Інші завдання дивись тут...  

§ 1. Звуки і букви. Абетка (алфавіт)

Вправа 1.1. Послухайте вірш.

КРАСИВА ОСІНЬ ВИШИВАЄ КЛЕНИ

Красива осінь вишиває клени 

червоним, жовтим, срібним, золотим. 

А листя просить: — Виший нас зеленим! 

Ми ще побудем, ще не облетим.      (Ліна Костенко.)

1.2. Що робила осінь? Про що попросило листя в осені?

Осінь фарбувала листя у жовтий колір. Листя просило в осені залишити його зеленими.

1.3. Назвіть звуки у слові осінь.

[о с' і н']

 

Вправа 2.1. Прочитай і відгадай загадку.

ХТО ВОНА? 

Дуже я потрібна всім — і дорослим, і малим. 

Всіх я розуму учу, хоч сама завжди мовчу.     (Грицько Бойко)

Відгадка: книга.

2.2. Виразно вимов слово-відгадку. Назви всі звуки в цьому слові. Склади звукову модель слова книга.

[к н и г а]

2.3. Перевір правильність виконання завдання: [ – – ●'| – ●]

 

Вправа 3.1. Прочитай вірш. Розкажи, до чого закликає поет.

Учіться, любі дітки, думайте, читайте!

Як та бджілка меду з квітки, розуму збирайте.  (Юрій Федькович)

Поет закликає читати книжки.

3.2. Спиши перший рядок вірша.

Учіться, любі дітки, думайте, читайте!

3.3. Знайди слова, які відповідають звуковим моделям 

[ = ●'| – – ●] [ = ●'| = ●].  Чітко вимов кожен звук у цих словах.

Дітки [ д' і т к и], любі [ л' у б' і].

 

Вправа Вправа 4.1. Склади слова з таких звуків: [ш], [о], [л], [а], [к];  [у], [к], [о], [р]; [у], [е], [ч], [н].

4.2. Запиши утворені слова.

Школа, урок, учень

4.3. Послідовно назви звуки в утворених словах.

[ш к о л а], [у р о к], [у ч е н']

 

Вправа 5.1. Прочитайте прислів'я. Поясніть одне одному, як ви розумієте їх зміст.

Земля багата — народ багатий.

Земля — наша мати, усіх годує.

5.2. Запишіть одне прислів'я (на вибір).

Земля — наша мати, усіх годує.

5.3. Вимовте звуки у записаних словах.

Земля [з е м л' а]  багата [б а г а т а]  – народ [н а р о д] багатий [б а г а т и й].

 

Вправа 6.1. Прочитай текст.

СТРІЧКИ ДЛЯ БЕРІЗОК

Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплела їх берізкам у зелені коси.

Вийшло із-за хмар сонце. Подивилося воно на берези і не впізнало їх: у зелених косах — золотисті стрічки. Сміється сонечко, а берези сумують (За Василем Сухомлинським).

6.2 Запиши перші три речення. Чому берези сумували?

Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплела їх берізкам у зелені коси.

Берези сумували тому, що листя пожовкло і скоро опаде.

6.3. Послідовно вимов звуки у виділених словах. Склади їх звукові моделі.

Осінь    [о с' і н']           [●'| = ● =]

стрічки  [с т р' і ч к и]    [– – = ●'| – – ●]  

їх        [й і х]               [= ●' –]

 

Вправа 7. 1. Прочитай і відгадай загадку.

На неї птах сідає,

вона його гойдає.

А г на б змініть —

звірятком стане вмить.

7.2. Запиши відгадки. 

Гілка, білка

7.3. Вимов звуки в словах-відгадках.

Гілка [г' і л к а], білка [б' і л к а]           

 

Вправа 8.1. Добери до поданих слів такі, що відрізняються першим звуком.

Клин, калина, чайка, колос, пічка, шибка, парта, балка.

Млин, малина, майка, голос, річка, рибка, карта, галка.

8.2. Запиши слова за зразком, підкресли букви, якими вони відрізняються. Усно склади речення з двома словами. Зразок: калина - малина.

Клин - млин, калина - малина, чайка - майка, колос - голос, пічка - річка, шибка - рибка, парта - карта, балка - галка.

Зацвіла у лузі червона калина. Ягоди малини солодкі й соковиті.

Мороз розмалював шибки чарівними узорами. Ловись, рибко, велика і мала! 

Вправа 9.1. Прочитайте. Поясніть, що наплутав автор. Виправте помилки.

 БУКВИ ПОЖАРТУВАЛИ 

Рік пішов гуляти в сад, 

не дійшов, бо повз назад.

* * *

Лисичка знає назубок

смачненьку казку «Колосок».

* * *

Соловей затьохкав швидко, 

як побачив гарну клітку.                (Ігор Січовик) 

9.2. Запишіть слова за зразком.

Зразок. Рік — рак.

Рік – рак, «Колосок» - «Колобок» , клітку – квітку.

9.3. Послідовно вимовте звуки у записаних словах.

[р' і к] - [р а к],  [к о л о с о к] - [к о л о б о к],   [к л' і т к у] - [к в' і т к у]                                                                  

 

Хвилинка спілкування

— Яка цікава наша мова! От є такі слова, які читаються однаково і зліва направо, і справа наліво: зараз, дід, корок, біб.

— А я знаю слова, які вимовляєш, а чуєш інше слово: банка-банка-банка. Кабан!

Продовжіть розмову...

 

Вправа 10.1. Прочитай слова. Вилучи один звук так, щоб вийшло інше слово.

Косар, страва, рукав, перон, умова.

Коса, трава, рука, перо, мова.

10.2.Запиши утворені слова. Послідовно вимов усі звуки.

Коса [к о с а], трава [т р а в а], рука [р у к а], перо [п е р о], мова [м о в а].

10.3. Усно склади речення зі словом мова.

Мова – велике багатство для людини. Я уважно вивчаю рідну мову.

Українська мова дуже милозвучна.

 

Вправа 11.1. Напиши якнайбільше нових слів, змінюючи у слові рік першу букву.

Бік, вік, Дік, Нік, пік, сік, тік.

11.2. Поясни, що означає кожне з утворених слів.

Бік (бокова сторона), вік (період часу), Дік (ім’я хлопця), Нік (ім’я хлопця), пік (вершина), сік (напій), тік (млин).

11. 3. Наведи власні приклади слів, що розрізняються тільки одним звуком.

Мак – рак – лак – гак.

Гора - нора - кора - пора - Жора.

Коса - роса - боса.

Коса - Кола - кора - кома.

Лис - рис - мис.

Каса - маса - раса

Млин - клин - Олин.  

Вправа 12.1. Прочитай і відгадай загадку.

Ми, звичайно, не хитруєм: 

нас і бачать, нас і чують. 

Зовсім це не дивина! 

Що це в нас за імена?

12.2 Запиши слова-відгадки.

Букви та звуки.

12.3. Послідовно назви звуки і букви у слові чують.

Чують [ч у й у т']                                                                  

 

Вправа 13.1. Прочитай вірш.

ЗВУКИ І БУКВИ.

Звуки шадку-невидимку одягли 

і у книгу непомічені ввійшли. 

Хай працюють наші вуха! 

Звуки можна тільки слухать. 

Букви ж треба розглядати, 

друкувати і писати.                  (Надія Становська)

13.2. Поясни, чим відрізняються звуки від букв.

Звуки ми чуємо і вимовляємо. З них утворюються слова. Букви ми бачимо, читаємо і пишемо.

13.3. Спиши три останні рядки вірша. Запам'ятай!

Звуки можна тільки слухать. 

Букви ж треба розглядати, 

друкувати і писати.

 

Вправа 14.1 Переставте рядки так, щоб можна було прочитати вірш.

Їх 33 — від А до Я. 

Щасливо й дружно, як сім'я,

Усі тут літери живуть. 

Це місто алфавітом звуть. 

14.2. Як по-іншому можна назвати алфавіт?

Азбука, абетка.

 

Вправа 15.1. СКІЛЬКИ БУКВ У АБЕТЦІ?

— Скільки букв у абетці? — запитала вчителька.

— Шість, — відповів Сашко. — А, бе, е, те, ка, а.

2. Розкажи, чи правильно зрозумів Сашко запитання вчительки.

Сашко неправильно зрозумів запитання вчительки.

3. Дай правильну відповідь на це запитання.

В абетці 33 букви.

 

Вправа 16.1. Попрацюйте разом! Пригадайте українську абетку (алфавіт). Назвіть усі букви.

А а            а

Б б            бе

В в            ве

Г г             ге

Ґ ґ              ґе

Д д             де

Е е             е

Є є             є

Ж ж           же

З з              зе

И и            и

І і               і

Ї ї               ї

Й й            йот

К к             ка

Л л            ел

М м           ем

Н н            ен

О о            о

П п            пе

Р р             ер

С с            ес

Т т            те

У у            у

Ф ф           еф

Х х            ха

Ц ц            це

Ч ч             че

Ш ш          ша

Щ щ          ща

Ь ь             знак м’якшення

Ю ю          ю

Я я             я

16.2. Полічіть букви, назви яких закінчуються на е (наприклад, «бе», «ве»,...)

Дванадцять.

16.3. Пограйтесь у гру «Звуки і букви». Один учень чітко вимовляє будь-який звук буква або звуки, а інший — називає відповідну букву. Наприклад: [ґ] — «ґе»; [н], [н'] — «ен»; [о] — «о».

 

Вправа 17.1. Назви рукописні букви і запиши їх за зразком.

І, ї, и, й, л, м, н, а, о, с

17.2 Усно добери слова, у яких треба писати ці букви.

Ліс, їм, сани, оса, млин, сани, мило, сало, їй, малина, осінній, насос, малий.

17. 3. Запиши три слова (на вибір). Послідовно назви всі букви в цих словах.

Ліс (ел,і,ес), їм (ї, ем), сани (ес, а, ен, и), оса (о, ес, а), млин (ем, ел,и,ен), сани (ес,а,ен,и), мило (ем,и,ел,о), сало (ес,а,ел,о), їй (ї,йот), малина (ем,а,ел,и,ен,а), осінній (о,ес,і,ен,ен,і,йот), насос (ен,а,ес,о,ес), малий (ем,а,ел,и,йот).

 

Вправа 18. Порівняйте слова рак і мак. Які звуки у них різні?

Вони відрізняються першими звуками [р], [м].

18.2. Запишіть ці слова. Підкресліть букви, які змінюють значення слів.

Рак - мак

18.3. Складіть два речення з цими словами. Порівняйте свої речення.

Рак змінив свій шлях. Серед колосків запишався червоний мак.

 

Вправа 19.1. У лівому і правому стовпчиках знайди слова, які різняться одним звуком.

нора    каска

ранок   мак

коса     ґанок

казка   гора

майка  гайка

рак      коса

19.2. Запиши слова за зразком і підкресли в них різні букви. Зразок. Нора — гора.

Нора – гора, ранок- ґанок, коса – роса, казка – каска, майка – гайка, рак - мак

19.3. Назвй звуки і букви у слові ґанок.

Ґанок 5 зв., 5 б.  [ґ а н о к]                                                                  

 

Вправа 20.1. Склади і запиши речення зі словом вересень. Запам'ятай його написання. 

Вересень знову покличе учнів до школи. 

Вересень осінь починає.

20.2. Побудуй звукову модель цього слова.

Вересень 7 зв., 8 б.  [в е р е с е н']         [– ●'| –  ● | – ● =]                                                           

20.3. Поясни, чому в цьому слові звуків менше, ніж букв.

Буква ь не є звуком, вона тільки пом’якшує попередній приголосний звук.

 

Вправа 21.1. Пригадай великі букви української абетки. Прочитай їх, правильно називаючи. 

А (а)                     Б (бе)         В (ве)         Г  (ге)       Ґ  (ґе)     Д (де)

Е (е)                     Є (є)          Ж (же)        З (зе)       И (и)        І (і)

Ї (ї)                      Й (йот)       К (ка)         Л (ел)      М (ем)        Н (ен)

О (о)                    П (пе)         Р (ер)        С (ес)       Т (те)         У (у)

Ф (еф)                  Х (ха)         Ц (це)        Ч (че)      Ш (ша)        Щ (ща)

Ь (знак м’якшення)   Ю (ю)         Я (я)

21.2. Учися писати великі букви. Вибери ті, які тобі писати найважче.

 

Вправа 22.1. Назви букви, якими мають починатися ці імена (Імена хлопчиків і дівчаток треба писати з великої літери).

..иколка ..оманко ..алинка

..ксанка ..офійка ..етрик

Миколка, Романко, Галинка, Оксанка, Софійка, Петрик.

22.2 Запиши спочатку імена дівчаток, а потім — хлопчиків.

Галинка, Оксанка, Софійка.

Миколка, Романко, Петрик.

22.3. Усно склади речення з двома іменами (на вибір).

Моя сестра називається Оленка. Петрик є учнем другого класу.

Софійка є моєю найкращою подружкою. Миколка є моїм найкращим другом.

Галинка знає математику найкраще від усіх. Романко бігає найшвидше від усіх.

Вправа 23.1. Прочитай і спиши речення. Розкажи про Київ.

Київ – столиця України.

23.2. Вимов звуки і назви букви у словах Київ, Україна.

Київ – звуків 5 [к и й і в], [–' • | = • –],  букв 4 (ка, и , ї, ве).

Україна – звуків 8 [у к р а й і н а], [• – | – • | = •' | – • ],  букв 7 (у, ка, ер, а, ї,

ен, а)

23.3. Поясни, чому в них звуків більше, ніж букв.

Буква ї завжди передає два звуки [й] [і].

 

Вправа 24.1. Пригадайте назви трьох сусідніх 5 країн України. Запишіть їх в абетковій послідовності. 

Білорусь, Молдова, Польща, Румунія, Угорщина.

24.3. Розкажіть, що ви знаєте про ці країни за таким планом:

1 Які міста є столицями цих країн? 

2. Якою мовою розмовляють там громадяни? 

З. Які слова ви знаєте з цих мов?

Мінськ є столицею Білорусії. Громадяни розмовляють білоруською мовою. 

Кишинів є столицею Молдови. Громадяни розмовляють румунською мовою.

Варшава є столицею Польщі. Громадяни розмовляють польською мовою.

Бухарест є столицею Румунії. Громадяни розмовляють румунською мовою.

Будапешт є столицею Угорщини. Громадяни розмовляють угорською мовою.

 

Вправа 25.1. Випиши з підручника «Літературне читання» імена і прізвища трьох поетів, чиї вірші там уміщені. 

Платон Воронько, Володимир Лучук, Ліна Костенко.

Ганна Чубач, Марійка Підгір'янка, Наталя Забіла.

Степан Жупанин, Олена Пчілка, Грицько Бойко.

Оксана Сенатович, Тарас Шевченко, Леся Українка.

Олександр Олесь, Олесь Гончар, Катерина Перелісна.

Микола Вороний, Любов Забашта, Володимир Лучук.

25.2. Вивчи один із віршів напам'ять.

25.3. Послідовно назви звуки і букви у слові поетеса.

Поетеса – звуків 7 [п о е т е с а], букв 7 (пе, о, е, те, е, ес, а)

 

Вправа 26.1. Прочитай слова. Вимов звуки кожного слова.

Курча, рис, кури.

26.2. Перестав у словах букви так, щоб утворилися інші слова: 

курча — круча, рис – сир, кури – руки.

26.3. Запиши утворені слова за абеткою.

Круча, руки, сир.

 

Вправа 27.1. Розгляньте малюнки. 

Калина, полуниця, малина, смородина, черешня, ожина.

27.2. Запишіть назви зображених предметів за абеткою. 

Калина, малина, ожина, полуниця, смородина, черешня.

27.3. Поясніть, чому корисно вживати ягоди.

Ягоди мають багато вітамінів. Вони корисні для нашого здоров’я.

 

Хвилинка спілкування

— Найбільше я люблю клубніку і землянікуі

— Таких назв немає. Українською мовою треба казати полуниця і суниця.

— Добре, запам'ятаю. А які ягоди тобі найбільше смакують? 

— Для мене особливо смачна малина. 

— Чому?

— Вона дуже солодка. Росте у бабусиному саду. Я тебе пригощу якось.

— Дякую. Бувай!

— До зустрічі!

 

Вправа 28.1. Послухайте вірш. 

Ми садили ліс у полі —

І дубочки, і тополі, 

і осику, і ліщину, 

і червону горобину. 

Виростай, наш ліс могучий, 

піднімайсь під самі тучі...

               (Михайло Стельмах)

Вправа 28.2. Випишіть слова — назви дерев за абеткою.

Горобина, дубочок, ліщина, осика, тополя.  

28.3. Складіть звукову модель слова, у якому звуків більше, ніж букв.

Ліщина – 6 букв, звуків 7 [л' і ш ч и н а]       [= ●'| – – ● | – ●]

 

Вправа 29.1. Поміркуйте самостійно, яка буква «випала» зі слова.

Лі.., са.., горо.., гри.., уро.., кла...

29.2. Поверніть букви в слова і запишіть їх.

Лід, сад, город, гриб, клас.

29.3. Порівняйте, чи однакові слова ви записали.

Лід, ліс; город, горох; гриб, грип; клас, клад.

 

Вправа 30.1. Прочитай речення.

   Учні зібрали для класної бібліотеки книжки Шевченка Т. Г., Франка І. Я., Рильського М. Т., Воронька П. М., Бойка Г. П., Глібова Л. І., Тичини П. Г.

30.2. Запиши прізвища письменників у такій послідовності, в якій треба поставити їхні книжки на поличках шафи.

Бойка Г. П., Воронька П. М., Глібова Л. І., Рильського М. Т., Тичини П. Г., Франка І. Я., Шевченка Т. Г.

 

Вправа 31.1. Пригадай назви днів тижня.

Понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя.

31.2. Запиши їх в абетковій послідовності. 

Вівторок, неділя, понеділок, п'ятниця, середа, субота, четвер.

31.3. Приготуйся до розповіді про те, чим запам'яталися тобі вихідні дні.

 

Урок розвитку мовлення.

Вправа 32.1. Розгляньте орфографічний словник для учнів початкової школи.

Слова в ньому розміщені за абеткою. До уваги береться не тільки перша буква в слові, а й усі наступні.

32.2. Випишіть зі словника три слова, які відповідають на питання хто?, і три слова, які відповідають на питання що?

Лелека, художниця, дівчина.

Сонце, вітер, лимон.

32.3. Усно складіть зі своїми словами речення.

На березі озера стояв гарний лелека. Катерина Білокур – відома українська художниця. Оленка була дружелюбною та веселою дівчиною.

Сонце пекло своїм яскравим промінням. Раптом здійнявся сильний вітер. Лимон має багато вітамінів.

 

Вправа 33. Запиши слова за абеткою, беручи до уваги першу і другу букви в слові. Дятел, вулиця, ґудзик, диктант, жайворонок, виразно, чотирнадцять, ґанок, олень, червоний, портфель, шофер.

Виразно, вулиця, ґанок, ґудзик, диктант, дятел, жайворонок, олень, портфель, червоний, чотирнадцять, шофер.

 

Вправа 34.1. Прочитай назви українських міст за абеткою. Назва якого міста потрапила до вправи помилково?

Київ, Харків, Запоріжжя, Канів, Донецьк, Париж, Горлівка, Рівне, Вінниця, Дніпропетровськ, Ніжин.

Вінниця, Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Канів, Київ, Ніжин, Рівне, Харків.

Париж – столиця Франції.

34.2. Усно доведи, чому слово Дніпропетровськ необхідно написати перед словом Донецьк; а слово Київ — після слова Канів.

У слові Дніпропетровськ друга буква н стоїть у алфавіті перед буквою о.

У слові Київ друга буква и стоїть у алфавіті після букви а.

34.3. Спиши назви українських міст за абеткою.

Вінниця, Горлівка, Дніпропетровськ, Донецьк, Запоріжжя, Канів, Київ, Ніжин, Рівне, Харків.

 

Вправа 35.1. Прочитайте свої слова. Усно розташуйте їх за абеткою.

1. Осінь, восени, осінній. 2. Зима, взимку, зимовий. 3. Весна, навесні, весняний. 4. Літо, влітку, літній.

35.2. Запишіть свою групу слів, розташовуючи їх в абетковій послідовності.

1. Восени, осінній, осінь. 2. Взимку, зима, зимовий. 3. Весна, весняний, навесні. 4. Влітку, літній, літо. 

35.3. Усно складіть із цими словами коротку розповідь про пору року.

     Прийшла золота осінь. Осінні дні коротшають. Вони наповнені рясними дощами та прохолодою. Восени відлітають птахи у теплі краї. Дерева багряніють. Згодом скидають жовте листя. 

 

Вправа 36.1. Пригадай назви місяців року і напиши їх на окремому аркуші паперу.

Січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень. 

36.2. Поміркуй і запиши їх у зошит за абеткою. У яких словах довелося брати до уваги другу букву?

Березень, вересень, грудень , жовтень, квітень, липень, листопад, лютий,  серпень, січень, травень, червень. 

36.3. Назви слова, у яких звуків менше, ніж букв.

Січень, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, грудень. 

 

§2 Склад. Перенос слів із рядка в рядок.

Вправа 37.1. Додай до частин слів склади так, щоб утворилися слова. Запиши їх.

сини.., лиси.., яго.., ..равель, біл.., сли.., со…вей, ..жак, ..гірок

Синиця, лисиця, ягода, журавель, білка, слимак, соловей, хижак, огірок.

37.2. Визнач, скільки складів і скільки голосних звуків у кожному слові. Зроби висновок. Перевір його, користуючись правилом.

Си-ни-ця (3 склади), ли-си-ця (3 склади), я-го-да (3 склади), жу-ра-вель (3 склади), біл-ка (2 склади), сли-мак (2 склади), со-ло-вей (3 склади), хи-жак (2 склади), о-гі-рок (3 склади).

37.3. Пригадай прислів'я, у якому вживаються перші два слова першого стовпчика.

Краще синиця в руці, ніж журавель в небі.

 

Вправа 38.1. Прочитай. Назви ті слова, які не можна поділити на склади. Поясни свою думку.

Лелека, грак, синиця, горобець, дятел, орел, шпак, зозуля, іволга.

Односкладові слова: грак, шпак.

Слово із одним складом називається односкладовим. Воно не поділяється для переносу.

38.2. Спиши спочатку слова, що містять один склад, потім — два і, нарешті, — три склади. Підкресли склади, які позначено однією буквою.

Грак, шпак.

Дя-тел, о-рел.

Ле-ле-ка, си-ни-ця, го-ро-бець, зо-зу-ля, і-вол-га.

38.3. Поміркуй, чому слова грак і шпак не можна поділити на склади.

Слова грак і шпак є односкладовими, вони не поділяються для переносу. оскільки склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься.

 

Вправа 39.1. Спиши слова, поділяючи їх рисками для переносу.

Суниця, яблуня, горобина, урожай, лілея, гладіолус.

Су-ни-ця, яб-лу-ня, го-ро-би-на, у-ро-жай, лі-ле-я, гла-ді-о-лус.

39.2. У яких словах є склади, яких не можна залишити в рядку або перенести (Склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься)?

Урожай, лілея, гладіолус.

39.3. Визнач слова, у яких звуків більше, ніж букв.

Яблуня, лілея.

 

Вправа 40.1. Поміркуйте, які з поданих слів можна переносити. Запишіть, поділяючи рисками для переносу.

Уроки, урок, читаю, мию, степ, степи, край, краї, ґрунт, театр, герой.

Уро-ки, урок, чи-таю, мию, степ, сте-пи, край, краї, ґрунт, театр, ге-рой.

40.2. Поясніть, чому решта слів не ділиться для переносу.

Односкладові слова не діляться для переносу. Склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься.

 

Вправа 41.1. Запиши, поділяючи для переносу імена людей.

Олена, Ірина, Олег, Галина, Софія, Борис, Юрій, Лідія.

Оле – на, Іри – на, Олег, Га – ли – на, Со – фія, Бо – рис, Юрій, Лі – дія.

41.2. Назви імена, які не вдалося поділити для переносу. Поясни свою думку.

Олег, Юрій. 

Склад, позначений однією буквою О-лег, Ю-рій, не залишається в рядку і не переноситься.

41.3. Наведи власні приклади таких імен.

Оля, Іван, Аля, Ася, Орест, Аня.

 

Вправа 42.1. Прочитай. 

Вересень відчиняє двері осені. Кажуть, що він красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.

42.2. Поясни, як ти розумієш прочитане. Поміркуй, чому осінь називають золотою.

Вересень – перший осінній місяць. Осінь називають золотою, бо листя дерев жовтіє. 

42.3. Спиши речення, поділяючи виділені слова для переносу. Назви слово, яке можна перенести різними способами.

Ве – ре – сень , осе – ні, крас – не, кра – сне.

Красне — гарне, любе, прекрасне. 

 

Вправа 43.1. Послухайте загадку і відгадайте її.

Коли вона загляне в сад —

наллється соком виноград.

А пізні яблука ранет 

солодкі стануть, наче мед. 

І ми її уклінно просим: 

— Заходь у гості, щедра …

                      (Інна Кульська)

Відгадка: осінь.

43.2. Послухайте текст загадки ще раз. Запам'ятайте слова, які закінчуються на звуки [д], [д'].

Сад, виноград, мед.

43.3. Потренуйтеся у правильному вимовлянні слів зі звуками [д], [д'].

Сад [с а д], виноград [в и н о г р а д], мед [м е д].

43.4. Розкажіть, які ще фрукти і ягоди достигають у вересні. 

У вересні достигають груші, сливи, айва, кавуни, дині.

43.5. Запишіть їх назви. Одне слово поділіть для переносу.

Груші, сливи, айва, кавуни, дині.

Гру – ші, сли – ви, ай – ва, ка – ву – ни, ди – ні.

 

Вправа 44.1. Прочитай народні прикмети.

Грім у вересні — на теплу осінь. Рано опадає листя — на холодну зиму.

44.2. Випиши слова, які можна поділити для переносу різними способами.

Ве – ресні, вере – сні, верес – ні, ли – стя, лис – тя, хо – лодну, холо – дну, холод – ну.

44.3. Прочитай виділене слово по складах. Полічи, скільки в ньому складів. Поясни, на скільки частин можна поділити його для переносу.

О-па-да-є (4 склади).

Опа-дає.

 

Вправа 45.1. Прочитайте загадку і відгадайте її.

Тільки дощик прошумів 

над лужком, над лісом, 

хтось у небі рушничок 

вишитий повісив.

Відгадка: веселка.

45.2. Розкажіть, якими різними словами в нашій мові називають відгадку.

Веселка, райдуга, веселуха. 

45.3. Усно поділіть для переносу слова веселка, райдуга.

Ве – селка, весе – лка, весел – ка,  рай – дуга, райду – га.

 

Вправа 46.1. Прочитайте і спишіть слова, поділяючи їх для переносу одним зі способів. Перевірте одне в одного, чи правильно виконали роботу.

Чайка, літає, їжак, жайворонок, сойка, мальви, Юрасик, Василько.

Чай – ка, лі – тає, їжак, жай – воронок , сой – ка, маль – ви, Юра – сик, Ва – силько.

Жай – воронок, жайво – ронок, жайворо – нок, маль – ви, ма – льви, Ва – силько, Васи – лько, Василь – ко.

46.2. Назвіть слово, яке не можна поділити для переносу.

Їжак.

 

Вправа 47.1. Прочитай речення.

1. Над морем пролітає чайка. 2. У небі в'ється жайворонок. 3. Соловейко в темнім гаї сонце зустрічає (Тарас Шевченко).

47.2. Запиши слова — назви птахів у стовпчик. Через риску поділи їх для переносу різними способами.

Чайка               чай – ка

Жайворонок       жай – воронок,   жайво – ронок, жайворо – нок

Соловейко         со – ловейко , соло – вейко, соловей – ко 

47.3. Пригадай правило, яким довелося скористатися.

Букви й під час переносу слів не можна відривати від попередньої букви.

 

Вправа 48.1. Прочитай текст. Розкажи, які ще осінні квіти ти знаєш.

Назва квітки «айстра» походить від німецького слова, що означає зірка. Уважніше придивися до цих квітів. Вони нагадують розкидані по небу зірки (3 журналу).

48.2. Запиши слова — назви осінніх квітів. Поділи слова для переносу.

Хризантема, троянда, чорнобривці, гладіолуси, жоржина. 

Хри – зантема, хризан – тема, хриза – нтема, хризанте – ма.

Тро – янда, троя – нда, троян – да.

Чор – нобривці, чо – рнобривці, чорно – бривці, чорноб – ривці, чорнобри – вці, чорнобрив – ці.

Гла – діолуси, гладі – олуси, гладіо – луси, гладіолу – си.

Жо – ржина, жор – жина, жоржи – на.

 

Вправа 49.1. Прочитай і відгадай загадки. Поділи слова-відгадки для переносу.

1. П'ять братів-близнюків: 

один — товстенький, 

другий — маленький,

третій — високий,

а два менші — збоку.

2. Квітка сонячна, красива буде згодом сива-сива. 

Вітерець її подмуха — 

стане миттю сивим пухом.

Па – льці, паль – ці.

Ку – льбаба, куль – баба, кульба – ба.

49.2. Спиши одну загадку і відгадку до неї (на вибір).

2. Квітка сонячна, красива буде згодом сива-сива. 

Вітерець її подмуха — 

стане миттю сивим пухом.

Відгадка: кульбаба.

49.3. Розкажи правила переносу слів, якими довелося скористатися.

Букви ь під час переносу слів не можна відривати від попередньої букви.

 

§ 3. Голосні звуки. Позначення їх буквами

Вправа 50.1. Вимовте різні голосні звуки.

А, о, у, е, и, і.

50.2. Поміркуйте, чому вони мають таку назву.

Голосні звуки складаються із голосу.

50.3. Порівняйте свої міркування з правилом.

Звуки [а], [о], [у], [в], [и], [і] - голосні, тому що: утворюються за допомогою голосу; під час їх вимови повітря через рот проходить вільно, не натрапляє на перешкоди; ці звуки утворюють склад.

 

Вправа 51.1. Прочитайте текст.

Хмаринки пливуть у небесній блакиті. Он — схожа на білу троянду. Там он — як корабель із вітрилами. А на самісінькому обрії — наче рожеве дерево летить над землею. Махає дивним віттям, рідну землю вітає (Юрій Ярмиш).

51.2. Розкажіть, що ви бачили, коли спостерігали за хмарами.

51.3. Прочитайте і спишіть виділені слова. Вимовте в них голосні звуки.

Корабель (о, а, е), дивним (и), рідну (і,у).

 

Вправа 52.1. Прочитай вірш.

Хмарини, хмарини, 

небесні кораблі, 

за ними я піснею лину. 

Безсмертя достойний лиш той на землі, 

хто любить свою Батьківщину.                   (Володимир Сосюра)

52.2. Побудуй звукові моделі виділених слів.

Кораблі –  букв 7, звуків 6 [к о р а б л' і],   [• – | – • – | = •' ]

Любить –  букв 6, звуків 5  [л' у б и т'],  [= •' | – • =]

52.3. Назви голосні і приголосні звуки у слові любить.

Голосні - [у], [и]

Приголосні – [л'], [б], [т']

 

Вправа 53.1. Прочитай слова. Протяжно вимов у кожному з них останній голосний звук і запиши букву, якою він позначений.

Весна (звук [а], буква а), сім'я (звук [а], буква я), село (звук [о], буква о), несу (звук [у], буква у), стою (звук [у], буква ю),  іде (звук [е], буква е), в'є (звук [е], буква є), шпаки (звук [и], буква и), журавлі (звук [і], буква і), гаї (звук [і], буква ї).

53.2. Назви різні голосні звуки, які ти вимовив. Полічи, скільки їх. А скільки букв ти записав? Перевір свої записи за правилом.

В українській мові шість голосних звуків: [а] [о] [у] [е] [и] [і]. 

Вони позначаються на письмі десятьма буквами: а, я, о, у, ю, е, є, и, і, ї.

 

Вправа 54.1. Пригадай осінні місяці. Поспілкуйся з батьками і з'ясуй, чому вони мають такі назви. Розкажи про це в класі. 

54.2. Запиши назви осінніх місяців. Назви голосні звуки і букви, які їх позначають.

Вересень, жовтень, листопад.

Вересень (голосні звуки [е], позначають букви е), жовтень (голосні звуки [о],[е] позначають букви о, е), листопад (голосні звуки [и], [о], [а] позначають букви и, о, а).

 

Вправа 55.1. Прочитай слова.

Яків, ялина, Рая, Юрко, шию, Єва, читає, їжак, їде, Київ.

55.2. Спиши слова і поділи їх дужками знизу на склади за зразком. Вимов склади з буквами я, ю, є, ї. Назви звуки, які ми чуємо і вимовляємо в цих складах. Зразок. Юр-ко.

Я-ків , я-ли-на, Ра-я, Юр-ко, ши-ю, Є-ва, чи-та-є, ї-жак, ї-де, Ки-їв. 

Букви я,ю,є можуть позначати два звуки: [йа], [йу], [йе]. Буква ї завжди позначає два звуки — [йї].

 

Вправа 56.1. Прочитайте вірш спочатку мовчки. Подумайте, які слова треба виділяти голосом. Потім прочитайте його виразно вголос.

Любіть Україну у сні й наяву, 

вишневу свою Україну, 

красу її, вічно живу і нову, 

і мову її солов’їну.

      (Володимир Сосюра)

56.2. Розкажіть, до чого закликає нас поет. Як він говорить про українську мову?

Поет закликає любити свою мову, розмовляти та вивчати. Поет називає мову солов’їною, бо вона дуже гарна та мелодійна.

56.3. Вимовте голосні звуки, які найчастіше трапляються у словах вірша. Назвіть букви, якими вони позначені.

Голосні звуки [і], [у], [о].

Звук [і] позначений буквами і,ї. Звук [у] позначений буквами у,ю. Звук [о] позначений буквою о. 

56.4. Спишіть вірш. Підкресліть букви, які позначають по два звуки.

Любіть Україну у сні й наяву, 

вишневу свою Україну, 

красу її, вічно живу і нову, 

і мову її солов’їну.

 

Вправа 57.1. Прочитай слова і знайди ті, які можна пов'язати за змістом. Запиши утворені сполучення слів за зразком. Зразок: Серйозна розмова.

