КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5. Варіант 1.
ХИТРА ЛИСИЦЯ.
Блукали ми якось із лісником і Павликом по берегу озера й натрапили на лисячий слід. Його чітко було видно на піску.
— Мабуть, лиска приходила воду пити, — сказав Пав лик.
— Ні, не воду вона приходила пити, — заперечив лісник. — Ти придивись пильніше: занадто вже обережно ступала вона ось тут, при самій воді. Лисиця рибалити сюди приходить, коли не вполює собі здобичі в лісі чи в степу.
— Як же вона ловить рибу? — спитав Пав лик, украй здивований.
Лісник пообіцяв показати.
І ось одного разу, натрапивши на свіжі сліди, що вели до озера, ми підкралися до прибережних кущів.
Того дня лисиці, мабуть, не таланило на полюванні, от вона й вирішила спробувати щастя в риболовлі. Підійшла до озера, трохи постояла. Потім нечутно забрела у воду і завмерла, мов закам'яніла. Та вже наступної миті блискавично вдарила лапою і вихопила з води сріблясту рибку. Проковтнувши здобич, руда хитрунка знову завмерла.
Довго спостерігали ми за лисицею. А вона так захопилася риболовлею, що, здавалося, забула про все на світі.
Тим часом на небокраї з'явилися темні хмари. Повіяв холодний вітерець, зашуміли кущі. По воді побігли брижі1, заважаючи риболовлі. Лисиця, петляючи, аби заплутати свої сліди, побігла до лісу.
Ми вирішили поглянути, де її лігво, і покрадьки подалися слідом.
Ось вона вже піднялася на вершину пагорбка, ось шугнула в глибоку балку.
Ми теж спустилися вниз, обнишпорили всі кущі, та лисячої нори ніде не знайшли.
Що за дивина? Ніби руда крізь землю провалилася.
Через кілька днів ми втрьох знову навідалися на те саме місце. І знов побачили лисицю. Та як не намагалися простежити, куди ж вона сховається, лисиця й цього разу зникла безслідно.
— Це нам, видно, найхитріша попалася, — пожартував лісник.
Та ось випав перший сніжок. Ми йшли понад озером і натрапили там на заплутані лисячі сліди. Тихенько прокралися на берег: лисиця, як і того разу, стояла у воді — рибалила.
Руда зразу ж помітила нас і чимдуж кинулася до балки. Еге, тепер на снігу вже так просто від нас не сховаєшся!
Сліди обривалися коло двох розлогих ялин, що стояли на схилі балки. Восени ми багато разів проходили повз них, та лисячої нори не бачили.
Геть здивовані, ми зупинилися: сліди кінчаються, а нори не видно. Де ж руда?
Навшпиньки обійшли ялини. Я — одну, лісник із Павликом — другу.
І раптом лісник поманив мене пальцем і кивнув на нижні лапаті віти похиленої ялини, що майже стелилися по землі. На снігу, що густо припушив віти, виднілися лисячі сліди.
Ми разом підвели голови і так стояли довгенько, приголомшені: на зламаній верхівці ялини чорніло велике старе лелече гніздо, а з нього визирав кінчик рудого хвоста!..
Хто знає, скільки б вона нас дурила, коли б не випав перший сніг. (За Гнатом Майстренком).
1. Брижі — дрібні хвильки.
Завдання 1. У якому розділі книжки можна помістити прочитаний твір?
А «Зачарувала все зима»
Б «Цікаві розповіді про братів наших менших»
В «Світ пригод і захоплень твоїх ровесників»
Завдання 2. Від чийого імені ведеться розповідь у творі?
А від імені Павлика
Б від імені лісника .
В від імені автора
Завдання 3. Що дуже здивувало Павлика?
А що лисиця вміє ловити рибу
Б що лисиця приходила до озера воду пити
В що лісник уміє розпізнавати сліди тварин
Завдання 4. Про що хотіли дізнатися герої твору?
А яку рибу ловить лисиця
Б де лігво лисиці
В чиї сліди вели до озера
Завдання 5. Коли лисиця змушена ловити рибу?
А узимку
Б коли з'являються на небі темні хмари
В коли не вполює собі здобичі в лісі чи в степу
Завдання 6. Визнач головну думку твору.
А Уміння тварин передбачати погоду.
Б Цікаві вміння і хитрість тварин.
В Дбайливе ставлення людини до природи.
Завдання 7. Як по-іншому автор називає лисицю у творі? Запиши.
