Бо – рис, Юрій, Лі – дія.
41.2. Назви імена, які не вдалося поділити для переносу. Поясни свою думку.
Олег, Юрій.
Склад, позначений однією буквою О-лег, Ю-рій, не залишається в рядку і не переноситься.
41.3. Наведи власні приклади таких імен.
Оля, Іван, Аля, Ася, Орест, Аня.
Вправа 42.1. Прочитай.
Вересень відчиняє двері осені. Кажуть, що він красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.
42.2. Поясни, як ти розумієш прочитане. Поміркуй, чому осінь називають золотою.
Вересень – перший осінній місяць. Осінь називають золотою, бо листя дерев жовтіє.
42.3. Спиши речення, поділяючи виділені слова для переносу. Назви слово, яке можна перенести різними способами.
Ве – ре – сень , осе – ні, крас – не, кра – сне.
Красне — гарне, любе, прекрасне.
Вправа 43.1. Послухайте загадку і відгадайте її.
Коли вона загляне в сад —
наллється соком виноград.
А пізні яблука ранет
солодкі стануть, наче мед.
І ми її уклінно просим:
— Заходь у гості, щедра …
(Інна Кульська)
Відгадка: осінь.
43.2. Послухайте текст загадки ще раз. Запам'ятайте слова, які закінчуються на звуки [д], [д'].
Сад, виноград, мед.
43.3. Потренуйтеся у правильному вимовлянні слів зі звуками [д], [д'].
Сад [с а д], виноград [в и н о г р а д], мед [м е д].
43.4. Розкажіть, які ще фрукти і ягоди достигають у вересні.
У вересні достигають груші, сливи, айва, кавуни, дині.
43.5. Запишіть їх назви. Одне слово поділіть для переносу.
Груші, сливи, айва, кавуни, дині.
Гру – ші, сли – ви, ай – ва, ка – ву – ни, ди – ні.
Вправа 44.1. Прочитай народні прикмети.
Грім у вересні — на теплу осінь. Рано опадає листя — на холодну зиму.
44.2. Випиши слова, які можна поділити для переносу різними способами.
Ве – ресні, вере – сні, верес – ні, ли – стя, лис – тя, хо – лодну, холо – дну, холод – ну.
44.3. Прочитай виділене слово по складах. Полічи, скільки в ньому складів. Поясни, на скільки частин можна поділити його для переносу.
О-па-да-є (4 склади).
Опа-дає.
Вправа 45.1. Прочитайте загадку і відгадайте її.
Тільки дощик прошумів
над лужком, над лісом,
хтось у небі рушничок
вишитий повісив.
Відгадка: веселка.
45.2. Розкажіть, якими різними словами в нашій мові називають відгадку.
Веселка, райдуга, веселуха.
45.3. Усно поділіть для переносу слова веселка, райдуга.
Ве – селка, весе – лка, весел – ка, рай – дуга, райду – га.
Вправа 46.1. Прочитайте і спишіть слова, поділяючи їх для переносу одним зі способів. Перевірте одне в одного, чи правильно виконали роботу.
Чайка, літає, їжак, жайворонок, сойка, мальви, Юрасик, Василько.
Чай – ка, лі – тає, їжак, жай – воронок , сой – ка, маль – ви, Юра – сик, Ва – силько.
Жай – воронок, жайво – ронок, жайворо – нок, маль – ви, ма – льви, Ва – силько, Васи – лько, Василь – ко.
46.2. Назвіть слово, яке не можна поділити для переносу.
Їжак.
Вправа 47.1. Прочитай речення.
1. Над морем пролітає чайка. 2. У небі в'ється жайворонок. 3. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Тарас Шевченко).
47.2. Запиши слова — назви птахів у стовпчик. Через риску поділи їх для переносу різними способами.
Чайка чай – ка
Жайворонок жай – воронок, жайво – ронок, жайворо – нок
Соловейко со – ловейко , соло – вейко, соловей – ко
47.3. Пригадай правило, яким довелося скористатися.
Букви й під час переносу слів не можна відривати від попередньої букви.
Вправа 48.1. Прочитай текст. Розкажи, які ще осінні квіти ти знаєш.
Назва квітки «айстра» походить від німецького слова, що означає зірка. Уважніше придивися до цих квітів. Вони нагадують розкидані по небу зірки (3 журналу).
48.2. Запиши слова — назви осінніх квітів. Поділи слова для переносу.
Хризантема, троянда, чорнобривці, гладіолуси, жоржина.
Хри – зантема, хризан – тема, хриза – нтема, хризанте – ма.
Тро – янда, троя – нда, троян – да.
Чор – нобривці, чо – рнобривці, чорно – бривці, чорноб – ривці, чорнобри – вці, чорнобрив – ці.
Гла – діолуси, гладі – олуси, гладіо – луси, гладіолу – си.
Жо – ржина, жор – жина, жоржи – на.
Вправа 49.1. Прочитай і відгадай загадки. Поділи слова-відгадки для переносу.
1. П'ять братів-близнюків:
один — товстенький,
другий — маленький,
третій — високий,
а два менші — збоку.
2. Квітка сонячна, красива буде згодом сива-сива.
Вітерець її подмуха —
стане миттю сивим пухом.
Па – льці, паль – ці.
Ку – льбаба, куль – баба, кульба – ба.
49.2. Спиши одну загадку і відгадку до неї (на вибір).
2. Квітка сонячна, красива буде згодом сива-сива.
Вітерець її подмуха —
стане миттю сивим пухом.
Відгадка: кульбаба.
49.3. Розкажи правила переносу слів, якими довелося скористатися.
