Мешкає: в прісних водоймах – озерах, ставках, заводях річок.
Життєва форма: поліп, нема стадії медузи.
Представники: гідра звичайна (або бура), гідра прісноводна, гідра зелена, фізалія, хрестовичок, лобелія.
ЗОВНІШНЯ БУДОВА ГІДРИ
Невеликий одиночний поліп, тіло якого має циліндричну форму завдовжки 1-2 см.
Нижнім кінцем тіла – підошвою – гідра прикріплюється до водних рослин або камінців.
На верхньому кінці тіла гідри є рот, оточений 6-12 рухливими щупальцями для захоплення, утримання і переміщення їжі.
|
Прісноводна гідра — це одиночний поліп, що має вид стеблинки, прикріпленої підошвою до субстрату. |
ВНУТРІШНЯ БУДОВА ГІДРИ
Складається із двох шарів – зовнішнього – ектодерми та внутрішнього – ентодерми, між якими міститься мезоглея – драглистий прошарок з міжклітинної речовини з невеликою кількістю клітин.
Клітини ектодерми:
• епітеліально-м'язові клітини циліндричної форми зі скорочувальними повздовжніми волоконцями забезпечують покрив, рух і скоротливість;
• зірчасті нервові клітини з відростками, утворюючи сітку, сприймають та передають сигнал на подразнення;
• спеціальні жалкі клітини (переважна кількість міститься у щупальцях) для захоплення здобичі та захисту від небезпеки;
Складається з порожнини з отрутою та закрученої в спіраль нитки, служать для полювання на здобич та захисту. Коли жертва торкається чутливої волосини, миттєво розгортається трубчаста жалка нитка, по якій виходить отрута із капсули, і проколює тіло здобичі.
• статеві (для статевого розмноження);
• проміжні неспеціалізовані клітини дають початок клітинам будь-якому типу, забезпечують регенерацію частин тіла.
Клітини ентодерми:
• епітеліальні клітини з джгутиками для переміщення вмістимого внутрішньої порожнини;
• м'язові зі скорочувальними волоконцями поперек тіла;
• травні зі псевдоніжками для захоплення їжі та перетравлення в травних вакуолях – внутрішньоклітинне травлення;
• залозисті виділяють травні ферменти у кишкову порожнину – внутрішньопорожнинне травлення.
ПРОЦЕСИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
Живлення
Гідра хижак, живиться мікроскопічними тваринами (найчастіше рачками), жалкими клітинами ектодерми убиває здобич та щупальцями через рот направляє до кишкової порожнини.
Травлення
Залозисті клітини ентодерми утворюють та виділяють у внутрішню порожнину травний сік із ферментами для початкового перетравлювання захопленої здобичі та розщеплення на дрібні часточки. Джгутики епітеліально-м'язових клітини рухають і перемішують вміст кишкової порожнини для допомоги початковому перетравлюванню їжі (внутрішньопорожнинне травлення).
Основу ентодерми складають особливі епітеліально-м'язові клітини, які здатні утворювати псевдоніжки і захоплювати ними часточки їжі та перетравлювати у травних вакуолях (оскільки ці клітини здійснюють внутрішньоклітинне травлення, їх іноді називають травними клітинами).
Дихання: усією поверхнею тіла (клітинами ектодерми і ентодерми) шляхом дифузії поглинає розчинений у воді кисень.
Виділення: неперетравлені рештки виводяться з кишкової порожнини через рот.
Нервова система дифузна (сітка нервових клітин): нервові клітини зірчастого типу майже рівномірно розподілені у мезоглеї, від них всередину і назовні відходять відростки, які координують функції, особливо багато клітин навколо рота, на щупальцях і підошві. Наявні особливі жалкі клітини для полювання і захисту (риби та інші тварини гідр не їдять).
Регенерація: відбувається швидко завдяки проміжним клітинам.
Рухи: окрім рухів щупалець, завдяки скороченню м’язових волокон клітин може скорочуватися та переміщуватися по черзі «ступаючи» то підошвою, то щупальцями.
Подразливість
У разі подразнення збудження нервовими відростками передається на епітеліально-м'язові клітини, їхні м'язові волокна скорочуються і тварина скручується у грудочку – один із рефлексів.
Розмноження: нестатеве брунькуванням і статеве гаметами.
• Брунькування відбувається цілий рік: брунька формується на боковій частині тіла гідри спочатку у вигляді горбочка, потім у цього горбочка з'являються щупальці й рот, а наприкінці нова тварина відокремлюється від материнської гідри і починає самостійне життя.
• Статеве розмноження відбувається восени, тоді з проміжних клітин ектодерми утворюються горбочки, у одних формуються чоловічі клітини (сім’яники ближче до ротової частини), а в інших — жіночі статеві клітини (яєчник ближче до підошви). Гідра є гермафродитом (нероздільностатева), тому горбочки з клітинами обох типів появляються на одній особині, проте на одному організмі чоловічі клітини дозрівають швидше, тому запліднення відбувається на різних організмах. Через розриви горбочка чоловічі статеві клітини виходять назовні, пливуть до жіночих клітин і запліднюють їх, після цього гідра гине, а зиготи вкриваються багатошаровою оболонкою, осідають на дно, а навесні, закріплюючись до дна, вони перетворюються на маленьких гідр.