Лисиця, руда.
Завдання 8. Запиши, що допомогло героям твору знайти лігво лисиці
Лисячі сліди на першому сніжку допомогли знайти лігво лисиці.
Підкресли в тексті речення, яке підтвердить твою відповідь.
Хто знає, скільки б вона нас дурила, коли б не випав перший сніг
Завдання 9. Як лісник здогадався, що лисиця в лелечому гнізді? Запиши.
Лісник побачив лисячі сліди на снігу, що густо припушив нижні лапаті віти похиленої ялини.
Завдання 10. Віднови послідовність подій у творі. Простав цифри в порожні клітинки.
5. Ось випав перший сніжок.
3. Лисиця рибалить.
1. Прогулянка по берегу озера.
4. Спроби знайти лігво лисиці.
6. Лисиця сховалась у старе лелече гніздо.
2. Розповідь та обіцянка лісника.
Завдання 11. Визнач, цей твір — оповідання (невеликий прозовий твір про якусь подію з життя одного чи кількох героїв протягом короткого проміжку часу) чи літературна казка (авторський художній твір у прозовій чи віршованій формі, заснований на фольклорних джерелах, може бути й цілком оригінальний. Це твір переважно фантастичний, у ньому зображуються неймовірні пригоди вигаданих або традиційних казкових героїв). Доведи свою думку.
На мою думку, твір «Хитра лисиця» є оповіданням. По-перше, у ньому розповідається про невигадану історію з життя автора. Читач дізнається, як рибалить лисиця, а потім ховається. По-друге, твір написаний прозою. По-третє, у ньому всього три персонажі: автор, лісник, Павлик. По-четверте, події відбуваються впродовж невеликого проміжку часу. По-п'яте, розповідь ведеться від імені автора.
Ось чому твір «Хитра лисиця» є оповіданням.
Завдання 12. Поміркуй і запиши, чому автор назвав свій твір «Хитра лисиця».
На мою думку, автор назвав свій твір «Хитра лисиця» цілком доречно.
По-перше, тварина зайняла старе лелече гніздо. Скористалась, що господарі домівки полетіли в теплі краї. По-друге, персонажі оповідання шукали лисячу нору, а знайшли замість неї гніздо. По-третє, хитрунка вміла гарно маскувати шлях до свого лігва від людей. По-четверте, була прудка, бігла, петляючи, аби заплутати свої сліди.
Та навіть найхитріша лисиця не зможе перехитрувати людину.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5. Варіант 2
МУХОЛОВКИ
Після перших заморозків повернулися теплі, погожі дні. Осики, берези, липи вже скинули літнє вбрання, а на узліссі ще вихваляється золотистими листочками груша-дичка. А якою вродливою стала брусниця! Не хоче прощатися зі своїм зеленим листям. На гілочках виблискують яскраво-червоні намистини. А хіба можна пройти повз кущики ожини, на яких синіють соковиті ягоди? Візьмеш у рот, а вони холодні, солодкі, запашні. І грушу-дичку не обминеш: ще місяць тому язик терпнув від кислючого соку її плодів, а тепер груші м'які, трохи кислуваті, трохи медові — справжні ласощі.
Ідеш осіннім лісом і милуєшся його прив'ялою красою. Тихо довкола. Зовсім не чути пташиних голосів. Поволі осідає густий туман на віти дерев, на прибиті морозом трави, зволожує опале листя, і воно не шелестить під ногами. Пахне грибами, ягодами, корою дерев, відсирілою землею.
Біжить, петляє в'юнка стежка. Ось і зарості терну. Звіддаля бачу, що верхівки чагарників аж сині від рясних плодів. Саме пора збирати їх. Після морозу вони пом'якшали, стали приємні на смак.
Подобається мені збирати терен у тиху погоду. Чагарник густий, посередині його виросли навіть дерева. Знизу плодів обмаль, найбільше їх на верхівках. Отож доводиться пригинати гілку, тримати її однією рукою, а другою зривати холодні, вкриті сизим нальотом ягоди. Трапляються прив'ялі, так самі і просяться, щоб хтось їх з'їв. Ніби цукерки на кущах виросли.
Гадав, що довкола немає жодної живої душі. Але помилився. Збоку щось тихенько пискнуло. Обернувся — і побачив двох маленьких пташок. Спинки сірі, вола сірувато-рожеві, меткі очиці, крихітні дзьобики. А хвостики крутяться, як заведені.