Букви ь під час переносу слів не можна відривати від попередньої букви.
§ 3. Голосні звуки. Позначення їх буквами
Вправа 50.1. Вимовте різні голосні звуки.
А, о, у, е, и, і.
50.2. Поміркуйте, чому вони мають таку назву.
Голосні звуки складаються із голосу.
50.3. Порівняйте свої міркування з правилом.
Звуки [а], [о], [у], [в], [и], [і] - голосні, тому що: утворюються за допомогою голосу; під час їх вимови повітря через рот проходить вільно, не натрапляє на перешкоди; ці звуки утворюють склад.
Вправа 51.1. Прочитайте текст.
Хмаринки пливуть у небесній блакиті. Он — схожа на білу троянду. Там он — як корабель із вітрилами. А на самісінькому обрії — наче рожеве дерево летить над землею. Махає дивним віттям, рідну землю вітає (Юрій Ярмиш).
51.2. Розкажіть, що ви бачили, коли спостерігали за хмарами.
51.3. Прочитайте і спишіть виділені слова. Вимовте в них голосні звуки.
Корабель (о, а, е), дивним (и), рідну (і,у).
Вправа 52.1. Прочитай вірш.
Хмарини, хмарини,
небесні кораблі,
за ними я піснею лину.
Безсмертя достойний лиш той на землі,
хто любить свою Батьківщину. (Володимир Сосюра)
52.2. Побудуй звукові моделі виділених слів.
Кораблі – букв 7, звуків 6 [к о р а б л' і], [• – | – • – | = •' ]
Любить – букв 6, звуків 5 [л' у б и т'], [= •' | – • =]
52.3. Назви голосні і приголосні звуки у слові любить.
Голосні - [у], [и]
Приголосні – [л'], [б], [т']
Вправа 53.1. Прочитай слова. Протяжно вимов у кожному з них останній голосний звук і запиши букву, якою він позначений.
Весна (звук [а], буква а), сім'я (звук [а], буква я), село (звук [о], буква о), несу (звук [у], буква у), стою (звук [у], буква ю), іде (звук [е], буква е), в'є (звук [е], буква є), шпаки (звук [и], буква и), журавлі (звук [і], буква і), гаї (звук [і], буква ї).
53.2. Назви різні голосні звуки, які ти вимовив. Полічи, скільки їх. А скільки букв ти записав? Перевір свої записи за правилом.
В українській мові шість голосних звуків: [а] [о] [у] [е] [и] [і].
Вони позначаються на письмі десятьма буквами: а, я, о, у, ю, е, є, и, і, ї.
Вправа 54.1. Пригадай осінні місяці. Поспілкуйся з батьками і з'ясуй, чому вони мають такі назви. Розкажи про це в класі.
54.2. Запиши назви осінніх місяців. Назви голосні звуки і букви, які їх позначають.
Вересень, жовтень, листопад.
Вересень (голосні звуки [е], позначають букви е), жовтень (голосні звуки [о],[е] позначають букви о, е), листопад (голосні звуки [и], [о], [а] позначають букви и, о, а).
Вправа 55.1. Прочитай слова.
Яків, ялина, Рая, Юрко, шию, Єва, читає, їжак, їде, Київ.
55.2. Спиши слова і поділи їх дужками знизу на склади за зразком. Вимов склади з буквами я, ю, є, ї. Назви звуки, які ми чуємо і вимовляємо в цих складах. Зразок. Юр-ко.
Я-ків , я-ли-на, Ра-я, Юр-ко, ши-ю, Є-ва, чи-та-є, ї-жак, ї-де, Ки-їв.
Букви я,ю,є можуть позначати два звуки: [йа], [йу], [йе]. Буква ї завжди позначає два звуки — [йї].
Вправа 56.1. Прочитайте вірш спочатку мовчки. Подумайте, які слова треба виділяти голосом. Потім прочитайте його виразно вголос.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
(Володимир Сосюра)
56.2. Розкажіть, до чого закликає нас поет. Як він говорить про українську мову?
Поет закликає любити свою мову, розмовляти та вивчати. Поет називає мову солов’їною, бо вона дуже гарна та мелодійна.
56.3. Вимовте голосні звуки, які найчастіше трапляються у словах вірша. Назвіть букви, якими вони позначені.
Голосні звуки [і], [у], [о].
Звук [і] позначений буквами і,ї. Звук [у] позначений буквами у,ю. Звук [о] позначений буквою о.
56.4. Спишіть вірш. Підкресліть букви, які позначають по два звуки.
Любіть Україну у сні й наяву,
вишневу свою Україну,
красу її, вічно живу і нову,
і мову її солов’їну.
Вправа 57.1. Прочитай слова і знайди ті, які можна пов'язати за змістом. Запиши утворені сполучення слів за зразком. Зразок: Серйозна розмова.
Майорить квіти
Бойова розмова
Гайові медаль
серйозна прапор
Майорить прапор. Бойова медаль. Гайові квіти. Серйозна розмова.
57.2. Підкресли буквосполучення йо.
Майорить прапор. Бойова медаль. Гайові квіти. Серйозна розмова.
57.3. Вимов звуки і назви букви у словах майорить і гайові. Поділи їх для переносу.
Майорить – букв 8 (ем, а, йот, о, ер, и, те, знак м’якшення), звуків 7 [м а й о р и т'], [– • | = •' | – • =]
Гайові – букв 6 (ге, а, йот, о, ве, і), звуків 6 [г а й о в' і], [– • |= •' | = •]
Ма – йорить, майо – рить, га – йові, гайо – ві.
