...

                        СПІВУЧА ГЛИНА (Скорочено) 

Чи може глина співати?

   Барвистим квітковим орнаментом славиться Опішня на Полтавщині. Зустріч з мистецтвом опішнянських майстрів — це хвилююча подія. М'які, плавні лінії макітри, барильця, баклаги, куманця, миски, глечика ввібрали невичерпну фантазію гончарів. Соковитий розпис надає виробам святковості.

   Сама розкішна полтавська природа з її яскравими барвами відображена в радісному опішнянському розписі. Це жовтогарячі соняшники, квітучі мальви, тюльпани, важкі грона винограду, кетяги калини, а серед цього буяння трав і квітів — розкішні птахи, фантастичні риби. Це несе відбиток винахідливості, уміння майстра. Розпис виконують вільно, від руки, що надає роботам щирості, безпосередності.

    Здавна Опішня здобула славу гончарського осередку. Тут виробляли побутовий і святковий посуд, який збагачував обладнання хати, вносив красу в буденне життя. Невичерпна фантазія і велика майстерність місцевих майстрів сприяли визнанню виробів, їх охоче розкуповували. Виставками і конкурсами майстерності були знамениті сорочинські ярмарки.

   Ще й тепер побутує в Опішні фігурний посуд. Здавна місцеві майстри виробляли своєрідні ліплені посудини у вигляді тварин. Найчастіше це були зображення баранів, козликів, бичків, коників та ін. Раніше такі вироби використовували як святковий посуд. Без баранця не відбувалося жодне весілля, бо, за народним звичаєм, вважалося, що він приносить щастя молодим. А хіба можна уявити святковий стіл без куманців? Господиня обходила гостей, наливаючи в чарки по черзі з кожного, що були почеплені на руку по кілька штук одночасно.

   Зараз фігурний посуд насамперед — окраса хати. Його виробляють далеко не всі майстри. Ця робота вимагає великого хисту і вправності, уміння сформувати на гончарному крузі й майстерно з'єднати в єдине ціле окремі частини — тулуб, шию, ноги. Кожний твір захоплює глядачів своїми формами, фарбами, досконалістю виконання. Це і є найвища ознака майстерності художника, у руках якого оживає глина.                        (Тетяна Кара-Васильєва)

1. Які нові слова трапилися тобі в тексті?

Макітра (вид глиняного посуду великого розміру напівсферичної форми з широким отвором); барильце (невелика посудина для рідини, найчастіше з дерева з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами.), баклага (невелика дерев'яна або металева плоска посудина, барило для зберігання води або іншої рідини), куманець (керамічна фігурна посудина для спиртних напоїв, що використовується тепер здебільшого як прикраса), миска (посудина у вигляді широкої чашки, в якій звичайно подають страву до столу), глечик (висока кругла, переважно глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині).

2. Знайди і прочитай, який посуд виготовляють в Опішні. Чому люди здавна охоче його розкуповували?

Тут виробляли побутовий і святковий посуд, який збагачував обладнання хати, вносив красу в буденне життя. Невичерпна фантазія і велика майстерність місцевих майстрів сприяли визнанню виробів, їх охоче розкуповували.

3. У чому складність виготовлення фігурного посуду?

Ця робота вимагає великого хисту і вправності, уміння сформувати на гончарному крузі й майстерно з'єднати в єдине ціле окремі частини — тулуб, шию, ноги.

4. Як ти зрозумів зміст останнього речення?

Майстри виробляли своєрідні ліплені посудини у вигляді тварин. Найчастіше це були зображення баранів, козликів, бичків, коників та ін. Кожний твір захоплює глядачів своїми формами, фарбами, досконалістю виконання. 

5. Попрацюйте в парі! Поставте один одному запитання за прочитаним. 

План.

1. Зустріч з мистецтвом опішнянських майстрів.

2. Полтавська природа у радісному розписі.

3. Опішня – давній гончарський осередок.

4. Фігурний глиняний посуд.

5. Найвища ознака майстерності.

 

Складіть опис одного з куманців, використовуючи слова з тексту.

Жовтогарячі соняшники, невичерпна фантазія, розкішна природа, святковий посуд, буяння трав, досконалість форми, майстерність художника.

    Переді мною куманець опішнянського майстра.    

    Його зроблено із глини білого кольору. Керамічна посудина має круглий диск на ніжці. На диску багато вушок, на яких висять чашечки, чарки. Форма куманця фігурна, дуже рівна. Досконалість форм свідчить про високу майстерність художника, у руках якого ожила глина. Візерунок зачаровує погляд невичерпною фантазією. Намальовані жовтогарячі соняшники, буяння трав, розкішна природа додають виробу радісного настрою. 

    Це святковий і традиційний весільний посуд. На вершечку диска два білосніжні лебеді – символ любові та вірності для молодих.  

 

...

  • ктото
    очень хорошо
    11 січня 2016 15:23