Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

Сторінка 64.

Поділи казку «Витівки старої зими» Костянтина Ушинського на частини (план до казки)  

• Виразно прочитай ті частини тексту, які відповідають малюнкам (с. 65). Зверни увагу на велику кількість дієслів. З якою метою автор їх уживає? Автор уживає багато дієслів, щоб показати як багато змін відбувається у природі взимку. 

1) Зостався горобець, та й той під стріху забився.

2) Морозенки жваво біжать, молоточками дзвінко постукують; без клинків, без підклинців по озерах, по річках мости будують. Позамерзали ріки й озера, та тільки зверху; а риба вся на глибину пішла; під крижаним дахом їй ще тепліше.

3) Трапиться кому по дрова в ліс їхати, одягне він кожуха, рукавиці теплі, взує валянки та як візьметься сокирою махати, то аж піт проймає.

4) Бачить зима, що нічим їй не взяти: заплакала від злості. Із стріх зимові сльози закапали... видно, весна недалеко! 

• За змістом речення « Із стріх зимові сльози закапали... видно, весна недалеко!» складіть нову казку.

• Ознаки зими: сніг, мороз, хуртовини, іній, крига на водоймах, град, візерунки на шибках, замети, бурульки, мороз, наст.

• Чому зима у казці названа старою? Відповідь обґрунтуй.

   На мою думку, зима в казці справедливо названа старою. 

   Вона нещадно морозила усіх. Лютувала. Цим дуже нагадувала про місяць лютий, який усіляко опирається теплій весні. Цей місяць закінчує зимову пору.

   Тому казкову зиму автор влучно назвав старою.  

 

Сторінка 65.

Повтори і пригадай

• Пригадай прочитані казки зарубіжних письменників. Назви казку, у якій невміння тримати язика на припоні призвело до втрати дружби. Брати Грімм «Бременські музиканти», Ганс Крістіан Андерсен «Ромашка», Захаріас Топеліус «Казка про старого гнома», Олександр Пушкін «Казка про рибака та рибку», Петро Єршов «Горбоконик». Невміння тримати язика на припоні призвело до втрати дружби у казці «Казка про старого гнома».

• Яка казка закінчується докором людям: Ніхто й не подумав про квітку, яка найбільше від усіх любила бідну пташку і так хотіла її втішити? Хто автор цієї казки? Казка «Ромашка» Ганса Крістіана Андерсена. 

• Прочитай кінцівку з казки Пушкіна «Про золотого півника». Чи можна так закінчити казки Топеліуса, Андерсена, братів Грімм? Доведи свою думку.

«Казка — вигадка, проте щось тут, браття, не пусте!»

   На мою думку, вислів підходить до багатьох казок. По-перше, у казках багато вигадок: чарівних речей, герої можуть творити дива тощо. По-друге, добро завжди перемагає зло, що спонукає читача  не завдавати кривди іншим. По-третє, казка Топеліуса навчає читача тримати язика на припоні, братів Грімм – бути такими дружніми, як бременські музики, Ганса Крістіана Андерсена – не стати байдужими. Казкові сюжети допомагають людям ставати кращими. 

• Поміркуй, чому одні казки веселі, а інші — сумні. Наведи приклади казок, які вважаєш веселими, і тих, що видаються тобі сумними.

   Хоч у казках зло завжди карається, іноді воно встигає завдати непоправної шкоди, тоді казки сумні. Такою казкою є «Ромашка». Усі інші казки веселі, адже їхні герої винесли добрі уроки зі своїх поганих учинків. Читач розуміє, що Матіус з «Казки про старого гнома» буде тримати язик за припоні, баба з «Казки про рибака та рибку» не буде такою зухвалою та невдячною, а Іван з казки «Горбоконик» не братиме чужого. 

 

Сторінка 70.

• Прочитай казку «Лисичка і Журавель» Івана Франка. Як Лисичка запрошувала Журавля в гості? 

— Приходь, Журавлику! Приходь, любчику! Чим хата багата, тим і вгощу.

Чи щирими були її слова? Доведи свою думку.

  На мою думку, слова Лисички не були щирими. Якщо їх промовляє лисичка, то чекай підступності. У казках ці тварини завжди намагаються обхитрувати інших, а за їх улесливістю ховаються недобрі наміри.

• Як Лисичка поводилася зі своїм гостем під час обіду? Як ти оцінюєш її дії?

Журавель стук, стук дзьобом — нічого не спіймав.

А Лисичка тим часом лиже та й лиже кашку, аж поки сама всієї не з'їла. А коли кашки не стало, вона й мовить:

— Вибачай, кумочку, більше не маю чим угощати.

   Під час обіду проявилась хитрість лисички, котра кашку гарно приготувала, та погано подала своєму гостеві. Замість того, щоб подумати як допомогти Журавлеві, швидко вилизала усю страву. Ще й додала, що пригощання закінчене.

• Як Журавель пригощав Лисичку? Чому він так робив? Журавель теж подав страву так, щоб Лисичка тільки облизувалась. Так він намагався провчити хитру сусідку. Як каже прислів’я: «Яке частування, таке дякування». 

• Чому розпалася дружба Лисички й Журавля? Чи схвалюєш ти їхню поведінку? Поясни свою відповідь.

   Дружба Лисички й Журавля розпалась через нещирість Лисички.

   Справжні друзі разом знаходять вихід зі скрутного становища, не користають з чужої біди. Я не схвалюю поведінки Лисички. Замість того, щоб подбати про посуд для гостя, вона швидко вилизала страву. Журавлю довелося провчити хитру приятельку. Лисичка так розсердилась, що навіть не подякувала за гостину. 

    Так розпалася нещира дружба Лисички до Журавля.  

Як ти гадаєш, на чиєму боці автор? Обґрунтуй свою думку. 

Опис ілюстрації до казки на стор. 69.

План до літературної казки «Лисичка та журавель» Івана Франка. Цитатна характеристика персонажів. 

Інші завдання дивись тут...

Загрузка...