§ 4 Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки і склади.
Вправа 58.1 Прочитай уривок із тексту.
Наголос живе у слові. Він оформлює звучання слова, відмежовує його від інших слів у реченні. Правильне наголошування слів створює красу рідної мови (За Іваном Вихованцем).
58.2. Спиши останнє речення. Постав наголос у словах.
' ' ' ' ' ' '
Правильне наголошування слів створює красу рідної мови.
Вправа 59.1. Прочитайте вірш. Порівняйте з віршем Ліни Костенко на сторінці 4. Розкажіть, чим вони схожі, а чим різняться.
ЗОЛОТІ КВІТКИ.
Вишиває осінь на канві зеленій
золоті квітки.
Квіти оживають, і з дерев спадають
жовті нагідки.
Яблука і груші падають на землю,
боки, спини б'ють. (Олександр Олесь)
КРАСИВА ОСІНЬ ВИШИВАЄ КЛЕНИ.
Красива осінь вишивав клени
червоним, жовтим, срібним» золотим.
А листя просить:
— Виший нас зеленим!
Ми ще побудем, ще не облетим. (Ліна Костенко)
Обидва вірші розповідають про осінь. Мов чарівниця, вона вишиває золотими нитками. Прикрашає вбрання дерев.
Вірші різняться тим, що в першому розповідається про дерева яблуні та груші , а у другому про клени. Фуктовим деревам малює золотим квіти, які дадуть смачні плоди. а кленам золотить листя. Яблуні та груші подарують щедрий урожай, а клени хочуть, щоб літо затрималось ще трошки.
59.2. Спишіть виділені слова. Полічіть голосні звуки і зробіть висновок про кількість складів у цих словах. Поставте наголос.
Вишиває (4 голосні [и], [и], [а], [е] , 4 склади ви-ши-ва-є), осінь (2 голосні [о], [і], 2 склади о-сінь), оживають (4 голосні [о], [и], [в], [у], 4 склади о-жи-ва-ють).
59.3. Прочитайте склади, позначені однією буквою. Назвіть звуки, які позначаються цими буквами.
Є (звуки [й], [е]), о (звук [о]), ю (звуки [й], [у]).
Вправа 60.1. Назвіть предмети, зображені на малюнку.
Яблуко, груша, банан, лимон, апельсин, ананас.
60.2. Запишіть слова — назви зображених предметів. Поставте наголос.
Яблуко, груша, банан, лимон, апельсин, ананас.
60.3. Зробіть висновок про те, як наголошуються слова в українській мові.
Слова можуть мати наголос на певному складі, тоді склад із цим звуком вимовляються з більшою силою голосу. Цей голосний звук і склад називаються наголошеними. На письмі наголос позначається символом ' над наголошеною голосною. Решта голосних звуків і складів у слові — ненаголошені.
Вправа 61.1. Прочитай текст.
Сухе листя дощем спадало з дерев, торкалось об гілочки й шаруділо. Під ногами шелестіли цілі замети сухого, покрученого листя (За Михайлом Коцюбинським).
61.2. Спиши перше речення. Назви в словах наголошені голосні звуки.
Сухе листя дощем спадало з дерев, торкалось об гілочки й шаруділо.
61.3. Познач у словах наголошений склад за зразком: сухого.
Су-хе ли-стя до-щем спа-да-ло з де-рев, тор-ка-лось об гі-лоч-ки й ша-ру-ді-ло.
Вправа 62.1. Прочитай загадки. Знайди потрібне слово в довідці.
1. У портфелі ми несем книжки,
пенали, зошити й …
2. У кожного із нас бажання
вирізне слухати ....
3. Минуть роки. І ти тепер —
ще учень — завтра інженер,
учитель, лікар, офіцер,
механік, слюсар чи....
Слова для довідки: ручки, читання, шофер.
1. У портфелі ми несем книжки,
пенали, зошити й ручки.
2. У кожного із нас бажання
виразне слухати читання.
3. Минуть роки. І ти тепер —
ще учень — завтра інженер,
учитель, лікар, офіцер,
механік, слюсар чи шофер.
62.2. Запиши слова-відгадки. Правильно постав наголос.
Ручки, читання, шофер.
Вправа 63.1. Прочитай текст. Правильно наголошуй виділені слова.
Вишитий рушник — незмінний предмет українського побуту. Він оспіваний у багатьох піснях і віршах. З давніх-давен рушниками прикрашають оселі, зустрічають гостей. Не обходяться без рушників ні весілля, ні хрестини, ні різні інші свята.
63.2. Спиши перші два речення.
Вишитий рушник — незмінний предмет українського побуту. Він оспіваний у багатьох піснях і віршах.
63.3. Підкресли виділені слова, познач наголос.
Вишитий рушник — незмінний предмет українського побуту. Він оспіваний у багатьох піснях і віршах. З давніх-давен рушниками прикрашають оселі, зустрічають гостей. Не обходяться без рушників ні весілля, ні хрестини, ні різні інші свята.
Вправа 64.1. Прочитай слова. Запам'ятай, як вони наголошуються.
Шофер, дочка, український, старий, новий, одинадцять, чотирнадцять, дрова, столяр, завдання, запитання, ознака.
64.2. Спиши спочатку слова, у яких наголошений перший склад, потім — другий, далі — третій. Підкресли наголошені склади.
Дрова, столяр.
Шофер, дочка, старий, новий, завдання, ознака.
Український, одинадцять, чотирнадцять, запитання.
