Програма 2023 року
Сторінка 49
Які взаємозв'язки організмів у прісній водоймі, морі чи океані
Завдання 1 Опиши можливі взаємозв'язки між організмами на ілюстрації.
Назви організмів, що живуть у прісній водоймі.
Щука, короп, карась, плітка, судак, окунь, жук-плавунець, ряска, одноклітинні водорості, багатоклітинна водорість елодея, латаття, рогіз, стрілиця, пуголовок жаби, жаба, тритон, качка, чапля, видра, водяна землерийка, бобер, молюски, раки, сом, водні гриби і бактерії.
Приклади взаємозв'язків між організмами й неживою природою (світло, тепло, вода, повітря).
Одні організми мешкають у верхніх або середніх шарах водойми, є донні організми, дихають розчиненим у воді киснем або спливають на поверхню, водні рослини живляться розчиненими мінеральними речовинами, у холодну пору опускаються на дно, зариваються в мул.
Приклади взаємозв'язків організмів між собою (конкуренція, хижацтво, мутуалізм, коменсалізм, пристосування для добування корму, захист від ворогів).
Конкуренція коропа і судака, хижацтво щуки і плітки, чаплі і жаби, чапля добуває їжу довгим дзьобом, у щуки міцні зуби для утримання жертви, маскувальне забарвлення риб для захисту.
Приклади ланцюгів живлення прісноводної водойми.
Рогіз — короп — щука.
Одноклітинна водорість — пуголовок — окунь — чапля.
Елодея — риба — жаба — чапля.
Водорість — молюск ставковик — жаба — чапля.
Стрілиця — карась — щука.
Сторінка 50
У чому відмінність лісу та парку
Завдання 1 Пронумеруй форми взаємозв'язків між організмами в лісових угрупованнях.
1— харчові зв'язки (по ланцюгах живлення), 2 — просторові зв’язки (розміщення у ярусах лісу), 3 — зв'язки поширення (плодів та насіння), 4 — зв'язки поселення (створення та використання споруд).
2 — у кронах дерев живуть синиці, зяблики, різноманітні комахи.
2 — у трав'яному покриві живуть вужі, ящірки.
2 — у норах гризунів або між коренями дерев селяться їжаки.
1 — лисиця живиться мишами.
3 — плоди лопуха чіпляються до шерсті вовка.
4 — На гілках дерев ростуть лишайники (зв'язок проживання).
4 — Між гілками дерев і кущів будують гнізда птахи.
4 — Дятли влаштовують житло у стовбурах дерев.
1 — кріт живиться комахами та їхніми личинками.
3 — насіння лісових ягід, яке не перетравлюється в організмі птахів, розноситься на значні відстані.
3 — сойка ховає жолуді під опале листя в лісову підстилку.
2 — у лісовій підстилці знаходять прихисток дощові черв'яки.
1 — гусінь метеликів поїдає листя дерев.
Завдання 2 Склади приклади ланцюгів живлення у лісових угрупованнях.
Жук-скарабей — кущ — лось
Гриб — гадюка — їжак — лисиця
Фрукти — мураха — кріт — яструб
Фрукти — мураха — дятел — рись
Насіння — миша — лисиця
Нектар — метелик — жаба — яструб
Листя — гусінь — жаба — лисиця
Горіхи — білка — куниця
Сторінка 51
Завдання 3 Заповни таблицю «Характеристика угруповань лісу та парку».
|
Назва угруповання |
Особливості угруповання |
Рослини і тварини, що населяють угруповання |
|
Ліс |
Природне угрупування, надземна і підземна ярусність, значна лісова підстилка, велике біорізноманіття, використовується для збору грибів, дикорослих ягід, полювання на тварин. |
Шапинкові гриби, жуки, вовчок, черв’яки, трави, кущі, листяні і хвойні дерева, мохи, папороті, білки, лосі, зайці, кажани, сови, дятли, вовки, ведмеді, кабани. |
|
Парк
|
Штучне угрупування, незначна ярусність, майже відсутня лісова підстилка, незначне різноманіття організмів, використовується для прогулянок і відпочинку. |
Трав’янисті рослини, кущі (бузок, калина), листяні дерева (дуб, граб, липа, клен), хвойні (кипарис, туя, блакитна сосна), комарі, павуки, білки, дятли, сойки, горобці, трутовики, гусінь. |
Завдання 4 Порівняй угруповання лісу та парку.
