Представники типу Губки є найдавнішими багатоклітинними організмами, вони стоять на межі між одноклітинними твариноподібними організмами та багатоклітинними організмами (поєднують у собі їх риси).
Губки гинуть від промислового забруднення.
Класи типу Губки
• Вапняні губки, їхній скелет просочується вапняком (клатрія).
• Скляні губки, мають силікатний скелет із кремнеземом (кошик Венери).
• Звичайні губки, мають еластичний скелет із органічної речовини — спонгіну (губки Середземного моря кубок Нептуна, аплізина).
Губки – найпростіші багатоклітинні тварини:
• споріднені з комірцевими джгутиконосцями;
• їхній організм поєднує клітини, похожі на клітини одноклітинних твариноподібних організмів;
• нема повноцінних тканин, але багатоклітинність призводить до спеціалізації клітин за функціями (клітини різних типів функціонують самостійно, але можуть взаємодіяти між собою).
Спільне між губками та одноклітинними твариноподібними організмами: схожість певних типів клітин (амебоїдні – амеби, комірцеві – комірцеві джгутиконосці), кожна клітина функціонує самостійно.
Відмінність губки від одноклітинних організмів: губка – багатоклітинний організм, її клітини спеціалізуються і взаємодіють між собою.
Мешкають губки: більшість у морях, деякі – у прісних водоймах (губка-бодяга), поширені всією Земною кулею.
Спосіб життя: веде прикріплений спосіб життя підошвою до поверхонь.
Рух: ведуть малорухомий прикріплений спосіб життя, не здатні до активних рухів (нерухомі багатоклітинні поодинокі або колоніальні тварини).
Розміри: можуть коливатися від 5 см до 3 м.
Приклади губок: губка бодяга, грецька або туалетна губка, кошик Венери, кінська губка, кубок Нептуна, аплізина, клатрія.
Губкам притаманна висока здатність до регенерації – відновлення організмом утрачених частин тіла.
ЗОВНІШНЯ БУДОВА ГУБКИ
Тіло губок келихоподібної форми.
У них є скелет з неорганічних та органічних речовин.
Нижньою частиною тіла (підошвою) губка прикріплюється до водяних рослин або підводних предметів.
На протилежному верхньому кінці тіла наявний отвір (гирло, устя) для виведення води з неперетравленими рештками.
Усередині тіла є порожнина, яка з'єднана із отвором для виведення.
ВНУТРІШНЯ БУДОВА ГУБКИ
Тіло складається з двох шарів клітин — ектодерми (зовнішній покрив) й ентодерми (внутрішній покрив, на якому є джгутики), між якими міститься драглиста міжклітинна речовина — мезоглея.
Зовнішній шар тіла губок – ектодерма.
Утворена покривними клітинам, усередині деяких з них проходить пора, через яку вода з їжею та киснем надходить у тіло. Клітини з порами формують систему канальців, що пронизує стінки тіла губки.
Функція системи канальців: проводять воду з поживними речовинами до внутрішньої порожнини губки.
Міжклітинна речовина – мезоглея.
У ній розташовані різні типи клітин:
• Скелетні, або опорні, клітини утворюють голки або волоконця з неорганічних чи органічних речовин, слугують своєрідним скелетом губки.
• Амебоїдні клітини, або амебоцити, за допомогою несправжніх ніжок захоплюють частинки їжі формують травну вакуолю для перетравлення. Неперетравлені рештки їжі надходять у внутрішню порожнину губки.
Функції амебоцитів: перетравлення їжі, транспорт поживних речовин до іншої клітини, захист від «чужинців».
• Проміжні клітини здатні перетворюватися на інші види клітин, забезпечують швидку регенерацію пошкоджених ділянок тіла.
• Статеві клітини для статевого розмноження: яйцеклітини і сперматозоїди.
Внутрішній покрив – ентодерма.