Шо-фер, доч-ка, у-кра-ї-нський, ста-рий, но-вий, о-ди-на-дцять, чо-тир-на-дцять, дро-ва, сто-ляр, зав-да-ння, за-пи-та-ння, оз-на-ка.
Вправа 65.1. Прочитайте і відгадайте загадку.
Вірно людям я служу,
їм дерева стережу.
Дзьоб міцний і гострий маю,
шкідників ним добуваю.
65.2. Запишіть відгадку. Підкресліть букву, якою позначено ненаголошений голосний звук.
Дятел
65.3. Зробіть звуковий аналіз слова добуваю.
1. добуваю.
2. Звуків 8 ([д], [о], [б], [у], [в], [а], [й], [у])
[д о б у в а й у], [– • | – • | – •' |= •]
3. склади: до-бу-ва-ю
4. наголос: добуваю
5 Добуваю.
6. голосні звуки: [о], [у], [а], [у]
7. приголосні звуки: [д], [б], [в], [й]
Вправа 66.1. Прочитай текст. Добери до нього влучний заголовок.
Куди б ти не прийшов — у школу, в гості, в установу — вітайся першим. Якщо ти йдеш зі старшими, і вони з ким-небудь вітаються, ти повинен вітатися також. Першим не подавай руки дорослим. Чекай, поки вони тобі подадуть.
Правила чемності.
66.2. Випиши виділені слова: спочатку — двоскладові, потім — трискладові і, нарешті,— чотирискладові.
Шко-лу, го-сті.
Ві-тай-ся, до-рос-лим.
У-ста-но-ву, ві-та-ти-ся.
66.3. Вимов кожне слово вголос, познач наголос, підкресли наголошені склади.
Школу, гості, вітайся, дорослим, установу, вітатися.
Шко-лу, го-сті, ві-тай-ся, до-ро-слим, у-ста-но-ву, ві-та-ти-ся.
Вправа 67.1. Прочитай.
Воду носить — рука болить, кашу варить — рука болить, а каша готова — і рука здорова.
67.2. Спиши виділені слова. Прочитай їх, наголошуючи перший склад.
Носить, варить.
67.3. Склади речення зі словами носить і варить. Зверни увагу, як наголос змінює значення слів.
Школяр носить у портфелі підручники, ручки, олівці, зошити. Мама варить смачний борщ.
З наголосом на другий склад дія буде відбуватися, з наголосом на першому складі дія відбувається завжди.
Вправа 68.1. Прочитай слова. Визнач, який по порядку склад у них наголошений.
Нитка, казка, ложка, шапка, картка, стежка, брунька.
Нит-ка, каз-ка, лож-ка, шап-ка, карт-ка, стеж-ка, брунь-ка.
68.2. Зміни слова так, щоб наголошеним став другий склад. Зразок. Зірка — зірки.
Нитка – нитки, казка – казки, ложка – ложки, шапка – шапки, картка – картки, стежка – стежки, брунька – бруньки.
68.3. Запиши слова парами, познач наголос. Запам'ятай, як вимовляються ці слова.
Нитка – нитки, казка – казки, ложка – ложки, шапка – шапки, картка – картки, стежка – стежки, брунька – бруньки.
Вправа 69.1. Прочитай речення.
На стрункій березі шелестить листя. На березі річки ростуть верби.
69.2. Поясни значення виділених слів. Зверни увагу на місце наголосу в них.
На березі (дерево), на березі (біля річки).
69.3. Назви наголошені склади у цих словах.
На березі, на березі (бе-ре-зі, на бе-ре-зі).
Вправа 70.1. Спиши слова. Познач наголос.
Коси, брати, дорога.
70.2. Зміни наголос так, щоб змінилося значення слів. Усно склади з цими словами речення.
Згодом туристи дісталися піщаної коси. Оксанині брати гарні та високі хлопці. Дорога матусю, вітаю Тебе.
70.3. Назви наголошені голосні у цих словах.
Коси, брати, дорога ([и], [а])
Вправа 71.1. Розглянь малюнки. 71.2. Запиши назви зображених предметів. Познач наголос.
Замок, замок.
71.3. Правильно прочитай записані слова вголос. Усно склади з ними речення.
Далеко височів Олеський замок. На дверях висів великий замок.
71.4. Назви зображений предмет, який є відгадкою до загадки.
Не гавкає, не кусає, а в дім не пускає.
Замок.
Вправа 72.1. Прочитай і спиши речення.
1. Добра людина хоче добра всім людям.
2. Косарі поставили в ряд свої коси.
3. Коси, косо, поки роси!
72.2. Познач наголос у виділених словах. Постав до них питання.
Добра (яка?), добра (чого?), коси (що?), коси (що роби?).
72.3. Знайди в одному з речень відгадку до такої загадки.
Намистиночки нові ніч згубила у траві.
Вранці сонечко устало — намистинки позбирало. (Марійка Підгірянка)
Роса.
Вправа 73.1. Прочитай вірш.
Фарби я взяв —
намалював:
дятлові — ліс,
ластівці — небо,
рибам — озерце.
Для всіх — моє серце. (Микола Сингаївський)
73.2. Випиши виділені слова, познач наголос.
Небо, рибам, озерце, серце.
73.3. Вимов наголошені звуки. Підкресли букви, якими вони позначені.
[е] – е, [и] – и
Вправа 74.1. Прочитай слава. Правильно вимовляй голосні звуки в ненаголошених складах.
в[еи]рба ст[еи]пи з[еи]мля
з[ие]ма ч[ие]жі ч[ие]сло
Верба, степи, земля, зима, чижі, число.
74.2. Зроби висновок про правила вимови ненаголошених голосних [е] та [и].