|
Угруповання лісу
|
Спільні ознаки |
Угруповання парку
|
|
Природне і стійке.
|
Ярусне розміщення. Пов’язані ланцюгами живлення. Складається з популяцій рослин і тварин. |
Штучне, потребує догляду людини, має певне призначення. |
|
Надземна і підземна ярусність. |
Незначна ярусність. |
|
|
Переважають ланцюги виїдання та розкладання. |
Майже відсутні ланцюги виїдання та розкладання. |
|
|
Велике біорізноманіття. |
Обмеженіший видовий склад організмів. |
|
|
Використовується для збору грибів, дикорослих ягід, полювання на тварин. |
Використовується для прогулянок і відпочинку, естетичного задоволення. |
Сторінка 52
Які взаємини організмів між собою та неживою природою на луках і городах
Завдання 1 Розгадай кросворд.
1. Невеликий гризун, який живе у норах на луках й живиться трав'янистими рослинами (полівка).
2. Особливий шар ґрунту на луках, утворений щільно зімкнутими пагонами та коренями багаторічних трав'янистих рослин (дерен).
3. Комаха, що живиться нектаром лугових квітів й селиться у гніздах, які будує в ґрунті (джміль).
4. Одна з рослин, що ростуть на луках.
5. Плазун, який живе на луках і живиться комахами (ящірка).
6. Група тварин, яких найбільше серед представників, що живуть на луках (комахи).
|
|
|
1 |
п |
о |
л |
і |
в |
к |
а |
|
|
2 |
д |
е |
р |
е |
н |
|
|
|
|
3 |
д |
ж |
м |
і |
л |
ь |
|
|
|
|
|
4 |
д |
е |
р |
е |
в |
і |
й |
|
|
5 |
я |
щ |
і |
р |
к |
а |
|
|
|
|
|
6 |
к |
о |
м |
а |
х |
и |
|
|
Назва птаха, одного з народних символів України, який прилітає на луки в пошуках їжі — лелека.
Завдання 2 Склади приклади ланцюгів живлення у лучних угрупованнях.
Конюшина лучна — коник — жаба трав’яна — білий лелека
Конюшина лучна — коник — прудка ящірка — лелека
Горошок мишачий — миша-полівка — вуж звичайний – білий лелека.
Волошка — джміль земляний — лелека
Сторінка 53
Завдання 3 Заповни таблицю «Характеристика угруповань луки та городу».
|
Назва угруповання |
Особливості угруповання |
Рослини й тварини, що населяють угруповання |
|
Лука |
Природне угруповання, стійке, забезпечує кругообіг води у природі, є місцем проживання організмів, переважають багаторічні трави, наявний дерен. |
Рослини: конюшина лучна, горошок мишачий, волошка, королиця, жовтець, деревій. Тварини: миша-полівка, джміль земляний, муха-дзюрчалка, сонцевик павиче око, вуж, коник, трав’яна жаба, ропуха, прудка і зелена ящірки, жайворонки, куріпки, миші-полівки, лисиця, лелека. |
|
Город |
Штучне угруповання, нестійке, люди вирощують культурні рослини, полють від бур’янів, вносять добрива, хімікати для захисту сільськогосподарських культур. |
Культурні рослини: буряк, морква, картопля, огірок, помідор, капуста, квасоля, гарбузи, редиска, кріп, редька, цибуля, часник. Шкідники: павутинний кліщ, буряковий довгоносик, колорадський жук, гусінь, попелиці, польові миші, молюски, хом’яки, ховрахи. Бур’яни: пирій, кульбаба, лобода, берізка, щириця, амброзія. |
Завдання 4 Порівняй угруповання луки й городу.
|
Угруповання луки
|
Спільні ознаки |
Угруповання городу
|
|
Природне, стійке. |
Складається з популяцій рослин і тварин.