Мухоловки! Він і вона. Попискуючи, перната пара присіла так близько, що можна рукою дістати. Я причаївся, щоб, бува, не сполохати маленьких сусідів. Але мухоловки чомусь пурхнули далі. Заходився знову рвати ягоди — вони знов біля самої голови. Зовсім не бояться! Пташки не звертали на мене ніякої уваги навіть тоді, коли я пригинав або відпускав з посвистом гілку.
Чим же зацікавила моя особа мухоловок?
Ага, он у чому справа: у густому гіллі знайшли притулок дрібненькі комарики, мушки. На сірій корі їх не видно, а коли я пригинаю гілля, комашня злітає і стає легкою здобиччю мухоловок. Птахам байдуже, хто вовтузиться в чагарнику, аби виганяв комах. Ось чому вони летіли мені мало не в руки і віддалялися, коли я стояв непорушно.
Так, допомагаючи одне одному, ми й провели в тихому осінньому лісі кілька годин. З моєю допомогою мухоловки смачно пообідали — на те вони й мухоловки. А я спокійно збирав терен, бо легкокрилі сусідки виловлювали мушок, які мені заважали: сідали на обличчя, лізли в очі.
Назбиравши торбинку терну, я теж пообідав. Ситі мухоловки дружною парочкою сиділи неподалік на тоненькій гілочці. Через день-два вони полетять далі на південь. А зараз відпочивають перед далекою дорогою, сил набираються. І стало мені хороше на серці від того, що і я допоміг двом крихітним пташкам-мандрівницям. (За Степаном Мацюцьким)
Завдання 1. У якому розділі книжки можна помістити прочитаний твір?
А «У кожного є співуча пір'їнка»
Б «Дивосвіт природи»
В «Людина починається з добра»
Завдання 2. Де відбувалися події, про які розповідає автор у творі?
А у лісі
Б у березовому гаю
В у саду
Завдання 3. На якому дереві ще збереглися золотисті листочки?
А на березі
Б на липі
В на груші-дичці
Завдання 4. Які ягоди збирав оповідач у чагарнику?
А ожину
Б терен
В брусницю
Завдання 5. Як поводилися пташки, яких автор побачив у заростях терну?
А злякалися і сховалися
Б відпочивали перед відльотом у теплі краї
В зовсім не боялися і підлітали дуже близько
Завдання 6. Визнач основну тему твору. Твір про
А красу лісової природи восени
Б дбайливе ставлення людини до природи
В цікаве пристосування птахів для здобування їжі
Завдання 7. Запиши, про які яскраво-червоні намистини йде мова у творі.
У творі мова йде про плоди брусниці.
Завдання 8. Випиши з твору слова, словосполучення, якими автор описує:
ягоди ожини — холодні, соковиті, солодкі, запашні;
плоди груші-дички — м'які, трохи кислуваті, трохи медові – справжні ласощі;
пташок — маленькі, спинки сірі, вола сірувато-рожеві, меткі очиці, крихітні дзьобики, крутяться, як заведені.
Завдання 9. Запиши, чому опале листя не шелестіло під ногами.
Опале листя було вологим від густого туману, що поволі осідало на віти дерев.
Завдання 10. Віднови послідовність пунктів плану відповідно до змісту твору. Простав цифри в порожні клітинки.
3. Збирання терну.
1. Перші заморозки.
4. Зустріч із пернатою парою.
2. Прив'яла краса осіннього лісу.
6. Відпочинок перед далекою дорогою.
5. Мухоловки смачно пообідали.
Завдання 11. Визнач, цей твір — оповідання чи літературна казка. Доведи свою думку. Запиши.
На мою думку, твір «Мухоловки» є оповіданням. По-перше, у ньому розповідається про похід у ліс. Історія невигадана з життя автора. По-друге, твір написаний прозою. По-третє, у ньому один персонаж. По-четверте, події відбуваються впродовж невеликого проміжку часу. По-п'яте, розповідь ведеться від імені автора.
Ось чому твір «Мухоловки» є оповіданням.
Завдання 12. Поміркуй і запиши, чому автор назвав свій твір «Мухоловки»
На мою думку, назва «Мухоловки» відповідає темі твору.
По-перше, читач дізнається багато цікавого про цих птахів. По-друге, назва пташок вказує, що вони поїдають надокучливих комах. По-третє, мухоловки найбільше зацікавили автора тим, що були сміливими та підлітали дуже близько. По-третє, можливість допомогти цим пташкам принесла радість.
Тепер я знаю про мухоловок.