Наголошені звуки [е] та [и] вимовляються чітко, виразно. Ненаголошений звук [е] у вимові наближається до [и]: [веисна], [стеили]. Ненаголошений звук [и] у вимові наближається до [е]: [зиема], [чиежі].
Вправа 75.1. Прочитай і спиши слова.
Перо – пера сичі - сич
плече — плечі кити — кит
75.2. Назви букву, якою позначено наголошений і ненаголошений звук [е]. Зроби висновок.
Наголошений звук і ненаголошений звук [е] позначений буквою е.
75.3. Назви букву, якою позначено наголошений і ненаголошений звук [и]. Зроби висновок.
Наголошений звук і ненаголошений звук [и] позначений буквою и.
Вправа 76.1. Назвіть предмети, зображені на перших двох малюнках. Запишіть їх назви. Якщо не знаєте, яку букву писати,— пропустіть її.
Серпи, гриби.
76.2. Назвіть предмети, зображені на третьому і четвертому малюнках. Запишіть їх назви.
Серп, гриб.
76.3. Зробіть висновок, які букви треба писати в перших двох словах. Складіть із цими словами речення і запишіть їх.
Дідусь вправно гострив серпи. Після тривалого дощу гриби підняли свої круглі шапки серед трави.
Вправа 77.1. Прочитай слова лівого стовпчика. Правильно вимовляй голосні звуки в ненаголошених складах.
в..сло жито
з..рно зими
ж..та весла
з..ма зерна
77.2. Запиши слова лівого стовпчика, вставляючи пропущені букви. Назви слова з правого стовпчика, які допомогли тобі вибрати потрібну букву.
Весло (весла), зерно (зерна), жита (жито), зима (зими).
Вправа 78.1. Прочитай слова. Зміни кожне слово так, щоб ненаголошений склад став наголошеним. Запиши за зразком.
Один Багато Один Багато
Межа — межі число — числа
Земля — землі крило — крила
Сестра — сестри плита — плити
78.2. Підкресли букви, якими позначені ненаголошені й наголошені голосні звуки [е] та [и]. Що треба зробити зі словом, щоб дізнатися, яку букву (е чи и) слід писати в ненаголошеному складі?
Межа — межі число — числа
Земля — землі крило — крила
Сестра — сестри плита — плити
Треба змінити слово так, щоб ненаголошений сумнівний голосний звук став наголошеним.
§ 5. Приголосні звуки. Позначення їх буквами.
Вправа 79.1. Розгляньте малюнок.
79.2. Усно опишіть квітку маку за запитаннями.
1. Яке в маку стебло?
2. Які листочки має мак?
3. Якого кольору пелюстки?
4. Яка в маку серединка?
5. Де ростуть маки?
Мак має високе зелене стебло. Листочки дрібні та гострі. Пелюстки квітки червоні. Серединка чорна.
79.3. Запишіть повну відповідь на третє запитання.
Пелюстки квітки червоного кольору.
79.4. Зверніть увагу на написання слова червоні. Вимовте всі приголосні звуки у цьому слові.
[ч], [р], [в], [н']
Вправа 80.1. Вимовте звуки в слові мак.
[м], [а], [к]
80.2. Назвіть звук, під час вимовляння якого повітря проходить вільно через рот.
[а]
80.3. Поясніть, на які перешкоди натрапляє повітря підчас вимови приголосних звуків [м] і [к].
Звуки називаються приголосними, тому що: утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму; під час їх вимови повітря проходить через рот, натрапляючи на перешкоди; вони не утворюють складу.
Вправа 81.1. Прочитай текст.
МАК.
Мак завжди високо цінувався в народі як харчовий продукт.
З маком пекли пиріжки, варили вареники, ним заправляли кутю, посипали бублики, святкові паляниці.
На свято Маковія мак у букеті з духмяними чорнобривцями та васильками освячували в церкві і вважали його оберегом від нечистої сили (За Лідією Артюх).
81.2. Спиши перше речення. Знайди в ньому слова, у яких є збіг двох або трьох приголосних звуків.
Мак завжди високо цінувався в народі як харчовий продукт.
Завжди, цінувався, харчовий, продукт.
81.3. Підкресли букви, якими вони позначені.
Завжди, цінувався, харчовий, продукт.
Хвилинка спілкування
— Мені дуже подобаються осінні квіти. Особливо я люблю чорнобривці. А ти?
— Я люблю весняні квіти.
— Які саме?
— Примулки.— Чому саме вони подобаються тобі?
— Вони різного кольору: жовті, білі, фіолетові, блакитні, рожеві. Звеселяють весняну травичку.
— Де ти бачила їх?
— Їх бабуся посадила у нас перед будинком. Тепер дуже гарно.
Вправа 82.1. Прочитай слова вголос.
Склад, лаки, рибина, стрибки, скрізь, око.
82.2. Запиши в один стовпчик слова, у яких приголосних звуків більше, ніж голосних, а в другий — решту слів. Простеж, які слова вимовляти важче.
Склад лаки
стрибки рибина
скрізь око
Вправа 83.1. Прочитай і спиши прислів'я. Поясни його зміст.
Книга вчить, як на світі жить.
З книг ми пізнаємо світ, дізнаємося якими треба бути, вивчаємо різні науки.
83.2. Випиши з підручника «Літературне читання» два прислів'я про книгу.
Хто багато читає, той багато знає. Де сила не візьме, там розум допоможе.
83.3. Знайди в них слова, які починаються і закінчуються приголосними звуками.
Той, там, розум.
83.4. Назви приголосні звуки, якими починаються інші слова.