Люди використовують для своїх потреб. |
Штучне, потребує уваги людини. |
|
Використовується для випасання худоби. |
Використовується для вирощування культурних рослин. |
|
|
Наявні різноманітні зв’язки. |
Багато зв’язків заміняє праця людини. |
|
|
Наявний дерен. |
Ґрунт потребує внесення добрив. |
Програма 2014 року
![]()
Сторінки 49 – 50
Тема: Голонасінні
Завдання 1 Підпишіть цифри, яким відповідають елементи будови голонасінних.

Стебло 1; хвоїнки 3; шишка 2; насіння 4; крилоподібний придаток насінини 5.
Завдання 2 Порівняльна характеристика сосни та ялини.
|
Ознаки |
Сосна звичайна |
Ялина звичайна |
|
|
Листки: |
форма |
Голкоподібна (хвоя) |
Голкоподібна (хвоя) |
|
розміри |
Довгі |
Середні |
|
|
розташування |
На укорочених пагонах |
На видовжених пагонах |
|
|
Шишки: |
форма |
Чоловіча шишка овальна видовжена, жіноча куляста |
Чоловіча шишка кіляста, жіноча овальна видовжена. |
|
розміри |
Чоловіча шишка велика, жіноча шишка мала |
Чоловіча шишка мала, жіноча шишка велика |
|
|
щільність лусок |
Щільно прилягають |
Щільно прилягають |
|
|
Насіння: |
форма |
Куляста |
Куляста |
|
наявність крилоподібного виросту |
Наявні |
Наявні |
|
Спільні ознаки: наявність хвої та шишок, насіння має крилоподібні вирости.
Відмінні ознаки: чоловічі шишки в ялини червоні, у сосни – жовті; хвоя в сосни довша, у ялини коротша; хвоя розташована на різних типах пагонів.
Завдання 3 Етапи розмноження сосни звичайної.

6. Луска чоловічої шишки з двома пиляками і пилком, який висипається з пиляків.
5. Луски з пиляками на чоловічій шишці.
7. Дві насінини на лусці жіночої шишки.
4. Чоловіча шишка.
3. Луска жіночої шишки з двома насінними зачатками.
8. Проростання з насінини нової рослини.
1. Жіноча шишка.
2. Луски на жіночій шишці.
Сторінка 51
Тема: Покритонасінні, або Квіткові
Завдання 1 Порівняняльна таблиця однодольних та дводольних рослин.
|
Ознаки |
Однодольні рослини |
Дводольні рослини |
|
Кількість сім'ядоль у зародка |
Одна |
Дві |
|
Коренева система |
Мичкувата |
Стрижнева |
|
Наявність камбію у стеблі |
Ні |
Так |
|
Жилкування листків |
Паралельне, дугове |
Сітчасте (перисте, пальчасте) |
|
Дерева, кущі чи трав'янисті рослини |
Трави, рідше деревовидні рослини |
Дерева, кущі, трави |
Завдання 2
Покритонасінні відрізняються від інших рослин такими ознаками: наявність квітки та плоду.
Головною ознакою, за якою однодольні рослини відрізняються від дводольних є кількість сім’ядолей у зародку насінини.
Завдання 3.
Чому кількість видів покритонасінних більша, ніж усіх інших рослин? Їхня будова найкраще пристосована до наземного життя, розмноження та поширення.
Сторінка 52 – 53
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 3
Тема: Порівняння будови мохів, папоротей та покритонасінних (квіткових) рослин.
ІІ. Органи, які наявні в даних рослин, позначте знаком «+», а відсутні органи — знаком «-».
|
Органи рослини |
Мохи |
Папороті |
Квіткові рослини |
|
Корінь |
- |
+ |
+ |
|
Стебло |
+ |
+ |
+ |
|
Листок |
+ |
+ |
+ |
|
Ризоїди |
+ |
- |
- |
|
Квітка |
- |
- |
+ |
|
Спорангій |
+ |
+ |
- |
|
Насінина |
- |
- |
+ |
|
Плід |
- |
- |
+ |
ІІІ. Дати відповіді на запитання.
У чому подібність будови мохів, папоротей і квіткових рослин? Відносять до вищих рослин, бо тіло почленоване на органи.
У чому відмінність будови мохів, папоротей і квіткових рослин? Мохи та папороті розмножуються спорами, квіткові рослини – насінням, мають квітку та плід. Квіткові мають значно розвинуті тканини, складнішу будову.