Майорить                          квіти

Бойова                              розмова

Гайові                               медаль

серйозна                           прапор

Майорить прапор. Бойова медаль. Гайові квіти. Серйозна розмова.

57.2. Підкресли буквосполучення йо.

Майорить прапор. Бойова медаль. Гайові квіти. Серйозна розмова.

57.3. Вимов звуки і назви букви у словах майорить і гайові. Поділи їх для переносу.

Майорить – букв 8 (ем, а, йот, о, ер, и, те, знак м’якшення), звуків 7   [м а й о р и т'],  [– • | = •' | – • =]

Гайові – букв 6 (ге, а, йот, о, ве, і), звуків 6    [г а й о в' і],  [– • |= •' | = •]

Ма – йорить, майо – рить, га – йові, гайо – ві.  

 

§ 4 Наголос. Наголошені й ненаголошені звуки і склади.

Вправа 58.1 Прочитай уривок із тексту.

Наголос живе у слові. Він оформлює звучання слова, відмежовує його від інших слів у реченні. Правильне наголошування слів створює красу рідної мови (За Іваном Вихованцем). 

58.2. Спиши останнє речення. Постав наголос у словах.

    _{'                     '                  '        '               '   '          '}    

Правильне наголошування слів створює красу рідної мови.

 

Вправа 59.1. Прочитайте вірш. Порівняйте з віршем Ліни Костенко на сторінці 4. Розкажіть, чим вони схожі, а чим різняться.

ЗОЛОТІ КВІТКИ.

Вишиває осінь на канві зеленій

золоті квітки. 

Квіти оживають, і з дерев спадають

жовті нагідки. 

Яблука і груші падають на землю, 

боки, спини б'ють.                        (Олександр Олесь)

КРАСИВА ОСІНЬ ВИШИВАЄ КЛЕНИ.

Красива осінь вишивав клени 

червоним, жовтим, срібним» золотим. 

А листя просить: 

— Виший нас зеленим! 

Ми ще побудем, ще не облетим.              (Ліна Костенко)

Обидва вірші розповідають про осінь. Мов чарівниця, вона вишиває золотими нитками. Прикрашає вбрання дерев.

Вірші різняться тим, що в першому розповідається про дерева яблуні та груші , а у другому про клени. Фуктовим деревам малює золотим квіти, які дадуть смачні плоди. а кленам золотить листя. Яблуні та груші подарують щедрий урожай, а клени хочуть, щоб літо затрималось ще трошки.

59.2. Спишіть виділені слова. Полічіть голосні звуки і зробіть висновок про кількість складів у цих словах. Поставте наголос.

Вишиває (4 голосні [и], [и], [а], [е] , 4 склади ви-ши-ва-є), осінь (2 голосні [о], [і], 2 склади о-сінь), оживають (4 голосні [о], [и], [в], [у], 4 склади о-жи-ва-ють). 

59.3. Прочитайте склади, позначені однією буквою. Назвіть звуки, які позначаються цими буквами.

Є (звуки [й], [е]), о (звук [о]), ю (звуки [й], [у]).

 

Вправа 60.1. Назвіть предмети, зображені на малюнку.

Яблуко, груша, банан, лимон, апельсин, ананас.

60.2. Запишіть слова — назви зображених предметів. Поставте наголос.

Яблуко, груша, банан, лимон, апельсин, ананас.

60.3. Зробіть висновок про те, як наголошуються слова в українській мові.

Слова можуть мати наголос на певному складі, тоді склад із цим звуком вимовляються з більшою силою голосу. Цей голосний звук і склад називаються наголошеними. На письмі наголос позначається символом ' над  наголошеною голосною. Решта голосних звуків і складів у слові — ненаголошені.

 

Вправа 61.1. Прочитай текст.

Сухе листя дощем спадало з дерев, торкалось об гілочки й шаруділо. Під ногами шелестіли цілі замети сухого, покрученого листя (За Михайлом Коцюбинським).

61.2. Спиши перше речення. Назви в словах наголошені голосні звуки.

Сухе листя дощем спадало з дерев, торкалось об гілочки й шаруділо.

61.3. Познач у словах наголошений склад за зразком: сухого.

Су-хе ли-стя до-щем спа-да-ло з де-рев, тор-ка-лось об гі-лоч-ки й ша-ру-ді-ло.

 

Вправа 62.1. Прочитай загадки. Знайди потрібне слово в довідці.

1. У портфелі ми несем книжки,

пенали, зошити й … 

2. У кожного із нас бажання

вирізне слухати .... 

3. Минуть роки. І ти тепер —

ще учень — завтра інженер, 

учитель, лікар, офіцер, 

механік, слюсар чи....

Слова для довідки: ручки, читання, шофер.

1. У портфелі ми несем книжки,

пенали, зошити й ручки. 

2. У кожного із нас бажання

виразне слухати читання. 

3. Минуть роки. І ти тепер —

ще учень — завтра інженер, 

учитель, лікар, офіцер, 

механік, слюсар чи шофер.

62.2. Запиши слова-відгадки. Правильно постав наголос.

Ручки, читання, шофер.

 

Вправа 63.1. Прочитай текст. Правильно наголошуй виділені слова.

Вишитий рушник — незмінний предмет українського побуту. Він оспіваний у багатьох піснях і віршах. З давніх-давен рушниками прикрашають оселі, зустрічають гостей. Не обходяться без рушників ні весілля, ні хрестини, ні різні інші свята.

63.2. Спиши перші два речення.

Вишитий рушник — незмінний предмет українського побуту. Він оспіваний у багатьох піснях і віршах.

63.3. Підкресли виділені слова, познач наголос.

Вишитий рушник — незмінний предмет українського побуту. Він оспіваний у багатьох піснях і віршах. З давніх-давен рушниками прикрашають оселі, зустрічають гостей. Не обходяться без рушників ні весілля, ні хрестини, ні різні інші свята.

 

Вправа 64.1. Прочитай слова. Запам'ятай, як вони наголошуються.

Шофер, дочка, український, старий, новий, одинадцять, чотирнадцять, дрова, столяр, завдання, запитання, ознака.

64.2. Спиши спочатку слова, у яких наголошений перший склад, потім — другий, далі — третій. Підкресли наголошені склади. 

Дрова, столяр.

Шофер, дочка, старий, новий, завдання, ознака. 

Український, одинадцять, чотирнадцять, запитання.

Шо-фер, доч-ка, у-кра-ї-нський, ста-рий, но-вий, о-ди-на-дцять, чо-тир-на-дцять, дро-ва, сто-ляр, зав-да-ння, за-пи-та-ння, оз-на-ка.

 

Вправа 65.1. Прочитайте і відгадайте загадку.

Вірно людям я служу,

їм дерева стережу.

Дзьоб міцний і гострий маю, 

шкідників ним добуваю.

65.2. Запишіть відгадку. Підкресліть букву, якою позначено ненаголошений голосний звук.

Дятел

65.3. Зробіть звуковий аналіз слова добуваю.

1. добуваю.

2. Звуків 8 ([д], [о], [б], [у], [в], [а], [й], [у]) 

    [д о б у в а й у],  [– • | – • | – •' |= •]

3. склади: до-бу-ва-ю

4. наголос: добуваю 

5 Добуваю.

6. голосні звуки: [о], [у], [а], [у]

7. приголосні звуки: [д], [б], [в], [й]

 

Вправа 66.1. Прочитай текст. Добери до нього влучний заголовок.

Куди б ти не прийшов — у школу, в гості, в установу — вітайся першим. Якщо ти йдеш зі старшими, і вони з ким-небудь вітаються, ти повинен вітатися також. Першим не подавай руки дорослим. Чекай, поки вони тобі подадуть.

Правила чемності. 

66.2. Випиши виділені слова: спочатку — двоскладові, потім — трискладові і, нарешті,— чотирискладові.

Шко-лу, го-сті.

Ві-тай-ся, до-рос-лим.

У-ста-но-ву, ві-та-ти-ся. 

66.3. Вимов кожне слово вголос, познач наголос, підкресли наголошені склади.

Школу, гості, вітайся, дорослим, установу, вітатися.

Шко-лу, го-сті, ві-тай-ся, до-ро-слим, у-ста-но-ву, ві-та-ти-ся.

 

Вправа 67.1. Прочитай.

Воду носить — рука болить, кашу варить — рука болить, а каша готова — і рука здорова.

67.2. Спиши виділені слова. Прочитай їх, наголошуючи перший склад.

Носить, варить.

67.3. Склади речення зі словами носить і варить. Зверни увагу, як наголос змінює значення слів.

Школяр носить у портфелі підручники, ручки, олівці, зошити. Мама варить смачний борщ.

З наголосом на другий склад дія буде відбуватися, з наголосом на першому складі дія відбувається завжди.

 

Вправа 68.1. Прочитай слова. Визнач, який по порядку склад у них наголошений.

Нитка, казка, ложка, шапка, картка, стежка, брунька.

Нит-ка, каз-ка, лож-ка, шап-ка, карт-ка, стеж-ка, брунь-ка.

68.2. Зміни слова так, щоб наголошеним став другий склад. Зразок. Зірка — зірки.

Нитка – нитки, казка – казки, ложка – ложки, шапка – шапки, картка – картки, стежка – стежки, брунька – бруньки.

68.3. Запиши слова парами, познач наголос. Запам'ятай, як вимовляються ці слова.

Нитка – нитки, казка – казки, ложка – ложки, шапка – шапки, картка – картки, стежка – стежки, брунька – бруньки.

 

Вправа 69.1. Прочитай речення.

На стрункій березі шелестить листя. На березі річки ростуть верби.

69.2. Поясни значення виділених слів. Зверни увагу на місце наголосу в них.

На березі (дерево), на березі (біля річки).

69.3. Назви наголошені склади у цих словах.

На березі, на березі (бе-ре-зі, на бе-ре-зі).

 

Вправа 70.1. Спиши слова. Познач наголос.

Коси, брати, дорога.

70.2. Зміни наголос так, щоб змінилося значення слів. Усно склади з цими словами речення.

Згодом туристи дісталися піщаної коси. Оксанині брати гарні та високі хлопці. Дорога матусю, вітаю Тебе.

70.3. Назви наголошені голосні у цих словах.

Коси, брати, дорога ([и], [а])

 

Вправа 71.1. Розглянь малюнки. 71.2. Запиши назви зображених предметів. Познач наголос.

Замок, замок.

71.3. Правильно прочитай записані слова вголос. Усно склади з ними речення.

Далеко височів Олеський замок. На дверях висів великий замок.

71.4. Назви зображений предмет, який є відгадкою до загадки.

Не гавкає, не кусає, а в дім не пускає.

Замок.

 

Вправа 72.1. Прочитай і спиши речення.

1. Добра людина хоче добра всім людям.

2. Косарі поставили в ряд свої коси.

3. Коси, косо, поки роси!

72.2. Познач наголос у виділених словах. Постав до них питання.

Добра (яка?), добра (чого?), коси (що?), коси (що роби?).

72.3. Знайди в одному з речень відгадку до такої загадки.

Намистиночки нові ніч згубила у траві.

Вранці сонечко устало — намистинки позбирало.  (Марійка Підгірянка)

Роса.

 

Вправа 73.1. Прочитай вірш.

Фарби я взяв —

намалював:

дятлові — ліс,

ластівці — небо,

рибам — озерце.

Для всіх — моє серце.            (Микола Сингаївський)

73.2. Випиши виділені слова, познач наголос.

Небо, рибам, озерце, серце.

73.3. Вимов наголошені звуки. Підкресли букви, якими вони позначені.

[е] – е, [и] – и

 

Вправа 74.1. Прочитай слава. Правильно вимовляй голосні звуки в ненаголошених складах.

в[е^и]рба                ст[е^и]пи                       з[е^и]мля

з[и^е]ма                  ч[и^е]жі                         ч[и^е]сло

Верба, степи, земля, зима, чижі, число.

74.2. Зроби висновок про правила вимови ненаголошених голосних [е] та [и].

Наголошені звуки [е] та [и] ви­мовляються чітко, виразно. Ненаголошений звук [е] у вимові наближається до [и]: [ве^исна], [сте^или]. Ненаголошений звук [и] у вимові наближається до [е]: [зи^ема], [чи^ежі].

 

Вправа 75.1. Прочитай і спиши слова.

Перо – пера                        сичі - сич

плече — плечі                    кити — кит

75.2. Назви букву, якою позначено наголошений і ненаголошений звук [е]. Зроби висновок.

Наголошений звук і ненаголошений звук [е] позначений буквою е.

75.3. Назви букву, якою позначено наголошений і ненаголошений звук [и]. Зроби висновок.

Наголошений звук і ненаголошений звук [и] позначений буквою и.

 

Вправа 76.1. Назвіть предмети, зображені на перших двох малюнках. Запишіть їх назви. Якщо не знаєте, яку букву писати,— пропустіть її.

Серпи, гриби.

76.2. Назвіть предмети, зображені на третьому і четвертому малюнках. Запишіть їх назви.

Серп, гриб.

76.3. Зробіть висновок, які букви треба писати в перших двох словах. Складіть із цими словами речення і запишіть їх.

Дідусь вправно гострив серпи. Після тривалого дощу гриби підняли свої круглі шапки серед трави.

 

Вправа 77.1. Прочитай слова лівого стовпчика. Правильно вимовляй голосні звуки в ненаголошених складах.

в..сло                        жито

з..рно                       зими

ж..та                        весла

з..ма                         зерна

77.2. Запиши слова лівого стовпчика, вставляючи пропущені букви. Назви слова з правого стовпчика, які допомогли тобі вибрати потрібну букву.

Весло (весла), зерно (зерна), жита (жито), зима (зими).

 

Вправа 78.1. Прочитай слова. Зміни кожне слово так, щоб ненаголошений склад став наголошеним. Запиши за зразком.

Один     Багато                                         Один      Багато

Межа  —   межі                                        число — числа

Земля  —  землі                                       крило — крила

Сестра — сестри                                      плита — плити

78.2. Підкресли букви, якими позначені ненаголошені й наго­лошені голосні звуки [е] та [и]. Що треба зробити зі словом, щоб дізнатися, яку букву (е чи и) слід писати в ненаголошеному складі?

Межа  —   межі                                        число — числа

Земля  —  землі                                       крило — крила

Сестра — сестри                                      плита — плити

Треба змінити слово так, щоб ненаголошений сумнівний голосний звук став наголошеним.

 

§ 5. Приголосні звуки. Позначення їх буквами.

Вправа 79.1. Розгляньте малюнок.

79.2. Усно опишіть квітку маку за запитаннями.

1. Яке в маку стебло?

2. Які листочки має мак?

3. Якого кольору пелюстки?

4. Яка в маку серединка?

5. Де ростуть маки?

Мак має високе зелене стебло. Листочки дрібні та гострі. Пелюстки квітки червоні. Серединка чорна.

79.3. Запишіть повну відповідь на третє запитання.

Пелюстки квітки червоного кольору.

79.4. Зверніть увагу на написання слова червоні. Вимовте всі приголосні звуки у цьому слові.

[ч], [р], [в], [н']

 

Вправа 80.1. Вимовте звуки в слові мак.

[м], [а], [к]

80.2. Назвіть звук, під час вимовляння якого повітря прохо­дить вільно через рот.

[а]

80.3. Поясніть, на які перешкоди натрапляє повітря підчас ви­мови приголосних звуків [м] і [к].

Звуки називаються приголо­сними, тому що: утворюються за допомогою голосу і шуму або тільки шуму; під час їх вимови повітря проходить через рот, натрапляючи на перешкоди; вони не утворюють складу.

 

Вправа 81.1. Прочитай текст.

                                МАК.

   Мак завжди високо цінувався в народі як харчовий продукт.

   З маком пекли пиріжки, варили варени­ки, ним заправляли кутю, посипали бублики, святкові паляниці.

   На свято Маковія мак у букеті з духмяни­ми чорнобривцями та васильками освячували в церкві і вважали його оберегом від нечистої сили (За Лідією Артюх).

81.2. Спиши перше речення. Знайди в ньому слова, у яких є збіг двох або трьох приголосних звуків.

Мак завжди високо цінувався в народі як харчовий продукт.

Завжди, цінувався, харчовий, продукт.

81.3. Підкресли букви, якими вони позначені.

Завжди, цінувався, харчовий, продукт.

 

Хвилинка спілкування

— Мені дуже подобаються осінні квіти. Особливо я люблю чорнобривці. А ти?

— Я люблю весняні квіти.

— Які саме?

— Примулки.— Чому саме вони подобаються тобі?

— Вони різного кольору: жовті, білі, фіолетові, блакитні, рожеві. Звеселяють весняну травичку.

— Де ти бачила їх?

— Їх бабуся посадила у нас перед будинком. Тепер дуже гарно.

 

Вправа 82.1. Прочитай слова вголос.

Склад, лаки, рибина, стрибки, скрізь, око.

82.2. Запиши в один стовпчик слова, у яких приголосних звуків більше, ніж голосних, а в другий — решту слів. Простеж, які слова вимовляти важче.

Склад                 лаки

стрибки              рибина

скрізь                 око

Вправа 83.1. Прочитай і спиши прислів'я. Поясни його зміст.

Книга вчить, як на світі жить.

З книг ми пізнаємо світ, дізнаємося якими треба бути, вивчаємо різні науки.

83.2. Випиши з підручника «Літературне читання» два при­слів'я про книгу.

Хто багато читає, той багато знає. Де сила не візьме, там розум допоможе.

83.3. Знайди в них слова, які починаються і закінчуються при­голосними звуками.

Той, там, розум.

83.4. Назви приголосні звуки, якими починаються інші слова.

[х]то, [б]агато, [ч]итає, [б]багато, [з]нає, [д]е, [с]ила, [н]е, [в]ізьме,  [д]опоможе

 

Вправа 84.1. Прочитай скоромовку. Правильно вимовляй звук [ф].

У траві, над річкою,

іде родина в ряд:

фазан із фазанихою

і троє фазанят.

84.2. Доведи, що цей звук є приголосним. Простеж, якими органами мовлення створюється перешкода на шляху струменя повітря.

84.3. Пригадай і запиши п'ять слів, які починаються на букву ф. Можеш скористатися словником.

Форма, фарфор, футляр, фрукти, фіалка.

Фенікс, філософ, фанера, фараон, фонтан.

 

Вправа 85.1. Відгадайте загадки.

1. Є у мене добрий друг,

має він чудовий слух.

Він говорить голосами

моїх друзів, тата й мами.

2. М'яч. Удар. І чути: «Г-о-о-о-л!».

    Це чудова гра — ....

85.2. Запишіть слова-відгадки.

Телефон, футбол.

85.3. Доберіть інші слова, які закінчуються на -фон.

Грамофон, магнітофон, плафон, патефон, грамофон.

 

Вправа 86.1. Позмагайтеся, хто більше добере і запише слів, які починаються з фото-.

86.2. Перевірте правильність написання цих слів.

Фото, фотограф, фотоапарат, фотографува­ти, фотографія, фотокартка, фотоательє, фотовиставка, фотогенічний, фотогравюра, фотодокумент, фотоелемент, фотоефект, фотокопія, фотокореспондент, фотометр, фотон, фотосалон, фотопапір, фотоплівка, фотореле, фоторепортаж, фотохроніка.

 

Вправа 87.1. Прочитайте вірш. Правильно вимовляйте звук [ф].

Фіолетові заграви

фарбували в лузі трави.

Фіолетовий фломастер —

фарбувати також майстер.  (Ганна Чубач).

87.2. Спишіть вірш. Підкресліть букву ф у словах.

Фіолетові заграви

фарбували в лузі трави.

Фіолетовий фломастер —

фарбувати також майстер.

 

Вправа 88.1. Зі слів складіть і запишіть речення.

1. Мама, на, працює, Софійчина, фабриці, ткацькій. 2. Фланель, у, цеху, тчуть, мами­ному. 3. Прийшов, на, клас, сюди, екскурсію, Софійчин. 4. Показали, цікавого, дітям, бага­то, робітники.

88.2. Прочитайте складену розповідь. Правильно вимовляйте слова зі звуком [ф].

Софійчина мама працює на ткацькій фабриці. У маминому цеху тчуть фланель. Софійчин клас прийшов сюди на екскурсію. Робітники показали дітям багато цікавого.

 

Вправа 89.1. Розглянь малюнки, запиши назви зображених предметів.

Портфель, фарби, шафа, графин.

89.2. Склади і запиши речення з двома словами (на вибір).

Софійка розглядала новий портфель. Софійка поставила альбом на полицю книжкової шафи.

Мама купила Софійці велику пачку фарб. Софійка поскладала зошити у шкільний портфель.

У графин мама налила компот. Для картини я використала блакитну фарбу.

 

Вправа 90.1. Прочитайте скоромовку. Потре­нуйтеся читати її швидко і правильно.

Фірма ферму будувала.

Фірмі фарби було мало.   (Ганна Чубач).

90.2. Правильно вимовляйте звук [ф].

90.3. Пригадайте і запишіть п'ять слів, які починаються на букву ф.

Фазан, фонтан, фарш, фартух, фотографія.

Фокус, фабрика, файл, факс, факел.

Фарба, фарфор, флейта, фермер, фея.

Факір, фізкультура, фікус, фломастер, фільм.

 

Вправа 91.1. Намалюйте фонтан у вигляді букви. Розкажіть про зображене на своїх малюнках.

91.2. Складіть і запишіть загадку про фонтан. Загадайте її учням інших груп.

Тече струмінь-водоспад,

Бризки навколо летять.

В спеку гарно освіжає,

Коли в парку я гуляю.

 

Вправа 92. 1. Прочитай і спиши слова.

Фіалка — хвіртка, фартух— хвала, фото — хвоя, фиркати — хвиля.

92.2. Порівняй вимову звуків, позначених виділеними буква­ми. Зроби висновок.

 

Правильно вимовляй і пиши:

хвойний                          фотограф

хвіст                               фігура

хвалько                          факел

хвилина                          шофер

хвилюватись                   фонтан

хворий                           футбол

 

Вправа 93.1. Прочитай прислів'я. Подумай, коли їх доречно вживати.

Кожна лисиця свій хвостик хвалить. Краще за п'ять хвилин раніше, ніж на п'ять хвилин пізні­ше. Хвіст витягне — ніс зав'язне, ніс витягне — хвіст зав'язне. На кожну хворобу свої ліки.

93.2. Спиши. Підкресли буквосполучення хв у словах. Запам'ятай написання слів.

Кожна лисиця свій хвостик хвалить. Краще за п'ять хвилин раніше, ніж на п'ять хвилин пізні­ше. Хвіст витягне — ніс зав'язне, ніс витягне — хвіст зав'язне. На кожну хворобу свої ліки.

 

Вправа 94.1. Знайди в орфографічному словнику п'ять слів із буквою ф і п'ять слів із буквосполученням хв.

Фонтан, параграф, граф, каліграфія, фартух. Хвіст, хвороба, хвалько, хвилина, дрохва.

Фрукти, граф, графин, фокус, фен. Хвіст, хворост, хвилина, хвалько, хвиля.

94.2. Запиши їх. Постав наголос.

Фонтан, параграф, граф, каліграфія, фартух. Хвіст, хвороба, хвалько, хвилина, дрохва.

94.3. З двома словами (на вибір) склади і запиши речення.

Дрохва розпустила свій великий хвіст. Парк прикрасив величний фонтан.

Вчителька задала прочитати перший параграф. Хвалькуватий горобець позбувся свого хвостика.

 

Вправа 95.1. Прочитай речення. У виділених словах правильно вимов­ляй звуки [дж], [дз], [дз'].

  З-під гори дзюркоче веселе джерельце. Вода в ньому дзеркальна, прозора. Джерельце на­пуває землю своєю чистого водичкою.

  Ось похитують своїми жовтими й помаран­чевими голівками чорнобривці. Над ними вже дуже рідко літають бджоли і джмелі.

95.2. Випиши виділені слова. Підкресли буквосполучення дж, дз.

Дзюркоче, джерельце, дзеркальна, джерельце, бджоли, джмелі.

 

Вправа 96.1. Запиши речення, доповнивши їх словами. У цьому допо­можуть тобі малюнки.

На городі виросла висока кукурудза. На лузі ще можна побачити дзвіночки . Лід на ставку нагадує велике дзеркало.

96.2. Поділи для переносу слова з буквосполученнями дж, дз.

Ку – курудза, куку – рудза, кукуру – дза, дзві – ночки, дзвіноч – ки, дзвіно – чки, дзер – кало, дзерка – ло.    

96.3. Полічи кількість звуків і букв у цих словах.

Кукурудза (9 букв, 8 звуків), дзвіночки (9 букв, 8 звуків), дзеркало (8 букв, 7 звуків)

 

Вправа 97.1. Прочитайте текст.

ДЖМЕЛИК

Над осінніми квітами кружляє джмелик, схожий на вертоліт. Весь чорний, мов вуглинка. На спинці та голівці — дві плямки, мов пелюсточки квітки прили­пли. А над ними дужими пропелерами мерех­тять крильця.

— Джу-джу-джу! — дзвінко гуде джмелик.

— Джу-джу!.. (Сергій Носань).

97.2. Чим відрізняються між собою слова джміль і джмелик?

Слово джміль односкладове, джмелик – двоскладове.

97.3. Користуючись текстом, усно опишіть джмелика за запитаннями.

1. На що схожий джмелик?

2. Якого він кольору?

3. Що у нього на голівці і на спинці?

4. На що схожі крильця джмелика?

5. Як джмелик гуде?

Джмелик схожий на вертоліт. Він чорного кольору. У нього на голівці і на спинці дві плямки. Крильця джмелика схожі на пропелери. Він гуде так: джу-джу-джу.

 

Вправа 98.1. «Перетвори» рослину хміль на комаху, замінивши один звук. Запиши слова.

Хміль – джміль.

98.2. Визнач, чи однакова кількість звуків і букв у записаних словах. З одним зі слів склади і запиши речення.

Хміль – букв 5, звуків 4 [х м' і л']

Джміль – букв 6, звуків 4 [дж м' і л']

Серед запашних квітів літав чорний джміль.

 

Вправа 99.1. Прочитай слова. Правильно вимов перший звук. Назви букви, якими він позначається.

Дзвін, джунглі, дзеркальце, джем, дзвінкий, дзеркальний, дзвінок, джерельна.

99.2. Запиши ці слова і поділи на склади. У виділених словах визнач кількість звуків і букв.

Дзвін, джун-глі, дзер-каль-це, джем, дзвін-кий, дзер-каль-ний, дзві-нок, дже-рель-на.

Джем – букв 4, звуків 3 [дж е м]    [– •' –]

Джерельна – букв 9, звуків 7 [дж е р е л' н а]     [– • | – •' =| – •]

 

Вправа 100.1. Прочитайте скоромовку. Пра­вильно вимовляйте звуки, позначені буквами г і ґ.

Галасливі ґави й галки

в гусенят взяли скакалки,

Гусенята їм ґелґочуть,

що й вони скакати хочуть.

2. Спишіть скоромовку. Слова з буквами г і ґ усно поділіть на склади.

Га-лас-ли-ві ґа-ви й гал-ки

в гу-се-нят взяли скакалки,

Гу-се-ня-та їм ґел-ґо-чуть,

що й вони скакати хочуть.

 

Вправа 101.1. Послухайте текст.

Г0Р0БИНА.

   На земній кулі відомо близько ста видів горобини.

   В Україні росте вісім видів. Серед них тра­пляються і високі дерева, і невеликі кущі. Горобина гостинно зустрічає пернатих друзів. Її червоні ягоди — улюблені ласощі птахів. Навіть деякі тварини (вовки та лисиці) приго­щаються солодкою, соковитою горобиною.

101.2. Скільки видів горобини росте в Україні? Як горобина зустрічає пернатих друзів? Які тварини пригощаються плодами горобині?

В Україні росте вісім видів горобини. Горобина гостинно зустрічає пернатих друзів. Плодами горобини пригощаються вовки та лисиці.

101.3. Ще раз послухайте текст про горобину і назвіть слова зі звуком [г].

Горобини, горобина, гостинно, ягоди, приго­щаються, горобиною.

 

Вправа 102. 1. Прочитай загадки і відгадай їх. Правильно вимовляй звук [ґ] у словах-відгадках. Слова для довідок: ґудзик, ґанок, ґава.

1. Перший в дім впускає ранок

добрий і затишний....

2. Він — прикраса в кожній блузці,

цей маленький круглий....

3. — Кар-кар-карі — згори злетіла,

аж осика затремтіла.

Пісня лине без угаву.

Хто співає? Звісно

102.2. Запиши слова-відгадки.

Ґанок, ґудзик, ґава.

102.3. Зроби звуковий аналіз слова ґудзик. Поясни, як це сло­во можна поділити для переносу.

ґудзик – букв 6, звуків 5 [ґ у дз и к]     [– •' | – • –]

 

Вправа 103.1. Поясни, про кого так говорять.

1. Гострий на язик (балакун). 2. Може гори переверну­ти (працелюб). З. Ґав ловить (роззява). 4. Крутиться дзиґою (непосида). 5. Тримає ніс догори (зазнайко).

103.2. Назви звуки, які позначено виділеними буквами.

Г - [г], ґ - [ґ]                     

 

Вправа 104. 1. Прочитай народні прикмети і спиши.

Гуска ховає дзьоба під крило — на холод. Рясно вродила горобина і завчасно почервоні­ла — на сувору зиму.

104.2. Розкажи інші народні прикмети, які ти знаєш.

 

104.3. Одну народну прикмету допиши до поданих у підручнику.

 

Вправа 105. 1. Прочитай вірш.

Буква Щ сказала Ш:

 — Ти стрибаєш, як лоша.

Я на тебе дуже схожа,

хоч стрибати так не можу.

А відгадка тут проста:

я — з хвостом, ти — без хвоста. (Ігор Січовик).

105.2. Пригадай, які звуки позначає буква щ. Назви їх.

Буква щ позначає два звуки [ш ч].

105.3. Добери і запиши п'ять слів із буквою щ. Можеш скорис­татися словником.

Щука, щебень, щоденник, щастя, кущ.

Хрущ, щітка, Щек, дощ, борщ.

 

Вправа 106.1. Прочитайте українську народну дитячу пісеньку.

Іди, іди, дощику!

Зварим тобі борщику

в зеленому горщику.

Тобі каша, а нам борщ,

щоб частіше ішов дощ.

106.2. Розкажіть, чи доводилося вам її співати. Якщо ні — ви­вчіть її напам'ять і проспівайте.

 

106.3. Назвіть букву, яка часто трапляється в словах пісеньки. Випишіть слова з цією буквою.

Дощику, борщику, горщику, борщ, щоб, дощ.

 

Вправа 107.1. Послухайте текст.

ЩИГЛИК

   Щиглик — одна з найгарніших пташок. Голівка і горлечко — червоні, а на чорних крилах — яскраві смуги. Оселяються вони в лі­сах, у садках. Восени і взим­ку вони кочують, але дале­ких перельотів не роблять.

   Гніздечко щиглика має вигляд чашечки із тонких стеблинок, які закріплені павутинням. Всередині воно встелене пухом, шерстю.

   Щиглики — дуже корисні птахи. Вони зни­щують шкідливих комах.

107.2. Чому щиглика вважають однією із найгарніших пташок? Де оселяються щиглики? Чому щиглики — корисні пта­хи? На що схоже гніздо щиглика?

Щиглик має гарне забарвлення. Щиглики оселяються в лісах, у садках. Вони знищують шкідливих комах. Гніздо щиглика схоже на чашечку.

107.3. Доведіть, що у слові щиглик звуків більше, ніж букв.

Щиглик – букв 6, звуків 7 [ш ч и г л и к]     [– – •' – | – • –]

Буква щ завжди передає два звуки [ш] та [ч]

 

Вправа 108.1. Прочитай текст спочатку мовчки, потім уголос. Позначай кінець кожного речення зниженням голосу і паузою.

Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі Сашко побачив гніз­дечко щиглика. У ньому сиділо четверо пта­шенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Сашко швидко пішов геть від куща.

108.2. Спиши текст, не повторюючи слова Сашко. Використай слова: він, хлопчик.

Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі хлопчик побачив гніз­дечко щиглика. У ньому сиділо четверо пта­шенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Він швидко пішов геть від куща.

108.3. Підкресли слова з буквою щ. Поясни, які звуки вона позначає.

Сашко йшов лісом. Раптом із куща ліщини вилетіла пташка. У кущі хлопчик побачив гніз­дечко щиглика. У ньому сиділо четверо пта­шенят. Сашко навіть не торкнувся гніздечка. Він швидко пішов геть від куща.

Буква щ завжди передає два звуки [ш] та [ч]

 

Вправа 109.1. Прочитай прислів'я. Поясни, якім їх розумієш.

1. Щоб щасливо жити, треба працю любити.

2. Найкращі руки — роботящі.

3. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

109.2. Спиши. Підкресли слова з буквою щ.

Щоб щасливо жити, треба працю любити. Найкращі руки — роботящі. Щире слово, добре діло душу й серце обігріло.

109.3. Вимов усі звуки в цих словах.

 

Вправа 110.1. Прочитай.

Сон, що, я, він, дощ, джміль, яма, щука, юнак, їжак, дзьоб, щит, ліс, ґедзь.

110.2. Випиши спочатку слова з двома, потім — із 3,4 і 5 звуками.

Я [й а].

Сон [с о н], що [ш ч о], він [в' і н], ліс [л' і с], дзьоб [дз' о б], , ґедзь [ґ е дз'].

Дощ [д о ш ч], джміль [дж мʾі л'], яма [й а м а], щит [ш ч и т].

Щука [ш ч у к а], юнак [й у н а к], їжак [й і ж а к].

110.3. Назви слова, у яких звуків більше, ніж букв, а потім — слова, у яких звуків менше, ніж букв. Поясни, чому.

Я [й а], що [ш ч о], дощ [д о ш ч], яма [й а м а], щит [ш ч и т], щука [ш ч у к а], юнак [й у н а к], їжак [й і ж а к]. Буква я, ю на початку слова позначає два звуки, буква ї, щ завжди позначає два звуки.

Дзьоб [дз' о б], , ґедзь [ґ е дз'], джміль [дж мʾі л']. Буквосполучення дж, дз в словах позначає один звук, знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук.

 

§6 Дзвінкі й глухі приголосні звуки.

Вправа 111.1. Чітко вимовте звуки парами.

[б] - [п]         [д] - [т]         [дж] - [ч]

[г] - [х]         [д’] - [т’]         [ґ] - [к]

111.2. Назвіть звуки, під час вимови яких ви чуєте голос і шум (дзвінкі).