[х]то, [б]агато, [ч]итає, [б]багато, [з]нає, [д]е, [с]ила, [н]е, [в]ізьме, [д]опоможе
Вправа 84.1. Прочитай скоромовку. Правильно вимовляй звук [ф].
У траві, над річкою,
іде родина в ряд:
фазан із фазанихою
і троє фазанят.
84.2. Доведи, що цей звук є приголосним. Простеж, якими органами мовлення створюється перешкода на шляху струменя повітря.
84.3. Пригадай і запиши п'ять слів, які починаються на букву ф. Можеш скористатися словником.
Форма, фарфор, футляр, фрукти, фіалка.
Фенікс, філософ, фанера, фараон, фонтан.
Вправа 85.1. Відгадайте загадки.
1. Є у мене добрий друг,
має він чудовий слух.
Він говорить голосами
моїх друзів, тата й мами.
2. М'яч. Удар. І чути: «Г-о-о-о-л!».
Це чудова гра — ....
85.2. Запишіть слова-відгадки.
Телефон, футбол.
85.3. Доберіть інші слова, які закінчуються на -фон.
Грамофон, магнітофон, плафон, патефон, грамофон.
Вправа 86.1. Позмагайтеся, хто більше добере і запише слів, які починаються з фото-.
86.2. Перевірте правильність написання цих слів.
Фото, фотограф, фотоапарат, фотографувати, фотографія, фотокартка, фотоательє, фотовиставка, фотогенічний, фотогравюра, фотодокумент, фотоелемент, фотоефект, фотокопія, фотокореспондент, фотометр, фотон, фотосалон, фотопапір, фотоплівка, фотореле, фоторепортаж, фотохроніка.
Вправа 87.1. Прочитайте вірш. Правильно вимовляйте звук [ф].
Фіолетові заграви
фарбували в лузі трави.
Фіолетовий фломастер —
фарбувати також майстер. (Ганна Чубач).
87.2. Спишіть вірш. Підкресліть букву ф у словах.
Фіолетові заграви
фарбували в лузі трави.
Фіолетовий фломастер —
фарбувати також майстер.
Вправа 88.1. Зі слів складіть і запишіть речення.
1. Мама, на, працює, Софійчина, фабриці, ткацькій. 2. Фланель, у, цеху, тчуть, маминому. 3. Прийшов, на, клас, сюди, екскурсію, Софійчин. 4. Показали, цікавого, дітям, багато, робітники.
88.2. Прочитайте складену розповідь. Правильно вимовляйте слова зі звуком [ф].
Софійчина мама працює на ткацькій фабриці. У маминому цеху тчуть фланель. Софійчин клас прийшов сюди на екскурсію. Робітники показали дітям багато цікавого.
Вправа 89.1. Розглянь малюнки, запиши назви зображених предметів.
Портфель, фарби, шафа, графин.
89.2. Склади і запиши речення з двома словами (на вибір).
Софійка розглядала новий портфель. Софійка поставила альбом на полицю книжкової шафи.
Мама купила Софійці велику пачку фарб. Софійка поскладала зошити у шкільний портфель.
У графин мама налила компот. Для картини я використала блакитну фарбу.
Вправа 90.1. Прочитайте скоромовку. Потренуйтеся читати її швидко і правильно.
Фірма ферму будувала.
Фірмі фарби було мало. (Ганна Чубач).
90.2. Правильно вимовляйте звук [ф].
90.3. Пригадайте і запишіть п'ять слів, які починаються на букву ф.
Фазан, фонтан, фарш, фартух, фотографія.
Фокус, фабрика, файл, факс, факел.
Фарба, фарфор, флейта, фермер, фея.
Факір, фізкультура, фікус, фломастер, фільм.
Вправа 91.1. Намалюйте фонтан у вигляді букви. Розкажіть про зображене на своїх малюнках.
91.2. Складіть і запишіть загадку про фонтан. Загадайте її учням інших груп.
Тече струмінь-водоспад,
Бризки навколо летять.
В спеку гарно освіжає,
Коли в парку я гуляю.
Вправа 92. 1. Прочитай і спиши слова.
Фіалка — хвіртка, фартух— хвала, фото — хвоя, фиркати — хвиля.
92.2. Порівняй вимову звуків, позначених виділеними буквами. Зроби висновок.
Правильно вимовляй і пиши:
хвойний фотограф
хвіст фігура
хвалько факел
хвилина шофер
хвилюватись фонтан
хворий футбол
Вправа 93.1. Прочитай прислів'я. Подумай, коли їх доречно вживати.
Кожна лисиця свій хвостик хвалить. Краще за п'ять хвилин раніше, ніж на п'ять хвилин пізніше. Хвіст витягне — ніс зав'язне, ніс витягне — хвіст зав'язне. На кожну хворобу свої ліки.
93.2. Спиши. Підкресли буквосполучення хв у словах. Запам'ятай написання слів.
Кожна лисиця свій хвостик хвалить. Краще за п'ять хвилин раніше, ніж на п'ять хвилин пізніше. Хвіст витягне — ніс зав'язне, ніс витягне — хвіст зав'язне. На кожну хворобу свої ліки.
Вправа 94.1. Знайди в орфографічному словнику п'ять слів із буквою ф і п'ять слів із буквосполученням хв.
Фонтан, параграф, граф, каліграфія, фартух. Хвіст, хвороба, хвалько, хвилина, дрохва.
Фрукти, граф, графин, фокус, фен. Хвіст, хворост, хвилина, хвалько, хвиля.
94.2. Запиши їх. Постав наголос.
