Загрузка...

Інші завдання дивись тут...

§ 6. РОЗВИТОК ВЧЕННЯ ПРО БУДОВУ РЕЧОВИНИ.

ЗАПИТАННЯ ДО ВИВЧЕНОГО

1. Яке походження слова «атом»?

Термін «атом» (у перекладі із грец. atomos - неподільний) ввів Демокріт, він писав про атомну будову «все складається з атомів, а речі відрізняються атомами, з яких вони складаються, їх порядком і положенням».

Спостерігаючи різні явища навколишнього світу (вода перетворюється на невидиму пару і ніби зникає, аромати різних квітів відчуваємо на значних відстанях, як довго можна ділити яблуко), розмірковуючи над подібними запитаннями, філософ дійшов висновку, що тіла лише здаються нам суцільними, насправді ж вони складаються з найдрібніших частинок, таких малих, що побачити їх неможливо (аналогічно до того, як з великої відстані суцільною здасться нам купа піску і, лише підійшовши ближче, ми переконуємося, що вона складається з великої кількості дрібних піщинок).

2. Хто з учених стояв біля витоків учення про будову речовини?

У вченнях старогрецьких філософів Левкіпа (бл. 500 440 рр. до н. е.) та Демокріта (460 -370 рр. до н. с.) і грецьких філософів Епікура (341-270 рр. до н. е.), Тита Лукреція Кара (96-55 рр. до н. с.) було висловлено перші здогадки про внутрішню будову тіл (про неможливість безмежного поділу речовини, оскільки в кінцевому результаті отримаємо неподільні частинки). Деякі вчені античної Греції, сучасники Демокріта, не розділяли його поглядів: Анаксагор (V ст. до н. е.), вважав, що межі подільності тіл не існує; видатний натураліст та філософ Аристотель вважав природу поєднанням чотирьох основних начал: тепла, холоду, сухості й вологості. 

В епоху Середньовіччя вчення про атоми забули надовго. У часи відродження італійський учений Джордано Бруно (1548 1600) продовжив ідею античних атомістів, інший італієць - Галілео Галілей - відроджує філософію Демокріта. 

3. Хто вперше ввів поняття «молекула»?

Філософ П'єр Гассенді (1592-1655) у книжці в 1647 писав, що «всі речовини у світі складаються з неподільних частинок – атомів, …відрізняються один від одного формою, величиною і вагою,..можуть бути кутасті, кулеподібні, с атоми із загостреннями, є й гладенькі...», у тілах різні атоми об'єднуються у групи, які назвав молекулами (дослівно перекладається з латинської мови як «маленька маса», молекули відрізняються одна від одної кількістю атомів, з яких вони складаються, і «сортом» цих атомів». 

Далі атомістичне вчення розвивали англійські фізики Роберт Бойль (1627-1691) та Ісаак Ньютон (вважав, що всі тіла складаються з «міцних, непроникних, рухомих частинок, які мають масу»); російський учений Михайло Ломоносов (1711 – 1765 ) (за допомогою вчення про атоми давав пояснення різних властивостей і перетворень речовини); у 1803 р. англійський фізик і хімік Джон Дальтон (1766-1844) дійшов висновку, що хімічні реакції пояснювалися анатомічною будовою. Італійський фізик Амадео Авогадро (1776-1856) у 1811 р. ввів у науку поняття про молекулу як найменшу частинку речовини (здатна до самостійного існування і яку не можна поділити за допомогою хімічних засобів). А в 1860 р. у німецькому місті Карлсруе на Першому міжнародному з'їзді хіміків було прийнято визначення атома як найменшої частинки хімічного елемента.

Однак у 1896 р. було встановлено, що атоми... не такі вже й неподільні. Французький фізик Анрі Беккерель (1852-1908) відкрив явище, у процесі якого з'ясувалося, що атоми можуть самовільно розпадатися на частинки, що мають значно менші розміри. 

Інші завдання дивись тут...

 

Загрузка...