[б], [д], [дж], [г], [д’], [ґ]

111.3. Вимовте звуки, які утворюються тільки з участю шуму, без голосу (глухі).

[п], [т], [ч], [х], [т’], [к]

 

Вправа 112.1. Розгляньте таблицю парних дзвін­ких і глухих приголосних звуків.

Дзвінкі	[б]	[г]	[ґ]	[д]	[д']	[з]	[з']	[ж]	[дж]	[дз]	[дз']
Глухі	[п]	[х]	[к]	[т]	[т']	[с]	[с']	[ш]	[ч]	[ц]	[ц']

Візьміть до уваги! Решта приголосних звуків не утворює пар.

Дзвінкі	[в]	[л]	[л']	[м]	[н]	[н']	[й]	[р]	[р']	—
Глухий	—	—	—	—	—	—	—	—	—	[ф]

112.2. Потренуйтеся в попарному вимовлянні дзвінких і глухих звуків.

 

Вправа 113.1. Прочитай слова.

113.2. Заміни за зразком дзвінкий приголосний звук, позна­чений виділеною буквою, парним глухим. Запиши слова парами. Зразок. Злива — слива.

Жити — шити, ґуля — куля, гори — хори, бити — пити, дітоньки — тітоньки.

113.3. Зроби висновок про те, що сталося зі словами під час заміни звуків.

Після заміни звуків змінилося значення слів.

 

Вправа 114.1. Прочитай вірш і спиши.

Хай ізнов калина

червоніє, достигає,

всьому світу заявляє:

«Я — країна Україна —

на горі калина».  (Павло Тичина).

114.2. Вимов у виділених словах окремо дзвінкі й глухі приголо­сні звуки.

Калина, достигає, Україна.

114.3. Букви, якими позначено дзвінкі приголосні звуки, під­кресли однією рискою, а глухі — двома.

Калина, достигає, Україна.

 

Урок розвитку мовлення

Вправа 115.1. Розгляньте малюнки.

115.2. Складіть і запишіть розповідь за малюнками і запитаннями.

1. Хто автор казки «Про двох цапків»?

2. Чим відрізнялися цапки один від одного?

3. Що хотіли зробити цапки?

4. Де вони зустрілися?

5. Яка була кладка?

6. Що сталося з цапками?

 

Вправа 116.1. Прочитайте.

Мама заплела Маринці тоненькі кізки. Бігла кіска по мосту, збила куряву густу.

116.2. Назвіть букви, які «стали не на своє місце». Запишіть речення, виправивши помилки.

Мама заплела Маринці тоненькі кіски. Бігла кізка по мосту, збила куряву густу.

 

Вправа 117. 1. Прочитай уголос. Скажи, який дзвінкий і який парний йому глухий приголосний найчастіше трапляються в цих скоромовках.

1. Біжать стежини поміж ожини. 2. Над шляхом Явдошка шукала волошки.

[ж] – [ш]

117.2. Спиши. Підкресли букви, якими позначено дзвінкі при­голосні звуки.

Біжать стежини поміж ожини. Над шляхом Явдошка шукала волошки.

 

Вправа 118.1. Прочитай і відгадай загадки.

1. Віз без коліс, а з батога сльози ллються (човен). 2. Замість тисячі лопат я копати землю рад (екскаватор). 3. Їла, їла дуб, дуб, поламала зуб, зуб (пилка). 4. Взимку вкрили ми навкруг ліс, дорогу, поле, луг (сніжинки).

118.2. Прочитай виділені слова. Чітко вимовляй у них останній звук.

Віз, коліс, лопат, рад, дуб, зуб.

118.3. Запиши слова, які закінчуються на дзвінкий приголосній звук. Підкресли останню букву в кожному слові.

Віз, рад, дуб, зуб.

 

Вправа 119. 1. Прочитай. Чітко вимовляй дзвінкі приголосні звуки пе­ред глухими у виділених словах.

1. Під берізки, під дубки поховалися грибки. 2. Швидко мова мовиться, та не швидко діло робиться.

119.2. Випиши виділені слова. Поділи їх на склади. Підкресли бук­ви, які позначають дзвінкі приголосні звуки в кінці складу.

Бе-різ-ки, дуб-ки, гриб-ки, швид-ко

 

Вправа 120. 1. Прочитай, виразно вимовляючи дзвінкі приголосні зву­ки в кінці слова і складу.

Хліб, сад, мо-лодь, дуж-ка, каз-ка, шиб-ка, буд­-ка, вузь-кий, мо-лод-ший, ріж, їж-те, віз.

120.2. Склади і запиши речення з виділеними словами.

Береги поєднав вузький перешийок. Молодший брат навчався у школі.

 

Вправа 121.1. Допиши слова за зразком.

2. Прочитай слова парами. Чітко вимовляй дзвінкі приго­лосні а другому слові кожної пари.

Багато  Один

вози — віз

гаражі — гараж

обіди — обід

Один       Багато

грибок — грибки

садок — садки

зубок — зубчики

 

Вправа 122.1. Розгляньте малюнок і прочитайте початок прислів'я. Подумайте, як його можна закінчити.

Хочеться рибку з'їсти, та не хочеться ....

122.2. Запишіть прислів'я. Підкресліть букви, які позначають дзвінкі приголосні звуки перед глухими.

Хочеться рибку з'їсти, та не хочеться у воду лізти.

122.3. Усно складіть розповідь за малюнком.

 

Вправа 123. 1. Прочитай текст. Чітко вимовляй звуки, позначені виділеними буквами.

Край молодого садка — пасіка. На високих ніжках стоять рівними рядками будиночки — вулики. У них живуть бджоли.

123.2. Спиши. Усно зроби звуковий аналіз слова бджоли.

1. Бджоли.

2. Звуків 5 [б], [дж], [о], [л], [и]

    [б дж о л и],  [– – •' | – •]

3. Бджо-ли

4. Бджоли

5. Бджоли

6. [о], [и]

7. [б], [дж], [л]

 

Вправа 124. 1. Підготуйся до виразного читання тексту. Подумай, швидко чи повільно будеш читати. Поясни, чому саме так. Читаючи, дзвінко вимовляй звуки, позначені виділе­ними буквами.

     Тиха зоряна ніч. Серпик місяця високо під­бився. Коли це враз земля від лісу загула, і щось важке-важке наближається до пасіки. Суне між вуликами, валить їх, давить квіти. Наче господар, оглядає, де кращий вулик, смачні­ший мед. І коли натрапив на такий, зараз лапу патлату туди — і ласує (За Марком Вовчком).

124.2. Здогадайся, що це за гість завітав на пасіку. Поясни, як ти його впізнав. Запиши його назву. Розкажи, яку ілю­страцію можна намалювати до тексту.

На пасіку завітав ведмідь. Він важкий, великий, має патлату лапу, любить поласувати медом.

124.3. Випиши парами слова іде й суне, їсть і ласує. Яка відмін­ність між ними?

Іде – суне, їсть – ласує. У парах слова по-різному пишуться, але мають однакове значення.

 

Вправа 125.1. Прочитай і відгадай загадку.

На грибка я схожий трішки:

зверху — брилик, знизу — ніжка.

Я в соснову дошку вгруз,

на мені висить картуз.

125.2. Випиши виділені слова. Прочитай їх, чітко вимовляючи дзвінкі приголосні звуки в кінці складу і слова.

Грибка, ніжка, вгруз, картуз.

125.3. Назви у вірші слова, у яких є тільки дзвінкі приголосні.

На, грибка, брилик, знизу, ніжка, дошку, вгруз, на, мені.

 

Вправа 126.1. Допиши слова за зразком. Зразок. Грудочка — грудка.

В'язочка – в'язка, скибочка – скибка, діжечка – діжка, ложечка – ложка, кладочка – кладка.

126.2. Прочитай утворені слова, чітко вимовляючи дзвінкі при­голосні звуки перед глухими.

В'язка, скибка, діжка, ложка, кладка.

126.3. З однією парою слів (на вибір) усно склади речення.

Два цапки зустрілися на вузькій кладці. Бабуся принесла в'язку запашних трав. Лис вскочив у діжку з дьогтем. На тарілці лежала скибка свіжого хліба.

 

§7 Тверді і м'які приголосні звуки. Позначення м'якості приголосних знаком м'якшення.

Вправа 127.1. Прочитай слова і склади з ними речення.

Лан — лань.

Навкруги розкинувся безмежний лан. Лань – прудка тварина.

127.2. Назви звуки, якими відрізняються слова лан і лань. Якою буквою позначено м'якість звука [н']?

Лан [л а н], лань [л а н']. Слова відрізняються звуками [н] і [н']. М'якість звука [н'] позначено буквою «знак м'якшення» ь.

 

Вправа 128.1. Прочитай вірш.

Твоя це мати — Батьківщина,

твій дім з малих дитячих літ.

Звідсіль дороги і стежини

тобі лежать в широкий світ.  (Лідія Компанієць).

128.2. Випиши з вірша слова у два стовпчики: в один — зі зву­ком [т], а в інший — із звуком [т'].

Зразок.  [т]                       [т']

             тих                      тільки

             твоя                     Батьківщина

             мати                     дитячих

             твій                      лежать

             літ

             стежини

             тобі

            світ

 

Вправа 129.1. Спиши, змінюючи слова за зразком. Зразок. Мисливці — мисливець.

Вихователі – вихователь, медалі – медаль, зайці – заєць.

129.2. Поясни, як позначено м'якість приголосних звуків у словах.

М'якість звука [л'], [ц'] позначено буквою «знак м'якшення» ь.

 

Вправа 130.1. Спиши слова, вставляючи, де треба, знак м'якшення.

Бат..ко, клад..ка, дон..ка, тон..ка, ред..ка, син..ка, спин..ка, шпил..ка, пил..ка, міл..ко.

130.2. Поясни написання слів.

Батько, кладка, донька, тонка, редька, синька, спинка, шпилька, пилка, мілко.

 

Вправа 131.1. Відгадай загадку і запиши її разом із відгадкою, встав­ляючи пропущені букви.

Він на зріст мален..кий,

сірий, чепурнен..кий,

справжній молодец..!

Хто він?...

Відгадка: олівець.

131.2. Підкресли в словах букви перед знаком м'якшення. Які звуки вони позначають у цих словах?

Він на зріст маленький,

сірий, чепурненький,

справжній молодець!

Хто він? Горобець.

 

Вправа 132.1. Прочитайте прислів'я.

1. Не відкладай на завтра те, що можна зро­бити сьогодні. 2. Поганий той товариш, хто за­лишає ближнього в біді.

132.2. Спишіть виділені слова. Вимовте у них звуки і назвіть букви. Що позначає знак м'якшення у цих словах?

Сьогодні –  букв  8 (ес, знак м'якшення, о, ге, о, де, ен, і), звуків 7 [с' о г о д  н' і],  [= •| – •' – | = •]

Ближнього – букв 9 (бе, ел, и, же, ен, знак м'якшення, о, ге, о), звуків 8 [б л и ж н' о г о],  [– – •' – | = • | – •]

 

132.3. Доберіть до слів поганий, біда протилежні за значенням.

Поганий – гарний; біда – радість.

 

Вправа 133.1. Прочитай вірш і спиши, вставляючи пропущені букви.

Плавай, плавай, лебедон..ко, по син..ому морю.

Рости, рости, тополен..ко, все вгору та вгору.              (Тарас Шевченко).

 

Плавай, плавай, лебедонько, по синьому морю.

Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору.              (Тарас Шевченко).

133.2. Розкажи, до кого і до чого звертається поет.

Поет звертається до птаха лебедя (кого?) та дерева тополі (чого?).

133.3. Визнач кількість звуків і букв у слові синьому.

Синього  – букв 7 (ес, и, ен, знак м'якшення, о, ге, о), звуків 6 [с и н' о г о],  [ – •' | = • | – •]

 

Вправа 134.1. Прочитайте і спишіть речення, вставляючи пропущені букви.

Половіли (достигаючи, набували жовтого кольору) жита й вилискувалис.. на сон­ці. 2. Віют.. з поля чудові пахощі од нестиг­лого зерна і полкових квіток (Михайло Коцю­бинський).

Половіли жита й вилискувались на сон­ці. 2. Віють з поля чудові пахощі од нестиг­лого зерна і полкових квіток

134.2. Поясніть, що позначає знак м'якшення у слові польових.

У слові польових знак м'якшення позначає м'якість звука [л'].

 

Вправа 135. 1. Прочитай і відгадай загадку. Спиши її.

За селом з'явилось море,

Синє-синє, неозоре,

То не казка і не сон,

а зацвів у полі ....

Відгадка: льон.

135.2. Вимов у слові-відгадці звуки і назви букви. На яке питан­ня відповідає це слово?

Льон - букв 4 (ел, знак м'якшення, о, ен), звуків 3 [л' о н],  [= •' –]

135.3. Знайди слова, у яких м'якість приго­лосних позначено буквами є, ь.

З'явилось, синє-синє, льон.

 

Вправа 136.1. Прочитай вірш.

Вересень трусить

груші в садочку.

Жовтень гаптує (вишивати шовковими нитками, вкритими тонким шаром золота чи срібла)

клену сорочку.

Йде листопад,

застеля килими.

Грудень надходить —

початок зими.             (Федір Петров).

136.2. Випиши слова зі знаком м'якшення. Поясни їх напи­сання. Поділи ці слова для переносу.

Вересень, трусить, жовтень, грудень, надходить. 

Ве – ресень, вере – сень, тру – сить, жов – тень, гру – день, над – ходить, надхо – дить.          

 

Вправа 137.1. Спиши слова, поділяючи їх для переносу.

Батько, дядько, альбом, біленький, близько, бадьорий.

Бать – ко, ба – тько, дядь – ко, дя – дько, аль – бом, бі – ленький, біле – нький, білень – кий, бли – зько, близь – ко, ба – дьорий, бадьо – рий.

 

137.2. У кожному слові назви м'який приголосний звук, позна­чений двома буквами.

У слові батько м'який звук [т'] позначено двома буквами — «те» і «знаком м'якшення»; у слові дядько м'який звук [д'] позначено двома буквами — «де» і «знаком м'якшення»; у слові альбом м'який звук [л'] позначено двома буквами — «ел» і «знаком м'якшення»; у слові біленький м'який звук [н'] позначено двома буквами — «ен» і «знаком м'якшення»; у слові близько м'який звук [з'] позначено двома буквами — «зе» і «знаком м'якшення»; у слові бадьорий м'який звук [д'] позначено двома буквами — «де» і «знаком м'якшення».

 

Вправа 138.1. Відгадай загадку.

То чорна, то сива

по небу ходила.

Побив її вітер —

сльози розпустила.

Відгадка: хмара.

138.2. Знайди в загадці двоскладове слово, яке не можна поді­лити для переносу. Чим цікаве це слово?

Її (має два склади ї-ї, але не переноситься, оскільки склад, позначений однією буквою, не залишається в рядку і не переноситься)

138.3. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова за зразком на сторінці 50.

1. Сльози

2. сльо-зи

3. сльози

4. [с л' о з и],  [– = •' | – •]

5. сльози (ес, ел, знак м'якшення, о, зе, и)

6. звуків 5, букв 6

7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук.

 

Вправа 139.1. Прочитай прислів'я. Спиши, вставляючи пропущені букви.

1. У дитини заболит.. пал..чик, а в мами — серце. 2. Вогон.. і ніж — не забавка для дитини. 3. Добра дитина бат..кам завжди віддячит...

У дитини заболить пальчик, а в мами — серце. Вогонь і ніж — не забавка для дитини. Добра дитина батькам завжди віддячить.

139.2. Запам'ятай написання виділених слів.

Серце, дитина.

 

Вправа 140. 1. Прочитай текст. Спиши, вставляючи пропущені букви.

У низині дзюрчало джерел..це, веселе, дзвінке ! У джерел..ці купала свої віти плакуча верба. Разом їм було дуже добре. Джерел..це напувало вербичку. А вона захищала його від пекучого сонця. А восени опали у воду з верби листочки.

У низині дзюрчало джерельце, веселе, дзвінке ! У джерельці купала свої віти плакуча верба. Разом їм було дуже добре. Джерельце напувало вербичку. А вона захищала його від пекучого сонця. А восени опали у воду з верби листочки.

140.2. Вимов приголосні звуки у виділених словах. Назви бук­ви, якими вони позначені.

Джерельце (приголосний звук [дж] позначений буквами д,ж; приголосний звук [р] позначений буквою р; приголосний звук [л'] позначений буквами л,ь; приголосний звук [ц] позначений буквою ц).

Джерельці (приголосний звук [дж] позначений буквами д,ж; приголосний звук [р] позначений буквою р; приголосний звук [л'] позначений буквами л,ь; приголосний звук [ц'] позначений буквою ц).

Їм (приголосний звук [й] позначений частково буквою ї; приголосний звук [м] позначений буквою м).

Захищала (приголосний звук [з] позначений буквою з; приголосний звук [х] позначений буквою х; приголосні звуки [ш] [ч] позначений буквою щ; приголосний звук [л] позначений буквою л).

 

140.3. Поділи для переносу слово джерельце. Який висновок можна зробити?

Дже – рельце, джере – льце, джерель – це.

 

Вправа 141.1. Прочитай і спиши, вставляючи пропущені букви.

1. Зерна курочка клювала, бити дз..бом не вгавала. 2. Осінній ден..к як у комара носок. 3. На чужіш труд ласий не буд...

Зерна курочка клювала, бити дзьобом не вгавала. Осінній деньок як у комара носок. На чужіш труд ласий не будь.

141.2. Вираз бити дзьобом усно заміни одним словом.

Клювати.

141.3. Поділи для переносу виділені слова.

Дзьо-бом, де-ньок.

 

Вправа 142.1. Послухайте текст.

   Ми зупинилися біля поля. Десь із хлібів сповістила про себе перепілка.

— Під-падьом! Під-падьом!

    Спершу озвалося за гор­бом. Потім раптово підпадьомкнуло зовсім близько.

    Ця пустунка нібито радіє, що є нагода їй побавитися з нами. І голос подає то звідси, то звідти. Загукує до себе в польову гущавінь.

    Ми спробували вистежити жартівницю. Та марні наші лови! (За Олесем Гончаром).

142.2. Хто із хлібів сповістив про себе? Де спершу озвалася пе­репілка? Куди перепілка загукує до себе?

Із хлібів сповістила про себе перепілка. Спершу озвалася за горбом. Перепілка загукує до себе в польову гущавінь.

142.3. Послухайте текст ще раз. Доберіть до нього влучний заголовок.

Перепілка.

142.4. Запишіть слова з буквосполученням ьо. Поділіть їх для переносу.

Під – падлом, підпа – дьом,

під – падьомкнуло, підпа – дьомкнуло, підпадьо – мкнуло, підпадьом – кнуло, підпадьомкну – ло,

по – льову, польо – ву.

 

Вправа 143 1. Прочитай скоромовку тричі, щоразу прискорюючи темп. Потім запиши з пам'яті.

Пильно поле пильнували,

перепелів рахували.

143.2. Знайди у скоромовці слова, в яких немає м'яких приго­лосних звуків. Який звук трапляється найчастіше?

Поле [п о л е] , рахували [р  а х у в а л и].

Найчастіше зустрічається звук [п]    (5 [п], 4 [и], 3 [л], 3 [л'], 2 [н], 2 [о], 4 [е], 2 [у], 3 [в], 2 [р], 1 [і], 1 [х])          

143.3. Поділи для переносу виділені слова.

Пи – льно, пиль – но,

пи – льнували, пиль – нували, пильну – вали, пильнува – ли 

 

Вправа 144.1. Прочитай текст. Про кого в ньому йдеться?

Дунай ще малий та нерозумний. Але до всьо­го придивляється, всюди бігає, все нюхає. Головатий, вуха гострі, очі чорні-чорні. Язик висуне та хекає-хекає, бо набігався (Леонід Дениско).

У тексті йдеться про собаку.

144.2. Випиши з тексту виділені слова.

Всього, придивляється.

144.3. Назви букви, якими позначено м'які приголосні звуки, та букви, якими позначено м'якість приголосних.

У слові всього [в с' о г о]буквами с і ь позначений звук [с']. У слові придивляється [п р и д и в л' а й е т' с а] буквою л позначений звук [л'], буквами т і ь позначений звук [т'].

 

§8 Позначення м'якості приголосних буквами і, я, ю, є.

Вправа 145. 1. Прочитай уголос склади парами. Вимов попарно при­голосні звуки.

Да — дя, не — не, лу — лю, ти — ті.

145.2. Назви букви, які підказали тобі, що приголосні, позначе­ні виділеними буквами, треба вимовляти м'яко.

Букви і, я, ю, є позначають м'якість попередніх при голосних звуків: ні — [н'і], ня — [н'а], ню — [н'у] і не — [н'е].

 

Вправа 146.1. Прочитай і спиши речення.

Сійся, родися, колосом розвийся, засівайся, ниво, людям на добро! (Василь Симоненко).

146.2. Знайди слова з м'якими приголосними звуками. Вимов ці звуки.

Сійся, родися, розвийся, засівайся, людям.

146.3. Виділені слова поділи для переносу.

Роз – вийся, розвий – ся,

за – сівайся, засі – вайся, засівай – ся.

146.4. Назви слово у вірші, у якому всі приголосні звуки м'які.

Сійся.

 

Вправа 147.1. Розглянь малюнок і прочитай вірш. З чого видно, що люди бережливо ставляться до природи, охороняють її?

ЛІСОВА КРИНИЧКА.

На зеленій галявині,

де росяна трава,

дзюркотить криниченька,

чиста, лісова.

Ми збирали ягоди,

забрели сюди.

Відпочити в затишку

сіли край води.     (Наталя Забіла).

147.2. Спиши виділені слова. Вимов м'які приголосні звуки. Букви, якими позначено м'якість цих звуків, підкресли двома рисками. Зразок. Галявині.

Росяна, дзюркотить, лісова, сюди.

 

Вправа 148. Назвіть звуки (не букви), які треба додати до частинки слова -інь, щоб утворилися такі слова: тінь, лінь, дзінь. Якими буквами позначено ці звуки? А якою буквою позначено їх м'якість?

Тінь (звук [т'], буква т, м'якість позначено буквою і ; ),        [т' і н']

лінь (звук [л'], буква л, м'якість позначено буквою і),           [л' і н']

дзінь ( звук [дз'], букви д, з, м'якість позначено буквою і)     [дз' і н']

 

Вправа 149.1. Прочитай вірш. Вивчи напам'ять і запиши його з пам'яті.

По діброві (листяний ліс, де найбільше дубів) вітер виє,

гуляє по полю,

край дороги гне тополю

до самого долу.            (Тарас Шевченко).

149.2. Вимов кожен приголосний звук у виділених словах. Які різні звуки в цих словах позначає буква л? Яка бук­ва вживається для позначення м'якості приголосного звука [л'] у слові полю?

Полю [п о л' у], долу [д о л у]. Буква л позначає два різні звуки [л'], [л]. У слові полю для м'якості приголосного звука [л'] вживається буква ю.

 

Урок розвитку мовлення

Вправа 150.1. Візьміть участь у діалозі вчителя з учнями.

Льон — трав'яниста рослина, зі стебел якої виготовляють волокно, а з насіння — олію. Бавовник — рослина з насінням, вкритим пух­настим волокном, з якого виробляють пряжу.

ЯК ТВОРЯТЬСЯ ТКАНИНИ?

— З чого одяг у людини? Ну, звичайно ж із...

— Тканини!

— З чого робляться тканини? Із травинок? З павутини? І на вас, і на мені з павутини одяг?

— Ні!

—А із чого ж утворили нам тканини ці усі?

— Із ниток!

— Нитка! Робиться вона із тонкого...

— Волокна!

— Є волокна натуральні: вовняні і конопля­ні» і природні шовкопрядні, і лляні, і...

— Бавовняні!

— Хто? Які майстри чудові роблять нитки кольорові?

Відгадаймо цю загадку! Це прядильниці на...

— Прядках!

— Ні! Сьогодні в наших хатах перестали прясти-ткати. Нитки нам прядуть верстати на прядильних...

— Комбінатах!

— Який майстер і машини виткали для нас тканини, модні, барвами багаті? Ткач на ткацькому...

— Верстаті!

— У природи є ткачі, що працюють і вночі. Із тонкої павутини візерунок роблять дивний, їх майстерні — це кутки, а «ткачі» — це...

— Павуки!                        (Володимир Тименко).

150.2. Потренуйтеся читати діалог в особах (учителя й учнів).

150.3. Зробіть звуко-буквений аналіз виділених слів.

1. Кольорові

2. ко-льо-ро-ві

3. кольорові

4. [к о л' о р о в' і],  [– • | = • | – •' | = •]

5. кольорові (ка, о, ел, знак м'якшення, о, ер, о, ве, і)

6. звуків 8, букв 7

7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук.

1. Сьогодні

2. сьо-год-ні

3. сьогодні

4. [с' о г о д н' і],  [= • | – •' – | = • ]

5. сьогодні (ес, знак м'якшення, о, ге, о, де, ен і)

6. звуків 7, букв 8

7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук

1. Працюють

2. пра-цю-ють

3. працюють

4. [п р а ц' у й у т'],  [– – •|= •' | = • = ]

5. працюють (пе, ер, а, це, ю, ю, те, знак м'якшення)

6. звуків 8, букв 8

7. знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук, буква ю після голосного звуку позначає два звуки [й] [у].

 

 Вправа 151.1. Прочитай початок легенди. Спиши його.

Жила на горі Олімп богиня Афіна Паллада, дочка головного бога — Зевса-громовержця. Вона була покровителькою героїв Греції і неперевершеною ткалею. Усіх дівчат вона навча­ла рукоділля, і така майстриня була, що ніхто не наважувався змагатися з нею.

151.2. У другому реченні підкресли слова з м'якими приголо­сними звуками. Поясни способи позначення м'якості приголосних звуків у цих словах.

Вона була покровителькою [п о к р о в и т е л' к о й у]героїв  [г е р о й і в] Греції [г р е ц' і й і] і неперевершеною  [н е п е р е в е р ш е н о й у] ткалею [т к а л е й у].

Знак м'якшення не є звуком, він тільки пом'якшує попередній приголосний звук. Буква ю після голосного звуку позначає два звуки: м'який [й] і голосний [у]. Буква ї завжди позначає два звуки: м'який [й] і голосний [і].

 

Вправа 152.1. Прочитайте діалог в особах.

Хлопчик підняв із землі залізний гак і ки­нув. Дідусь запитав:

— Навіщо ти добро розкидаєш? Онук здивувався:

— А для чого залізяка? Її ж не можна їсти. На це дідусь йому так відповів:

— Залізом хліб добувають (За Львом Толстим).

152.2. Поясніть, як ви розумієте слова дідуся.

152.3. Вимовте приголосні звуки у виділеному слові. Які з них тверді, а які — м'які? Якими буквами позначено м'якість приголосних звуків?

Залізяка (приголосні звуки [з], [л'], [з'], [к]; тверді приголосні [з], [к]; м'які приголосні [л'], [з']; м'якість приголосних звуків позначено буквами і, я.

 

Вправа 153.1. Прочитайте загадку (акровірш) і знайдіть сховану в ній відгадку.

Пахнуть свіжістю поля.

Лискотить масна рілля (виоране поле).

Угрузає в землю ніж.

Горне борозну леміш (частина плуга, що підрізує шар землі знизу).

                (Василь Довжик).

Відгадка: плуг.

153.2. Вимовте кінцевий голосний звуку виділених словах.

У словах поля [п о л' а] , масна [м а с н а]  кінцевий голосний звук [а'].

153.3. Чому звук [а] в словах поля і масна позначений різними буквами — а і я?

В першому слові він пом'якшує приголосний звук [л'].

 

Вправа 154.1. Допиши прислів'я, знайшовши його продовження в пра­вому стовпчику.

Осінній день                         будеш мати зерна гору.

Посієш вчасно —                  зиму годує.

Посій у пору —                     вродить рясно.

Осінній день зиму годує. Посієш вчасно – вродить рясно. Посій у пору – будеш мати зерна гору.

154.2. Склади звукову модель слова рясно.

Рясно –  букв 5, звуків 5     [р' а с н о]   [= •' – | – • ]

 

Вправа 155.1. Прочитай уривки з віршів і спиши.

1. Бачить хлопчик: садять сад,—

він поміг кінчити ряд.      (Платон Воронько).

2. Батьківщина — це труд і свято,

Батьківщина — це мама й тато.    (Анатолій Костецький).

155.2. Назви слова в рядках, які закінчуються однаково. Які звуки в цих словах однакові?

Сад [с а д], ряд [р' а д]. Однакові звуки [а], [д].

Свято [с в' а т о], тато [т а т о].  Однакові звуки [а], [т], [о].             

155.3. Поміркуй, замість якого слова у першому уривку вжито слово він. Поясни, з якою метою.

У першому уривку, щоб уникнути повтору слів, вжито слово він замість слова хлопчик.

 

§9 Подовжені м'які приголосні звуки.

Вправа 156.1. Прочитайте речення.

1. Була неділя, тихий час дозвілля (Максим Рильський). 2. Широке поле простяглося, зви­сає бронзове колосся (Дмитро Луценко).

156.2. Вимовте вголос виділені слова. У яких словах м'які при­голосні звуки вимовляються подовжено?

Неділя, дозвілля, простяглося, колосся.

Дозвілля, колосся.

156.3. Спишіть парами виділені слова. Зробіть висновок, як по­значається на письмі м'який подовжений звук.

Неділя – дозвілля, простяглося – колосся.

М'який подовжений звук позначається на письмі двома однаковими буквами.

 

Вправа 157. 1. Прочитай слова. Звуки, позначені двома однаковими буквами, вимовляй подовжено.

Узлісся, бадилля, каміння, заняття, змаган­ня, знаряддя, обличчя, завдання, взуття.

157.2. Спиши слова. Підкресли букви, які позначають м'які по­довжені звуки.

Узлісся, бадилля, каміння, заняття, змаган­ня, знаряддя, обличчя, завдання, взуття.

157.3. Визнач, скільки звуків і скільки букв у слові читання.

Відповідай так: у слові читання букв — 7, а зву­ків — 6. Звуків менше, бо один подовжений м'який [н':] позначено двома однаковими буквами «ен».

Візьми до уваги! Подовження звука у звуковій моделі позначається двокрапкою: [— • — • =: •] — [ч и т а н': а]— читання.

Вправа 158.1. Прочитай вірш. Розкажи, як онук ставиться до своєї бабусі. Доведи словами вірша.

Дай, бабусю, поцілую

сивину твого волосся,

теплим диханням зігрію

снігом вибілені коси.         (Анатолій Костецький).

158.2. Назви слова з подовженими м'якими приголосними зву­ками. Склади звукові моделі цих слів (подовження звука у звуковій моделі позначається двокрапкою: ).

Волосся   [в о л о с': а]   [— • | — •' |=: •]

Диханням [д и х а н': а м]   [— •' | — • | =: • —]

 

Вправа 159.1. Утвори слова за зразком і запиши парами. Зразок. Уміти — уміння.

Знати – знання, читати – читання, жити – життя, шити – шиття, малювати – малювання.

159.2. Склади і запиши речення з одним із утворених слів.

Знання – це сила. На уроці читання ми читаємо казки. Життя прожити – не поле перейти. Моя сестра ходить на курси крою та шиття. Малювання – мій улюблений шкільний предмет.

 

Вправа 160.1. Прочитай прислів'я.

1. Дерево сильне корінням, а людина зна­нням. 2. Читання — ось краще навчання. З. Чим повніше джерело знань, тим глибше ріка життя. 4. Маленька праця краща за вели­ке безділля.

160.2. Випиши у стовпчик слова з подовженими приголосними звуками. Поясни їх написання.

Корінням

знанням

читання

навчання

життя

безділля

М'який подовжений звук позначається на письмі двома однаковими буквами.

160.3. Добери до виділених слів слова за зразком (усно): навчання — навчати.

Знання – знати, читання – читати, життя – жити.

 

Нагадаємо, слова з подовженими м'якими приголосними звуками ділити на склади треба тільки так: гі-лля. А переносити такі слова можна по-різному: гіл-ля або гі-лля.

Вправа 161. 1. Прочитай слова. Подумай, як їх можна поділити для переносу.

Гілля, життя, уміння, знання, зілля, корін­ня, узлісся, галуззя.

161.2. Поділи слова для переносу по-різному.

Гі – лля, гіл – ля, жи – ття, жит – тя, умі – ння, умін – ня, зна – ння, знан – ня,   зі – лля, зіл – ля, ко – ріння, корі – ння, корін – ня, уз – лісся, узлі – сся, узліс – ся, га – луззя, галу – ззя, галуз – зя.

161.3. З двома словами (на вибір) склади і запиши речення.

На березі озера розпустила своє гілля плакуча верба. Справжні герої ті, що віддають своє життя за рідний край.

Уміння і терпіння необхідне майстрові. Коріння дерев глибоко проникає у землю.

Незабаром ми вийшли на узлісся. Галуззя верби – символ для українців.

 

Вправа 162 1. Прочитай прислів'я. Поміркуй, чому ми так говоримо.

1. Яке коріння, таке й дерево. 2. Важко у на­вчанні — легко у труді. 3. Знання — це сила. 4. Є терпіння — буде й уміння.

162.2. Випиши слова з подвоєними буквами, поділяючи їх для переносу.

Ко – ріння, корі – ння, корін – ня, на – вчанні, нав – чанні, навча – нні, навчан – ні, зна – ння, знан – ня, те – рпіння, тер – піння, терпі – ння, терпін – ня, умі – ння, умін – ня.   

162.3. Усно зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова.

1. Коріння

2. ко-рі-ння

3. коріння

4. [к о р' і н': а],  [ – •|= •' | =: • ]

5. коріння (ка, о ер, і, ен, ен, я)

6. звуків 6, букв 7

7. подовжений приголосний звук [н':] позначає один звук, але дві букви «ен».

 

Вправа 163.1. Прочитай текст.

     Тихо в лісі. Настає прозоре світан..я. Про­крадається з нічного полювання старий лис.

    Ось ворухнулася в гіл.. і синичка. Пролетіла над узліс..ям зграйка шишкарів.

    Усе бачить, усе чує, усе знає в лісі старий хи­трющий лис (За Іваном Соколовим-Микитовим).