Фонтан, параграф, граф, каліграфія, фартух. Хвіст, хвороба, хвалько, хвилина, дрохва.
94.3. З двома словами (на вибір) склади і запиши речення.
Дрохва розпустила свій великий хвіст. Парк прикрасив величний фонтан.
Вчителька задала прочитати перший параграф. Хвалькуватий горобець позбувся свого хвостика.
Вправа 95.1. Прочитай речення. У виділених словах правильно вимовляй звуки [дж], [дз], [дз'].
З-під гори дзюркоче веселе джерельце. Вода в ньому дзеркальна, прозора. Джерельце напуває землю своєю чистого водичкою.
Ось похитують своїми жовтими й помаранчевими голівками чорнобривці. Над ними вже дуже рідко літають бджоли і джмелі.
95.2. Випиши виділені слова. Підкресли буквосполучення дж, дз.
Дзюркоче, джерельце, дзеркальна, джерельце, бджоли, джмелі.
Вправа 96.1. Запиши речення, доповнивши їх словами. У цьому допоможуть тобі малюнки.
На городі виросла висока кукурудза. На лузі ще можна побачити дзвіночки . Лід на ставку нагадує велике дзеркало.
96.2. Поділи для переносу слова з буквосполученнями дж, дз.
Ку – курудза, куку – рудза, кукуру – дза, дзві – ночки, дзвіноч – ки, дзвіно – чки, дзер – кало, дзерка – ло.
96.3. Полічи кількість звуків і букв у цих словах.
Кукурудза (9 букв, 8 звуків), дзвіночки (9 букв, 8 звуків), дзеркало (8 букв, 7 звуків)
Вправа 97.1. Прочитайте текст.
ДЖМЕЛИК
Над осінніми квітами кружляє джмелик, схожий на вертоліт. Весь чорний, мов вуглинка. На спинці та голівці — дві плямки, мов пелюсточки квітки прилипли. А над ними дужими пропелерами мерехтять крильця.
— Джу-джу-джу! — дзвінко гуде джмелик.
— Джу-джу!.. (Сергій Носань).
97.2. Чим відрізняються між собою слова джміль і джмелик?
Слово джміль односкладове, джмелик – двоскладове.
97.3. Користуючись текстом, усно опишіть джмелика за запитаннями.
1. На що схожий джмелик?
2. Якого він кольору?
3. Що у нього на голівці і на спинці?
4. На що схожі крильця джмелика?
5. Як джмелик гуде?
Джмелик схожий на вертоліт. Він чорного кольору. У нього на голівці і на спинці дві плямки. Крильця джмелика схожі на пропелери. Він гуде так: джу-джу-джу.
Вправа 98.1. «Перетвори» рослину хміль на комаху, замінивши один звук. Запиши слова.
Хміль – джміль.
98.2. Визнач, чи однакова кількість звуків і букв у записаних словах. З одним зі слів склади і запиши речення.
Хміль – букв 5, звуків 4 [х м' і л']
Джміль – букв 6, звуків 4 [дж м' і л']
Серед запашних квітів літав чорний джміль.
Вправа 99.1. Прочитай слова. Правильно вимов перший звук. Назви букви, якими він позначається.
Дзвін, джунглі, дзеркальце, джем, дзвінкий, дзеркальний, дзвінок, джерельна.
99.2. Запиши ці слова і поділи на склади. У виділених словах визнач кількість звуків і букв.
Дзвін, джун-глі, дзер-каль-це, джем, дзвін-кий, дзер-каль-ний, дзві-нок, дже-рель-на.
Джем – букв 4, звуків 3 [дж е м] [– •' –]
Джерельна – букв 9, звуків 7 [дж е р е л' н а] [– • | – •' =| – •]
Вправа 100.1. Прочитайте скоромовку. Правильно вимовляйте звуки, позначені буквами г і ґ.
Галасливі ґави й галки
в гусенят взяли скакалки,
Гусенята їм ґелґочуть,
що й вони скакати хочуть.
2. Спишіть скоромовку. Слова з буквами г і ґ усно поділіть на склади.
Га-лас-ли-ві ґа-ви й гал-ки
в гу-се-нят взяли скакалки,
Гу-се-ня-та їм ґел-ґо-чуть,
що й вони скакати хочуть.
Вправа 101.1. Послухайте текст.
Г0Р0БИНА.
На земній кулі відомо близько ста видів горобини.
В Україні росте вісім видів. Серед них трапляються і високі дерева, і невеликі кущі. Горобина гостинно зустрічає пернатих друзів. Її червоні ягоди — улюблені ласощі птахів. Навіть деякі тварини (вовки та лисиці) пригощаються солодкою, соковитою горобиною.
101.2. Скільки видів горобини росте в Україні? Як горобина зустрічає пернатих друзів? Які тварини пригощаються плодами горобині?
В Україні росте вісім видів горобини. Горобина гостинно зустрічає пернатих друзів. Плодами горобини пригощаються вовки та лисиці.
101.3. Ще раз послухайте текст про горобину і назвіть слова зі звуком [г].
Горобини, горобина, гостинно, ягоди, пригощаються, горобиною.
Вправа 102. 1. Прочитай загадки і відгадай їх. Правильно вимовляй звук [ґ] у словах-відгадках. Слова для довідок: ґудзик, ґанок, ґава.
1. Перший в дім впускає ранок
добрий і затишний....
2. Він — прикраса в кожній блузці,
цей маленький круглий....
3. — Кар-кар-карі — згори злетіла,
аж осика затремтіла.
Пісня лине без угаву.
Хто співає? Звісно
102.2. Запиши слова-відгадки.