Зазвичай внутрішню порожнину губок вистеляють комірцеві клітини, або хоаноцити, які мають плівчастий комірець з виростів цитоплазми і один джгутик. За рахунок ритмічної роботи джгутиків відбувається рух води в тілі губок так, що вода з їжею через пори нагнітається і спрямовується у порожнину тіла, а неперетравлені рештки з водою через отвір на верхньому кінці тіла виводяться назовні.
Функція комірцевих клітин: забезпечувати безперервний рух води через тіло губки; захоплювати завислі у воді частки їжі та передавати амебоцитам.
ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ ГУБОК
Живлення, дихання та виділення у губок здійснюються за допомогою безперервного потоку води крізь тіло, який забезпечують ритмічною роботою джгутиків хоаноцити: вода нагнітається в пори, потрапляє в атріальну порожнину і через устя виводиться назовні.
ТРАВЛЕННЯ у губок внутрішньоклітинне, а захоплення поживних частинок відбувається шляхом фагоцитозу.
Губки — це організми, які фільтрують крізь своє тіло воду з дрібними мешканцями — планктоном.
Харчуються губки: завислими у воді залишками відмерлих організмів і найпростішіми одноклітинними організмами.
Через пори вода з їжею надходить у тіло губки, потім канальцями прямує до внутрішньої порожнини губки. Вона вистелена комірцевими клітинами, які передають амебоїдним клітинам завислі рештки. У міжклітинній речовині амебоїдні клітини шляхом фагоцитозу за допомогою несправжніх ніжок захоплюють частинки їжі формуючи травну вакуолю перетравлюють її, потім спрямовують поживні речовини до інших клітин. Неперетравлені рештки викидаються в центральну порожнину та виводяться назовні з водою через виділення.
ВИДІЛЕННЯ
Неперетравлені рештки їжі надходять у внутрішню порожнину губки, а звідти завдяки руху води комірцевими клітинами через отвір на верхньому кінці тіла виводяться назовні.
ДИХАННЯ губок відбувається розчиненим у воді киснем через поверхню тіла клітинами (поглинається всіма клітинами тіла). Вуглекислий газ також виводиться в розчиненому стані.
РОЗМНОЖЕННЯ губок: статеве і нестатеве.
Нестатеве розмноження:
• брунькування (перед несприятливими умовами всередині їхнього тіла формуються мікроскопічні внутрішні бруньки – групи клітин, оточених двома шарами органічної речовини, восени колонія гине, а внутрішні бруньки залишаються й переживають зимовий період, навесні через пору в оболонці клітини виходять назовні, діляться, відбувається їхня спеціалізація і формується нова колонія)
• фрагментація тіла (тіло тварини розпадається на частини, кожна з яких за сприятливих умов дає початок новому організму).
Статеве розмноження: пов'язане із заплідненням яйцеклітин однієї губки сперматозоїдами іншої губки, із заплідненого яйця розвивається личинка, яка деякий час плаває у воді, після прикріплення до водних рослин або предметів розвивається в дорослу губку, яка починає формувати колонію губок.
ЗНАЧЕННЯ ГУБОК
Значення губок у природі
• фільтратори, беруть участь у самоочищенні водойм (кінська губка, кубок Нептуна);
• ними живляться інші мешканці водойм;
• у тілі та на поверхні губки часто живуть різні симбіотичні водорості (тому колір губок може бути зелений, проте вони не здійснюють фотосинтез);
• прихисток для дрібних ракоподібних і риб;
• губки з вапняковим скелетом беруть участь в утворенні осадових порід – вапняків.
Значення губок у житті людей
• Порошок висушеної губки застосовують як лікарський засіб (вони прискорюють загоєння ран, мають бактерицидну дію, запобігають утворенню пухлин, містять йод) або в косметиці.
• Туалетні або грецькі губки використовують для гігієнічних цілей, у промисловості для виготовлення технічних фільтрів.
• Деякі види скляних губок з масивним скелетом, використовують як сувеніри (наприклад, кошик Венери в Японії слугує за весільний подарунок).
• Вапняк використовують у будівництві.