163.2. Випиши слова з подовженими приголосними звуками, вставляючи пропущені букви.

Світання, гілля, узліссям.

163.3. Зроби звуко-буквений аналіз виділеного слова.

1. узлісся

2. уз-лі-сся

3. узлісся (наголошений звук [і] у другому складі)

4. [у з л' і с': а],  [ – •|= •' | =: • ]

5. узлісся (у, зе, ел, і, ес, ес, я)

6. звуків 6, букв 7

7. подовжений приголосний звук [с':] позначає один звук, але дві букви «ес».

 

Вправа 164.1. Прочитай і відгадай загадку.

Кому потрібні голки для шиття, а кому — для життя?

Відгадка: швея, їжак.

164.2. Прочитай уголос виділені слова. Які звуки в них однако­ві? Вимов звуки, якими ці слова відрізняються.

Шиття [ш и т': а], життя [ж и т': а]. Однакові звуки  [и], [т:], [а]. Різні звуки [ш], [ж].

164.3. Запиши виділені слова, поділяючи їх для переносу.

Ши – ття, шит – тя, жи – ття, жит – тя.

 

Вправа 165.1 Прочитайте жарт.

ЗАУВАЖЕННЯ

Прийшов Дмитрик зі школи. Глянула бабу­ся, а новий костюмчик пожмаканий, усі ґудзи­ки відірвані.

— Що це ти наробив? — забідкалася бабуся.

— Та це я Миколі робив зауваження, щоб він не свистів на вулиці.

165.2. Оцініть поведінку Миколи і Дмитрика. Чи чемні ці хлопчи­ки? Поясніть, чому. Обидва хлопці нечемні: Дмитрик не використав слів ввічливості (ними треба користуватися й тоді, коли ти з кимось не погоджуєшся, робиш комусь зауваження), а побив Миколку, Миколка свистить на вулиці, не звертає уваги на інших.

165.3. Складіть звукову модель виділеного слова. Поділіть його для переносу.

Зауваження – букв 10, звуків 9 [з а у в а ж е н': а],  [ – •|•| – •'|– •| =: •]

 

Вправа 166.1 Прочитай текст.

ЯК ТРЕБА ПОВОДИТИСЬ НА ВУЛИЦІ.

Перш ніж вийти з дому, перевір, чи все в тебе в порядку. Ґудзики мають бути застебнуті, одяг і взуття вичищені, волосся зачесане.

Якщо йдеш вулицею з товаришами, не роз­тягуйтесь на весь тротуар, не штовхайте пере­хожих, не кричіть. Некультурно ходити вули­цями і їсти. Не можна смітити! Для сміття на вулицях є урни.

166.2. Спиши останнє речення.

Для сміття на вулицях є урни.

166.3. Випиши на окремий аркуш слова, у яких є подовжені приголосні звуки. Потім запиши їх у зошит за абеткою.

Взуття, волосся, сміття.

 

Вправа 167.1. Прочитай і спиши слова.

Взуття, пальто, дзеркало.

167.2. Зроби усний звуко-буквений аналіз цих слів. Користуйся поданим у таблиці зразком. 

Слово	Звуки	Букви	Скільки звуків	Скільки букв
знання	[з], [н], [а], [н':], [а]	«зе», «ен», «а», «ен», «ен», «я»	5	6
пальто	[п], [а], [л'], [т], [о]	«пе», «а», «ел», «знак м'якшення», «те», «о»	5	6
дзеркало	[дз], [е], [р], [к], [а], [л'], [о]	«де», «зе», «е», «ер», «ка», «а», «ел», «о»	7	8

 

Вправа 168.1. Послухайте текст.

ЧЕРНЕЧА ГОРА

   Густим лісом укриті схили Чернечої гори. Дерева дужі, гіллясті, кущі непролазні.

   Глянеш униз — ніби з літака бачиш суціль­ні верховіття дубів. Глянеш угору — на схилах живе коріння випинається з землі (За Олесем Гончарем).

168.2. Чим укриті схили Чернечої гори? Які дерева ростуть на Чернечій горі? Які кущі ростуть на Чернечій горі?

Схили Чернечої гори укриті густим лісом. Ростуть дужі, гіллясті дерева. На Чернечій горі ростуть непролазні кущі.

168.3. Послухайте ще раз цей текст. Випишіть слова з подо­вженими м'якими приголосними звуками. Складіть зву­кові моделі цих слів.

Гіллясті, верховіття, коріння.

Гіллясті – букв 8, звуків 7 [гʾ і л': а с т' і],  [ = •| =: •' – | = •]

верховіття  – букв 9, звуків 8  [в е р х о в' і т': а],   [– • –| – •|= •' | =: •]

коріння – букв 7, звуків 6 [к о р' і н': а],  [– •| = •' | =: •]

 

Хвилинка спілкування

— Що тобі відомо про Чернечу гору?

— На ній — могила Тараса Шевченка.

— А ти знаєш, де вона знаходиться?

— У місті Каневі, над Дніпром.

— Як цю гору називають у народі? Продовжіть розмову.

 

Вправа 169.

1. Складіть розповідь за малюнком та запитаннями. Скористайтеся довідкою. Слова для довідки: на кролефермі, чистять клітки, годують кролів, різні овочі.

1. Де працюють школярі?

2. Що роблять старші діти? Хто їм допомагає?

3. Що роблять дівчатка, а що — хлопчики?

169.2. Запишіть відповіді на запитання. Доберіть заголовок.

На кролефермі.

Школярі працюють на кролефермі. Хлопчики чистять клітки. Дівчатка годують кролів різними овочами.

 

Вправа 170.1. Прочитай текст.

Подорожник росте на узбіччі доріг, на лу­ках, поблизу житла, на узліссі. Заготовляють цю рослину під час цвітіння. Зібране листя сушать на горищах чи під накриттям.

Подорожник використовують для лікування різних хвороб.

170.2. Випиши слова з подовженими м'якими приголосними звуками. Усно поділи їх для переносу.

Узбіччі, узліссі, цвітіння, накриттям.

Уз – біччі, узбі – ччі, узбіч – чі, уз – ліссі, узлі – ссі, узліс – сі, цві – тіння, цвіті – ння, цвітін – ня, на – криттям, нак – риттям, накри – ттям, накрит – тям.

 

Вправа 171.1. Розгляньте малюнок. Розкажіть, що ви знаєте про туризм і туристів.

Туристи – це люди, які подорожують.

171.2. Прочитайте поради туристу.

      ПОРАДИ ТУРИСТУ.

Не розпалюй без потреби багаття. Не зали­шай після себе на привалах сміття. Точно вико­нуй усі розпорядження керівника-інструктора.

171.3. Які слова в порадах туристу стосуються теми, яку ми вивчаємо?

Багаття, сміття.

 

Вправа 172.1. Прочитайте народні прикмети.

1. Блимання зірок у листопаді — ознака по­гіршення погоди. 2. Наявність на небі хмар різ­ного забарвлення — ознака близької негоди. 3. Якщо лушпиння на цибулі багато — зима буде холодною, якщо мало — теплою.

172.2. Пригадайте інші народні прикмети. Позмагайтеся яка група пригадала

найбільше.

 

172.3. Спишіть дві народні прикмети (на вибір).

 

Вправа 173.1. Прочитай речення.

Якщо запастися терпінням і виявити ста­рання, то посіяне неодмінно дасть добрі сходи. Коріння навчання гірке, але його плід солод­кий. Це знання! (За Франческо Петраркою).

173.2. Спиши. Підкресли слова з подовженими м'якими приго­лосними. Одне з них поділи для переносу по-різному.

Якщо запастися терпінням і виявити ста­рання, то посіяне неодмінно дасть добрі сходи. Коріння навчання гірке, але його плід солод­кий. Це знання!

Те – рпінням, тер – пінням, терпі – нням, терпін – ням.

Ста – рання, стара – ння, старан – ня.

Ко – ріння, корі – ння, корін – ня.

На – вчання, нав – чання, навча – ння, навчан – ня.

Зна – ння, знан – ня. 

173.3. Поміркуй, чому не підкресленим залишилося слово неодмінно. Розкажи про це в класі.

У слові неодмінно твердий подовжений приголосний звук [н:].

 

§10 Апостроф.

Вправа 174.1. Відгадай загадку.

Я такий же, як знак розділовий,

і відомий шкільній дітворі.

Та в словах української мови

я пишусь не внизу, а вгорі.

Спробуй лиш написати ім'я —

зразу стану потрібним і я.    (Дмитро Білоус).

174.2. Запиши слово апостроф. Вимов останній звук, підкрес­ли букву, назви її.

Апостроф (останній звук [ф] позначається буквою «еф»).

 

Вправа 175.1. Прочитай слова. Після апострофа на місці букв я, ю, в, ї чітко вимовляй по два звуки: [йа], [йу],[йе], [йі].

Голуб'я, п'ю, в'є, сім'ї, торф'яний, бур'ян.

175.2. Спиши слова. Підкресли букви, між якими стоїть апостроф.

Голуб'я, п'ю, в'є, сім'ї, торф'яний, бур'ян.

 

175.3. Зроби висновок, після яких букв і перед якими буквами ставиться апостроф.

Апостроф ставиться після букв б, п, в, м, ф, р перед я, ю, є, г, які позначають по два звуки: [йа], [йу], [йе], [йі].

 

Вправа 176.1. Прочитай і спиши. Поясни вживання апострофа у словах.

Наше подвір'я, дерев'яна лавочка, м'який диван, гусяче пір'я.

176.2. Усно склади речення з поданими словосполученнями.

Наше подвір'я велике та затишне. Дерев'яна лавочка стоїть на моєму подвір'ї.  Батьки купили м'який диван. У давнину гусяче пір'я слугувало пером.

 

Вправа 177.1. Прочитай і спиши слова, вставляючи, де потрібно, апостроф.

М..ята, солов.ї, здоров..і, пір..я, б..ють, здоров..я, мор..я, бур..як.

М'ята, солов'ї, здорові, пір'я, б'ють, здоров'я, моря, буряк.

 

177.2. Назви однакові букви в словах пір'я і моря. Зроби висно­вок, чи однакові звуки позначено цими буквами.

Піря [п' і р й а], моря [м о р' а]. В словах однакові букви «ер» позначені різними звуками твердим [р], м'яким [р'].

 

Вправа 178.1. Відгадай загадки і спиши їх.

1. Хто має кам'яну сорочку? (Черепаха) 2. Не їсть, не п'є, а ходить і б'є (годинник). 3. Поля скляні, а межі дерев'яні (вікно).

178.2. Поясни вживання апострофа у словах.

Кам'яну, п'є, б'є, дерев'яні.

178.3. Яке речення відповідає схемі?

_ ___ , _ ___, а ___ і ___ .

Не їсть, не п'є, а ходить і б'є.

 

Вправа 179.1. Прочитайте речення.

1. Солов..ї селяться у парках, де в..ють свої гнізда і весело співают... 2. Ластівки носят.. у дз..обах грудочки м..якої глини для гніздечка. 3. У гніздечку вивелис.. мален..кі ластів..ята.

179.2. Спишіть, вставляючи, де потрібно, пропущені букви або апостроф.

Солов'ї селяться у парках, де в'ють свої гнізда і весело співають. Ластівки носять у дзьобах грудочки м'якої глини для гніздечка. У гніздечку вивелись маленькі ластів'ята.

179.3. Усно зробіть звуко-буквений аналіз виділених слів.

1. Солов'ї

2. со-ло-в'ї

3. солов'ї (наголошений звук [і] у третьому складі)

4. [с о л о в й і],  [ – •|– • |– = •']

5. солов'ї  (ес, о, ел, о, ве, ї)

6. звуків 7, букв 6

7. буква «ї» завжди позначає два звуки [й], [і].

1. Дзьбах

2. дзьо-бах

3. дзьобах (наголошений звук [о] у першому складі)

4. [дз' о б а х],  [ = •'|– • –|]

5. дзьобах (де, зе, знак м'якшення, о, бе, а, ха)

6. звуків 5, букв 7

7. Буквосполучення в слові позначає один звук [дз'],  буква «знак м'якшення» не є звуком, вона тільки пом'якшує попередній приголосний звук.

 

Вправа 180.1. Прочитайте вірш.

ШПАК.

Жив у саду веселий шпак.

Було щебече та співає.

А тільки виткнеться черв'як —

летить стрілою і хапає.

Садок буяв і процвітав.

Та, спочиваючи від праці,

той шпак знічев'я поклював

десяток ягід на гілляці.

Хазяїн вздрів біду таку,

прожогом вибіг на подвір'я,

пальнув з рушниці по шпаку,

аж полетіло з того пір'я.

Давно в садку шпака нема,

і шпаченята там не свищуть,

а люта гусінь, як чума,

плоди псує і листя нищить.             (Павло Глазовий).

180.2. Зробіть висновок із прочитаного.

Щоб мати гарний урожай, не можна знищувати пташок.

180.3. Прочитайте висновок поета. Як ви його розумієте?

Хто друга покарає, собі самому зробить зло.

180.4. Випишіть слова з апострофом. Поясніть одне одному їх написання.

Черв'як, знічев'я, подвір'я, пір'я.

 

Вправа 181.1. Прочитай і спиши вірш, вставляючи, де потрібно, апостроф.

В своїм селі, в своїм краю

люблю я співи солов'їні,

веселий гомін ручаю

і руту-м'яту при долині.    (Тамара Коломієць).

181.2. Назви слово, у якому буква ю позначає один звук. А в яких словах ця буква позначає два звуки?

Люблю [л' у б л' у]

Краю [к р а й у], ручаю [р у ч а й у].   

 

Вправа 182.1. Прочитайте скоромовку. Потренуй­теся швидко її промовляти.

Лежить п'ять п'ятаків. На кожному п'ятаку ще по п'ятаку.

182.2. Вивчіть її напам'ять і запишіть з пам'яті. Перевірте напи­сане за підручником.

182.3. Побудуйте звукову модель виділеного слова.

П'ять – букв 4, звуків 4 [п й а т'],  [– = • =]

 

Вправа 183.1. Прочитайте жартівливий вірш. Розкажіть, в які комп'ютерні ігри ви любите гратись.

В комп'ютера-мами, в комп'ютера-тата

є діти — маленькі комп'ютеренята.

Дорослі комп'ютери — тато і мама —

розв'язують дуже серйозні програми.

Малятам ще треба рости й підростати —

вони полюбляють із дітками гратись.          (Світлана Цушко).

2. Запишіть на вибір одне з виділе­них слів і побудуйте його звукову

модель. Перевірте одне в одного складені моделі.

Комп'ютери – букв 9, звуків 10 [к о м п й у т е р и],  [– • – | – = •'| – •| – •]

Розв'язують – букв 10, звуків 11 [р о з в й а з у й у т'],  [– • –|– = •'| – •| =• =]

 

Вправа 184.1. Прочитай сполучення слів.

Бриль із соломи, будинок із каменю, ліжко з дерева, луска риби, пір'я горобця, квакання жаб.

184.2. Виділені слова заміни за зразком. Запиши утворені спо­лучення слів.

Зразок. Солом'яний бриль.

Солом'яний бриль, кам'яний будинок, дерев'яне ліжко, риб'яча луска, гороб'яче пір'я, жаб'яче квакання.

184.3. Поділи для переносу слова кам'яний і дерев'яний. Як можна ці слова перенести різними способами?

кам' – яний, кам'я – ний, де – рев'яний, дере – в'яний, дерев' – яний, дерев'я – ний.  

 

Вправа 185.1. Прочитайте вірш.

Рве Мар'янка у торбинку

подорожник, материнку.

Петрик, Оля і Дем'янко

накопали валер'янки.

               (Федір Петров).

185.2. Випишіть слова з апострофом, поділяючи їх для переносу.

Ма – р'янка, Мар' – янка, Мар'ян – ка, Мар'я – нка.

Де – м'янко,  Дем' – янко, Дем'ян – ко, Дем'я – нко.

Ва – лер'янки, вале – р'янки, валер' – янки, валер'ян – ки.  

185.3. Поміркуйте і скажіть, як будуть звучати імена цих дітей, коли вони стануть дорослими.

Мар'яна, Петро, Оля, Дем'ян.

 

Вправа 186.1. Прочитай речення.

1. Діти впорядковують двір. 2. Над пасікою кружляють бджілки. 3. Важкі червонобокі яблука звисають із гілок. 4. За вікном горобці мостять гніздечка.

186.2. Виділені слова заміни словами з довідки. Слова для довідки: в'ються, подвір'я, в'ють, рум'яні.

Діти впорядковують подвір'я. Над пасікою в'ються бджілки. Важкі рум'яні яблука звисають із гілок. За вікном горобці в'ють гніздечка.

186.3. Запиши утворені речення. Поясни вживання апострофа у словах.

Діти впорядковують подвір'я. Над пасікою в'ються бджілки. Важкі рум'яні яблука звисають із гілок. За вікном горобці в'ють гніздечка.

 

§ 11. Поняття про мову.

Українська мова — державна мова України

Вправа 187.1. Прочитайте текст.

У світі живе багато різних народів. І кож­ний має свою мову. Один і той самий предмет у різних мовах може називатися різними сло­вами. Наприклад: українського мовою — хліб, німецькою — брот, французькою — пен.

Близькими для українців є росіяни і білору­си. Мови цих народів мають багато спільного.

187.2. Про що ви дізналися з тексту? Розкажіть коротко.

 

Вправа 188.1. Прочитай текст.

Українці, білоруси і росіяни вітаються так» що можуть зрозуміти один одного. Якщо укра­їнець скаже: «Добрий вечір!», то білорус відпо­вість: «Добри вечар!». Якщо білорус скаже на прощання: «Добранач!, то це те саме, що укра­їнською мовою «Добраніч», а російською — «Доброй ночи».

188.2. Назви зображені предмети. Дізнайся, як вони назива­ються в інших мовах, і розкажи про це на уроці.

Картопля (по-білоруськи бульба, по-російськи картошка, по-італійськи патата, по-англійськи потейто)

Цибуля (по-англійськи

Огірок

Буряк

188.3. Запиши назви овочів у тій послідовності, як вони зобра­жені. Постав знак наголосу в словах.

Картопля, цибуля, огірок, буряк.

 

Вправа 189.1. Прочитай виразно текст.

РІДНА МОВА.

   Наша держава — Україна. Наша мова зветь­ся українською. Свою рідну мову ми любимо найбільше від усіх мов на світі.

   Українська мова — державна мова України.

189.2. Спиши останнє речення.

Українська мова — державна мова України.

 

Вправа 190.1. Виразно прочитайте висловлюван­ня письменників про рідну мову.

1. У народу немає скарбу більшого, як його мова (Юрій Мушкетик). 2. Мово рідна, слово рідне, хто вас забуває, той у грудях не сердень­ко, а лиш камінь має (Сидір Воробкевич). 3. Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі! (Павло Тичина). 4. Українська мова — давня й молода. Світить рідне слово, як жива вода (Богдан Чепурно).

190.2. Як ви зрозуміли слова поета Павла Тичини? Спишіть їх.

Розцвітай же, слово, і в родині, і у школі, й на заводі, і у полі! Рідну мову треба вивчати і спілкуватися нею.

   

Вправа 191.1. Прочитай текст і перекажи.

Слово козак означає «вільна, незалежна лю­дина». Козаками ставали втікачі від непосиль­ної панщини. Вони йшли в необжиті степи, розорювали цілину, засівали її, будували жит­ло. Вони займалися бджільництвом, рибаль­ством, мисливством. Козаки відважно, хоро­бро захищали рідну землю від ворогів.

191.2. Випиши слова, які відповідають на питання що робили?

Ставали, йшли, розорювали, засівали, будували, займалися, захищали.

191.3. Виділені слова поділи для переносу.

Оз – начає, озна – чає, ві – льна, віль – на.

 

§12 Усне і писемне мовлення.

Розповідати, запитувати і відповідати, і обмінюватись думками можна усно і письмово.

Вправа 192.1. Розгляньте малюнок і розкажіть, де заховалися лісові тварини. Хто з них на зиму засинає, а хто — одягає теплу шубку?

Ведмідь заховався у барлозі, білка у дуплі, лисиця у норі, заєць за кущем, дятел на дереві. Ведмідь на зиму засинає, а заєць одягає теплу шубку.

192.2. Складіть речення про одну з тварин (усно).

Слова для довідки: лисиця, білка, дятел, заєць, ведмідь, їжак, барліг.

З дупла виглянула прудка білка. Дятел лікує дерево. Косоокий заєць заховався за кущ. Хитра лисичка шукає поживу. Бурий ведмідь заснув у барлозі. Їжак шукає грибочки у лісі.

192.3. Назви яких тварин позначено звуковими моделями?

Їжак [= • | — •’ — ] ,  лисиця [— • |— •’ | = •]  , білка [= •’ —| — •]

192.4. Яким мовленням (усним чи писемним) ви користувалися під час виконання вправи?

Під час виконання вправи користувався писемним мовленням.

 

Вправа 193.1. Прочитай текст уголос.

Прийшла осінь. З дерев повільно опали різ­нокольорові листочки. Птахи відлетіли у ви­рій. Звірі вже підготувалися до зими.

193.2. Спиши речення, яке відповідає схемі (з 6 слів).

____  ____   ____   ____   ____  _____.

З дерев повільно опали різ­нокольорові листочки.

193.3. Поділи для переносу слово повільно.

По – вільно, пові – льно, повіль – но.

 

Вправа 194.1. Як ти розумієш вислів підійти навшпиньках? Покажи перед класом, як це робиться.

Тихо.

194.2. Прочитай два тексти, порівняй їх. У якому тексті про вечір говориться образно?

1. Зайшло сонце, і настав вечір.

Розіслався на травах туман.

Незабаром з'являться на небі зірки.

2. Навшпиньках

підійшов вечір.

Засвітив зорі,

прослав на травах тумани.

І, на вуста поклавши палець,— ліг.    (Павло Тичина).

Про вечір образно говориться у другому тексті: навшпиньках підійшов, засвітив зорі, прослав тумани, ліг, на вуста поклавши палець.

194.3. Поясни, як ти розумієш виділений вислів.

На вуста поклавши палець – тихо, мовчки.

194.4. До слова незабаром добери слово, близьке за зна­ченням.

Незабаром – скоро.

 

Вправа 195.1. До слів лівого стовпчика допиши слова з правого. У ви­діленому слові познач наголос. Перевір за словником.

пише                виразно

читає               високо

стрибає            каліграфічно

Пише каліграфічно, читає виразно, стрибає високо.

Виразно, виразно.

195.2. З одним словосполученням склади і запиши речення.

Софійка читає виразно нову збірку казок. Відмінник пише каліграфічно і читає виразно. Стрибає високо маленький м'яч.

 

Вправа 196.1. Скажіть, до якої казки цей малюнок.

Казка «Про курочку Рябу».

196.2. Пригадайте, чому дід і баба пла­чуть. Розкажіть коротко.

Дід та баба плачуть, бо бігла мишка і розбила яєчко. А воно було не просте, а золоте.

196.3. Підпишіть малюнок словами з казки.

Дід ____ , баба ____, а ________   ________ .

Дід плаче , баба плаче, а курочка кудкудачить.

196.4. Що кудкудаче курочка? Запишіть.

Не плачте. Я знову знесу яєчко.

196.5. Усно поділіть на склади слово яєчко. Що ви помітили?

Я-єч-ко.

 

Вправа 197. 1. Запиши назви тварин. Устав пропущені букви.

Слон. Лисииця. Ведмідь.

197.2. Виразно прочитай слова і спиши їх за алфавітом.

Завдання, читання, виразно, ґанок, олень.

Виразно, ґанок, завдання, олень, читання.

 

§13 Сила голосу і швидкість мовлення.

Вправа 198.1. Навчіться проговорювати скоро­мовку швидко, чітко вимовляйте звуки [з], [з'] у виділе­них словах.

Захар заліз на перелаз.

 — Захарку, злізь! Захарку, злазь!

Зумів залізти — знай, як злізти,

198.2. Позмагайтеся, хто швидше прочитає скоромовку і жод­ного разу не помилиться.

198.3. Які різні приголосні звуки вимовляємо у словах заліз і злізь? Побудуйте звукові моделі перших двох слів і по­рівняйте їх.

Заліз [з а л' і з], злізь [з л' і з']  (різні приголосні [з] і [з']).

198.4. Поясніть, коли так говорять. Строчить, як із кулемета. Треба тягти за язик.

Строчить, як із кулемета  (швидко, багато говорить). Треба тягти за язик (мовчить).

 

Вправа 199.1. Розгляньте малюнки. Скажіть, де діти можуть говорити голосно, а де треба розмовляти тихо або пошепки.

199.2. Складіть і запишіть речення про те, що зображено на першому малюнку.

 

Вправа 200.1. Прочитайте уривки з відомих українських казок і поміркуйте, де треба читати зви­чайним голосом, лагідно, а де — голосно, напружено.

1. Кличе дочка собачку Фінку:

— Іди, Фіночко, не лежи!

Нам ріпку вирвати поможи!

2. От Котикові треба йти по дрова,

він і каже Півникові:

— Сядь же ти, братику, на печі

та їж калачі, а я піду по дрова. Та

як прийде «Лисичка, то не озивайсь!

3. Несе Лисичка Півника, а він і гукає:

— Мій Котику! Мій братику!

Несе мене Лиска по кам'яному мосту

на своєму хвосту,— порятуй мене!

200.2. Повчіться читати уривки з казок із відповідною силою голосу. Позмагайтеся, яка група про­читає виразніше.

200.3. Спишіть слова Півника, з якими він звертався до Котика.

— Сядь же ти, братику, на печі та їж калачі, а я піду по дрова. Та

як прийде «Лисичка, то не озивайсь!

 

Вправа 201.1. Уяви себе вчителем. Повчися диктувати диктант.

Ми їздили до Києва. Це чудове місто. Особливо нам сподобався Хрещатик.

201.2. Запиши речення під диктовку. Попроси когось із рідних, щоб тобі продиктували.

 

§14 Слова ввічливості.

Вправа 202.1. Прочитай текст.

  Ми добре знаємо гарний звичай нашого народу, коли, проходячи вулицею в селі, один одного обов'язково привітає: «Здорові були!» А у відповідь: «Здрастуйте!»

   І не обов'язково треба бути знайомим один одному, ні! Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян (За Остапом Вишнею).

202.2. Про який давній звичай нашого народу розповів письменник?

Письменник розповів про давній звичай вітання один з одним.

202.3. До слова гарний добери слово, близьке за значенням.

Гарний – красивий, чудовий.

202.4. Спиши останнє речення. Поділи для переносу виділені слова.

Це такий всенародний звичай, що знаменує собою взаємну повагу громадян.

Зна – менує, знаме – нує, со – бою.

 

Вправа 203. 1. Запам'ятай подані слова і користуйся ними. Повчись їх вимовляти, звертаючись до рідних, учителів, друзів та інших людей.

Доброго ранку! Добридень! Добраніч! Доброго дня! На добраніч! Добрий вечір! Щасливої дороги! Здрастуйте! Заходьте, будь ласка! До побачення! Дозвольте Вам допомогти! Будьте здорові! Сідайте, будь ласка!

203.2. Випиши слова, які ми використовуємо під час вітання.

Доброго ранку! Добридень! Доброго дня! Добрий вечір! Здрастуйте!

 

Вправа 204.1. Прочитай. Що можна сказати про хлопчика?

До автобуса зайшла бабуся. А вільних місць не було. Івась підвівся:

— Бабусю, сідайте, будь ласка!

Бабуся подивилась ласкаво на хлопчика і сказала:

— Спасибі, синку! Рости великий!

Хлопчик чемний і добрий, бо звільнив старенькій бабусі місце в автобусі.

204.2. Спиши речення зі звертаннями. Підкресли слова ввічли­вості. Використовуй їх у своєму мовленні.

Бабусю, сідайте, будь ласка! Спасибі, синку!

 

§15 Поняття про текст.

Вправа 205.1. Прочитайте і порівняйте написане лі­воруч і праворуч. Де речення зв'язані між собою, а де — ні?

ЖОЛУДЬ.

І. Посадіть жолудь у землю. З нього згодом з'явиться росток. З кожним роком дубок здійматиметься вище й вище. З маленького жолудя виросте вели­чезний дуб.

ІІ. Ми збирали з сином жолуді. Ясен листя осипає. Дуб нахмуре­ний стоїть. Рослини лісу очищують по­вітря. Ліс прино­сить людям велику користь.

У першому тексті речення зв'язані між собою.

205.2. Поясніть, чи можна до написаного справа дібрати заголовок.

До написаного справа не можна дібрати заголовок тому, що речення не є зв'язані між собою. У них мовиться про різне.

 

Вправа 206.1. Прочитай речення.

Вони вивчили з малятами нову гру «Стру­мочок». До дитячого садка «Веселка» завітали школярі. Гра дітям дуже сподобалась.

206.2. Зміни порядок речень так, щоб можна було прочитати текст. Запиши його.

До дитячого садка «Веселка» завітали школярі. Вони вивчили з малятами нову гру «Стру­мочок». Гра дітям дуже сподобалась.

 

Вправа 207.1. Прочитай текст.

Уже ліс не жовтий. Він безлистий. Стоїть у тумані. Гуде потихеньку вгорі. Там, у верховіт­ті, ходить зима, носить у синій пелені завірюху. Тільки дуби брунатні (темнокоричневі). Міднолисті (кольору міді) вони. Тільки навесні роздягнуться. Взимку всі дерева в лісі шумітимуть голим віттям. А дуби шелестіти­муть їм про весну (За Григором Тютюнником).

207.2. Подумай і скажи одним реченням, про що цей текст. Добери заголовок.

Цей текст про ліс. Ліс і пори року.

208.3. Запиши перше й останнє речення.

Уже ліс не жовтий. А дуби шелестіти­муть їм про весну.

 

Вправа 208.1. Прочитай. Визнач: це текст чи окремі речення. Поясни, чому ти так думаєш.

З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні ґрона (скупчення плодів або квітів на одній гілці, кетяг, китиця). Сюди прилітали журавлі. Вони відлетіли у вирій. А взимку з'являться поласу­вати калиною снігурі (За Борисом Харчуком).

Це текст. У ньому розповідається про птахів.

208.2. Добери до тексту заголовок.

Птахи.

208.3. Спиши перше речення. Вимов окремо кожен звук у слові ґроно.

З кожної гілочки на калині звисають важкі червоні ґрона.

Ґроно [ґ р о н о]

 

Вправа 209.1. Прочитай. Доведи, що це текст.

Учні влаштували в школі лікарню. Лікарями були самі діти.

Хворі не плакали, ні на що не нарікали. Вони тихенько лежали й чекали. За допомогою ножиць, чистого паперу, тканини і клею шко­лярі лікували хворих.

Прочитане є текстом, бо складається із речень, які зв'язані між собою. Вони розказують про підручники. Їх діти приводили до гарного вигляду.

209.2. Розкажи, про яку лікарню йдеться у тексті.

У тексті йдеться про клас. Коли учні роблять свої книжки гарними, він стає лікарнею для підручників. А книги стають лікарями.

209.3. Вибери з поданих заголовок до тексту. Поясни свій вибір. (Лікування книг. Незвичайна лікарня. Справжні господарі. Книжкова лікарня).

Книжкова лікарня.

 

Вправа 210.1. Розкажи, які ти читаєш книжки.

210.2. Запиши назву улюбленої книжки.

 

Вправа 211.1. Прочитай текст.

Бібліотека — зібрання книг, які одна людина або багато лю­дей зібрали і зберігають. Якщо ти ще не збираєш книг — почни збирати. Тоді у тебе буде своя бібліотека. Тримай у ній книги в порядку. Читай їх і давай чи­тати друзям.

211.2. Коротко розкажи про що говориться в тексті. Добери заголовок.

У тексті розповідається про бібліотеку. Пропонується почати збирати власну бібліотеку, якщо її ще нема. Є порада слідкувати за книгами, читати їх та давати читати друзям.

211.3. Закінчи речення і запиши його.

Слова у ній, їх ужито в цьому тексті замість слів бібліотека, книги.

 

Вправа 212.1. Прочитай і спиши прислів'я. Поясни їх зміст.

1. Книжка вчить, як на світі жить. 2. Золо­то добувають із землі, а знання — з книг. 3. Життя без книги — що хата без вікон.

212.2. Пригадай і розкажи в класі інші прислів'я про книгу.

 

§16. Будова тексту

Вправа 213.1. Послухайте текст.

   Школярі знайшли в лісі білочку.

   У неї була зламана лапка. Діти поселили звірка в живому куточку, доглядали за ним.

    Незабаром лапка загоїлась. І білочку відне­сли до лісу.

213.2. Дайте відповіді на запитання.

1. Де діти знайшли білочку? 2. Яка лапка була в білочки? 3. Де діти поселили звірка? 4. Що сталося з її лапкою згодом? 5. Куди діти віднесли білочку?

Діти знайшли білочку у лісі. У білочки була зламана лапка. Діти поселили звірка у живому куточку. Згодом її лапка загоїлась. Діти віднесли білочку до лісу.

213.3. Послухайте ще раз текст. Назвіть зачин і кінцівку. Про що йдеться в основній частині?

Зачин. Школярі знайшли в лісі білочку.

Кінцівка. Незабаром лапка загоїлась. І білочку відне­сли до лісу.

213.4. Запишіть із пам'яті зачин тексту.

 

Вправа 214.1. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому зачин, основну частину і кінцівку.

   Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

   Для звірів і птахів він — рідний дім і го­дувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.

   Рослини лісу очищують повітря. Тому кож­не дерево, кожен кущ треба берегти насампе­ред — від вогню.

Зачин. Ліс нікому не ворог. Ліс — усім друг.

Основна частина. Для звірів і птахів він — рідний дім і го­дувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.

Кінцівка. Рослини лісу очищують повітря. Тому кож­не дерево, кожен кущ треба берегти насампе­ред — від вогню.

214.2. Назвіть у тексті речення, яке може бути до нього заголовком.

Ліс — усім друг.

214.3. Спишіть основну частину тексту.

Для звірів і птахів він — рідний дім і го­дувальник. Для поля — захисник від вітру. Ліс — друг ріки та її мешканців: риб, раків, жаб. Якщо гине ліс, ріка незабаром міліє, пересихає.

214.4. Поставте кілька запитань за змістом цього тексту.

Чим ліс є для звірів і птахів? Чим є ліс для поля? Чим є ліс для ріки? Що роблять рослини лісу? Від чого треба берегти кожне дерево та кущ?

 

Вправа 215.1. Прочитай текст.

    У лузі, під гіллястим дубом, багато років жила криниця. Одного разу до дуба прийшов хлопчик. Він любив пустувати. Тож і поду­мав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!»

    Підняв камінь, кинув його у криницю. Булькнуло дуже. Камінь упав на дно і закрив джерело. Минуло багато років. Хлопчик став дідусем. Якось він прийшов на те місце, де ко­лись була криниця, зеленів луг, стояв гілляс­тий дуб, співав соловейко.

  — Де ж це воно все поділося? — здивувався дідусь (За Василем Сухомлинським).

215.2. Поміркуй над запитанням дідуся і розкажи, що сталося.

215.3. Прочитай речення, в кінці яких стоять знак питання і знак оклику. Голосом передай завзяття хлопника-пустуна і сумний настрій дідуся. Спиши ці речення.

А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!

Тож і поду­мав: «А що воно буде, як я візьму оцей камінь і кину його в криницю? Ото, мабуть, булькне!».  Де ж це воно все поділося? — здивувався дідусь.

215.4. Виділені слова поділи для переносу.

Ві – зьму, візь – му, бу – лькне, буль – кне, бульк – не.

 

Вправа 216.1. Прочитайте.

— Горіх мій, я його перша побачила!

— Ш, він мій! Я його перша підняла.

Почула ту сварку лисиця, стала між білка­ми, розкусила горіх та й каже:

— Я помирю вас. Ця половина належить тому, хто побачив горіх. А ця — тому, хто його підняв. А зерно — мені, бо я вас помирила.

216.2. Придумайте і запишіть початок казки. Подумайте, як можна назвати цю казку.

Хитра лисичка. Сварка в лісі. Сварливі білки. Не сваріться.

Зустрілися у лісі дві білочки. Побачили під деревом горіх і засперечались.

216.3. Розподіліть ролі і підготуйтеся до переказу казки в осо­бах. Скільки учнів має взяти участь у переказі?

У переказі має взяти участь 3 учні (дві білки та лисиця).

216.4. Який висновок повинні зробити для себе обидві білочки?

Де двоє сваряться, третій користає.

 

Вправа 217.1. Прочитай початок і кінцівку тексту. Основну частину придумай самостійно за малюнком.

Початок. Це трапилося взимку. На вули­ці було дуже слизько. Діти йшли до школи. Попереду них ішла старенька бабуся.

Кінцівка. Бабуся щиро подякувала дітям за допомогу.

217.2. Спиши кінцівку тексту.

Бабуся щиро подякувала дітям за допомогу.

 

Вправа 218.1. Відгадайте загадку.

З і — лежу я на дивані, з и — пливу я в океані.

Відгадка: кіт, кит.

218.2. Прочитайте текст. Про що ви з нього дізналися?

НАЙБІЛЬША ТВАРИНА.

    Найбільша тварина на Землі — синій кит. Його довжина сягає тридцяти трьох метрів. Такий кит важчий, ніж п'ятдесят слонів.

    Лише один його язик важить чотири тон­ни — як дорослий слон!

218.3. Поставте одне одному запитання за змістом тексту.

Яка тварина найбільша на Землі? Яка довжина кита? За скількох слонів важчий кит? Скільки важить його язик?

4. Спишіть перші два речення.

Найбільша тварина на Землі — синій кит. Його довжина сягає тридцяти трьох метрів.

 

Вправа 219.1. Прочитай текст спочатку мовчки. Подумай, які речення треба читати спокійно, а які — напружено, швидко. Як передати голосом здивування?

ДИВНА ЯЛИНКА.

Якось гуляла Ганнуся з татом у лісі.

— Татку, татку, яка дивна ялинка! Без жод­ної голочки!

— Та то ж не ялинка, а осика,— усміхнувся тато.

— Ні, ялинка! Бачиш, скільки під нею ши­шок лежить!

Аж тут із верхівки дерева білочка кинула вилущену шишку. Зрозуміла Ганнуся, чого це під осикою ялинових шишок багато (За Євгеном Шморгуном).

219.2. Виразно прочитай текст уголос.

219.3. Ганнуся звертається до тата: татку. Якими ще ласкавими словами можна звернутися до тата?

Татусь.

219.4. Запиши кінцівку тексту. Вимов звуки, які позначає буква я в словах ялинових і Ганнуся.

Аж тут із верхівки дерева білочка кинула вилущену шишку. Зрозуміла Ганнуся, чого це під осикою ялинових шишок багато.

Ялинових [й а л и н о в и х] (буква я позначає два звуки [й], [а]), Ганнуся [г а н: у с' а] (буква я позначає один звук [а]).

 

§17 Типи текстів.

Вправа 220.1. Прочитайте тексти і подумайте, що в них спільного і що — відмінного.

1. Хто там стрибає між кущами? Та то ж заєць шукає собі куточок для відпочинку! Стрибнув він до молодої дикої груші, погриз трохи кори і прямо до пенька. Вирив собі ямку під пеньком, ліг і задрімав (Олександр Копиленко).

2. Заєць — дика тварина. Шубка у нього вліт­ку сіренька, а взимку — біленька. Звірок має довгі вуха і трохи розкосі очі. Передні лапки у нього коротші, а задні — довші. Ця тваринка дуже полохлива.

3. Чи замислювалися ви над тим, чому заєць на зиму змінює колір свого хутра? Він на зиму одягає білу шубку для того, щоб на снігу бути непомітним для тих, хто на нього полює.

Усі три тексти про зайця.

У першому тексті розповідається про те, як за­єць знайшов собі місце для відпочинку і задрімав. Це — текст-розповідь.

У другому тексті описано зовнішній вигляд та особливості поведінки звірка. Це — текст-опис.

У третьому тексті висловлюється міркування про те, чому заєць на зиму змінює колір свого хутра. Це — текст-міркування.

 

220.2. Спишіть друге речення тексту-міркування. Подумайте, яким словом можна замінити слово він.

Чи замислювалися ви над тим, чому заєць на зиму змінює колір свого хутра? Він на зиму одягає білу шубку для того, щоб на снігу бути непомітним для тих, хто на нього полює.

Куцохвостий.

220.3. Поділіть слово заєць на склади. Назвіть букви в другому складі.

За-єць (букви у другому складі «є», «це», «знак м'якшення»)

 

Вправа 221.1. Прочитай текст.

Уже блищить на сонці сніг. Лише горобина в червоному вбранні. Щодня прилітає до неї пустотливий снігур поласувати смачними яго­дами. Сяде на гілочку в гущавині і дзьобає. А щоб не забруднитися ягодами, він почепив собі на груди червоний фартушок.

221.2. Це розповідь, опис чи міркування? Доведи свою думку.

У тексті розповідається про те, як снігур ласує ягодами горобини. Це текст-розповідь.

221.3. Спробуй скласти текст-опис про снігура або текст-міркування «Чому ця пташка так називається?» (за вибо­ром). Запиши складений текст.

 

§18. Поняття про речення.

Вправа 222.1. Прочитай текст. Кінець кожного речення позначай зниженням голосу і паузою.

Щодня ти ходиш до школи. Твій обов'язок — добре вчитися. У школі тебе навчають учите­лі. Вони хочуть, щоб ти добре знав свою рідну мову.

222.2. Скільки абзаців у тексті? Про що розповідається в кожному з них? Спиши друге речення.

   Щодня ти ходиш до школи.

   У школі тебе навчають учите­лі. Вони хочуть, щоб ти добре знав свою рідну мову.

   Твій обов'язок — добре вчитися.

У тексті повинно бути хоча б три абзаци: зачин (розповідається про те, що я  ходжу щодня до школи), основна частина (розповідається про те, що мене у школі навчають вчителі), кінцівка (розповідається про основний обов'язок школяра).

У школі тебе навчають учите­лі.

 

Вправа 223.1. Прочитай.

Узимку школярі виготовили

Узимку школярі виготовили годівничку для птахів.

223.2. Зістав дві групи слів. Поясни, яка з них виражає закінче­ну думку.

Друга група слів виражає закінчену думку.

 

Вправа 224.1. Прочитай. Виділяй паузою кожну закінчену думку.

Вечоріє. Сідає сонце в степу. Усе замовкло на засніжених полях. Тиша.

224.2. Визнач, скільки речень у тексті.

У тексті чотири речення.

224.3. Спиши. Підкресли речення, у яких закінчену думку вира­жено одним словом.

Вечоріє. Сідає сонце в степу. Усе замовкло на засніжених полях. Тиша.

 

Вправа 225.1. Прочитай. Полічи, скільки речень у цьому вірші.

Погляньте, погляньте, яка благодать!

Дивіться: метелики з неба летять!

Морозець малює на шибках узори.

Картинкою гарною стало віконце.  (Олександр Олесь).

У цьому вірші чотири речення.

225.2. Поясни, як ти розумієш вислів метелики з неба летять.

Падають сніжинки.

225.3. Спиши останнє речення. Поділи для переносу слова картинкою і віконце. Поцікався, чи всі учні в класі зроби­ли це однаково.

Картинкою гарною стало віконце. 

Ка – ртинкою, кар – тинкою, карти – нкою, картин – кою.

Ві – конце, віко – нце, вікон – це.

 

Вправа 226.1. Прочитай. Поясни, які рядки слів можна назвати реченнями.

Стало дуже холодно.

Спить ліс

Спорожніло поле

Уже по-зимовому світить

Заснули до весни ведмідь, борсук та їжак

Білочка сховалась у дупло від

226.2. Випиши речення, не забуваючи ставити у кінці крапку.

Спить ліс. Спорожніло поле. Заснули до весни ведмідь, борсук та їжак.

226.3. Які речення відповідають схемі?

____   ______ .

Спить ліс. Спорожніло поле.

 

Вправа 227.1. Прочитай мовчки. Встанови межі речень.

227.2. Прочитай уголос, позначаючи кінець кожного речення зниженням голосу і паузою.

УЗИМКУ.

Сховалася земля під білою ковдрою снігу хо­лодний вітер гуляє по полю мороз скував усе навкруги тваринам стало важко добувати їжу

227.3. Спиши текст. Перше слово в кожному реченні пиши з ве­ликої букви. У кінці речення став крапку.

Сховалася земля під білою ковдрою снігу. Хо­лодний вітер гуляє по полю. Мороз скував усе навкруги. Тваринам стало важко добувати їжу

 

Вправа 228.1. Прочитай.

Пізно встати зимове сонце

Пізно встало зимове сонце.

228.2. Поясни, яку групу слів не можна назвати реченням.

Першу групу не можна назвати реченням, бо слова не зв'язані між собою.

 

Вправа 229.1. Прочитай. Зверни увагу на слова, щоо в дужках. Скажи, чи зв'язані вони з іншими словами в реченні.

Побіліли (поле). (Замерзла) річки. Заснули (ліс). Спокійно (стояти) сосни та ялини.

Слова, що в дужках, не зв'язані з іншими словами в реченні.

229.2. Зміни слова в дужках так, щоб утворилися речення. Запиши.

Побіліли поля. Замерзли річки. Заснули ліси. Спокійно стоять сосни та ялини.

 

Вправа 230.1. Зі слів кожного рядка склади і запиши речення.

Пухнасті, у, повітрі, сніжинки, кружляють. Засяяла, на, сніжна, долонці, зірочка.

У повітрі кружляють пухнасті сніжинки. На долонці засяяла сніжна зірочка.

230.2. Склади звукові моделі виділених слів.

Кружляють – букв 9, звуків 9 [к р у ж л' а й у т'],  [– – • | – = •'| =• =]

Засяяла – букв 7, звуків 8 [з а с' а й а л а],  [– • | = •'| =•| – •]

 

§19 Розповідні речення.

Вправа 231.1. Підготуйтеся до читання вірша вголос.

Сніжок стомився

та й зупинився.

Він поглядає

на ліс, на поля.

Таке все чисте,

таке іскристе!

Така вже гарна

рідна земля!            (Олесь Лупій).

Строфа - це група віршованих рядків, об'єднаних не тільки за змістом, а й певним римуванням та інтонацією, причому таке сполучення рядків і надалі має повторюватися у творі. Строфа зазвичай - речення чи сукупність речень.   

231.2. Полічіть, зі скількох речень складається перша строфа вірша. Прочитайте їх з відповідною інтонацією.

Перша строфа вірша складається із двох розповідних речень.

Сніжок стомився

та й зупинився.

Він поглядає

на ліс, на поля.

231.3. Розкажіть, про що розповідається в кожному з цих речень. Яким словом у другому реченні замінено слово сніжок?

У реченнях розповідається про те, що перестав падати сніжок. Ліс та поля вкриті снігом.

 

Вправа 232.1. Розкажи, про що говориться в другій строфі вірша Олеся Лупія (вправа 231). Скільки речень у цій строфі?

У другій строфі говориться про зимову красу рідної землі. У другій строфі два окличні розповідні речення.

232.2. Прочитай, передаючи голосом любов до рідної землі, захоплення її красою. Зверни увагу на розділові знаки в кінці речень.

Таке все чисте,

таке іскристе!

Така вже гарна

рідна земля!            

232.3. Спиши останнє речення вірша. Яким словом можна за­мінити вираз рідна земля?

Вираз рідна земля можна замінити словом батьківщина.

 

Вправа 233.1. Прочитай і спиши вірш.

Тихо в Карпатах. Зимова пора.

Сонце сміється і сяє !

Тихо. Ні вітру, ні звуку не чуть.

Сонні ялиці дрімають.               (Михайло Струмок).

233.2. Поясни розділові знаки в кінці речень.

У кінці розповідного речення (у ньому про щось розповідається або повідомляється) ставиться крапка.

У кінці окличного  розповідного речення (у ньому про щось розповідається або повідомляється, але за емоційним забарвленням ви­мовляється з особливим почуттям захоплення, радості) ставиться знак оклику.

233.3. Склади і запиши два розповідні речен­ня про природу взимку. Користуйся правилами.

Білосніжне покривало вкрило усе навколо. Яка чудова білосніжна краса оповила все навколо!

 

Вправа 234.1. Прочитай. Подумай, як можна по-різному розташувати речення, щоб утворився інший текст.

По стовбурах дерев стиха потріскує мороз. У лісі настала ніч. У небі заясніли яскраві зимові зірочки. На віти дерев лягає легкий сріблястий іній.

234.2. Запиши один із варіантів тексту.

У лісі настала ніч. По стовбурах дерев стиха потріскує мороз. На віти дерев лягає легкий сріблястий іній. У небі заясніли яскраві зимові зірочки.

234.3. Розкажи на уроці, що ти знаєш про іній.

Це природне явище утворюється в ясні тихі ночі. На горизонтальних поверхнях утворюється шар кристалів льоду. Іній ще називають паморозь, приморозь, наморозь, поморозь, заморозь, намерз.

 

§20 Питальні речення.

Речення, в якому про щось запитується, називається питальним. У кінці питального речення ставиться знак (?)

У розмові двох осіб (діалозі) речення-запитання і речення-відповіді назива­ються репліками.

 

Вправа 235.1. Розподіліть ролі і прочитайте роз­мову бібліотекаря з читачем.

— Яку книжку ти прочитав?

— «Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку».

— Хто написав цю казку?

— Микола Трублаїні.

— Що тобі найбільше сподобалося в казці?

— Мені сподобалось, як дівчинка Наталочка врятувала сріблясту рибку.

235.2. Спробуйте продовжити розмову (діалог).

235.3. Знайдіть у тексті і прочитайте речення, в яких про щось запитується.

Яку книжку ти прочитав? Хто написав цю казку? Що тобі найбільше сподобалося в казці?

 

Вправа 236. Запитайте одне в одного про те, що вас цікавить, і дайте відповідь.

 

Вправа 237. 1. Прочитай уголос спочатку запитання, а потім — відповідь. Вимовляй із більшою силою голосу виділені слова.

Де живе дятел?                               Дятел живе в лісі.

Як називають дятла?                       Дятла називають лікарем лісу.

Що лікує дятел у лісі?                      Дятел лікує хворі дерева.

Кого дістає дятел з-під кори дерев? Дятел дістає з-під кори дерев шкідливих комах.

237.2. Спиши перші два запитання і відповіді на них.

— Де живе дятел?

— Дятел живе в лісі.

— Як називають дятла? 

— Дятла називають лікарем лісу.

 

Вправа 238.1. Прочитай і спиши речення.

Діти принесли їжачка в живий куточок.

238.2. Прочитай запитання. Підвищуй голос, коли вимовля­єш виділене слово. Усно дай повну відповідь на кожне запитання.

1. Хто приніс їжачка в живий куточок?

2. Кого принесли діти в живий куточок?

3. Куди діти принесли їжачка?

Діти принесли їжачка в живий куточок.

Їжачка діти принесли в живий куточок.

В живий куточок діти принесли їжачка.

 

Вправа 239.1. Прочитай. Розкажи, як ти допомагаєш пташкам узимку.

БІЛЯ ГОДІВНИЦІ.

— Горобчику, горобчику, подзьобай зерна.

— Цінь-цвірінь, цвірінь...

— Горобчику, горобчику, чому ти розцвірінькався?

— Чекаю весну!

— Горобчику, горобчику, чому ти сумний?

— Бо січень січе.

— Горобчику, горобчику, чому так дрібно скачеш?

— Щоб лапки зігріти.            (Катерина Перелісна).

239.2. Прочитай питальні речення. Виділені слова вимовляй з більшою силою голосу. Дай повні відповіді на запитання. Запиши їх.

Горобчику, горобчику, чому ти розцвірінькався? Горобчику, горобчику, чому ти сумний? Горобчику, горобчику, чому так дрібно скачеш?

Горобчик розцвірінькався тому, що чекає весну. Горобчик сумний, бо січень січе. Горобчик так дрібно скаче тому,  щоб лапки зігріти.

 

Вправа 240.1. Прочитайте кожну скоромовку спочатку повільно, а потім — швидко.

1. Дрова рубали два дроворуби. 2. Пиляв Пилип поліна з лип.

240.2. Назвіть слово в другій скоромовці, яке однаково читається зліва направо і справа наліво (паліндром). Які ви знаєте інші слава, що так само читаються?

Пилип.

Зараз, корок, Анна, біб, дід, кок, корок, Алла,  шалаш, тут, вирив, вишив, випив, вилив, вимив, піп, мім, око.

 

Вправа 241.1. Щоразу читайте питальне речення так, щоб одержати іншу відповідь, подану в дужках.

Учора школярі проводили ранок казок? (Так, проводили.) (Так, ранок казок.) (Так, учора.) (Так, школярі.)

Учора школярі проводили ранок казок? (Так, проводили.) Учора школярі проводили ранок казок?  (Так, ранок казок.) Учора школярі проводили ранок казок? (Так, учора.) Учора школярі проводили ранок казок? (Так, школярі.)

241.2. Спишіть питальне речення. А потім запишіть одну з від­повідей (на вибір). Прочитайте з інтонацією.

Учора школярі проводили ранок казок? Так, проводили.

Учора школярі проводили ранок казок? Так, ранок казок.

Учора школярі проводили ранок казок? Так, учора.

Учора школярі проводили ранок казок? Так, школярі.

 

Вправа 242.1. Прочитай. Добери до кожного речення розділовий знак. (. ? !)

Хто любить читати казки Казки люблять усі Чим же цікаві казки Там відбуваються різні чудеса

242.2. Спиши, ставлячи у кінці речень відповідні розділові знаки.

Хто любить читати казки? Казки люблять усі. Чим же цікаві казки? Там відбуваються різні чудеса!

242.3. Визнач, які із записаних речень є питальними.

Хто любить читати казки? Чим же цікаві казки?

 

Вправа 243.1. Розгляньте малюнок. Розкажіть докладно, що на ньому зображено. Доберіть підпис до малюнка.

243.2. Прочитайте запитання і дайте на них відповіді.

1. Яку пору року зображено? (Дайте відпо­відь одним словом.) 2. Куди прийшли діти на прогулянку? 3. Що роблять хлопчики? 4. Що робить дівчинка?

243.3. Запишіть відповіді. Першу відповідь подайте як заголовок.

Зима. Діти прийшли на гірку. Хлопчики спускаються на санчатах. Дівчинка їде на лижах.

243.4. Прочитайте записану розповідь.

 

Вправа 244.1. Прочитайте в особах вірш-жарт.

— Який смачний обід сьогодні!

Такого зроду ми не їли!

— Чому? Хіба були голодні?

—Та ні. Самі його варили!      (Валентин Бичко).

244.2. Знайдіть у вірші розповідні і питальні речення. Поясніть розділові знаки.

Який смачний обід сьогодні! Такого зроду ми не їли! Та ні. Самі його варили!   

Чому? Хіба були голодні?

244.3. Спишіть речення, які відповідають схемам.

____ ?  Чому?

____ ____ ____! Самі його варили!

 

Вправа 245.1. Подумай, про яку людину так кажуть.

1. І за холодну воду не візьметься. 2. Палець об палець не вдарить.

Так кажуть про лінивих людей.

245.2. Спиши. Використовуй доречно ці вислови у своєму мовленні.

І за холодну воду не візьметься. Палець об палець не вдарить.

 

Вправа 246.1. Прочитай прислів'я. Поясни зміст.

1. Усе трудом славиться. 2. Без охоти немає роботи. 3. Без діла слабіє сила.

246.2. Постав питання до виділених слів за зразком: Чим усе славиться? Запиши складені питальні речення і прочи­тай їх виразно.

Без чого нема роботи? Що слабіє без діла?

 

§21 Спонукальні речення.

 

Вправа 247. 1. Прочитай речення. Які спонукання висловлені в кожно­му з них? Скористайся довідкою. Слова для довідки: порада, запрошення, заклик.

1. Дорогі друзі, будь ласка, приходьте на наше свято (запрошення). 2. Любіть книжку всією душею! (заклик) 3. Не сиди довго біля телевізора. Частіше від­почивай на свіжому повітрі (порада).

247.2. Спиши речення, у якому звучить заклик.

Любіть книжку всією душею!

247.3. Подумай! Як би ти назвав речення, в якому висловлено спонукання? Дай відповідь одним словом.

Спонукальним.

247.4. Запиши слово спонукальне, поділяючи його на склади. Прочитай спочатку по складах, а потім — ціле слово.

Спо-ну-каль-не.

 

Вправа 248.1. Відгадай загадку. Розкажи, до чого тебе спонукають сигнали світлофора.

Він на вулиці щораз

оком блимає на нас.

«Зупинися! Підожди!

Терпеливо стій-но!

 А тепер, будь ласка, йди

впевнено й спокійно».          (Людмила Ульяницька).

248.2. Випиши спонукальні речення. Поясни розділові знаки в кінці цих речень.

Зупинися! Підожди! Терпеливо стій-но! А тепер, будь ласка, йди впевнено й спокійно.

Речення, в якому є спонукання (прохання, запрошення, заклик, порада, за­борона, застереження, наказ тощо), називається спонукальним. У кінці спонукального речення може стояти крапка або знак оклику, коли в реченні висловлено силь­не почуття.

 

Вправа 249.1. Прочитай колискову пісеньку.

Ой ти, коте сірий,

та вимети сіни.

А ти, волохатий,

прибери у хаті.

А ти, коте чорний,

та сідай у човен.

Пливи, котку, на лужок

забавляти діточок.

249.2. Полічи, зі скількох речень складається колисанка.

Колисанка складається із чотирьох  речень.

249.3. До чого спонукають, про що просять кожного котика? Якими словам виражено спонукання?

Вимети сіни, прибери у хаті, сідай у човен і пливи забавляти діточок.

Спонукання виражено словами, що означають дію.

249.4. Спиши останнє речення. Підкресли в ньому звертання.

Пливи, котку, на лужок забавляти діточок.

 

Вправа 250.1. Спиши текст, вставляючи пропущені слова. Слова для довідки: жовте, червоне, зеленому, дорожнього.

Чітко дотримуйся правил (якого?)... руху! Переходь вулицю в дозволених місцях при (якому?)… сигналі світлофора. (Яке?)… світ­ло забороняє перехід. (Я к е?)... попереджає.

Чітко дотримуйся правил (якого?) дорожнього руху! Переходь вулицю в дозволених місцях при (якому?) зеленому сигналі світлофора. (Яке?) Червоне світ­ло забороняє перехід. (Я к е?) Жовте попереджає.

250.2. Назви в тексті спонукальні речення. Поясни, що допо­могло їх розпізнати.

Чітко дотримуйся правил дорожнього руху! Переходь вулицю в дозволених місцях при зеленому сигналі світлофора.

Їх помогло розпізнати спонукання – порада. 

 

Вправа 251.1. Підготуйся до виразного читання тексту. Подумай, на яких словах у питальних реченнях будеш голос підвищу­вати, а на яких— понижувати.

УЧІТЬСЯ ДОБРА!

    Хто з вас, діти, не мріє бути сміливим, муж­нім, сильним? А хто з вас, дорогі друзі, мріє бути добрим? Просто доброю людиною.

    Добро необхідне людині, як повітря. Без до­бра життя стає нікому не потрібним. Усе, що є кращого в житті людини, осяяне добром.

     Учімося ж добра! (Юрій Яковлєв).

251.2. З основної частини тексту випиши одне речення (на вибір).

Добро необхідне людині, як повітря.

Без до­бра життя стає нікому не потрібним.

Усе, що є кращого в житті людини, осяяне добром.

251.3. Прочитай кінцівку тексту. Поясни, яке це речення.

Учімося ж добра!

Речення розповідне окличне.

 

Вправа 252.1. Прочитай прислів'я і запам'ятай їх.

1. Усе добре переймай, а зла уникай. 2. Хто людям добра бажає, той і сам його має.

252.2. Спиши спонукальне речення.

Усе добре переймай, а зла уникай.

252.3. Вимов звуки і назви букви у виділених словах.

Його – звуків 4 [й о г о],  [=• | – •'], букв 4 («йот», «о», «ге», «о»)

Має – звуків 4  [м а й е],  [– •' | = •], букв 3 («ем», «а», «є»)

 

Вправа 253.1. Прочитайте і пограйтеся в гру «На уроці фізкультури».

   Учитель дає команди, щоб учні: вишикува­лись у шеренгу; вирівняли ряд; стали струнко; почали крокувати.

   Команди: Стояти струнко! У шеренгу ши­куйсь! Кроком руш! Рівняйсь!

253.2. Поясніть, у якому абзаці подано речення. Які це речення?

Спонукальні окличні речення подано у другому рядку.

253.3. Запишіть команди в належній послідовності.

У шеренгу ши­куйсь! Рівняйсь! Стояти струнко! Кроком руш!

Вправа 254.1. Склади і запиши речення з поданих слів.

1) на, обережним, воді, будь; 2) вогнем, не, з, грайся.

Будь обережним на воді. Не грайся з вогнем.

254.2. Від чого застерігають тебе ці речення?

Ці речення застерігають від небезпеки.

 

Вправа 255.1. Прочитай речення. Про кого йдеться в кожному з них?

1. Галинка поливала квіти. 2. Мама купила мені книжку. 3. Тато навчив мене плавати.

У реченнях іде мова про Галинку, про маму, про тата.

255.2. Зміни розповідні речення на спонукальні за зразком. Зразок. Галинко, полий, будь ласка, квіти. Запиши. Зверни увагу на слова ввічливості та розділові знаки.

Мамо, купи, будь ласка, мені книжку. Тато, навчи, будь ласка, мене плавати.

 

Урок розвитку мовлення

Вправа 256.1. Розгляньте малюнки. Складіть усну розповідь за малюнками і запитаннями.

1. У кого сьогодні день народження?

2. Що приготувала мама?

3. Хто накрив святковий стіл?

4. Хто прийшов привітати дівчинку?

5. Які подарунки принесли діти?

6. Як пройшло свято?

Сьогодні день народження у Софійки. Мама приготувала торт і десерт. Мама накрила святковий стіл. Дівчинку прийшли привітати друзі. Діти принесли квіти. Свято пройшло чудово!

256.2. Запишіть відповідь на п'яте і шосте запитання.

Діти принесли квіти. Свято пройшло чудово!

 

Вправа 257.1. Прочитай вітальну листівку.

Любі друзі!

З Новим роком!

Гарних Вам успіхів у навчанні!

Міцного здоров'я!

Веселих зимових канікул!

             Дід Мороз.

257.2. За зразком цієї листівки склади вітання своїм друзям.

Люба Софійко!

З днем народженням!

Міцного тобі здоров'я!

Гарних успіхів у навчанні!

Сповнення усіх мрій!

                  Галинка.

§22 Головні слова в реченні.

Вправа 258.1. Прочитайте вірш.

Голуби злетілися біленькі.

Мабуть, хтось їм хліба накришив.

То вночі пройшов сніжок легенький

усе довкіл запорошив.                (Платон Воронько).

258.2. Спишіть перше речення. Про що в ньому говориться? Підкресліть це слово однією рискою. Поставте до ньо­го питання. Що говориться про голубів? Підкресліть це слово двома рисками. Поставте до нього питання.

Голуби (хто?) злетілися (що зробили?) біленькі.

 

Вправа 259.1. Прочитай речення.

1. Стоїть півень на току у червонім чобітку. 2. Тихесенько вітер віє (Тарас Шевченко).

259.2. Про кого говориться в першому реченні? Постав до цього слова питання. Що говориться про півня? Постав до цьо­го слова питання. За зразком попередньої вправи запи­ши слова, до яких було поставлено питання. Підкресли ці слова. Вони є головними в реченні. На яке питання відповідає кожне слово?

Півень (хто?) стоїть (що робить?).

259.3. Знайди і випиши головні слова з другого речення.

Вітер (що?) віє (що робить?).

 

Вправа 260.1. Прочитай і спиши початок казки.

Посадив дід ріпку. Виросла ріпка велика-превелика.

260.2. Виконай вправу самостійно: 1) прочитай речення і спиши їх; 2) у кожному реченні знайди і підкресли головні слова.

Посадив (що зробив?) дід (хто?) ріпку. Виросла (що зробила?) ріпка (що?) велика-превелика.

 

Вправа 261.1. Прочитай вірш.

Сипле, сипле, сипле сніг.

Мов метелики сріблисті,

ті сніжинки білі, чисті,

тихо стеляться до ніг.

Сипле, сипле, сипле сніг.   (Марійка Підгірянка).

261.2. Виконай вправу усно за зразком попередньої вправи.

Сипле (що робить?), сипле (що робить?), сипле (що робить?) сніг (що?).

Мов метелики сріблисті,

ті сніжинки (що?) білі, чисті,

тихо стеляться (що роблять?) до ніг.

Сипле (що робить?), сипле (що робить?), сипле (що робить?) сніг.   

 

Вправа 262.1. Прочитай словосполучення у лівому стовпчику. Добери з правого стовпчика головне слово так, щоб утворилося речення. Запиши.

… оре поле.                               кравець

… навчає дітей.                          лікар

... шиє одяг.                               шофер

… лікує хворих.                           учитель

... водить автомобіль.                  тракторист

Тракторист оре поле. Учитель навчає дітей. Кравець шиє одяг. Лікар лікує хворих. Шофер водить автомобіль.

262.2. Подумай і скажи, чому вчителя так називають.

Учителя так називають тому, що він навчає.

 

Вправа 263.1. Прочитайте текст.

      Немов зачарований, спить зимовий ліс. Кремезні дуби стоять у рудих шоломах (головний убір, що використовується для захисту голови) — наче витязі у дозорі.

      Сосни ніби збили на бік білі берети. Кута­ються у м'які пухнасті накидки ялини. Іскриться, переливається сніг під променями скупого на тепло сонця.

263.2. Знайдіть в тексті рядки, якими можна описати красу зи­мового лісу. Доберіть до тексту заголовок.

                             Зимовий ліс.

      Немов зачарований, спить зимовий ліс. Кремезні дуби стоять у рудих шоломах — наче витязі у дозорі.

      Сосни ніби збили на бік білі берети. Кута­ються у м'які пухнасті накидки ялини. Іскриться, переливається сніг під променями скупого на тепло сонця.

263.3. Спишіть другий абзац. Підкресліть головні слова у виді­леному реченні.

Сосни ніби збили на бік білі берети. Кута­ються (що роблять?) у м'які пухнасті накидки ялини (що?). Іскриться, переливається сніг під променями скупого на тепло сонця.

 

Вправа 264. 1. Прочитай. Поміркуй, що спільного у цих двох уривках із віршів.

1. Виглянув місяць із сивих туманів. Вечір в кожусі бреде по снігу (Расул Гамзатов). 2. Сяють зорі ввечері, сад під снігом спить (Марія Пригара).

У цих двох уривках із віршів розповідається про зимовий вечір.

264.2. Спиши. Підкресли в реченнях головні слова. Постав до них різні питання.

Зорі (що роблять?) сяють. Сяють (що?) зорі.

Виглянув місяць із сивих туманів. Вечір в кожусі бреде по снігу. Сяють зорі ввечері, сад під снігом спить.

Місяць (що робить?) спить. Спить (що?) місяць.

Вечір (що робить?) бреде. Бреде (що?) вечір.

Зорі (що роблять?) сяють. Сяють (що?) зорі.

Сад (що робить?) спить. Спить (що?) сад.

 

Вправа 265.1. Прочитай і спиши, вставляючи з довідки пропущені слова. Слова для довідки: художник, мороз, шибка.

Подивись у вікно. Уся... розмальована білими візерунками. Це ... так її прикрасив. Ніби май­стерний ... намалював чудові картини природи.

Подивись у вікно. Уся шибка розмальована білими візерунками. Це мороз так її прикрасив. Ніби май­стерний художник намалював чудові картини природи.

265.2. Підкресли головні слова в останньому реченні.

Ніби май­стерний художник (хто?) намалював (що зробив?) чудові картини природи.

 

§23 Зв'язок слів у реченні.

Вправа 266.1. Прочитайте і спишіть речення.

Мідні морози скували землю.

266.2. Підкресліть головні слова в реченні.

Мідні морози (що?) скували (що зробили?) землю.

266.3. Запишіть парами слова, зв'язані між собою. Встановити зв'язок між словами вам допоможуть питання, що в дужках.

Морози (що зробили?) скували; скували (щ о?) землю; морози (я к і?) мідні.

 

Вправа 267. 1. Навчися ставити питання від слова до слова. У кожному рядку знайди «зайве» слово. Поясни свій вибір.

Відчинити (щ о?) вікно, двері, кватирку.

Поставити (щ о?) тарілку, чашку, серветку.

Насипати (ч о г о?) борщу, чаю, каші.

Зайве слово двері, бо їх відчиняють.

Зайве слово серветку, бо її стелять.

Зайве слово чаю, бо його наливають.

267.2. Склади і запиши спонукальне речення зі словосполучен­ням відчинити двері.

Відчини, будь ласка, двері у коридорі.

 

Вправа 268.1. Прочитай і спиши вірш. Подумай, що в ньому наплутано.

Три ведмеді вухаті

пішли сіно копати,

і картоплю косити,

і вирубувать жито,

поливати будинки й

будувати ялинки.        (Наділ Кір'ян).

Три ведмеді вухаті

пішли сіно косити,

і картоплю копати,

і поливати жито,

будувати будинки й

вирубувать ялинки.       

268.2. До слів косити, копати, будувати добери з вірша слова, які зв'язувалися б із ними за змістом.

Косити (що?) сіно. Копати (що?) картоплю.

 

Вправа 269.1. Прочитай і спиши, позначаючи початок і кінець кожного речення.

Діти пішли до лісу вони зупинилися біля ви­сокої сосни на сосні сиділа білка вона швидко заховалася за стовбур.

Діти пішли до лісу. Вони зупинилися біля ви­сокої сосни. На сосні сиділа білка. Вона швидко заховалася за стовбур.

269.2. Про кого говориться в другому і четвертому реченнях? Підкресли в цих реченнях головні слова.

У першому реченні говориться про дітей, у четвертому – про білку.

Діти (хто?) пішли (що зробили?) до лісу. Вона (хто?) швидко заховалася (що зробила?) за стовбур.

269.3. Усно встанови зв'язок між словами у третьому реченні. Зразок. Діти (що зробили?) пішли; піш­ли (к у д и? ) до лісу.

Білка (що робила?) сиділа. Сиділа (хто?) білка. Сиділа (де?) на сосні.

 

Вправа 270.1. Прочитайте слова. Подумайте, скільки речень можна з них скласти.

У, кружляють, дивовижні, небі, сніжинки, на, крихітні, падають, землю, зірочки.

270.2. Складіть і запишіть речення. Для цього спочатку визна­чте головні слова. Потім зв'яжіть їх з іншими словами.

У небі кружляють дивовижні сніжинки. Дивовижні сніжинки падають на землю. У небі кружляють крихітні зірочки. Крихітні зірочки падають на землю.

 

Вправа 271. 1. Прочитай речення. Спостерігай, як вони поширюються іншими словами.

Дмитрик читає. Дмитрик читає журнал. Дмитрик читає дитячий журнал.

271.2. Якими ще словами можна поширити речення?

Сьогодні, цікавий, «Малятко».

271.3. Запиши поширене речення.

Сьогодні Дмитрик читає цікавий дитячий журнал «Малятко».

 

Вправа 272. 1. Прочитай речення в лівому стовпчику. Доповни їх словами з правого стовпчика.

Стоять тополі.                               високі, при дорозі

Піднімається туман.                       над річкою, ранковий

272.2. Запиши поширені речення. Порівняй, у яких реченнях думку виражено повніше.

При дорозі стоять високі тополі.

Над річкою піднімається ранковий туман.

 

Вправа 273.1. Прочитай речення.

(Ко л и?)... повіяв (який?)... вітер. (Д е?)... піднялися (які?)... хвилі.

273.2. Пошир речення словами, які відповідають на питання, що в дужках. Слова для довідки: зранку, холодний, високі, на морі.

273.3. Запиши і прочитай поширені речення.

Зранку повіяв холодний вітер. На морі піднялися високі хвилі.

 

Вправа 274.1. Поділи текст на речення і прочитай уголос. Позначай кінець кожного речення зниженням голосу і паузою.

ЗИМОВИЙ ВЕЧІР

У лісі швидко насувається вечір темні тіні лягають попід деревами старі сосни стоять непорушно надвечірнє сонце сховалося за деревами

274.2. Спиши, позначаючи початок і кінець кожного речення.

У лісі швидко насувається вечір. Темні тіні лягають попід деревами. Старі сосни стоять непорушно. Надвечірнє сонце сховалося за деревами.

274.3. Підкресли головні слова у другому реченні.

Темні тіні (що?) лягають (що роблять?) попід деревами.

 

Вправа 275.1. Прочитайте мовчки опис гри «Гуси».

По один бік майданчика — діти. Це «гуси», які нібито пасуться в лузі. На другому боці — їхня «мати». Осторонь гуляє «вовк» — один із гравців. «Мати» голосно гукає до дітей:

— Гуси, гуси! Летіть додому!

— А для чого?

— Вовк за горою!

— Що він робить?

— Гуску скубе!

— Яку?

— Сіру, білу, волохату! Тікайте швидко до хати!

«Гуси» біжать до «матері», а «вовк» їх ло­вить. Той, кого спіймав «вовк», сам стає «вов­ком», і гра продовжується.

275.2. Прочитайте в особах слова «матері» й «гусей» (діалог). Як ви будете читати — тихо чи голосно? Чому? А чиї сло­ва ви будете читати швидше — «матері» чи «гусей»?

— Гуси, гуси! Летіть додому!

— А для чого?

— Вовк за горою!

— Що він робить?

— Гуску скубе!

— Яку?

— Сіру, білу, волохату! Тікайте швидко до хати!

275.3. Назвіть розповідні і питальні речення. Спишіть спону­кальні речення.

Розповідні речення.

По один бік майданчика — діти. Це «гуси», які нібито пасуться в лузі. На другому боці — їхня «мати». Осторонь гуляє «вовк» — один із гравців.  Вовк за горою! Гуску скубе! Сіру, білу, волохату! «Гуси» біжать до «матері», а «вовк» їх ло­вить. Той, кого спіймав «вовк», сам стає «вов­ком», і гра продовжується.

Питальні речення.

А для чого? Що він робить? Яку?

Спонукальні речення.

«Мати» голосно гукає до дітей: «Гуси, гуси! Летіть додому!». Тікайте швидко до хати!

 

Вправа 276.1. Розгляньте малюнки і розкажіть, що зображено на кожному з них.

276.2. Дайте хлопчикам імена і складіть зв'язну розповідь за малюнками. У цьому вам допоможуть запитання.

1. Коли відбувалися події? 2. Що сталося з Іванком? 3. Як поводився у цей момент Сашко? 4. Що сталося з ним пізніше? 5. Що зробив піс­ля цього Іванко? 6. Якою може бути кінцівка розповіді?

276.3. Запишіть складений текст.

276.4. Чужому лихові не смійся. Хто сміється, тому не минеться. Як ви розумієте прислів'я? Вживайте їх доречно в своє­му мовленні.

 

Вправа 277.1. Розглянь таблицю.

Які бувають речення?	Для чого вони вживаються?	Розділові знаки в кінці речень
Розповідні	Щоб розповісти або повідомити про щось. Івасик приплив до бережка.	Крапка, знак оклику
Питальні	Щоб запитати про щось. Що зробив Івасик?	Знак питання
Спонукальні	Щоб спонукати до чогось. Івасику-Телесику, приплинь, приплинь до бережка!	Крапка, знак оклику

277.2. Поясни, коли в кінці розповідних та спонукальних речень ставиться знак оклику.

Коли розповідні речення ви­мовляються з особливим почуттям (із захопленням, радістю), у кінці таких речень ставиться знак оклику.

 

Вправа 278.1. Прочитай виразно вірш.

— Чом це, мамо, пташенята

до вікна летять щомить?

Це вони до мене в хату,

мабуть, хочуть залетіть?

Відчини віконце, мамо!

Хай вони сюди летять!

Я дивитимусь. Руками

я не буду їх займать!                   (Наталя Забіла).

278.2. Відшукай спочатку питальні речення, потім — спонукаль­ні й розповідні. Поясни, як ти їх розпізнаєш.

Питальні речення (про щось запитується).

Чом це, мамо, пташенята до вікна летять щомить? Це вони до мене в хату, мабуть, хочуть залетіть?

Спонукальні речення (до чогось спонукають).

Відчини віконце, мамо!

Розповідні речення (про щось розповідається).

Хай вони сюди летять! Я дивитимусь. Руками я не буду їх займать!                  

278.3. Спиши розповідні речення.

Хай вони сюди летять! Я дивитимусь. Руками я не буду їх займать!                   

 

§24 Слова, які означають назви предметів (іменники).

Назви людей і тварин відповідають на питання хто? Назви всіх інших предметів відповідають на питання що? Слова, які відповідають на питання хто? або що ? означають назви предметів. Це іменники.

Вправа 279.1. Розгляньте малюнки. Дайте відповіді на запитання.

ХТО ЦЕ?

Учень, міліціонер, повар, кінь, їжак, риба.

Це учень. Це міліціонер. Це повар. Це кінь. Це їжак. Це риба.

279.2. Запишіть назви людей і тварин за зразком.

(Хто?) Учениця, бджола, мама, тато, шофер, кінь.

 

Вправа 280.1. Розгляньте малюнки.

280.2. Запишіть назви предметів за зразком.

(Що?) Ранець, літак, косинець, календар, ракета, трактор.

   

Вправа 281.1. Прочитайте текст.

ЧИ МОЖЕ ПОРТФЕЛЬ ГОВОРИТИ?

Якось прийшов у клас Всезнайко.

— Діти, чи може портфель говорити?

— Може! — гукають одні.

— Не може! — заперечують інші.

— А ось ми зараз перевіримо. Дайте, будь ласка, мені чийсь портфель. Так, портфель чистенький. Як, по-вашому, господар портфе­ля — людина охайна?

— Так!

— Подивимося, що всередині. Зошити і книжки охайні. У зошитах гарні оцінки. Як навчається господар портфеля?

— Добре! 

281.2. Прочитайте заголовок і запишіть повну відповідь на запитання. Яке речення утворилося?

Портфель може сказати як навчається його господар.

281.3. Поміркуйте, яке слово «заховалось» у слові портфель.

Порт.

 

Вправа 282. Прочитай слова. До кожного з них усно постав питання хто? або що? Випиши слова за зразком. Зразок. (Хто?) Комбайнер,... (Що?) Комбайн,...

Комбайн, комбайнер, льотчик, літак, фут­бол, футболіст, село, селянин, корівник, коро­ва, мурашка, мурашник.

(Хто?) Комбайнер, льотчик, футболіст, селянин, коро­ва, мурашка.

(Що?) Комбайн, літак, фут­бол, село, корівник, мурашник.

 

Вправа 283.1. Прочитай і відгадай загадку.

Хвалить його кожен,

любить його кожен,

і дня ми прожити

без нього не можем.                  (Павло Глазовий).

283.2. Перевір, чи правильно ти відгадав загадку (прочитай перші букви у словах кожного рядка).

Хліб.

283.3. Назви питання, на яке відповідає слово-відгадка.

(Що?) Хліб.

 

Вправа 284.1. Розглянь малюнки і назви кулінарні вироби. Постав до слів питання.

(Що?) Вареники, сирники, батон, калач, бублик, хала, пиріг, печиво, торт.

284.2. Прочитай слова. Випиши назви виробів із борошна.

Пиріг, ряжанка, вареники, галушки, коржі, капусняк, пампушки, каша, локшина, млин­ці, борщ, холодець.

Пиріг, вареники, галушки, коржі, пампушки, локшина, млин­ці.

284.3. Розкажи, які з названих виробів печуть, а які — варять.

Печуть. Пиріг, коржі, пампушки, млин­ці.

Варять. Вареники, галушки, локшина.

284.4. Зі словом торт склади і запиши речення.

Смачний торт спекла мама.

Святковий торт стояв на підносі.

Святковий торт прикрасив рожевий крем.

 

Вправа 285. 1. Прочитай.

ШАНУЙ І БЕРЕЖИ ХЛІБ!

Здавна у нашого народу існує звичай: усіх, хто приходить із добром, на знак поваги й дружби зустрічати хлібом-сіллю. Приймаючи хліб на рушнику, його цілують як святиню (Василь Скуратівський).

285.2. Спиши заголовок. Яке це речення? До чого воно тебе закликає?

Шануй і бережи хліб! Речення спонукальне. Закликає бережно відноситись до хліба.

 

Вправа 286.1. Прочитай назви міст та їх мешканців. Усно постав до слів питання хто? або що? Спиши.

Київ — киянин, Харків — харків'янин, Суми — сумчанин, Донецьк — донеччанин, Львів — львів'янин, Чернігів — чернігівець.

286.2. Утвори назви мешканців від назв інших відомих міст.

Полтава – полтавчанин, Одеса – одесит, Вінниця – вінничанин

 

Вправа 287.1. Прочитай вірш і спиши.

Хмара небо криє.

Сонечко не блисне.

Вітер вовком виє.

Дощ потоком висне.      (Павло Грабовський).

287.2. Розкажи, яку пору року описано у вірші.

У вірші описана осінь.

287.3. Постав питання до виділених слів. Що означають ці слова?

(Що?) Хмара, сонечко, вітер, дощ. Слова означають природні явища.

 

Вправа 288.1. Розглянь малюнки. Назви зображені предмети.

288.2. Запиши назви предметів у дві групи.

Посуд: каструля, глечик, склянка.

Меблі: стіл, диван, стілець.

288.3. Склади і запиши речення з двома іменниками (на вибір).

Посеред кімнати стояв зручний диван. Спраглому треба дати склянку води. Мама налила у глечик джерельної води. Піл вікном стоїть робочий стіл.

 

Вправа 289.1. Прочитай текст. Постав до нього кілька запитань.

    Електрика освітлює житлові будинки, шко­ли, лікарні. За допомогою електрики рухають­ся поїзди. Без електрики не працюють заводи.

    Отож бережи електроенергію. Не вмикай електроприлади без потреби. Не забувай своє­часно їх вимикати.

289.2. Прочитай другий абзац. Полічи, скільки в ньому речень. Які вони? До чого вони тебе спонукають?

Отож бережи електроенергію. Не вмикай електроприлади без потреби. Не забувай своє­часно їх вимикати.

У другому абзаці три спонукальні речення. Вони закликають берегти електроенергію.

289.3. Зміни за зразком виділені іменники. Запиши їх. Зразок. Будинки — будинок.

Школи – школа, лікарні – лікарня, поїзди – поїзд, заводи – завод.

 

Вправа 290.1. Кожне словосполучення заміни одним словом, близь­ким за значенням. Потрібне слово знайди в довідці. Слова для довідки: дитина, шторм, шофер, бри­гадир, кип'яток (або окріп), лісник.

Водій автомобіля, лісовий сторож, керівник бригади, маленька дівчинка (або маленький хлопчик), кипляча вода, буря на морі.

Водій автомобіля - шофер, лісовий сторож - лісник, керівник бригади - бригадир, маленька дівчинка (або маленький хлопчик) – дитина, кипляча вода - кип'яток(окріп), буря на морі – шторм.

290.2. Запиши дібрані з довідки слова.

Шофер, лісник, бригадир, дитина, кип'яток(окріп), шторм.

 

Вправа 291.1. Запиши назви одного і багатьох предметів за зразком. Усно став питання до слів. Зразок. Школяр — школярі.

Календар – календарі, учитель – учителі, портфель – портфелі, диктант – диктанти, зошит – зошити.

(Що?) Календар, портфель, диктант, зошит.

(Хто?) Учитель.

291.2. Усно склади речення з цими словами.

На стіні висів великий календар. У мене є новий портфель. Вчора учні писали диктант на уроці. Мама купила Софійці зошити у клітинку.

 

Вправа 292.1. Прочитайте.

Найкращі співаки у нас: у гаю — соловей, у полі — жайворонок, у лісі — дрізд. Вище від усіх літає орел. Швидше за всіх — стриж.

292.2. Випишіть у стовпчик назви птахів.

Соловей

жайворонок

дрізд

орел

стриж

292.3. Змініть слова так, щоб видно було, що птахів багато.

Солов'ї, жайворонки, дрозди, орли, стрижі.

292.4. Знайдіть у тексті вправи слова, які не можна поділити для переносу.

Нас, гаю, дрізд, від, усіх, орел, стриж.

 

Вправа 293.1. Поміркуйте і замість крапок впишіть назви чисел 1,2,3, щоб утворилися слова.

Г..а, пі..л, с..бок.

293.2. Прочитайте утворені слова, поставте до них питання.

(Що?) Година, підвал, стрибок.

293.3. Поцікавтеся, як це завдання виконали учні інших груп.

 

Вправа 294.1. Прочитай, що продавалося на ярмарку.

Відра, вікна, і колеса,

і миски, і скрині,

і корови, і овечки,

кавуни і дині.

Намистечко і сережки,

і мальовані ложки,

черевики і чоботи,

і ґудзики, і цвяшки.    (Леонід Глібов).

294.2. Виділені слова зміни так, щоб кожне з них означало один предмет. Запиши.

Відро, вікно, колесо, миска, скриня, корова, овечка, кавун, диня, намистина, сережка, ложка, черевик, чобіт, ґудзик, цвяшок.

294.3. Полічи, скільки назв предметів ужито у вірші. Кількість запиши словом.

Пиши: шістнадцять. Вимовляй: [шʾіснац'ц'ат']

 

Вправа 295.1. Прочитай і запиши відповіді на запитання Хто ти?

Для мами і тата — донька, син.                  В автобусі — пасажир.

Для дідуся і бабусі — внучка, внук.            У бібліотеці — читач.

Для брата і сестри — сестра, брат.            У магазині — покупець.

Для вчительки — учениця, учень.              У театрі — глядач.

295.2. На які питання відповідають дописані тобою слова?

Хто?

 

§25. Велика буква в іменах, по батькові та прізвищах.

Вправа 296.1. Назви своє ім'я та імена кількох своїх друзів.

Софійка, Наталка, Христина, Оля, Олеся.

Андрій, Олег, Василь, Володя, Петро.

296.2. Назви ім'я та по батькові своєї вчительки чи вчителя, мами, тата.

Галина Михайлівна.

296.3. Назви своє прізвище та прізвище свого однокласника.

296.4. Що тобі відомо про написання імен, по батькові та прізвищ людей?

Імена, по батькові та прізвища людей пишуться з великої букви.

 

Вправа 297.1. Прочитай і спиши. Підкресли прізвища.

Байки Леоніда Івановича Глібова, каз­ки Івана Яковича Франка, вірші Платона Микитовича Воронька.

297.2. Поясни, чому слова написані з великої букви.

Імена, по батькові та прізвища людей пишуться з великої букви.

297.3. Прізвища яких ще письменників ти можеш назвати?

Шевченко, Васильченко, Кобилянська, Коцюбинський.

 

Вправа 298.1. Прочитай текст.

УКРАЇНСЬКІ КРИНИЦІ.

Криниці. Скільки їх на нашій українській землі! Біля них зупинялися Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбин­ський (Василь Скуратівський).

298.2. Випиши імена та прізвища людей, про яких говориться в тексті.

Григорій Сковорода, Богдан Хмельницький, Устим Кармелюк, Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Михайло Коцюбин­ський

298.З. Що ти про них знаєш? Розпитай учителя, ким були ці люди.

 

Вправа 299.1. Поміркуйте над тим, що сказано в тексті, і дайте відповідь на запитання.

Діда звуть Петром Антоновичем. Його вну­ка — Іваном Сергійовичем. Як звуть онукового батька?

Сергій Петрович.

299.2. Запишіть свою відповідь. Складіть подібну загадку. Прочитайте її вголос.

Сергій Петрович.

Мого тата звуть Іваном Петровичем. Я звусь Андрій. Як будуть звертатись до мене, коли я виросту? Андрій Іванович.

Діда звуть Іваном Васильовичем. Його вну­ка — Іваном Дмитровичем. Як звуть онукового батька? Дмитро Іванович.

 

Вправа 300.1. Прочитай і спиши. Поясни вживання великої букви у словах.

   Сьогодні в класі чергують Романко Довжик та Марійка Шпак. А завтра будуть чергувати Галинка Коваль та Юрко Петренко.

    У нас завжди порядок. За чистотою стежать не тільки чергові, а й увесь клас.

Імена, по батькові та прізвища людей пишуться з великої букви.

300.2. Що означає слово клас у першому і в останньому реченнях?

Клас – кімната для навчання. Клас – група школярів.

300.3. Поміркуй, як утворилися згадані в тексті прізвища. Назви інші прізвища, які утворилися від імен або інших слів.

Багато прізвищ мають своє коріння від часів Запорозької Січі. Там козаків влучно називали. Згодом названі імена вони ставали прізвищами.

Іваненко, Щур, Вітер, Коваленко.

     

Вправа 301.1. Прочитайте уважно. Чи зрозуміли ви, як звуть хлопчиків, до яких звертається поет? Запишіть їхні імена.

Подивіться лиш, хлоп'ята, на луги:

тезки ваші ось — васильки навкруги,

миколайчики й петрові батоги.          (Віктор Кочевський).

Василь, Микола, Петро.

301.2. Поясніть, чому виділені слова на­писані з малої букви. Поділіть їх для переносу.

Виділені слова є назвами квітів.

Ва – сильки, васи – льки, василь – ки; ми – колайчики, мико – зайчики, миколай – чики, миколайчи – ки; пе – трові, пет – рові, петро – ві.

 

Вправа 302.1. Розгляньте малюнки.

302.2. Дайте зображеним дітям імена і запишіть їх.

Андрійко та Софійка.

302.3. Складіть за малюнками усну розповідь. Доберіть за­головок.

 

Вправа 303.1. Прочитай речення, вставляючи слова з довідки.

1) Першим у незалежній Україні полетів у космос ... Леонід Каденюк. 2. Багато віршів для дітей написала ... Ганна Чубач. 3. Дитячу оперу «Коза-дереза» створив ... Микола Лисенко. 4. У конкурсі «Євро бачення» пере­могла ... Руслана Лижичко.

303.2. Спиши речення. Слова для довідки: поетеса, композитор, космонавт, співачка.

Першим у незалежній Україні полетів у космос космонавт Леонід Каденюк. Багато віршів для дітей написала поетеса Ганна Чубач. 3. Дитячу оперу «Коза-дереза» створив композитор Микола Лисенко. 4. У конкурсі «Євро бачення» пере­могла співачка Руслана Лижичко.

 

§26 Велика буква у кличках тварин.

Клички тварин пишуться з великої букви.

Вправа 304.1. Прочитайте і спишіть.

Назви тварин: корова, кінь, собака, кіт.

Клички тварин: Рябуха, Орлик, Сірко, Пушок.

304.2. Розкажіть, які казки про тварин ви читали. Пригадайте клички цих тварин.

«Лис Микита» (Микита)

 

Вправа 305.1. Прочитайте.

В ГОСТЯХ У ЛІСНИКА

Посипався сніжок, і ми пішли в хату.

— Ходімо, Цезарю, покажемо гостеві твоїх приятелів—Айстру й Сироту,— сказав Василь Петрович великому сірому смугастому котові.

    Як виявилось, Айстра — це лисиця, що живе у лісника, а Сирота — чорно-золотистий пів­ень. Лисиця Айстра, кіт Цезар і півень, голо­систий Сирота,— нерозлучні приятелі. А ще є у лісника старий добрий сторож садиби соба­ка Букет, пильний і суворий (За Олександром Копиленком).

305.2. Випишіть із тексту назви і клички тварин. Потім — що сказано про кота, півня і собаку.

Кіт Цезар, лисиця Айстра, Півень Сирота, собака Букет.

Кіт Цезар — великий, сірий, смугастий.

Півень Сирота  – чорно-золотистий, голосистий.

Собака Букет – пильний, суворий.

305.3. До слова приятелі доберіть слова, близькі за значе­нням.

Приятелі – друзі, товариші.

 

Вправа 306.1. Прочитай і спиши, добираючи з довідки клички тварин.

1. На нашій фермі найкраща корова ... . 2. На кінних змаганнях першим прийшов ска­кун .... 3. У шкільному куточку природи живе їжачок ... . 4. У Марини вдома є собака ... та кіт .... 5. На арені цирку виступав ведмідь....

Слова для довідки: Каштан, Дружок, Пушок, Веселка, Чапко, Мишко.

306.2. Поясни написання кличок тварин

На нашій фермі найкраща корова Веселка. На кінних змаганнях першим прийшов ска­кун Каштан. У шкільному куточку природи живе їжачок Чапко. 4. У Марини вдома є собака Дружок та кіт Пушок. На арені цирку виступав ведмідь Мишко.

 

Вправа 307.1. Прочитайте. Доберіть заголовок. Знайдіть зачин, основну частину і кінцівку розповіді.

Зачин.

У Михайлика є собачка Дунай.

Основна частина.

А прозвав його Дунаєм дядько Степан. Зайшов він якось до Михайликового батька. А цуценя — до нього.

— І як же його звуть, Михайле?

— Дружок. Правда, гарно?

— Е ні! Не годиться! У селі повно Дружків та Пушків. Давай назвемо собача Дунаєм.

Кінцівка.

Ця кличка сподобалась Михайликові.

Заголовок. ДУНАЙ.

307.2. До слова цуценя доберіть з тексту слова, близькі за зна­ченням. Запишіть їх.

Цуценя, собачка, собача.

307.3. Випишіть імена людей та клички тварин.

Степан, Михайлик.

Дунай, Дружок, Пушок.

307.4. Усно побудуйте кілька запитань за змістом тексту.

Як кличуть собачку Михайлика? Хто назвав собачку Дунаєм? Чи сподобалася кличка Михайликові?

 

Вправа 308.1. Прочитай текст.

                              СОБАКИ-КОСМОНАВТИ.

Чи знаєш ти, що першими в космос літали собаки? Спочатку у космічній ракеті полетіла Лайка. За нею — Білка і Стрілка. Після них у космосі побувала Чорнушка.

308.2. Випиши клички собак, які побували в космосі.

Лайка, Білка, Стрілка, Чорнушка.

308.3. Назви головні слова в останньому реченні.

Після них у космосі побувала (що зробила?) Чорнушка (хто?).

 

Вправа 309.1. Прочитай. Яка казка так починається?

Жив собі дід Андрушка, а в нього була баба Марушка, в баби дочка Мінка, а в дочки собачка Фінка, а в собачки товаришка киця Варварка, а в киці вихованка мишка Сіроманка.

Казка «Ріпка».

309.2. Запиши спочатку назви людей та їхні імена, а потім — назви і клички тварин.

Дід Андрушка, баба Марушка, дочка Мінка.

Собачка Фінка, киця Варварка, мишка Сіроманка.

 

Вправа 310.1. Прочитайте в особах народну усмішку.

            ЗАВЗЯТІ ПРАЦІВНИКИ

— Грицьку, що ти робив сьогодні?

— Нічого.

— А ти, Павле?

— Та я був коло нього.

310.2. Поміркуйте, чи відповідає заголовок змісту. Як його слід розуміти?

Заголовок відповідає змісту. Його слід розуміти з гумором.

310.3. Скільки речень ви прочитали? Спишіть питальні речення, підкресліть звертання.

Усього чотири речення.

Грицьку, що ти робив сьогодні? А ти, Павле?

 

Вправа 311.1. Прочитай скоромовку.

Ой, збирала Маргаритка маргаритки на горі.

Розгубила маргаритки Маргаритка у дворі.

311.2. Поясни написання виділених слів із великої і малої букви. Запиши скоромовку з пам'яті.

Маргаритка - ім'я дівчинки, маргаритки – назва квітів.

311.3. Підкресли головні слова в першому реченні.

Ой, збирала(що робила?) Маргаритка(хто?) маргаритки на горі.

 

 

§27 Велика буква у назвах міст, сіл, вулиць, річок.

Вправа 312.1. Прочитайте діалог в особах. Придумайте зачин і кінцівку цього тексту.

— Чого ти плачеш, хлопчику?

— Я загубився.

— А чий ти?

— Татків.

— А на якій вулиці ти живеш?

— На нашій.

312.2. Назвіть своє місто (село), свою вулицю, номер будинку і квартири. Запишіть кожен свою адресу.

 

Вправа 313. Прочитай і спиши. Підкресли назви річок.

Місто Чернігів стоїть на березі річки Десна. Полтава — на березі річки Ворскла. Київ роз­кинувся на обох берегах Дніпра.

 

Вправа 314.1. Прочитай.

Які гарні назви мають українські села! Калинівка і Вербівка, Яблунька і Вишеньки, Веселинівка і Хлібодарівка. Є села Привітне і Щасливе, є село Тепле. Приємно, мабуть, жити в таких селах!

314.2. Поясни вживання знака оклику в кінці речень.

Усі речення розповідні: окличні (розповідається із піднесеним настроєм, в кінці ставлять знак оклику) та неокличні (розповідається спокійно, в кінці ставлять крапку).

314.3. Спиши назви сіл. У кінці додай назву свого села або села, в якому живуть твої родичі.

Калинівка, Вербівка, Яблунька, Вишеньки, Веселинівка і Хлібодарівка, Привітне, Щасливе, Тепле, Миколаївка.

 

Вправа 315.1. Прочитай текст. Як та розумієш його зміст?

Де стоїть тепер наш Київ,

там була сама гора.

Жив там першим Кий з Хоривом,

Щек та Либідь — їх сестра.             (Олександр Олесь).

В уривку розповідається про заснування міста Києва. Його заснували три брати Кий, Щек та Хорив.

 

Вправа 315.2. Чітко вимов кожен звук у слові Кий, а потім — у слові Київ. Який висно­вок можна зробити?

Слово Київ [к и й і в] походить від імені Кий [к и й].

 

Вправа 316.1. Прочитайте вірш мовчки. Зверніть увагу, що поет говорить про кожну річку.

       РІКИ УКРАЇНИ.

Буйні води котить Тиса,

рине Прут і Латориця,

річка Черемош іскриться.

Як волошка, голубий

у Дністер впадає Стрий.

Дніпрогесом на добро

осяває степ Дніпро.

На зеленій на Десні

просто диво навесні!            (Володимир Лучук).

316.2. Прочитайте виразно останнє речення, передаючи захоплення красою природи на Десні. Поміркуйте, що означає в цьому реченні слово зелена.

На зеленій на Десні просто диво навесні!           

316.3. Про які річки ви дізналися вперше? Випишіть назви річок. Які ще річки України ви знаєте?

Тиса, Прут, Латориця, Черемош, Дністер, Стрий, Дніпро, Десна.

Буг, Ворскла.

 

Вправа 317.1. Прочитай текст, вставляючи потрібні назви.

                         НАШЕ МІСТО (СЕЛО)

Наше місто (село) називається.... Централь­на вулиця в місті (селі) .... Наша школа роз­ташована на вулиці .... Поблизу міста (села) протікає річка ….. Найближче до нас село (міс­то) —....

317.2. Запиши за зразком назви, які ти вставив.

Місто Ніжин, село Вузлове, ….

 

§28 Слова, які називають ознаки предметів (прикметники).

Слова, що називають ознаки предметів, відповідають на питання який? яка? яке? які? Це прикметники.

Вправа 318. 1. Розглянь малюнки. Назви предмети та їх ознаки за кольором.

Банан жовтий, помідор червоний, слива синя, огірок зелений.

318.2. Запиши за зразком.

Помідор (який?) червоний.

Банан (який?) жовтий.

Слива (яка?) синя.

Огірок (який?) зелений.

 

Вправа 319.1. Назви зображені предмети та їх ознаки за матеріалом з якого вони виготовлені.

319.2. Запиши за зразком. Зразок. Стіл (який?) дерев’яний.

Слова для довідки: фарфорова, скляна, полотня­ний, металевий, срібна.

 

Вправа 320.1. Прочитай. Дай відповіді на запитання що це?

1. Висока, зелена, пухнаста — це.... 2. Оваль­ний, жовтий, кислий — це .... 3. Яскраве, те­пле, ласкаве — це.... 4. Смачні, солодкі, соко­виті — це... .

Слова для довідки: лимон, сонце, ягоди, ялинка.

 

320.2. Спиши, вставляючи слова з довідки. Усно постав питан­ня до слів — назв ознак предметів.

Висока, зелена, пухнаста (яка?) — це ялинка. Оваль­ний, жовтий, кислий (який?) — це лимон. Яскраве, те­пле, ласкаве (яке?) — це сонце. Смачні, солодкі, соко­виті (які?) — це ягоди .

 

Вправа 321.1. Запиши, які ці предмети за смаком.

Малина ... , щавель ... , яблуко ... , сіль ... , мед ..., гірчиця....

Малина солодка, щавель кислий, яблуко соковите, сіль солона, мед солодкий, гірчиця гірка.

 

321.2. Склади і запиши речення за схемою (чотири слова).   

______   ______, а _____   ______ .

Малина солодка, а щавель кислий.

Мед солодкий, а сіль солона.

Яблуко соковите, а гірчиця гірка.

 

Вправа 322.1. Прочитай.

Прийшла весна, і все навкруги зазеленіло. Зелені дерева, зелена земля, зелений ліс, зеле­не поле за селом.

322.2. Випиши назви предметів та зв'язані з ними назви ознак. Запиши за зразком. Зразок. Дерева (які?) зелені.

Земля (яка?) зелена. Ліс (який?) зелений. Поле (яке?) зелене.

 

Вправа 323.1. Прочитайте текст.

    Весняний світанок дихає прохолодою і сві­жістю. Сонна земля ще в полоні холоду.

    Та незабаром усміхнеться яскраве і тепле сонечко. Його лагідне проміння розбудить усе накруги.

    Прокинеться від сну рідна природа.

323.2. Визначте, скільки в ньому абзаців. Розкажіть, про що говориться в кожному абзаці.

У тексті три абзаци.

323.3. За зразком вправи 322 випишіть іменники та зв'язані з ними прикметники.

Світанок (який?) весняний. Земля (яка?) сонна. Сонечко (яке?) яскраве, тепле. Проміння (яке?) лагідне. Природа (яка?) рідна.

 

Вправа 324.1. Доберіть назви ознак до назв предметів.

Сорочка, ґудзик, колесо, нитки, ножиці.

324.2. Поставте питання від назв предметів до назв ознак.

Сорочка (яка?) строката, синя, стара, зашита.

Ґудзик (який?) круглий, чорний, великий.

Колесо (яке?) кругле, мале, широке, велике, вузьке.

Нитки (які?) сірі, чорні, золотисті, довгі, тонкі.

Ножиці (які?) металеві, сірі, великі, малі, тонкі, косметичні, хірургічні.

324.3. Якого предмета не вистачає, щоб пришити ґудзик? А який — зайвий?

Щоб пришити ґудзик, не вистачає голки. Зайвий предмет – колесо.

324.4. Прочитайте і запишіть слово ґудзик. Вимовте звуки і назвіть букви. Поділіть слово для переносу. Чи можна це зробити різними способами? Поясніть, чому.

Ґудзик букв 6 («ґе», «у», «де», «зе», «и», «ка»), звуків 5 [ґ у дз и к] [– •' | – • –]

Ґу – дзик (це не можна зробити різними способами тому, що при переносі слів буквосполучення дж, дз розривати не можна, не можна переносити так, щоб розривалося сполучення (злиття) приголосного з голосним).   

 

Вправа 325.1. Прочитай. Заміни виділені слова прикметниками.

Ваза з фарфору; глечик із глини; кільце із заліза; шишки сосни; хустка з шовку. 325.2. Запиши утворені словосполучення за зразком. Зразок. Фарфорова ваза.

Глиняний глечик, залізне кільце, соснова шишка, шовкова хустина.

325.2. Усно склади речення з одним словосполученням.

Гончар майстерно розписав глиняний глечик.

На дверях висіло залізне кільце.

Соснова шишка відірвалась від гілки.

Шовкова хустина вкривала голову жінки.

 

Вправа 326.1. Зміни і запиши сполучення слів за зразком.

Один                             Багато

Який? Яка? Яке?             Які?

червоний олівець — … олівці

широке поле —        … поля

висока тополя —      … тополі

маленький ґудзик — … ґудзики

Червоні олівці, широкі поля, високі тополі, маленькі ґудзики.

326.2. Усно склади речення з двома словосполученнями.

У пеналі олівці були червоні, жовті, чорні, сині та зелені. Широкі поля зазеленіли пахучими травами. Високі тополі дивились у небо. Маленькі ґудзики прикрасили костюм Андрійка. 

 

Вправа 327.1. Прочитай текст.

Ліс — безцінний дар природи. Це чудова лабораторія, гігантська фабрика цілющого повітря, яке має лікувальне значення.

Ліс — це зелена окраса планети.

327.2. Випиши іменники разом із прикметниками, з якими вони зв'язані.

Дар безцінний, лабораторія чудова, фабрика гігантська, повітря цілющого, значення лікувальне, окраса зелена.

327.3. Добери до виділеного слова назви ознак, близькі за значенням.

Гігантська – велика, могутня, висока.

 

Вправа 328.1. Прочитай текст.

    На трухлявому стовбурі вмостився дятел. Як гарно він убраний! Голівка і спинка чорні, на потилиці червона пляма. А на чорних крилах птаха — білі плямочки і смужечки.

    Усівся дятел прямо на стовбур. Зачепився за нього гострими кігтиками, обіперся на жор­сткий хвіст і давай стукати по стовбуру міцним дзьобом (За Григорієм Скребицьким).

328.2. Знайди у тексті опис дятла.

Голівка і спинка чорні, на потилиці червона пляма, на чорних крилах птаха — білі плямочки і смужечки, усівся прямо, зачепився гострими кігтиками, обіперся на жор­сткий хвіст, давай стукати міцним дзьобом.

328.3. Дай повні відповіді на запитання.

1. Який дятел?

2. Яка в нього голівка?

3. Яка спинка?

4. Які крила?

5. Який дзьоб?

6. Які кігтики?

7. Який хвіст?

328.4. Запиши відповіді. Підкресли назви ознак.

Дятел гарний. У нього голівка чорна. Спинка у дятла чорна. Крила його чорні з білими плямочками і смужечками. Дзьоб міцний. Кігтики гострі. Хвіст жорсткий.

 

Вправа 329.1. Прочитай. Чи відгадаєш, про що тут сказано?

Не сніг, не камінь, не мед.

329.2. Прочитай і відгадай загадку. Які слова тобі допомогли відгадати загадку?

Білий, а не сніг, твердий, а не камінь, солод­кий, а не мед.

Відгадка: цукор.

329.3. Запиши ці слова. Усно постав до них питання.

Білий, твердий, солод­кий.

 

Вправа 330.1. Допоможи тваринам «зайняти» свої місця.

Хитрий, як... осел

Неповороткий, як... заєць

Полохливий, як ... лисиця

Упертий, як... ведмідь

Хитрий, як лисиця. Неповороткий, як ведмідь. Полохливий, як заєць. Упертий, як осел.

2. Склади і запиши речення про лисицю і зайця за схемою.

____  ____  , а ____   _____ .

Лисиця хитра, а заєць полохливий.

 

 

Вправа 331. 1. За поданими ознаками впізнай предмети і допиши їх назви.

(Які?) Гомінкі, веселі, кришталеві...                          береза

(Яка?) Висока, струнка, білокора...                          повітря

(яке?) Чисте, свіже, прозоре...                                 вітерець

(який?) Теплий, легкокрилий, грайливий...              струмочки

Гомінкі, веселі, кришталеві струмочки.

Висока, струнка, білокора береза.

Чисте, свіже, прозоре повітря.

Теплий, легкокрилий, грайливий вітерець.

331.2. Назви ознаки інших добре відомих тобі предметів.

 

Вправа 332.1. Відгадай загадки.

1. Солоденьке, як медок, холодненьке, як льодок. 2. Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько. 3. Круглий, як сон­це, смугастий, бокатий, дуже солодкий і тріш­ки хвостатий.

332.2. Спиши. Підкресли прикметники.

Солоденьке, як медок, холодненьке, як льодок (морозиво). Червона, солодка, пахуча, росте низько, до землі близько (суниця, полуниця). Круглий, як сон­це, смугастий, бокатий, дуже солодкий і тріш­ки хвостатий (кавун).

 

Вправа 333.1. Прочитайте лічилку.

Раз, два, три, чотири, п'ять!

Вийшов зайчик погулять.

А за ним зайчата

вийшли погуляти.

Перший зайчик білий.

Другий зайчик сірий.

Третій зайчик чорний.

Четвертий проворний,

Ну, а п'ятий знає,

чого не буває.          (Ганна Чубач).

333.2. А ви знаєте? Відшукайте рядок, у якому є «помилка».

Третій зайчик чорний.

333.3. Перевірте, чи правильно ви знайшли помилку. Прочитайте кінець лічилки.

А я знаю! А я знаю:

чорним зайчик не буває!

333.4. Виділені слова поділіть для переносу.

Зай – чик, чор – ний, чо – рний.

 

Вправа 334. 1. Порівняй предмети за однією ознакою і встав потрібні слова. Постав усно питання до прикметників.

За кольором: крейда..., а вугілля....

За смаком: редька..., а диня ....

За величиною: орел..., а синичка....

За висотою: дерево ..., а кущ ....

За шириною: дороги ..., а стежки ….

За глибиною: річка..., а потічок ....

За кольором: крейда біла, а вугілля чорне.

За смаком: редька терпка, а диня солодка.

За величиною: орел великий, а синичка мала.

За висотою: дерево високе, а кущ низький.

За шириною: дороги широкі, а стежки вузькі.

За глибиною: річка глибока, а потічок мілкий.

334.2. Запиши за зразком два з утворених речень (на вибір). Зразок. Ворона велика, а соловейко малий.

Крейда біла, а вугілля чорне. Редька терпка, а диня солодка.

Орел великий, а синичка мала. Дерево високе, а кущ низький.

 

Вправа 335.1. Прочитайте текст.

Над дорогою стоїть старий низенький буди­нок. Вікна в ньому маленькі, темні. Біля бу­динку — старий сад.

335.2. Спишіть текст, замінивши в ньому прикметники проти­лежними за значенням. Порівняйте тексти. Який зроби­те висновок?

Над дорогою стоїть новий високий буди­нок. Вікна в ньому великі, світлі. Біля бу­динку — молодий сад.

335.3. За допомогою питань усно встановіть зв'язок між слова­ми в першому реченні.

Будинок (який?) новий, високий; будинок (що робить?) стоїть; стоїть (де?) над дорогою; стоїть (що?) будинок.

336.1. Прочитай сполучення слів.

Свіже молоко — кисле молоко.

336.2. До поданих слів — назв ознак добери протилежні за зна­ченням і запиши їх.

Свіжий хліб — черствий хліб; свіжа газета — вчорашня газета.

 

Вправа 337.1. Підготуйтеся і прочитайте текст в особах.   

— Може, в тебе є мілкі гроші? Дай мені, будь ласка, на метро,— сказав Костя старшому братові.

— Мілких немає, є дрібні,— відповів той, дістаючи гроші.

— А що, хіба не все одно?

— Дрібний означає «малий, невеликий», а мілкий — «неглибокий» (Євгенія Чак).

337.2. Про що ви дізналися з прочитаного?

З прочитаного дізналися про значення слова «мілкий».

337.3. Випишіть із другого речення слово, правопис якого тре­ба запам'ятати.

Метро

337.4. Розкажіть перед класом, як ви виконали завдання.

 

Вправа 338. 1. До поданих іменників допиши прикметники — назви ознак дрібний або мілкий відповідно до змісту.

Струмок мілкий, пісок дрібний, тарілка мілка, насіння дрібне.

338.2. До слів дрібний і мілкий добери слова, протилежні за значенням і запиши.

Дрібний – великий, мілкий – глибокий.

 

§29 Слова, які називають дії предметів (дієслові).

 

Вправа 339.1. Розгляньте малюнки. Скажіть, хто що робить.

Учениця пише. Учень грає. Учні співають. 

339.2. Складіть за кожним малюнком речення з двох слів і запи­шіть за зразком (Поставте питання до слів, які називають дії предметів). Зразок. Учениця (що робить?) пише.

Учень (що робить?) грає. Учні (що роблять?) співають.

 

Вправа 340.1. Прочитайте прислів'я на сторінці і спишіть. Поясніть їх зміст.

1. Вік живи, вік учись. 2. Що посієш, те й пожнеш. 3. Під лежачий камінь вода не тече. 4. Кожен кулик своє болото хвалить.

340.2. Знайдіть у прислів'ях слова, які називають дії предметів. Усно поставте до них питання.

Живи (що роби?), учись (що роби?), посієш (що зробиш?), пожнеш (що зробиш?), тече (що робить?), хвалить (що робить?).

 

Вправа 341.1. Прочитай виразно вірш.

   СОНЦЕ СИПЛЕ КВІТИ.

Уже в дітей порожевіли личка.

Уже дощем надихалась рілля.

І скрізь трава, травиченька, травичка!

І сонце сипле квіти, як з бриля.                 (Ліна Костенко).

341.2. Випиши слова — назви дій. Поясни свою думку.

Порожевіли (налились рум'янцем) , надихалась (наповнилась), сипле (розквітли).                  

341.3. Встанови зв'язок між словами у першому реченні.

Личка (що зробили?) порожевіли ; порожевіли (що?) личка; порожевіли (у кого?) дітей.

 

Вправа 342.1. Прочитай і відгадай загадку.

Бачити — не бачить, чути — не чує,

мовчки говорить, добре мудрує,

кривду соромить, правди навчає,

часом жартує, смішки справляє.            (Леонід Глібов).

342.2. Запиши загадку разом із відгадкою. Підкресли слова — назви дій (дієслова). Усно постав до них питання.

      КНИЖКА.

Бачити (що робити?) — не бачить (що робить?), чути (що робити?) — не чує (що робить?),

мовчки говорить (що робить?), добре мудрує (що робить?),

кривду соромить (що робить?), правди навчає (що робить?),

часом жартує (що робить?), смішки справляє (що робить?).      

342.3. Усно зміни ці слова так, щоб вони відповідали на питання що робила?

Бачила, чула, говорила, мудрувала, соромила, навчала, жартувала, справляла.      

 

Вправа 343.1. Прочитайте вірш.

У бобра добра багато:

і надворі, і в оборі (відгороджена частина подвір'я з при­міщеннями для худоби), і в коморі і у хаті.

Бо охоче дні і ночі він робив:

він і сіяв, він і віяв, і косив, і молотив.            (Михайло Стельмах).

343.2. Поясніть, чому в бобра добра багато.

У бобра добра багато тому, що він багато працював.

343.3. Випишіть слова — назви дій. Знайдіть серед них чотири слова з однаковою кількістю звуків. Складіть звукову мо­дель слова сіяв.

Робив, сіяв, віяв, косив, молотив.

Сіяв – букв 4, звуків 5 [с' і й а в] [=•' | = • –]

Робив – букв 5, звуків 5 [р о б и в] [– • |– •' –]

Віяв – букв 4, звуків 5 [в' і й а в] [=•' | = • –]

Косив – букв 5, звуків 5 [к о с и в] [– • | – •' –]

343.4. Як дбаєш, так і маєш. Як хто робить, так тому й родить. Поясніть, як ви розумієте прислів'я.

343.5. Розкажіть про виконані завдання перед класом.

 

Вправа 344.1. Прочитайте речення.

Землю красить сонце.

Людину красить праця.

344.2. Скажіть, скільки речень ви прочитали. Об'єднайте їх за допомогою слова а. Прочитайте утворене речення.

Прочитали два речення.

Землю красить сонце, а людину красить праця.

344.3. Назвіть слово, яке повторюється в утвореному реченні. Вилучіть друге слово красить і запишіть речення. Перед а поставте кому. Запам'ятайте це прислів'я.

Землю красить сонце, а людину – праця.

 

Вправа 345.1. Прочитай виразно вірш. Роби паузи в кінці кожного рядка.

Тим, що в поле йдуть орати,

що плуги міцні кують,

що будують теплі хати,

пишуть книги нам читати,

з шкіл науку надають,—

шана й дяка їм велика

од людей на вічні віки. (Борис Грінченко).

345.2. Поясни, кому дякують люди. У яких рядках вірша гово­риться про письменників, хліборобів, учителів, ковалів, будівельників?

Тим, що в поле йдуть орати (хлібороби),

що плуги міцні кують (ковалі),

що будують теплі хати (будівельники),

пишуть книги нам читати (письменники),

з шкіл науку надають (учителі).

345.3. Випиши слова — назви дій (дієслова). Усно постав до них питання. Підкресли слова, які відповідають на питан­ня що робити?

Орати (що робити?), кують (що роблять?), будують (що роблять?),

пишуть (що роблять?), надають (що роблять?).

 

Вправа 346.1. Розгляньте ілюстрацію. Кого на ній зображено?

На ілюстрації зображений Тарас Шевченко.

346.2. Розкажіть, що ви знаєте про Тараса Шевченка.

346.3. Пригадайте, які вірші Т.Г Шевченка ви вивчали в 1 класі.

 

Вправа 347.1. Послухайте вірш. Яку пору доби описав поет?

Ще треті півні не співали,

ніхто ніде не гомонів.

Сичі в гаю перекликались,

та ясен раз у раз скрипів.          (Тарас Шевченко).

347.2. Спишіть два останні рядки вірша. Підкресліть дієслова двома рисками. На які питання вони відповідають?

Сичі в гаю перекликались (що робили?), та ясен раз у раз скрипів (що робив?).         

347.3. До слів гомоніти, перекликатись доберіть слова, близькі за значенням.

Гомоніти – розмовляти, шептати, говорити, балакати.

Перекликатись – перегукуватись.

347.4. Послухайте ще раз вірш. Назвіть слова — назви дій. На які питання вони відповідають?

Співали (що робили?), гомонів (що робив?), перекликались (що робили?), скрипів (що робив?).         

347.5. Змініть виділені слова за зразком так, щоб вони відпо­відали на питання що робив?  Зразок. (Що робили? ) виховували — (що робив?) виховував.

(Що робили?) співали – (що робив?) співав.

(Що робили?) перекликались – (що робив?) перекликався.

 

Вправа 348.1. Прочитай уривок із вірша. Назви членів своєї сім'ї.

РОДИНА

Родина, родина — від батька до сина,

від матері доньці добро передам.

Родина, родина — це вся Україна

з глибоким корінням, з високим гіллям.       (Вадим Крищенко).

348.2. Спиши вірш. До слова родина добери слово, близьке за значенням.

Родина, родина — від батька до сина,

від матері доньці добро передам.

Родина, родина — це вся Україна

з глибоким корінням, з високим гіллям.

Родина – рід , сім'я.

 

Вправа 349.1. Розглянь малюнки. Напиши, хто як пересувається.

Повзає равлик; літає птах; плаває риба; стрибає заєць; бігає вовк.

349.2. Побудуй речення за схемою:

_____   ______, а _____  _____ .

Равлик повзає, а птах літає. Риба плаває, а птах літає. Вовк бігає, а заєць стрибає.

 

Вправа 350.1. Прочитайте.

          НІЧ І ДЕНЬ.

— Як тебе звуть, ноче? — спитав день.

— Як звуть? Ніяк не звуть. Ніч та й годі.

— А як зватимуть тебе завтра?

— Що означає зватимуть завтра? Завтра теж зватимуть ніч.

— А як звали тебе вчора?

— Теж ніч.

— А мене сьогодні звуть вівторок, завтра зва­тимуть середою, а вчора звали понеділком.                           (Микола Малишевський).

350.2. Поміркуйте і скажіть, як звали нинішній день позавчора. Як зватимуть його післязавтра? Складіть про це речення і запишіть його.

Нинішній день позавчора називається …. Післязавтра нинішній день зватимуть …. .

350.3. Назвіть по порядку всі дні тижня. Запишіть їх.

Понеділок, вівторок, середа, четвер, п'ятниця, субота, неділя.

350.4. Порівняйте, як це завдання виконали інші групи учнів.

 

Вправа 351.1. Зі слів кожного рядка складіть репліки, щоб утворився діалог. Розіграйте діалог

1. Тобі, я, неділю, у, телефонував(ла). Ти, був(ла), де?

2. У, театр, батьками, я, ходив(да), з.

3. Який, ходили, у, театр, ви?

4. Відвідали, Івана, ми, імені, театр, Оранка.

5. Виставу, а, яку, дивилися, ви?

в. Дивилися, «Котигорошко», казку, ми.

7. Вам, гра, чи, акторів (виконавці ролей у театральних виставах), сподобалася?

8. Так, навіть, подарувала, я, квіти, акторові.

9. Варто, виставу, подивитися, мені, і?

10. Цю, обов'язково, виставу, подивись.

11. За, дякую, пораду.

1. Я телефонував(ла) тобі у неділю. Де ти був(ла)?

2. Я ходив(да) з батьками у театр.

3. У який театр ви ходили?

4. Ми відвідали театр імені Івана Франка.

5. А яку виставу ви дивилися?

в. Ми дивилися казку «Котигорошко».

7. Чи сподобалась вам гра акторів?

8. Так, я навіть подарувала квіти акторові.

9. Варто і мені подивитися виставу?

10. Обов'язково подивись цю виставу.

11. Дякую за пораду.

 

Вправа 352. 1. Прочитай і спиши текст.

Театр — одне з найкращих місць відпочин­ку. Найбільше дітям подобаються лялькові театри. Театр ляльок — театр, у якому діють ляльки, що їх рухають актори. Обов'язково відвідайте ляльковий театр, щоб одержати за­доволення від спілкування з мистецтвом.

352.2. Підкресли дієслова. Поясни правильність думки.

Театр — одне з найкращих місць відпочин­ку. Найбільше дітям подобаються лялькові театри. Театр ляльок — театр, у якому діють ляльки, що їх рухають актори. Обов'язково відвідайте ляльковий театр, щоб одержати за­доволення від спілкування з мистецтвом.

352.3. Підготуй розповідь про театр, який ти із задоволенням відвідуєш зі своїми батьками.

 

Вправа 353. 1. Прочитай і спиши текст.

                   ЗНАТИ ЯКОМОГА БІЛЬШЕ!

   З дитинства я любив працю. Влітку пас ко­рову, гусей, допомагав батькам працювати на городі. У школі був сумлінним учнем, завжди вчився на «відмінно». Виявляється, це неваж­ко. Важливо з перших днів зрозуміти прави­ло: «Знати якомога більше!   (Павло Попович, льотчик-космонавт)

353.2. Розкажи, що сказав космонавт про працю і про знання.

Космонавт з дитинства любив працю. Він зрозумів правило: «Знати якомога більше!  

353.3. Спиши перші два речення, підкресли слова — назви дій. Усно зміни ці слова так, щоб вони відповідали на питання що робить?

З дитинства я любив (любить) працю. Влітку пас (пасе) ко­рову, гусей, допомагав (допомагає) батькам працювати (працює) на городі.

 

Вправа 354.1. Допиши прислів'я, користуючись довідкою. Слова для довідки: зробиш насміх; на розум наставляє; втоми не знати; хто не хоче робити.

1. Праця годує, праця одягає, праця зігрі­ває, . 2. Дружно працювати — ...  3. Тяжко тому жити,.... 4. Робиш наспіх — ....

Праця годує, праця одягає, праця зігрі­ває, на розум наставляє. Дружно працювати — втоми не знати. Тяжко тому жити, хто не хоче робити. Робиш наспіх — зробиш насміх.

354.2. Прочитай прислів'я. Як то їх розумієш? Усно постав питання до слів — назв дій.

Праця годує (що робить?), праця одягає (що робить?), праця зігрі­ває (що робить?), на розум наставляє (що робить?). Дружно працювати (що робити?) — втоми не знати (що робити?). Тяжко тому жити (що робити?), хто не хоче робити (що робити?). Робиш (що робиш?) наспіх — зробиш (що зробиш?) насміх.

 

Вправа 355.1. Розкажіть за малюнком про те, як діти навесні садили дерева. Використайте сполучення слів.

Саджанці яблуні та груші; садили дерева; до­глядати за молодими деревами, виростити кві­тучий сад, посмакувати яблуками і грушами.

355.2. Запишіть свою розповідь.

   Учні захотіли виростити фруктовий сад.

    Біля школи навесні садили дерева. Саджанці яблуні та груші швидко прижилися на новому місці. Діти будуть доглядати за молодими деревами. Сад виросте і дасть гарний урожай.

    Усі зможуть посмакувати соковитими яблуками та грушами. 

355.3. Підкресліть слова — назви дій предметів.

   Учні захотіли виростити фруктовий сад.

    Біля школи навесні садили дерева. Саджанці яблуні та груші швидко прижилися на новому місці. Діти будуть доглядати за молодими деревами. Сад дасть багатий урожай.

    Усі зможуть посмакувати соковитими яблуками та грушами. 

 

Вправа 356. 1. Дай відповіді на запитання що чим роблять?, дібравши з довідки потрібні дієслова. Запиши. Слова для довідки: косять, орють, жнуть, пиля­ють, загрібають, копають, рубають, ріжуть.

Сокирою.... Лопатою....

Косою .... Граблями ....

Серпом…. Ножицями

Плугом .... Пилкою ....

Сокирою рубають. Косою косять. Серпом жнуть. Плугом орють. Лопатою копають. Граблями загрібають. Ножицями ріжуть. Пилкою пиляють.

 

Вправа 357.1. Прочитайте. З якої казки цей уривок?

Журавель стук-стук дзьобом — нічого же спіймав. А лисичка тим часом лиже й лиже кашку, аж поки сама всієї не з'їла.

Казка «Лисичка і Журавель».

357.2. Пригадайте і розкажіть в особах початок і кінець казки.

357.3. Слова стук-стук, шкряб-шкряб, хлюп-хлюп, стриб-стриб замініть іншими словами. Запишіть їх разом із назвами предметів за зразком. Зразок. Журавель стукає.

Заєць стрибає. Хвилі хлюпають. Мишка шкрябає.

357.4. Розкажіть про свою роботу перед класом.

 

Вправа 358.1. Складіть і запишіть розповідь за по­даними початком. Використовуйте сполучення слів. Слова для довідки: ласкаві хвилі; прозора дале­чінь; море співає; хвилі наздоганяють.

    Дивовижна краса моря зачаровує кожного!

    Навколо розкинулась прозора далечінь. Ласкаві хвилі набігають на берег. Вода тепла та блакитна. Угорі літають чайки. Наздоганяють морські хвилі.     

    Прислухайтесь до звуку мушлі. Нам співає море!

358.2. У записаному тексті підкресліть слова — назви дій (дієслова).

 

 

Вправа 359.1. До слів лівого стовпчика добери слова, протилежні за значенням, з правого стовпчика. Запиши їх парами. Зразок. Працювати — відпочивати.

Купувати             мовчати

руйнувати           продавати

говорити             підігрівати

підіймати            опускати

охолоджувати     кричати

шепотіти            будувати

Купувати – продавати. Руйнувати – будувати. Говорити – мовчати. Підіймати – опускати. Охолоджувати – підігрівати. Шепотіти – кричати.

359.2. З однією парою слів (на вибір) склади і запиши речення.

Машиніст крану вправно піднімав та опускав великі бетонні блоки.

Учні на уроці активно піднімали та опускали руки.

Будувати важче, ніж руйнувати.

Завдання сумлінного продавця продавати якісний товар, щоб покупець хотів його купувати.

Краще мовчати, ніж говорити що попало.

 

Вправа 360.1. прочитайте текст. Чітко вимовляйте звуки, позначені виділеними буквами.

Як гарно тихого весняно­го дня в лісі! Ви йдете вузь­кою лісовою стежкою. З обох боків над нею нависли вже зелені гілки дерев. Зрідка перелетить пташка з дерева на дерево. А гілки ще довго похитуються (За Григорієм Скребицьким).

360.2. Доберіть заголовок.

Весняний ліс.

360.3. Випишіть дієслова, усно поставте до них питання.

Йдете (що робите?), нависли (що зробили?), перелетить (що зробить?), похитуються (що роблять?).

 

Вправа 361.1. Прочитай вислови в лівому стовпчику. Кожен із них усно заміни одним словом із правого стовпчика.

заливатися сміхом                      запам'ятовувати

слізьми вмиватися                      реготати

на вус намотувати                      зазнаватися

дерти носа                                 ридати

361.2. Запам'ятай ці вислови і вживай їх у своєму мовленні.

заливатися сміхом (реготати), слізьми вмиватися (ридати), на вус намотувати (запам'ятовувати), дерти носа (зазнаватися).

 

Вправа 362.1. Прочитайте речення.

1. У моєї ляльки гарний ніс. 2. Тато ніс сво­їм дітям подарунки. 3. Сільський став зна­ходився неподалік. 4. Петрик уперше став на ролики. 5. Своїй ляльці я шию нову спід­ничку. 6. Оленка пов'язала на шию блакитну хустинку.

362.2. Поставте питання до виділених слів. Які з них називають дії, а які — предмети?

У моєї ляльки гарний ніс (що?). Тато ніс (що робив?) сво­їм дітям подарунки. Сільський став (що?) зна­ходився неподалік. Петрик уперше став (що зробив?) на ролики. 5. Своїй ляльці я шию (що роблю?) нову спід­ничку. 6. Оленка пов'язала на шию (що?) блакитну хустинку.

362.3. Випишіть виділені слова разом із тими, з якими вони зв'язані в реченні.

Ніс (який?) гарний, ніс (чого?) ляльки;

тато (що робив?) ніс, ніс (що?) подарунки, ніс (кому?) дітям;

став (який?) сільський, став (що робив?) знаходився, знаходився (що?) став;

Петрик (що зробив?) став, став (хто?) Петрик, став (коли?) уперше, став (на що?) на ролики;

я (що роблю?) шию, шию (що?) спідничку;

пов'язала (де?) на шию.

 

Вправа 363. 1. Прочитай речення. Простеж, які різні дії означає слово іде.

Іде пароплав. Іде поїзд. Іде весна. Іде час. Іде концерт.

363.2. У кожному реченні дієслово ще заміни іншим, близьким за значенням. Запиши утворені речення. Слова для довідки: відбувається, їде, минає, пли­ве, настає.

Пливе пароплав. Їде поїзд. Іде весна. Минає час. Відбувається концерт.

 

Вправа 364.1. Прочитай текст, добираючи з дужок слово, яке найточні­ше виражає думку.

(Пролетіла, пройшла, минула) гроза. Вода вже відшуміла, а подих її ще чути. Десь удали­ні час від часу то (засвітиться, блисне), то (за­гримить, загуркоче). (Засвітило, виглянуло) яскраве сонечко. Воно усміхнулося і дбайливо (вкрило, огорнуло) землю своїм теплом.

Минула гроза. Вода вже відшуміла, а подих її ще чути. Десь удали­ні час від часу то блисне, то загуркоче. Виглянуло яскраве сонечко. Воно усміхнулося і дбайливо огорнуло землю своїм теплом.

364.2. Запиши четверте речення. Усно встанови зв'язок між словами. Підкресли головні слова.

Виглянуло яскраве сонечко.

Сонечко (яке?) яскраве; виглянуло (що?) сонечко; сонечко (що зробило?) виглянуло.

 

§30 Службові слова.

Вправа 365.1. Прочитайте речення.

1. Сонце вийшло з-за хмари.

2. По верхівках дерев розбіглися сонячні зайчики.

365.2. Спишіть речення, яке відповідає схемі (4 слова).

______   ______  __  _____ .   Сонце вийшло з-за хмари

365.3. Полічіть, скільки слів у записаному реченні. Назвіть кож­не слово окремо. Поставте до кожного слова питання. До якого слова в реченні не можна поставити питання?

Сонце (що?) вийшло (що зробило?) з-за хмари (де?).

До слова з-за не можна поставити запитання.

365.4. У такий самий спосіб опрацюйте самостійно слова дру­гого речення (усно). Зробіть висновок, чи до всіх слів у реченні можна поставити питання. А чи можна обійтися без цих слів у реченнях?

По верхівках(чому?) дерев (чого?) розбіглися (що зробили?) сонячні (які?) зайчики (що?).

До слова «по» не можна поставити запитання, але без нього не обійтися тому, що воно служить для зв'язку зі словом верхівках.

 

Вправа 366.1. Прочитай речення. Знайди слова, до яких не можна поставити питання.

1. Білочка любить горіхи та гриби. 2. Пташ­ки співають голосно, і річечка блищить (Леонід Глібов). 3. Зозулі кують, а солов'ї щебечуть.

366.2. Спиши. Підкресли слова, до яких не можна поставити питання. Такі слова називають службовими словами. Подумай, чому.

Білочка любить горіхи та гриби. Пташ­ки співають голосно, і річечка блищить. Зозулі кують, а солов'ї щебечуть.

Службові слова служать для зв'язку слів у реченні.

 

Вправа 367.1. Прочитай текст.

У лісі тиша — повна, урочиста. Лише зрідка трісне дерево. Десь на верхах постукає по дере­ву дятел. Весь ліс — у зелені. Ошатний (святково одягнений), світ­лий, тихий. Ніби жде чогось, до чогось прислу­хається... (За Олесем Гончаром).

367.2. Поміркуй, який це текст — розповідь чи опис.

Це текст–опис.

367.3. Прочитай слова — назви ознак, які використав письменник для опису лісу.

Повна, урочиста, ошатний, світ­лий, тихий.

367.4. Спиши службові слова і ті слова, з якими вони зв'язані.

У лісі, на верхах, по дереву, у зелені, до чогось.

 

Вправа 368.1. Прочитай і спиши сполучення слів.

Вийшли на вулицю; поїхали в метро; зустріч з друзями; від понеділка до четверга; хлопчики й дівчатка; малий, але сильний.

368.2. Назви слова, за допомогою яких зв'язані між собою по­дані пари слів.

Вийшли на вулицю; поїхали в метро; зустріч з друзями; від понеділка до четверга; хлопчики й дівчатка; малий, але сильний.

 

Вправа 369.1. Прочитай і спиши загадку. Запиши слово-відгадку.

Без голови, а з руками,

зі спиною і ногами.

Коли відпочивають,

то в нього сідають.

Відгадка: крісло, стілець, диван.

369.2. Знайди слова, до яких не можна поставити питання. Як називаються такі слова?

Службові слова: а, з, зі, і, то, в.

 

370.1. Прочитайте слова. Які слова треба додати в кожну групу, щоб утворилися речення?

1. Дерева, білка, пеньок, стрибнула. 2. Лап­ках, тримала, вона, шишку. 3. Пеньку, посні­дала, білочка.

Вправа 370.2. Складіть і запишіть речення. Підкресліть слова, які ви додали.

Білка стрибнула з дерева на пеньок. Вона тримала у лапках шишку. Поснідала білочка на пеньку.

 

Вправа 371.1. Зв'яжи кожну пару слів за допомогою службового слова.

Пароплав, море; автомобіль, дорога; міст, річка; хмара, небо; вугілля, земля; гриб, дерево.

Пароплав у морі, автомобіль на дорозі, міст через річку, хмара в небі, вугілля під землею, гриб біля дерева.

371.2. Склади усно два речення з утвореними словосполучен­нями (на вибір).

Пароплав пливе у безмежному морі. Автомобіль зупинився на широкій дорозі.

Будівельники прокладали міст через річку. Пропливала маленька хмара в блакитному небі.

 

Вправа 372.1. Прочитайте казку.

                   ЗАЙЧИК І МІСЯЦЬ.

   Холодно Зайчикові. Холодний вітерець із яру повіває. Настала ніч.

   Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

— Місяцю, любий, погрій мене променями.

Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:

— Іди полем, полем. Я тобі дорогу освітлю. Прямуй до великого стіжка.

   Попрямував Зайчик до стіжка. Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:

— Спасибі, любий Місяцю. Тепер твої проме­ні теплі-теплі! (За Василем Сухомлинським).

372.2. Визначте в тексті зачин і кінцівку.

Зачин.

Холодно Зайчикові. Холодний вітерець із яру повіває. Настала ніч.

Кінцівка.

Попрямував Зайчик до стіжка. Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:

— Спасибі, любий Місяцю. Тепер твої проме­ні теплі-теплі!

372.3. Подумайте, від чого Зайчикові стало тепло. Чи справді промені Місяця були теплі?

Зайчика зігріла солома.

372.4. Розкажіть, як Місяць допоміг Зайчикові.

 

Вправа 373.1. Випиши з тексту попередньої вправи спонукальні речення.

Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

— Місяцю, любий, погрій мене променями.

Жалко стало Місяцеві Зайчика, він і каже:

— Іди полем, полем. Прямуй до великого стіжка.

373.2. Прочитай уголос речення, в яких є слова ввічливості, звертання.

Сів Зайчик під кущем, простяг лапки до Місяця, просить:

— Місяцю, любий, погрій мене променями.

Зарився в солому, виглядає, усміхається до Місяця:

— Спасибі, любий Місяцю.

373.3. Спиши подані на сторінці сполучення слів, вставля­ючи замість крапок службові слова.

Повіває (звідки?) ... яру; сів (де?)... кущем; прямуй (куди?)... стогу; зарився (куди?) ... солому; усміхається (до кого?)... Місяця.

Повіває (звідки?) із яру; сів (де?) під кущем; прямуй (куди?) до стогу; зарився (куди?) в солому; усміхається (до кого?) до Місяця.

 

Вправа 374.1. Прочитай і спиши, вставляючи з довідки потрібні слова.

Ось вибіг... галявину полохливий заєць. Він тікає ... хитрої лисиці. А вона ховається ... де­ревами. Лисичка ... нетерпінням чекає зустрі­чі... зайчиком (За Григорієм Скребицьким).

Слова для довідки: за, на, з, від, із.

Ось вибіг на галявину полохливий заєць. Він тікає від хитрої лисиці. А вона ховається за де­ревами. Лисичка із нетерпінням чекає зустрі­чі з зайчиком.

374.2. Підкресли іменники разом із прийменниками.

Ось вибіг на галявину полохливий заєць. Він тікає від хитрої лисиці. А вона ховається за де­ревами. Лисичка із нетерпінням чекає зустрі­чі з зайчиком.

 

Вправа 375.1. Прочитай, змінюючи слова в дужках так, як того вимагають прийменники.

    ЩО ПОБАЧИЛИ ДІТИ В (ЛІС)

Білочка виглядала з (дупло). Дятел шукав у (кора) комах. Під (пеньок) дрімав зайчик. Мишка сховалася в (нірка).

375.2. Запиши текст. Підкресли головні слова в реченнях.

    ЩО ПОБАЧИЛИ ДІТИ В ЛІСІ.

Білочка виглядала з дупла. Дятел шукав у корі комах. Під пеньком дрімав зайчик. Мишка сховалася в нірку.

 

§31 Корінь слова. Спільнокореневі слова.

Вправа 376.1. Прочитай і відгадай загадку.

Із одним вікном хатина.

Роботяща в ній родина.

По квітках усі літають,

мед пахучий добувають.     (Грицько Бойко)

Відгадка: вулик.

376.2. Розкажи, що тобі допомогло відгадати загадку.

376.3. Усно добери споріднені слова до виділених слів.

Хатина – хатка, хатня, хата.

Літають – злітаються, політ, літак, перелітний.

 

Вправа 377.1. Розгляньте малюнки і доберіть Слова для довідки: кленок, кленовий листок, клен.

377.2. Запишіть слова в тому порядку, в якому подано малюнки.

Клен, кленок, кленовий листок.

377.3. Поясніть, від якого слова утворені слова кленок і кленовий. Чи можна ці слова вважати «родичами», тобто спо­рідненими словами?

Слова кленок і кленовий утворені від слова клен, ці слова можна вважати спорідненими словами.

377.4. Знайдіть у записаних словах спільну (однакову) частину і позначте її дужкою за зразком. Зразок. Сад, садок, садовий.

Клен, кленок, кленовий.

 

Вправа 378.1. Прочитай слова. Назви споріднені слова. А які слова не є спорідненими з ними? Чому?

Гуска, гусочка, гусеня, курча, гусак, шпак.

Не є спорідненими курча, шпак. Вони не мають однакового кореня.

378.2. Випиши споріднені слова. Познач у них дужкою спільну частину.

Гуска, гусочка, гусеня, гусак.

 

Вправа 379.1. Спиши спільнокореневі слова.

Рід, рідний, рідненька, поріднилися, спо­ріднені.

379.2. Познач у записаних словах спільну частину — корінь.

Рід, рідний, рідненька, поріднилися, спо­ріднені.

 

Вправа 380.1. Прочитайте скоромовки. Позма­гайтеся, хто прочитає їх швидше і без помилок.

На покосі косар косою косить.

Ворона проворонила вороненя.

380.2. Поясніть, як ви розумієте другу скоромовку.

Напевно вороненя випало із гнізда, коли вона шукала поживу.

380.3. Запишіть скоромовки з пам'яті й перевірте написане одне в одного. Знайдіть у кожній скоромовці спільнокореневі слова і позначте в них спільну частину — корінь.

На покосі косар косою косить.

Ворона проворонила вороненя.

 

Вправа 381.1. Спиши слова. До кожного з них усно постав питання.

Береза (що?), березовий (який?), підберезник (що?), березень (що?).

381.2. Доведи, що ці слова спільнокореневі.

Береза, березовий, підберезник, березень.

 

Вправа 382.1. Прочитай. Розстав речення в потрібному порядку, щоб вийшов текст.

Попереду поважно ступав великий лось. З чагарника до озера пробиралася сім'я. А за ним ішли лосиха з лосеням.

382.2. Запиши текст. Знайди спільнокореневі слова. Познач у них корінь.

З чагарника до озера пробиралася сім'я. Попереду поважно ступав великий лось. А за ним ішли лосиха з лосеням.

382.3. Назви речення (6 слів) з тексту, яке відповідає схемі.

___   ____  ___   ____   ____   _____ .  З чагарника до озера пробиралася сім'я.

 

Вправа 383.1. Запишіть слова літо і літак. Позначте в них спільну частину. Чи можна назвати ці слова спільнокореневими? Поясніть свою думку.

Літо, літак.

Слова літо і літак не є спільнокореневими, тому що їхня спільна частина (літ-) тільки звучить однаково, але має різне значення. У першому слові вона означає пору року, а в дру­гому — рух у повітрі.

383.2. Прочитайте пари слів. Подумайте, які з них є спорідненими.

Літо — літечко, вода — водичка, літати — літак, голуб — голубник, гора — горіти.

383.3. Спишіть парами споріднені слова. Позначте в них спіль­ну частину.

Літо — літечко, вода — водичка, літати — літак, голуб — голубник.

383.4. Назвіть слова, у яких спільні частини звучать однаково, але мають різне значення.

Гора — горіти.

 

Вправа 384.1. Розглянь малюнки і запиши назви зображених предметів.

Слова для довідки: голубник, годинник, шпаківня.

Годинник (показує годину), шпаківня (хатинка для шпака), голубник (хатинка для голуба).

384.2. Подумай, чому ці предмети так називаються. До кожної назви предмета добери спільнокореневі слова і запиши їх. Познач у них спільну частину — корінь.

Годинник – година, годинниковий, годинничок; шпаківня – шпак, шпаченя ; голубник – голуб, голубиний, голуб'ятко, голубеня. 

 

Вправа 385.1. Прочитай і спиши вірш.

Місяць яснесенький

промінь тихесенький

Кинув до нас.

Спи, мій малесенький?

Пізній бо час.

     (Леся Українка).

385.2. Поясни, що називають виділені слова. На які питання вони відповідають?

Виділені слова називають ознаку предмета і відповідають на питання який? яка? яке? які? Це прикметники.

385.3. У слові тихесенький визнач корінь.

Міркуй так! Щоб визначити в слові корінь, треба дібрати до нього споріднені слова. Такими словами до слова тихесенький будуть тихий, тихо, тихенько. Спільна частина в усіх цих словах — тих-. Це і є корінь.

385.4. Так само визнач корені в інших виділених словах вірша.

Спорідненими словами до слова яснесенький будуть ясний, ясно, ясненько. Спільна частина в усіх цих словах — ясн-. Це і є корінь.

Спорідненими словами до слова малесенький будуть малий, мало, маленький. Спільна частина в усіх цих словах — мал-. Це і є корінь.

 

Вправа 386.1. Добери споріднені слова — назву предмета, назву озна­ки і назву дії — з коренем зим-.

Зима (що?), зимова (яка?), зимувати (що робити?).

386.2. Запиши дібрані слова. Познач у них корінь.

Зима, зимова, зимувати.

 

Вправа 387.1. Заміни одним словом кожен вислів за зразком.

Нести службу — служити; зрізати траву косою — ... ; ловити рибу — ... ; давати пода­рунок — ... ; приймати ліки — ... ; здіймати галас —....

Слова для довідки: лікуватися, дарувати, рибали­ти, галасувати, косити.

387.2. Запиши. Познач корінь у споріднених словах.

Нести службу — служити; зрізати траву косою — косити; ловити рибу — рибалити; давати пода­рунок — дарувати; приймати ліки — лікуватися; здіймати галас — галасувати.

387.3. Поділи виділені слова для переносу різними способами.

Не – сти, нес – ти; здій – мати, здійма – ти.  

 

Вправа 388.1. До поданих дієслів доберіть і за­пишіть за зразком спільнокореневі слова — іменники та прикметники.

Зразок. Радіти — радість, радісний.

Розуміти – розуміння, розумний; теплішати – тепло, теплий; світити – світло, світлий; зеленіти – зелень, зелений.

388.2. Позначте корені слів.

Розуміти – розуміння, розумний; теплішати – тепло, теплий; світити – світло, світлий; зеленіти – зелень, зелений.

 

Вправа 389.1. Прочитай сполучення слів.

Варення з вишні, каша з рису, стіл із дуба, ко­робка з паперу, сік із берези, шафа для книжок.

389.2. Виділені слова заміни спільнокореневими і запиши за зразком.

Зразок. Вишневе варення.

Рисова каша, дубовий стіл, паперова коробка, березовий сік, книжкова шафа.

 

Вправа 390.1. Прочитай вірш. Знайди слова — назви дій. Поясни зна­чення цих слів.

Січень січе,

лютий лютує,

березень плаче,

квітень квітує.    (Федір Петров).

Вправа 390.2. Випиши парами споріднені слова. Познач корені. До якого слова у вірші немає спорідненого?

Січень – січе, лютий – лютує, квітень – квітує.

До слова березень нема спорідненого.

390.3. Який місяць весну починає, а який — кінчає? Запиши відповідь, користуючись схемою.

Березень _____   _______  , а _____  _____ . Березень весну починає, а травень кінчає.

 

Вправа 391. Прочитай пари слів. Скажи, яка відмінність у значенні слів.

Гриб — грибок, гніздо — гніздечко, річка — річечка, озеро — озерце, хата — хатинка, вода — водичка, хмара — хмаринка.

Друге слово має зменшувальне значення.

391.2. Спиши. Познач у словах корінь.

Гриб — грибок, гніздо — гніздечко, річка — річечка, озеро — озерце, хата — хатинка, вода — водичка, хмара — хмаринка.

 

Вправа 392.1. До поданих слів — іменників допи­шіть спільнокореневі дієслова та прикметники.

Що?                                 Що робити?                            Яке?

розповідь                         розповідати                            розповідне

питання                           питати                                    питальне

спонукання                      спонукати                                спонукальне

392.2. Доберіть іменник, з яким можна сполучити всі три прикметники.

Речення.

392.3. Пригадайте і розкажіть правила про розповідні, питальні й спонукальні речення.

 

Вправа 393. До слова погойдувати добери з лічилки і запиши спорідне­ні слова. Познач корінь у спільнокореневих словах.

Гойда, гойда, гойдалочка,

гойдається Наталочка.

Раз, два, три, чотири, п'ять —

треба гойдалку спинять.

Гойда, гойдалочка, гойдається, гойдалку.

 

Вправа 394.1. Вивчи вірш напам'ять і запиши.

Виростай, дитино, й пам'ятай:

Батьківщина — то найкращий край.     (Дмитро Павличко)

394.2. Добери до виділеного слова спільнокореневі слова, що відповідають на питання хто? та який?

Дитино, дитинка, дитя, дитятко, дитячий.

 

Вправа 395.1. Прочитай вірш.

ЩО ТАКЕ БАТЬКІВЩИНА?

Що таке Батьківщина?

За віконцем калина,

тиха казка бабусі,

ніжна пісня матусі,

дужі руки у тата,

під тополями хата,

під вербою криниця,

в чистім полі пшениця.   (Петро Бондарчук).

395.2. Зміни виділені слова так, щоб вони відповідали на питан­ня хто? Добери до них спільнокореневі слова. Запиши.

Бабуся, баба, бабусин.

Матуся, мати, матір, матінка, материнська.

Тато, татусь, татко.

395.3. Поясни, від якого слова утворилося слово Батьківщина.

Слово Батьківщина утворилося від слова батьки.

395.4. Випиши з вірша назви рослин і запам'ятай їх. Це симво­ли України.

Що таке Батьківщина?

Калина, тополя, верба, пшениця.   

 

Вправа 396.1. Спиши речення, вставляючи пропущені букви.

У ч…твер будуть ч…ргувати …іра Коваленко і Н...дія Співак.

У четвер будуть чергувати Віра Коваленко і Надія Співак.

396.2. Поясни, написання яких слів будеш перевіряти за правилом, а яких — за словником.

За словником перевіряємо написання слова четвер. За правилом перевіряємо написання слова чергувати (черга).

 

Вправа 397. Від поданих слів утвори і запиши споріднені слова за зразком. Склади речення з двома словами (на вибір).

Зразок. Львів — львівський.

Київ – київський, Харків – харківський, Чернігів – чернігівський, Донецьк – донецький, Житомир – житомирський, Полтава – полтавський, Миколаїв – миколаївський.

Львівський оперний театр дуже гарний. Полтавський край має славну історію.

 

Вправа 398.1. Прочитайте речення.

1. Пастух вигнав худобу на пасовисько.

2. Чередник погнав скотину попід горою на долину (Леонід Глібов),

3. Ой по горі, по горі гонять овець вівчарі (Іван Негода).

4. У холодочку, під вербою, приліг чабан спочить (Леонід Глібов).

398.2. Випишіть слова — назви предметів, близькі за значен­ням. Поясніть, чи є ці слова спільнокореневими.

Худоба – скотина, вівчар – чабан. Ці слова не мають спільної частини, тому не є спільнокореневими.

З98.3. Розгляньте схему.

Розрізняй! Слова, близькі за значенням: пастух, чередник, чабан, вівчар. Спільнокореневі слова: пастух, пастушок, пасовисько, пасти.

 

Вправа 399.1. Прочитай вірш.

      ОПЕНЬКИ.

В гущині синиця дзенька

і тріщить сухий сучок.

З ляку тиснуться опеньки,

позираючи хитренько

з-під мохнатих шапочок.

Хати їх — пеньки дуплисті

і купки рудого листя...

Опенят масних, хороших

я набрав повненький кошик

і присів спочить на пень.            (Віктор Кочевський)

399.2. Знайди і випиши спільнокореневі слова. Що допомогло їх розпізнати?

Опеньки, опенят (гриби, мають спільну частину опен-).

Пеньки, пень  (частина дерева, мають спільну частину пен-).

399.3. Поміркуй, скількома способами можна перенести з рядка в рядок слово опеньки. Запиши.

Опе – ньки, опень – ки.

 

§32 Вимова і правопис слів із ненаголошеними звуками [е], [и] в корені слова.

Вправа 400. Прочитай слова. Запиши, вставляючи пропущені букви за зразком.

Стебла — ст..бло, пера — п..ро, ребра — р..бро, сич — с..чі, лист — л..сти, стриж— стр..жі.

Стебла — стебло, пера — перо, ребра — ребро, сич — с.ичі, лист — листи, стриж— стрижі.

 

Вправа 401.1. Прочитайте вголос кожну групу слів, чітко вимовляючи наголошені звуки.

401.1. Р..балка, р..балить, р..ба. 2. Гр..чаний, гр..чка, гр..чаник.

401.2. Яке слово з кожного ряду допоможе вам вставити пропущену букву?

Чому? Запишіть слова, вставляючи букви.

Рибалка, рибалить, риба. Гречаний, гречка, гречаник.

 

Вправа 402.1. Прочитай і спиши речення, вставляючи пропущені букви.

Гл..бокі моря в нас, гл..бокі і с..ні.

Багата і щ..дра квітуча з..мля.                  (Павло Тичина).

Глибокі моря в нас, глибокі і сині.

Багата і щедра квітуча земля.

402.2. Поясни, написання яких слів не треба було перевіряти. Чому?

Сині, щедра. Звуки [и], [і] наголошені.

402.3. Яким способом перевірялося написання інших слів?

Глибокі (вглиб, дібрали спільнокореневе слово), земля (землі, змінили слово).

402.4. Розглянь схему. Розрізняй! Весна. Замінити слово: весна — весни. Дібрати спільнокореневе: весна — веснонька.

 

Вправа 403. 1. Запиши, які вироби з борошна можна купиш в мага­зині «Хліб». Почни так: У магазині «Хліб» можна купити хлібину, булку, калач, халу, батон, бублик, печиво.

403.2. Прочитай речення. Подумай, що означає в ньому виді­лене слово.

За с.лом, куди не кинеш оком,— все хліба, хліба (Дмитро Луценко).

Колосся.

403.3. Добери слово, яким можна перевірити написання про­пущеної сумнівної букви.

Селом (села , змінили слово).

 

Вправа 404.1. Прочитай слова, чітко вимовляючи наголошений склад.

Шофер, завдання, ґанок, жа…воронок, в…разно, ол..нь, ч...рвоний, одина…цять, чотир­на…цять.

404.2. Спиши слова в абетковій послідовності, вставляючи пропущені букви. Познач наголос. За потребою корис­туйся словником і абеткою.

Виразно, ґанок, жайворонок, завдання, одинадцять, олень, червоний, чотирнадцять, шофер.

 

Вправа 405.1. Прочитайте листівку-запрошення.

                                       Любі друзі!

Запрошуємо вас взяти участь у святі «Птахи прилетіли!»

                                                                Шкільна рада.

405.2. Розкажіть, як школярі готувалися до цього свята. Кого на нього запросили? Складіть розповідь.

405.3. Запишіть складену розповідь.

 

Вправа 406.1. Прочитай і дізнайся, як колись зустрічали птахів.

Наші предки вважали, що справжня в..сна настає, коли повертаються з вирію птахи. На своїх крилах приносять вони сонячне світло і т..пло. Щоб прискорити прихід в..сни, випі­кали пташок із тіста (жайворонків, голубків). І закликали: «Жайворонки, прилетіть, в..сну красну принесіть!» (За Василем Скуратівсьним).

406.2. Спиши текст, вставляючи в словах пропущені букви. Усно добирай перевірні слова.

Наші предки вважали, що справжня весна (весни, змінили слово) настає, коли повертаються з вирію птахи. На своїх крилах приносять вони сонячне світло і тепло (теплий, підібрали спільнокореневе слово). Щоб прискорити прихід весни  (весни, змінили слово) випі­кали пташок із тіста (жайворонків, голубків). І закликали: «Жайворонки, прилетіть, весну (весни, змінили слово)  красну принесіть!»

406.3. Поділи на склади слово жайворонки. Підкресли наголо­шений склад.

Жай – воронки, жайво – ронки, жайворо – нки, жайворон – ки.

 

Вправа 407.1. Прочитай текст.

Лев — хижа тварина. Тіло його сильне, гри­ва густа, хвіст довгий. На кінці хвоста китиця. Водяться леви переважно в південних країнах.

407.2. Поясни, чи треба перевіряти написання букв е, и у виді­лених словах.

Написання букв е, и у виді­лених словах не треба, бо вони наголошені, вимовляються чітко.

407.3. Назви слова в другому реченні, які відповідають звуко­вим моделям.

Грива [—  — •’ — • ]

Сильне   [— •’ = — • ]

 

Вправа 408.1. Спиши слова, вставляючи пропущені букви. Допиши пе­ревірні слова.

Зміни слово                                    Добери споріднене слово

листи — лист                                 книжковий — книжка

озеро — озер.                                кленовий — клен

верба — верб                                 степовий — степ

408.2. Поясни написання слів із пропущеними буквами.

Щоб знати, яку букву треба писати на місці ненаголошених звуків [е], [и], треба змінити слово або підібрати спільнокореневе слово так, щоб сумнівний ненаголошений звук став наголошеним.

 

Вправа 409.1. Прочитай текст і спиши, вставляючи пропущені букви. Подумай, які слова будеш перевіряти за правилом.

Ш..рокою долиною т..хо тече невеличка річ­ка Раставиця. Серед дол..ни зеленіють густі та в..сокі в..рби. Там ніби потонуло у в..рбах с..ло В..рбівка (За Іваном Нечуєм-Левицьким).

Широкою (вшир, спільнокореневе слово) долиною тихо тече невеличка річ­ка Раставиця. Серед долини зеленіють густі та високі (вись, спільнокореневе слово) верби. Там ніби потонуло у вербах село (села, змінили слово) Вербівка (верби, спільнокореневе слово).

409.2. До виділених слів добери слова, протилежні за значен­ням. Запиши їх парами.

Широкою – вузькою; високі – низькі.

 

Вправа 410.1. Прочитай вірш. Передай голосом почуття, з яким поет звертається до вечірньої зорі.

Зоре моя вечірняя,

зійди над горою.

Поговорим тихесенько

в неволі з тобою.            (Тарас Шевченко).

410.2. Вивчи вірш напам'ять. Запиши його з пам'яті.

410.3. Підкресли букви е, и, що позначають голосні звуки в ненаголошених складах.

Зоре моя вечірняя,

зійди над горою.

Поговорим тихесенько

в неволі з тобою.   

410.4. Підкресли службові слова разом з тими, з якими вони зв'язані.

Зоре моя вечірняя,

зійди над горою.

Поговорим тихесенько

в неволі з тобою.           

 

Вправа 411.1. Пригадай, з якої це казки. "Івасик - Телесик"

.. .От зробив йому батько човника і весельце. І став Івасик рибалити...

411.2. Спиши. Підкресли слова з ненаголошеними [е] та [и] в корені. Усно добери до них споріднені перевірні слова.

От зробив йому батько човника і весельце (весла). І став Івасик рибалити (риба).

411.3. Поділи слова батько і весельце для переносу.

Ба – тько, бать – ко;  ве – сельце, весе – льце, весель – це.

411.4. Розкажи ще один уривок із цієї казки.

 

Вправа 412.1. Прочитайте слова.

Риба, дим, степ, гриб.

412.2. Подумайте, які різні завдання можна дати до цих слів. Виконайте ці завдання.

Побудувати звукову модель слів.

Риба – букв 4, звуків 4 [р и б а] [– •' | – •]

Дим – букв 3, звуків 3 [д и м] [– • – ]

Степ – букв 4, звуків 4 [с т е п] [– – • – ]

Гриб – букв 4, звуків 4 [г р и б] [– – • – ]

Поділи слова на склади. Ри-ба, дим, степ, гриб.

Підібрати спільнокореневі слова. Риба – рибинка, рибонька, рибний, рибалка, рибалити; дим – димовий, задимлений, диміти; степ – степовий; гриб – грибочок, грибний, грибник.

 

Вправа 413. 1. Прочитай вірш.

Ж..ла в мене пташка в цяцькованій клітці.

Було їй доволі з..рна і водиці.

Раз якось весною, у ясну годину,

 я виніс в садочок в..селу пташину.

В..селая воля на неї дихнула —

і пташка у поле стрілою майнула.                    (Леонід Глібов).

413.2. Випиши виділені слова, вставляючи пропущені букви.

Жила, зерна, весною, веселу, веселая, дихнула.

413.3. Склади звукові моделі слів жила і воля.

Жила – букв 4, звуків 4 [ж и л а] [– •' | – •]

Воля – букв 4, звуків 5 [в о л' а] [– •' | = •]

 

Вправа 414.1. Прочитай і спиши вірш.

Гаї шумлять —

я слухаю.

Хмарки біжать —

милуюся.

Милуюся-дивуюся,

чого душі моїй

так весело.            (Павло Тичина).

414.2. Знайди у вірші односкладові, двоскладові, трискладові і чотирискладові слова.

Односкладові слова: я, так;

двоскладові слова: га-ї, шум-лять, слу-хаю, хмар-ки, бі-жать, чо-го, ду-ші, мо-їй;

трискладові слова: ве-се-ло;

чотирискладові: ми-лу-ю-ся, ди-ву-ю-ся.

414.3. Підкресли букви, які позначають ненаголошені голосні звуки [е], [и]. Поясни їх написання.

Весело.

 

Вправа 415.1. Прочитай речення. Склади з них текст.

Вставиш туди ключик, зав..деш — в..дмедик на скрипці грає. На спині у в..дмедика — ді­рочка. Ще й пританцьовує заведена іграшка. Купив тато Андрійкові в..медика-скр..паля.   (За Пилипом Бабанським).

415.2. Запиши виділені слова, вставляючи пропущені букви.

Заведеш, ведмедик, ведмедика, ведмедика-скрипаля.

415.3. Поясни, чи скористався ти перевірними словами, які є в тексті. Прочитай їх уголос, чітко виділяючи наголошений склад.

Заведеш (заведений, спільнокореневе слово).

 

Повторення вивченого за рік

Вправа 416.1. Прочитай речення. Склади з них текст і запиши. Добери заголовок.

А за ними линув рясний дощ. Прокотився перший весняний грім. Спалахнула блискав­ка. На небі з'явилася велика темна хмара. Важкі краплини залопотіли по дахах.

416.2. Прочитай записаний текст. Підкресли головні слова в кожному реченні.

                               Перший весняний дощ.

На небі з'явилася велика темна хмара. Прокотився перший весняний грім. Спалахнула блискав­ка. А за ними линув рясний дощ. Важкі краплини залопотіли по дахах.

416.3. У виділеному реченні усно встанови зв'язок між словами за допомогою питань.

Краплини (які?) важкі, краплини (що зробили?) залопотіли, залопотіли (де?) по дахах, залопотіли (що?) краплини.

 

Вправа 417.1. Запишіть, хто як голос подає.

Півень, зозуля, курка, соловей, гуска, горобець.

Слова для довідки: кує, цвірінькає, кудкудаче, кукурікав, ґелґоче, тьохкає.

Півень кукурікав, зозуля кує, курка кудкудаче, соловей тьохкає, гуска ґелґоче, горобець цвірінькає.

417.2. Спробуйте пояснити, яку утворилися записані вами дієслова.

Вимовляй  [ц' в і р' і н' к а й е] .  Пиши цвірінькає. 

 

Вправа 418.1. Прочитай. Познач кінець кожного речення зниженням голосу і паузою.

Найвеселіший місяць — травень на різні го­лоси славлять весну дрозди, коноплянки, щи­глики а он здалеку озвалася іволга десь заку­вала зозуля та найгучніший голос у соловейка його чути і в садах, і в гаях, і в парках.

418.2. Добери до тексту заголовок.

Птахи славлять весну.

418.3. Спиши, позначаючи на письмі початок і кінець кожного речення.

Найвеселіший місяць — травень. На різні го­лоси славлять весну дрозди, коноплянки, щи­глики. А он здалеку озвалася іволга. Десь заку­вала зозуля. Та найгучніший голос у соловейка. Його чути і в садах, і в гаях, і в парках.

418.4. Підкресли слова — назви птахів. Розкажи, що ти знаєш про цих птахів.

Найвеселіший місяць — травень. На різні го­лоси славлять весну дрозди, коноплянки, щи­глики. А он здалеку озвалася іволга. Десь заку­вала зозуля. Та найгучніший голос у соловейка. Його чути і в садах, і в гаях, і в парках.

 

 

Вправа 419.1. Спиши речення, вписуючи замість крапок назви машин.

1.... з гуркотом висипав привезене каміння. 2. ... ухопив віконні рами і підняв їх на верх­ній поверх.

Слова для довідки: піднімальний кран, самоскид.

Самоскид з гуркотом висипав привезене каміння. Піднімальний кран ухопив віконні рами і підняв їх на верх­ній поверх.

419.2. Поміркуй, чому ці машини так називаються. Які ще ма­шини допомагають будівельникам?

Самоскид (сам кидає), піднімальний кран (піднімає). Екскаватор, трактор.

 

Вправа 420.1. Розгляньте малюнок і розкажіть, що на ньому зображено.

420.2. Запишіть одним реченням відповідь на запитання Що роблять будівельники? Позначте корінь у словах. Як на­зиваються слова, що мають спільний корінь?

Будівельники зводять будинок.

Спільнокореневі слова будівельники, будинок мають спільний корінь буд-.

 

Вправа 421.1. Прочитай вірш.

Там, де гуркіт, дзенькіт, скрип,—

із малих цеглинок

просто неба, наче гриб,

вироста будинок.           (Василь Губарець).

421.2. Спиши виділені слова, усно постав до них питання. Добери до них спільнокореневі слова, які відповідають на питання що робить?

(Що?) гуркіт, дзенькіт, скрип.

Гуркотить, дзенькає, скрипить.

 

Вправа 422.1. Прочитай вірші мовчки. Підготуйся до виразного читання. Зверни увагу на речення, у кінці яких стоять знак пи­тання та знак оклику. Виділяй голосом звертання.

1. — Суничко-сестричко,

а ким ти умита?

— Веселим потоком.

— Суничко-сестричко,

а чим ти налита?

— Налита я соком.             (Платон Воронько).

2. Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй!

Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май!

Не стріляй горобчиків та усіх пташок!

Їм радіти хочеться, як тобі, синок!             (Володимир Сосюра).

422.2. Знайди у віршах розповідні, питальні та спонукальні речення.

Розповідні речення. Веселим потоком. Налита я соком. Цвірінчать їм хочеться в цей зелений май! Їм радіти хочеться, як тобі, синок!  

Питальні речення. Суничко-сестричко, а ким ти умита? Суничко-сестричко,

а чим ти налита?

Спонукальні речення. Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй! Не стріляй горобчиків та усіх пташок!

422.3. Спиши три речення, у яких є звертання.

Суничко-сестричко, а ким ти умита? Суничко-сестричко, а чим ти налита? Не стріляй горобчиків, сину, не стріляй!

Їм радіти хочеться, як тобі, синок!            

 

Вправа 423. Кожен із поданих виразів заміни одним словом, яке відпо­відає на питання що? Запиши за зразком. Зразок. Буря на морі – шторм.

Сильний дощ, сильна метелиця, грім і блис­кавка, дрібний сніг.

Слова для довідки: хуртовина, пороша, злива, гроза.

Сильний дощ – злива, сильна метелиця – хуртовина, грім і блис­кавка – гроза , дрібний сніг – пороша.

 

Вправа 424.1. Прочитай. Пошир речення за питаннями.

У (якому?)... цвіті потонули (які?)... сади. Ліси одяглися у (що?)... . Потеплішала вода (де?)... . (Як?)... заспівав соловейко. (Де?)... працюють трактори.

424.2. Спиши. Підкресли головні слова в кожному реченні.

У білосніжному цвіті потонули яблуневі сади. Ліси одяглися у багряні шати. Потеплішала вода на ставу. Мелодійно заспівав соловейко. На весняному полі працюють трактори.

 

Вправа 425.1. Прочитай.

Настав ранок. Зійшло сонечко. Заспівали пташки. Діброва ожила.

425.2. Спиши, замінюючи виділені слова протилежними за значенням із довідки. Усно постав до них питання. Слова для довідки: завмерла, вечір, затихли, зайшло.

Настав вечір. Зайшло сонечко. Затихли пташки. Діброва завмерла.

425.3. Зроби висновок, як змінився текст.

 

Вправа 426.1. Прочитайте текст. Розкажіть, які дії (операції) ви можете виконувати на комп'ютері.

   У нашій школі є комп'ютерний клас. Там стоїть п'ятнадцять комп'ютерів. Біля кожно­го «сидить» мишка на кольоровому килимку. Вона допомагає виконувати різні дії на екра­ні. У комп'ютера гарна пам'ять. За допомогою диска він може передавати інформацію для об­робки на іншому комп'ютері.

   С..годні у нас урок малюва..я на тему «Моя сім'я». У кінці уроку ми оформимо виставку комп'ютерних малюнків.

Малювати, набирати тексти, друкувати, обчислювати, фотографувати, слухати музику, записувати пісні, читати, переписуватися з друзями.

426.2. Спишіть останній абзац, вставляючи пропущені букви. Зверніть увагу на слова з апострофом.

   Сьогодні у нас урок малювання на тему «Моя сім'я». У кінці уроку ми оформимо виставку комп'ютерних малюнків.

 

Вправа 427.1. Прочитай скоромовку і вивчи її напам'ять.

На покоси впали роси. Не бряжчать об жито коси (Яків Щоголів).

427.2. Запиши скоромовку з пам'яті. Зверни увагу на виділене слово. Знайди у скоромовці спільнокореневі слова.

Покоси, коси.

 

Вправа 428. 1. До поданих прикметників добери і запиши за зразком спільнокореневі слова. Зразок. Тихий – стихає.

Синій – синіє, темний – темніє, зимовий – зимує, хитрий – хитрує, теплий – тепліє.

428.2. Поясни вживання букв е, и у дібраних словах.

Щоб правильно написати сумнівну букву в слові, яка позначає ненаголошений звук [е] або [и], треба змінити слово або підібрати спільнокореневе слово, у якому цей звук буде наголошений.

 

Вправа 429.1. Прочитай. Добери до тексту влучний заголовок. Спиши, вставляючи в словах пропущені букви та апостроф.

У ліс прийшла в..сна. У зелене вбра..я одяглися дерева і кущі. Пахнут.. лісові квіти і тра­ви. Гудуть ..мелі та інші комахи.

У густому гі..і т..хкають солов..ї. Далеко чути кува..я зозулі. Б..є своїм міцним дз..бом у суху гілку дятел.

                        Весняний ліс.

    У ліс прийшла весна. У зелене вбрання одяглися дерева і кущі. Пахнуть лісові квіти і тра­ви. Гудуть джмелі та інші комахи.

    У густому гіллі тьохкають солов'ї. Далеко чути кування зозулі. Б'є своїм міцним дзьобом у суху гілку дятел.

429.2. Назви правила, які тобі довелося пригадати.

У ліс прийшла весна (ненаголошений звук [е] або [и]). У зелене вбрання (подовженні м'які приголосні) одяглися дерева і кущі. Пахнуть (позначення м'якості приголосних знаком м'якості) лісові квіти і тра­ви. Гудуть джмелі (буквосполучення дж) та інші комахи.     У густому гіллі (подовженні м'які приголосні) тьохкають (буквосполучення ьо) солов'ї (вживання апострофа). Далеко чути кування (подовженні м'які приголосні)  зозулі. Б'є (вживання апострофа) своїм міцним дзьобом (буквосполучення ьо)  у суху гілку дятел.

429.3. Прочитай слова — назви ознак предметів. Постав до них питання.

Зелене (яке?), лісові (які?), густому (якому?), міцним (яким?), суху (яку?).

 

Вправа 430.1. Склади побажання однокласникам на канікули. Вживай звертання.

              Дорогі однокласники!

    Нарешті настали канікули. Я бажаю вам за цей час гарно відпочити, набратися сил та здоров'я для нових мандрівок у країну знань.

430.2. Виразно прочитай своє побажання вголос перед класом.

                                                  Інші завдання дивись тут...