Ґанок, ґудзик, ґава.
102.3. Зроби звуковий аналіз слова ґудзик. Поясни, як це слово можна поділити для переносу.
ґудзик – букв 6, звуків 5 [ґ у дз и к] [– •' | – • –]
Вправа 103.1. Поясни, про кого так говорять.
1. Гострий на язик (балакун). 2. Може гори перевернути (працелюб). З. Ґав ловить (роззява). 4. Крутиться дзиґою (непосида). 5. Тримає ніс догори (зазнайко).
103.2. Назви звуки, які позначено виділеними буквами.
Г - [г], ґ - [ґ]
Вправа 104. 1. Прочитай народні прикмети і спиши.
Гуска ховає дзьоба під крило — на холод. Рясно вродила горобина і завчасно почервоніла — на сувору зиму.
104.2. Розкажи інші народні прикмети, які ти знаєш.
104.3. Одну народну прикмету допиши до поданих у підручнику.
Вправа 105. 1. Прочитай вірш.
Буква Щ сказала Ш:
— Ти стрибаєш, як лоша.
Я на тебе дуже схожа,
хоч стрибати так не можу.
А відгадка тут проста:
я — з хвостом, ти — без хвоста. (Ігор Січовик).
105.2. Пригадай, які звуки позначає буква щ. Назви їх.
Буква щ позначає два звуки [ш ч].
105.3. Добери і запиши п'ять слів із буквою щ. Можеш скористатися словником.
Щука, щебень, щоденник, щастя, кущ.
Хрущ, щітка, Щек, дощ, борщ.
Вправа 106.1. Прочитайте українську народну дитячу пісеньку.
Іди, іди, дощику!
Зварим тобі борщику
в зеленому горщику.
Тобі каша, а нам борщ,
щоб частіше ішов дощ.
106.2. Розкажіть, чи доводилося вам її співати. Якщо ні — вивчіть її напам'ять і проспівайте.
106.3. Назвіть букву, яка часто трапляється в словах пісеньки. Випишіть слова з цією буквою.
Дощику, борщику, горщику, борщ, щоб, дощ.
Вправа 107.1. Послухайте текст.
ЩИГЛИК
Щиглик — одна з найгарніших пташок. Голівка і горлечко — червоні, а на чорних крилах — яскраві смуги. Оселяються вони в лісах, у садках. Восени і взимку вони кочують, але далеких перельотів не роблять.
Гніздечко щиглика має вигляд чашечки із тонких стеблинок, які закріплені павутинням. Всередині воно встелене пухом, шерстю.
Щиглики — дуже корисні птахи. Вони знищують шкідливих комах.
107.2. Чому щиглика вважають однією із найгарніших пташок? Де оселяються щиглики? Чому щиглики — корисні птахи? На що схоже гніздо щиглика?
Щиглик має гарне забарвлення. Щиглики оселяються в лісах, у садках. Вони знищують шкідливих комах. Гніздо щиглика схоже на чашечку.
107.3. Доведіть, що у слові щиглик звуків більше, ніж букв.
Щиглик – букв 6, звуків 7 [ш ч и г л и к] [– – •' – | – • –]
Буква щ завжди передає два звуки [ш] та [ч]
Вправа 108.1. Прочитай текст спочатку мовчки, потім уголос. Позначай кінець кожного речення зниженням голосу і паузою.
Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі Сашко побачив гніздечко щиглика. У ньому сиділо четверо пташенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Сашко швидко пішов геть від куща.
108.2. Спиши текст, не повторюючи слова Сашко. Використай слова: він, хлопчик.
Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі хлопчик побачив гніздечко щиглика. У ньому сиділо четверо пташенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Він швидко пішов геть від куща.
108.3. Підкресли слова з буквою щ. Поясни, які звуки вона позначає.
Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі хлопчик побачив гніздечко щиглика. У ньому сиділо четверо пташенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Він швидко пішов геть від куща.
Буква щ завжди передає два звуки [ш] та [ч]
Вправа 109.1. Прочитай прислів'я. Поясни, якім їх розумієш.
1. Щоб щасливо жити, треба працю любити.
2. Найкращі руки — роботящі.
3. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
109.2. Спиши. Підкресли слова з буквою щ.
Щоб щасливо жити, треба працю любити. Найкращі руки — роботящі. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.
109.3. Вимов усі звуки в цих словах.
Вправа 110.1. Прочитай.
Сон, що, я, він, дощ, джміль, яма, щука, юнак, їжак, дзьоб, щит, ліс, ґедзь.
110.2. Випиши спочатку слова з двома, потім — із 3,4 і 5 звуками.
Я [й а].
Сон [с о н], що [ш ч о], він [в' і н], ліс [л' і с], дзьоб [дз' о б], , ґедзь [ґ е дз'].
Дощ [д о ш ч], джміль [дж мʾі л'], яма [й а м а], щит [ш ч и т].
Щука [ш ч у к а], юнак [й у н а к], їжак [й і ж а к].
110.3. Назви слова, у яких звуків більше, ніж букв, а потім — слова, у яких звуків менше, ніж букв. Поясни, чому.
Я [й а], що [ш ч о], дощ [д о ш ч], яма [й а м а], щит [ш ч и т], щука [ш ч у к а], юнак [й у н а к], їжак [й і ж а к]. Буква я, ю на початку слова позначає два звуки, буква ї, щ завжди позначає два звуки.
Дзьоб [дз' о б], , ґедзь [ґ е дз'], джміль [дж мʾі л']. Буквосполучення дж, дз в словах позначає один звук, знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук.